Анотація до роботи:

Кирилова Л.Г. Рання діагностика, профілактика, лікування та реабілітація пре- і перинатальних порушень центральної нервової системи у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.10 – “Педіатрія” і 14.01.15 – “Нервові хвороби”. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена одній з найбільш актуальних проблем сучасної нейропедіатрії – збереженню здоров’я і зниженню частоти первинної інвалідності серед дітей шляхом створення послідовної системи підвищення ефективності ранньої діагностики, лікування та профілактики пре- і перинатальних уражень ЦНС.

Уперше в Україні проведено проспективне динамічне спостереження еволюції головного мозку дитини, починаючи із антенатального періоду, з використанням комплексу новітніх методів нейровізуалізації прижиттєвої характеристики анатомічних структур і неінвазивного визначення спектру основних метаболітів мозку плода та дітей раннього віку для визначення нейрохімічних процесів, які відбуваються в нормі та у разі гіпоксично-ішемічного пошкодження ЦНС.

Вивчені in vivo церебральні ланки патогенезу пре- і перинатальних гіпоксично-ішемічних порушень ЦНС плода, які пов'язані як із кількісним вмістом метаболітів мозку (NAA, Cr, Cho, Lac), так і з їхнім співвідношенням (NAA/Cr, Cho/Cr, NAA/Cho і NAA/Cho + Cr). Визначені ступені тяжкості внутрішньоутробної гіпоксії плода і спрогнозовані ступені тяжкості асфіксії у новонароджених на підставі вивчення вмісту основних метаболітів мозку (N – ацетиласпартату - NAA, холіну - Cho, креатину - Cr, інозитолу - Ino) та розрахунку їх співвідношення.

Науково обгрунтовано і запропоновано для запобігання формування органічного ураження ЦНС у дітей комплекс організаційних, діагностичних та профілактично-лікувальних заходів, який включає цілеспрямований скринінговий відбір жінок групи високого ризику щодо народження дитини з пре- і перинатальним ураженням ЦНС згідно розробленого діагностичного алгоритму, активне динамічне спостереження за жінками цієї групи з проведенням медикаментозного супровіду гестації, спрямованого на усунення гіпоксично-ішемічних порушень ЦНС плода, а також завчасне проведення комплексу відновної поетапної медикаментозної терапії та системи раннього реабілітаційного втручання у новонароджених і дітей раннього віку.

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування нового напрямку для вирішення актуальної медико-соціальної проблеми перинатальної неврології та педіатрії щодо збереження здоров’я і зниження частоти первинної інвалідності дітей шляхом створення послідовної системи підвищення ефективності ранньої діагностики церебральної патології з використанням новітніх методів пренатальної нейровізуалізації та удосконалення індивідуалізованих алгоритмів поетапної відновної терапії і раннього реабілітаційного втручання, що і є основою профілактики пре- і перинатальних уражень ЦНС у дітей.

1. Найбільш вагомими факторами ризику розвитку пре- і перинатальних уражень мозку плода і новонародженого є звичне невиношування вагітності, інфікування жінок збудниками ТОRCH-інфекції (71,1 %) та вік вагітних 30-35 років. Урахування цих факторів дає змогу сформувати групу жінок високого ризику щодо народження дитини з церебральною патологією.

2. Дотримання чіткого діагностичного алгоритму в антенатальному періоді розвитку дитини (скринінговий відбір вагітних жінок групи високого ризику щодо народження дитини з патологією ЦНС, медико-генетичне консультування, обстеження на наявність інфікування збудниками групи TORCH з використанням новітніх методів пренатальної нейровізуалізації – магнітно-резонансної томографії і магнітно-резонансної спектроскопії) забезпечує вчасну діагностику направлену на зниження частоти тяжкої органічної церебральної пре- і перинатальної патології, смертності дітей першого року життя та первинної дитячої інвалідності.

3. Пренатальна діагностика уражень мозку плода за допомогою магнітно-резонансної томографії порівняно з традиційним методом ехографії є більш точним, специфічним і чутливим методом раннього (починаючи з 20 тижня гестації) виявлення структурних уражень ЦНС плода, який дозволяє візуалізувати структури головного мозку близько до анатомічних, в тому числі й структури задньої черепної ямки, а також здійснювати оцінку стану ЦНС плода в умовах різко вираженого мало- або багатоводдя.

