Анотація до роботи:

Яворський П.В. Рання діагностика, причини розвитку та профілактика прееклампсії у вагітних.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. - Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України. - Вінниця, 2008.

У роботі вперше на основі комплексного клінічного, імунологічного, доплерометричного, імуногістохімічного, макро- та ультрамікроскопічного дослідження судин фетоплацентарного комплексу визначені нові дані, що до причин виникнення прееклампсії на ранніх стадіях. Одержані діагностичні визначення показників кровоплину в судинах системи мати – плацента – плід у вагітних з прееклампсією різних ступенів важкості і значення відносно можливої гіпоксії та плацентарної гіпертензії.

Дана характеристика інтерлейкинів крові у вагітних при прееклампсії та встановлено зв'язок між змінами їх рівня та ступенем прееклампсії, їх прогностичне значення на ранньому до клінічному етапі розвитку прееклампсії.

Вдосконалено сучасні рекомендаційні підходи до ранньої діагностики, профілактики та розвитку прееклампсії на основі дослідження кровоплину в системі мати – плацента – плід, ендотелію судин та стану інтерлейкінів.

В дисертації теоретично узагальнено і вирішено наукове завдання щодо забезпечення поліпшення методів ранньої діагностики, причин розвитку та профілактики прееклампсії вагітних шляхом розробки комплексної оцінки судин матері, плаценти, стану плоду на основі визначення рівня інтерлейкінів, доплеро-метрії, ультрамікроскопічного, імуногістохімічного дослідження судин плаценти.

1. Встановлено, що у жінок з прееклампсією перебіг вагітності частіше ускладнюється загрозою переривання вагітності 68,80 %, передлежанням плаценти 2,75 % внутрішньоутробною затримкою розвитку плоду 19,26 %, передчасним відходженням навколоплідних вод 42,20 %, передчасним відшаруванням плаценти 13,76 %, передчасними пологами 15,59 %, що підвищує ризик розродження кесарським розтином 33,94 %.

2. При УЗ обстеженні жінок вагітність яких ускладнилась прееклампсією встановлено затримку розвитку плоду у 38,53 %, ( біпарієнтальний розмір голівки відповідно склав для легкого ступеню прееклампсії 81,89 мм, для середнього –81,17 мм. та для прееклампсії з важким перебігом – 79,26 мм при нормі 85,12 мм. Довжина стегнової кістки склала відповідно 65,13 мм, 64,57 мм, 62,42 мм, (легка, середня та важка ступінь ) при нормі 68,32 мм. У 71,55 % дітей діагностовано асфіксію. Середній бал за шкалою Апгар новонароджених у групі з легким ступенем прееклампсії становив 6,45 балів, у групі з середнім ступенем – 6,0 балів, з важким ступенем прееклампсії становив – 5,78 балів, у жінок з фізіологічним перебігом 6,7 балів.

3. Доведено, у вагітних з прееклампсією порушення матково – плацен-тарно – плодового кровообігу в спіральних судинах матки та маткових артеріях (індекс резистентності більше – 1,50, С/Д – 1,53 та в маткових артеріях більше - 0,68, С/Д – 1,68) призводить до розвитку плацентарної гіпертензії.

4. Виявлено, морфологічні зміни ендотеліоцитів судин у плаценті та розвиток плацентарної недостатності внаслідок плацентарної гіпертензії і ендотеліальної дисфункції (дистрофічні зміни в капілярних ендотеліоцитах, фібріноїдний некроз стінки ворсинок, загибель еластичних мембран і гладком'язових клітин, підвищення опору току крові у звужених артеріях ворсинок, лімфоцитарно-макрофагальна інфільтрація), що також є однією з основних ланок розладу матково – плацентарно – плодового кровоплину.

5. Встановлено зміни показників імунітету: IL – 2, TNF – б які підвищу-ються з 18 – 24 тижнів при легкому ступені до 30 – 34 тижнів при важкому ступені відповідно (28,01 до 126,65 пгк/мл та 64,83 до 197,92 пгк/мл ) та IL – 10 знижується починаючи з 18 – 24 тижні ( 23,66 до 11,25 пгк/мл ).

6. Доведено, також зміни IL – 4, TNF-б, TGF – в в плаценті (зниження рівня розповсюдженості IL – 4 з 75,8 % до 7,6 % та ріст рівня TNF – б з 6,4 % до 75,6 % та TGF – в з 10,4 % до 78,4 % ).

7. Розроблено прогностичні критерії розвитку прееклампсії: ріст туморнекротичного фактору, запальних та зниження протизапальних інтерлей-кінів у комбінації з підвищенням периферичного судинного опору в спіральних та маткових артеріях та виявленої дисфункції ендотелій залежної вазодилятації ( IL -2 в крові у терміні 18 24 тижні вагітності більше ніж 30 пкг/мл в 71,55 % жінок, TNF-б більше 35 – 45 пкг/мл в 73,14 % та IL – 10 менше 25 пкг/мл вирогідність розвитку прееклампсії 71,55 % При рівні IL – 2 вище 45 пкг/мл у 83,26 %, TNF-б більше 50 пкг/мл 84,21 %, IL – 10 менше 20 пкг/мл частота виникнення важкої прееклампсії після 28 32 тижнів у жінок зростає у 78,94 %.) та зміни приросту діаметра плечової артерії (при легкому, середньому та важкому ступеню відповідно 10,06 %, 9,03 % та 8,58 % при нормі 20,38 %). Дані методи надають можливість використовувати їх в якості раннього діагностичного тесту та ранньої корекції, які необхідно проводити в 18 – 24 та контролем їх у 30 – 34 тижні.

