У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – удосконалення діагностики первинної артеріальної гіпертензії у дітей, у тому числі на ранній (доклінічній) стадії та прогнозування її перебігу. 1. Наявність ПАГ констатовано як у дітей старшого (53,7±5,5 % обстежених), так і середнього шкільного віку (46,3±5,5 %). Клінічні прояви ПАГ варіювали від субклінічних до класичних форм захворювання з перевагою церебральних (76,8±4,7 %) і кардіальних (37,8±5,4 %) скарг і симптомів. У 23,2±4,7 % дітей констатовано безсимптомний перебіг ПАГ. У 9,8±3,3 % обстежених були зареєстровані симпато-адреналові кризи. У 89,0±3,5 % дітей із ПАГ у вихідному вегетативному тонусі документована симпатикотонія. У 13,4±2,8 % хворих виявлено ураження органів-мішеней. Всі діти з ПАГ мали поодинокі або в різному сполученні фактори ризику розвитку даної патології: обтяжену спадковість – 92,7±2,9 %, паління – 79,3±4,5 %, гіподинамію – 68,3±5,1 %, надмірне вживання повареної солі – 52,4±5,5 %, ожиріння – 51,2±5,5 % обстежених. 2. У групі дітей з високим нормальним артеріальним тиском переважали (90,2±3,8 %) школярі 12-14 років. У 59,0±6,3 % обстежених відзначено психоневротичні скарги й симптоми, у 18,0±4,9 % – реєструвалися симпато-адреналові кризи. У 67,2±6,0 % дітей із ВНАТ у вихідному вегетативному статусі виявлена симпатикотонія. Встановлено обтяжену спадковість щодо АГ у 75,4±5,5 %, гіподинамію – у 57,4±6,3 %, паління – у 52,5±6,4 %, ожиріння – у 45,9±6,4 %, надмірне вживання повареної солі – у 16,4±4,7 % обстежених із ВНАТ. Зазначене свідчить про ідентичність скарг, клінічної характеристики та факторів ризику у частини дітей з високим нормальним артеріальним тиском і у хворих з первинною артеріальною гіпертензією. 3. За результами 24-годинної реєстрації АТ у 29,4 % обстежених констатовано гіпертензію «білого халата»; у решти – лабільну (36,6 %) і стабільну (34,1 %) АГ. Всі пацієнти з ПАГ мали систолічну гіпертензію; 23,4 % хворих з лабільною артеріальною гіпертензією – діастолічну гіпертензію вдень, а 57,1 % зі стабільною гіпертензією – діастолічну гіпертензію вдень і під час нічного сну. 4. У 75,5±5,5 % обстежених із ВНАТ на тлі фізіологічних середніх величин АТ виявлено різні порушення добового профілю: неадекватна реакція систолічного, діастолічного АТ і ЧСС у ранні ранкові часи, в умовах фізичної і психічної активності; підвищення індексу часу систолічного АТ; варіабельності діастолічного АТ вдень; порушення циркадного ритму АТ у варіантах «non-dippers» за систолічним (41,6±4,2 %) і діастолічним (42,7±4,3 %), «over-dippers» за діастолічним (32,8±2,4 %) АТ. 5. У всіх дітей з високим нормальним АТ, первинною артеріальною гіпертензією та гіпертонією «білого халата» виявлено зміни вегетативного гомеостазу з абсолютним або відносним домінуванням симпатичних впливів на тлі зниження парасимпатичної активності різного ступеня. При стабільній гіпертензії констатовано достовірне зниження загальної потужності спектру у порівнянні з групою контролю (3010,3±578,2 і 6419,6±593,3 мс, р<0,05), перевагу дуже низьких частот (зниження високочастотної (331,9±101,6 і 1152,3±114,1 мс, р<0,05) і низькочастотної (887,6±183,4 і 1892,1±294,8 мс, р<0,05) складової при збереженій потужності спектра в діапазоні коливань дуже низької частоти (2251,6±532,1 і 3715,2±524,5 мс, р>0,05). 6. У всіх дітей з первинною артеріальною гіпертензією й високим нормальним артеріальним тиском виявлено ендотеліальну дисфункцію різного ступеня. При цьому середній рівень кінцевих продуктів метаболізму оксиду азоту в сироватці крові дітей з високим нормальним АТ (5,43±0,33 мкмоль/л) і лабільною артеріальною гіпертензією (5,39±0,66 мкмоль/л) був підвищеним (р<0,01), а у дітей зі стабільною артеріальною гіпертензією (4,37±0,42 мкмоль/л) – зниженим у порівнянні з показниками контрольної групи (4,76±0,16 мкмоль/л, р<0,05). 7. У дітей із лабільною АГ констатовано наявність негативного кореляційного зв'язку між рівнем метаболітів оксиду азоту й тривалістю гіпертензії (R=-0,12), обтяженою спадковістю (R=-0,19), гіподинамією (R=-0,24), палінням (R=-0,31); прямого кореляційного зв'язку із середніми значеннями й варіабельністю систолічного АТ протягом доби (R=0,19, R=0,34 відповідно). 8. У дітей з високим нормальним АТ встановлено наявність прямого кореля-ційного зв'язку між рівнем нітритів і середніх добових показників систолічного і діастолічного АТ (R=0,32 і R=0,08 відповідно), індексом часу систолічного АТ за добу (R=0,17); негативного кореляційного зв'язку із тривалістю реєстрації високого нормального АТ (R=-0,12), палінням (R=-0,58), обтяженою спадковістю (R=-0,61). Доведена інтенсифікація кореляційного зв'язку при сполученні факторів ризику розвитку АГ (R=-0,82). 9. За результатами покрокового дискримінантного аналізу виділено 14 ознак з найбільшими ваговими коефіцієнтами, на підставі яких складено лінійні дискримінантні рівняння та створено комп’ютерну програму для прогнозування розвитку та перебігу первинної артеріальної гіпертензії у дітей. |