4. Частота диснейроонтогенетичних вад розвитку ЦНС у плодів і дітей раннього віку, виявлених за допомогою методу МРТ, застосованого у жінок групи високого ризику, складає 16,3 %, а у жінок інфікованих збудниками групи TORCH-комплексу – 23,0 %. Після уточнення діагнозу церебральних аномалій у плода методом МРТ у 7,5 % жінок вагітність була перервана (за медичними показаннями, згодою жінок і їх родини), оскільки ВВР ЦНС у їхніх плодів прогнозувалася як патологія, що несумісна з нормальним розвитком дитини в постнатальному періоді життя.

5. Використання методу МРТ в антенатальному періоді розвитку дитини забезпечує можливість багатоплощинного зображення незалежно від положення плода і терміну гестації та одержання цілісної картини всіх структур мозку, а також уточнення локалізації структурної патології ЦНС. Завдяки проведенню МРТ скорочується обсяг інших, менш інформативних досліджень, зменшується у часі тривалість діагностичного процесу.

6. Магнітно-резонансна спектроскопія є високоефективним неінвазивним методом вивчення метаболізму головного мозку дитини з кількісним визначенням його метаболітів (NAA, Cho, Cr, Lac) в процесі еволюції ЦНС, що дозволяє оцінити ступінь тяжкості гіпоксично-ішемічних порушень мозку в антенатальному періоді і прогнозувати ступінь тяжкості асфіксії у новонароджених. Визначення спектрів у тканині мозку плода можливо при використанні магнітно-резонансного томографа з напругою магнітного поля 1,5 Тесли.

7. На етапі пренатальної діагностики методами нейровізуалізації майже у всіх вагітних групи високого ризику (93,7 %) спостерігалася реактивна тривожність і психо-емоційний стрес, у 16,9 % вагітних жінок на цьому фоні при обстеженні ЦНС плода методами МРТ і МРС відмічалася боязнь замкнутого простору - клаустрофобія (проти 1- 4 % в загальній популяції).

8. Раннє застосування патогенетичної терапії з використанням препаратів метаболічної дії в антенатальному періоді розвитку дитини, у новонароджених та дітей перших років життя в залежності від клінічних проявів гіпоксично-ішемічних порушень є високоефективним і дозволяє запобігти ранній летальності та попередити формування грубих органічних змін мозку в постнатальному періоді життя (в жодному випадку нашого дослідженя при гіпоксично-ішемічному порушенні ЦНС не сформувався дитячий церебральний параліч, не було летальності).

9. Застосування раннього поетапного відновного медикаментозного лікування та курсів голкорефлексотерапії в поєднанні з системою інтенсивної нейрореабілітації (СНІР) є високоефективним засобом реабілітації дітей з органічним ураженням ЦНС, що підтверджують дані динаміки клінічної симптоматики та оцінка спектрів церебральних метаболітів.

10. Розроблена концептуальна система, спрямована на широке впровадження в практику охорони здоров'я новітніх діагностичних методів пренатальної нейровізуалізації з використанням комплексу профілактично-лікувальних заходів, який включає цілеспрямований відбір жінок групи високого ризику щодо народження дитини з пре- і перинатальним ураженням ЦНС згідно розробленого діагностичного алгоритму, активне динамічне спостереження за жінками цієї групи за умови своєчасного медикаментозного супроводу гестації, спрямованого на усунення гіпоксично-ішемічних порушень ЦНС плода, а також проведення патогенетичної медикаментозної і немедикаментозної відновної терапії новонароджених і дітей раннього віку, дає змогу запобігти народженню дітей з некурабельними аномаліями мозку та попередити формування органічного ураження ЦНС у дітей з гіпоксично-ішемічними порушеннями.

Публікації автора:

1. Рання профілактика та лікування перинатальних уражень ЦНС у новонароджених з груп високого ризику // Український вісник психоневрології. – 1997. – Т. 5, вип. 3 (15). – С. 139–141. (Співавт. Перфілов О.П., Василенко М.О., Ткачук Л.І.). Набір матеріалу, створення бази даних, аналіз результатів, підготовка до друку.

