1. Конституційна економіка вирішує широке коло теоретичних і практичних завдань, першочерговим серед яких є завдання виявлення конституційно-правових передумов ефективного розвитку економіки. Можна виділити три основні групи проблем, що регулюються Конституцією: права власності, їх структура і гарантії; соціально-економічні права і гарантії населення; грошові і фінансові питання. 2. Теорія раціонального вибору формалізує логіку поведінки індивіда в різних ситуаціях. Можна виділити три найважливіші межі раціональності: індивідуальний характер, обмеженість і суб'єктивність. Конституційні правила формуються як результат взаємодії еволюційних процесів і свідомого індивідуального і колективного вибору. 3. Розділи Конституції регулюють такі економічні проблеми, як соціальні стандарти, економічні кризи, глобалізацію світової економіки, свободу підприємництва, конкуренцію, бюджетні процеси, економічні функції гілок влади і органів державного управління різних рівнів, власність, оподаткування. 4. Однією з центральних в завданнях раціонального вибору рішень є побудова і оцінка процедур, що задовільняють заданому набору вимог. Кожна з характеристичних властивостей раціонального вибору в деякій мірі характеризує розумність (обгрунтованість, логічність) дій при виборі варіантів і в сукупності вони утворюють основу для раціонального економічного вибору. 5. Вибір на основі конституційних норм означає вибір правил, на базі яких визначається конкретна економічна політика, яка направлена на виробництво і розподіл суспільних благ. Можливі механізми вибору на основі бінарних стосунків і критеріальні механізми вибору. Розрізняють однонаправлені процедури колективного вибору і процедури із зворотними зв'язками. 6. Соціально-економічний стан регіонів вимагає вирішення складних завдань стратегічного розвитку, реформування програм. Дефіцит бюджетних коштів ускладнює вирішення соціальних завдань. Необхідна політика раціонального проведення соціально-економічних заходів. Найважливішими елементами стратегічного управління регіоном є цілі і критерії їх досягнення. Чітке формулювання цілей і критеріїв забезпечує можливість управління по результатах, створення системи мотивації, що підвищує надійність успішної реалізації програми, зіставлення і оцінки варіантів рішень, концентрації сил на пріорітетних напрямках діяльності. 7. Інформаційно-аналітичний базис конституційної економіки включає систему національних цінностей суспільства, соціально-економічний потенціал. Він відображає цілісну систему суспільних стосунків, що враховують дві найважливіші гілки реальної дійсності. Комплексний підхід до дослідження проблем конституційної економіки дозволяє здолати обмеженість ухвалення управлінських рішень в економіці з позицій їх правомірності. 8. Конституція має великий вплив на політичний процес і стан економіки. Основне її призначення – знайти раціональні форми координації між громадянами і офіційними особами, а також між різними гілками законо-давчої і виконавчої влади. Значення Конституції полягає в тому, що, з одного боку, вона в узагальненому вигляді відображає національний менталітет, особливості історії, філософії, економіки, соціології і політики даного періоду, а з іншого боку, лежить в основі державного законодавства. 9. У процесах вироблення ефективної Конституції значну практичну роль грають регіональні Центри законодавчих ініціатив, що дозволяють корегувати конституційні норми з метою реалізації програм соціально-економічного розвитку регіонів, знайти форми їх раціональної взаємодії. Центр законодавчих ініціатив, який є певною ланкою законотворчого механізму, дозволяє органам місцевого самоврядування приймати участь у законодавчому процесі. 10. Основні результати дослідження отримали практичне застосування в документах Центру законодавчих ініціатив, в Донецькій обласній раді при формуванні стратегії розвитку регіону, при розробці концепції реформування системи місцевого самоврядування. | 