8. Встановлено новий тест ранньої діагностики розвитку прееклампсії на основі високого судинного опору при доплерографії та підтвердження наявної плацентарної гіпертензії .

9. Для зниження розвитку прееклампсії розроблено медикаментозну профілактику діпірідамолом та глутаргіном. (Показники С/Д співвідношення в МА, СП, АП мають статистично достовірну тенденцію до зниження з 1,88 до 1,70, 1,74 до 1,70, 2,52 до 2,48; відповідно. Показник ІР 0,85 до 0,76, 2,54 до 1,74, 0,84 до 0,71; ПІ – 0,86 до 0,64, 1,03 до 0,56, 1,36 до 1,0, відповідно, (р < 0,05). Приріст діаметра плечової артерії з 10,06 % до 17,21 % в першій підгрупі та з 9,03 % до 13,02 % в другій підгрупі (р < 0,05).

10. Використання методів ранньої діагностики, прогнозування та профілактики прееклампсії знизило частоту важких форм ускладнень на (28,67 %) крім того сприяло покращенню внутрішньоутробного стану плоду (зниження на 26,43 % гіпотрофії плоду та на 29,26 % гіпоксії плоду).

Публікації автора:

1. Жученко П. Г. Сучасні підходи до вивчення патогенезу пізніх гестозів вагітних / П. Г. Жученко, Б. Ф. Мазорчук, П. В. Яворський, А. В. Полторак, Г. В. Чайка // Збірник наукових праць асоціації акушер-гінекологів України. – 2006. – С. 286 – 288.( Дисертантом виконано відбір матеріалу для дослідження, дослідження плацент, узагальнення результатів та оформлення статті).

2. Мазорчук Б. Ф. Особливості доплерівського дослідження плацентарного кровоплину при прееклампсії вагітних / Б. Ф. Мазорчук, Г. В. Чайка, П. В. Яворський // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2008. – № 12(1). – С. 79 – 81.( Автором проведено обстеження вагітних, статистичну обробку, узагальнення результатів, підготував текст для друку).

3. Яворський П. В. Стан інтерлейкінів у вагітних як ранній діагностичний критерій прееклампсії / П. В. Яворський // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2008. – №12(2). – С. 372–374.

4. Яворський П. В. Імуноцитокінові особливості фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок із прееклампсією / П. В. Яворський // Вісник морфології. – 2008. – №14(2). – С. 292 – 297.

5. Яворський П. В. Сучасні аспекти ранньої діагностики прееклампсії /

П. В. Яворський // Україна. Здоров’я нації. – 2008. –№ 3 – 4(7 – 8) – С. 60 – 63.

6. Яворський П.В., Мазорчук Б.Ф. Спосіб визначення плацентарної гіпертензії у вагітних з прееклампсією. Деклараційний пат. України № 37471, МПК(2006) А61М25/00. Заявл. 07.07.2008; Опубл. 25.11.2008 – Бюл. Промислова власність. – 2008.– № 22. (Дисертантом особисто визначена мета наукової роботи, розроблено спосіб, проведено інструментальні дослідження, набрано клінічний матеріал, виконано статистичну обробку отриманих результатів, узагальнення результатів).

7. Яворський П. В. Стан ендотелію судин і плаценти при гестозі вагітних / П. В. Яворський : мат. ІХ з’їзду Всеукраїнського Лікарського Товариства «Українські Медичні Вісті». – 2007. – Т. 7. – С. 177.

8. Яворський П. В. Особливості доплеровського дослідження плацентарного кровоплину при прееклампсії вагітних / П. В. Яворський, Б. Ф. Мазорчук, Г. В. Чайка // Актуальні питання сімейної медицини : мат. V міжрег. наук.-практ. конф. – Житомир, 2007. – С. 218 – 223. (Автором проведено обстеження вагітних, статистичну обробку, узагальнення результатів, підготовку тексту для друку).

9. Мазорчук Б. Ф. Особливості перебігу пізнього гестозу у вагітних, що проживають в зоні посиленного радіологічного контролю / Б. Ф. Мазорчук, А. П. Дністрянська, П. В. Яворський, Г. В. Чайка : мат. обл. наук. – практ. конф. 2001–2006 рр. – Вінниця, 2006. – С. 88 – 89. (Дисертантом проведено аналіз та узагальнення результатів, оформлення статті).

10. Яворський П. В. Морфофункціональні зміни в плаценті як одна із основних причин виникнення прееклапмсії / П. В. Яворський // Актуальні питання сімейної медицини : мат. VІ міжрег. наук.-практ. конф. - Житомир, 2008. – С. 201–206.