2. Новые подходы к вопросам профилактики и лечения церебральных параличей у детей // Перинатологія та педіатрія. – 1999. – № 2. – С. 44–46. (Співавт. Перфилов А.П., Василенко М.А., Ткачук Л.И., Шияненко Н.П.). Набір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів.

3. Реактивная тревожность и психотерапия беременных с высоким риском пренатального поражения центральной нервной системы плода // Перинатологія та педіатрія. – 2002. – №2. – С. 14-16. (Співавт. Лапшин В.Ф., Пушкарева Т.М., Писарева С.П.). Організація роботи, набір матеріалу, підготовка до друку.

4. Клинико-нейросонографические сопоставления при перинатальных поражениях ЦНС // Променева діагностика, променева терапія. – 2002.– №2. – С.115-116 (Співавт. Перфилов А.П., Бабко С.А., Василенко М.А., Клименко Е.Ф., Ткачук Л.И., Силаева Л.Ю). Набір матеріалу, створення бази даних, аналіз результатів, підготовка до друку.

5. Рання діагностика уражень головного мозку плода і новонародженого методом магнітно-резонансної томографії // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вип. 1 (30). – С. 167-169. (Співавт. Перфілов О.П., Рогожин В.О., Рожкова З.З., Василенко М.О., Ткачук Л.І., Мироняк Л.А.). Набір матеріалу, обгрунтування напрямку дослідження, висновки, підготовка до друку.

6. Восстановительная терапия в реабилитации детей первого года жизни из группы высокого риска перинатального поражения нервной системы // Здоровье женщины. – 2002. – № 4 (12). – С. 63-65. (Співавт. Перфилов А.П., Ткачук Л.И., Василенко М.А., Андреещева Л.К., Силаева Л.Ю.). Організація роботи, набір та аналіз матеріалу, обгрунтування висновків, підготовка до друку.

7. Застосування методу in vivo магнітнорезонансної спектроскопії на ядрах 1Н для дослідження метаболізму головного мозку плода // Український Радіологічний Журнал. – 2002. – № 4. – С. 350-354. (Співавт. Рогожин В.О., Рожкова З.З.). Організація роботи, набір матеріалу.

8. Динаміка психомоторного розвитку дітей, народжених від матерів із груп високого ризику щодо ураження ЦНС // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т. 10, вип. 1. – С. 108-109. (Співавт. Перфілов О.П., Рогожин В.О., Рожкова З.З., Василенко М.О., Ткачук Л.І.). Набір, статистична обробка та аналіз матеріалу, підготовка до друку.

9. Психологическое состояние беременных женщин с высоким риском пренатальных нарушений развития центральной нервной системы плода в контексте обследования методом магнитно-резонансной томографии // Здоровье женщины. – 2003. – №1 (13). – С. 103–105. (Співавт. Пушкарева Т.Н., Перфилов А.П., Рогожин В.А, Лапшин В.Ф., Василенко М.А., Ткачук Л.И., Силаева Л.Ю.). Підбір літературних джерел, організація роботи, набір матеріалу, підготовка до друку.

10. Сучасні діагностичні можливості нейровізуалізації у перинатології // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 2. – С. 52–53. (Співавт. Рогожин В.О., Перфілов О.П., Рожкова З.З., Мироняк Л.А.). Основна ідея, організація роботи, набір матеріалу, підготовка до друку.

11. Дифференцированнные подходы к ранней реабилитации детей с перинатальными поражениями нервной системы // Перинатологія та педіатрія. – 2003.– № 3. – С. 6–9. (Співавт. Василенко М.А., Ткачук Л.И., Лапшин В.Ф., Пушкарева Т.Н., Андреещева Л.К., Силаева Л.Ю.). Набір матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку.

12. Комплексна поетапна реабілітація перинатальних уражень мозку новонароджених і дітей раннього віку групи високого ризику // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 5. – С. 10–14. (Співавт. Василенко М.О., Ткачук Л.І., Медведенко Г.Ф., Силаєва Л.Ю., Шияненко Н.П., Шевченко Т.Б.). Набір матеріалу, обстеження та лікування хворих, підготовка до друку.

13. Сучасні досягнення перинатальної неврології в Україні // Перинатологія та педіатрія. – 2004. – № 2. – С. 3–6. (Співавт. Лук'янова О.М., Рогожин В.О.). Підбір літературних джерел, набір матеріалу, підготовка до друку.

14. Ембріофетальні церебральні ураження та сучасні методи їх нейровізуалізації // Перинатологія та педіатрія. – 2004. – № 3. – С. 14–17. (Співавт. Рогожин В.О., Писарєва С.П., Мироняк Л.А., Рябікін О.В.). Основна ідея, набір матеріалу, підготовка та оформлення до друку.

15. Применение препарата нейровитан у грудных детей группы высокого риска развития перинатальной патологии нервной системы // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12, вип. 3 (40). – С. 28-31. (Співавт. Ткачук Л.И., Кривенкова С.С., Силаева Л.Ю., Шияненко Н.П., Шевченко Т.Б.). Основна ідея, проведення дослідження, статистична обробка та аналіз результатів роботи, підготовка до друку.

16. Немедикаментозна відновна терапія у дітей раннього віку з перинатальними ураженнями ЦНС // Галицький лікарський вісник. – 2004. – № 2. – С. 45–48. (Співавт. Андрієщева Л.К., Ткачук Л.І., Василенко М.О.). Основна ідея, обстеження хворих, підбір літературних джерел, підготовка до друку.

17. Пренатальна діагностика вроджених вад розвитку та гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи плода на сучасному етапі // Український медичний часопис. – 2004. – № 5. – С. 98–101.

18. Диснейроонтогенетичні порушення центральної нервової системи плода і дітей раннього віку та інфекції TORCH-комплексу // Український медичний часопис. – 2004. – № 6. – С. 25-30.

19. Сучасні методи ранньої діагностики перинатальних уражень нервової системи у новонароджених та дітей раннього віку // Галицький лікарський вісник. – 2005. - Т. 12, №1, частина 2. – С. 34-36.

20. Застосування новітніх діагностичних технологій у перинатальній неврології // Архів клінічної медицини. – 2005. – №1 (7). – С. 82-84.

21. Ключевые вопросы профиликтики пре- и перинатальных органических поражений мозга у детей // Современная педиатрия. – 2005. – № 2. – С. 159-164.

22. Early detection of the hypoxic injury of the fetal human brain by using MRI and 1H MRS // Rivista di Neuroradiologia. – 2002. – Vol. 16, № 5. – P. 893-896. (Співавт. Rogozhin V., Rozhkova Z.). Організація роботи, набір матеріалу.

23. Рання медикаментозна відновна терапія в неонатальному періоді – основа профілактики органічних перинатальних уражень нервової системи // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – № 4. – С. 26. (Співавт. Перфілов О.П., Василенко М.О., Ткачук Л.І., Шияненко Н.П., Кривенкова С.С.). Набір матеріалу, обстеження та лікування хворих, підготовка до друку.

24. Пути и направления снижения перинатальной патологии нервной системы, приводящей к детской инвалидности // Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей-інвалідів. - Харків, 2000. – С. 135–136. (Співавт. Перфилов А.П., Василенко М.А., Ткачук Л.И., Кривенкова С.С., Шияненко Н.П.). Організація роботи, набір матеріалу, підготовка до друку.

25. Гіпоксично-ішемічні ураження головного мозку у новонароджених і дітей першого року життя та методи їх лікування // Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи. – Київ, 2001. - С. 161-164. (Співавт. Перфілов О.П., Василенко М.О., Ткачук Л.І., Андрієщева Л.К.). Організація роботи, набір матеріалу, підготовка до друку.

26. Діагностична оцінка стану ЦНС плода, новонароджених і дітей раннього віку методами сучасної нейровізуалізації (МРТ і МРС) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 3. – С. 75-76. (Співавт. Рогожин В.О., Писарєва С.П., Рожкова З.З., Мироняк Л.А., Рябікін О.В.). Основна ідея, організація роботи, набір матеріалу, підготовка до друку.

27. Новітні діагностичні технології (магнітно-резонансна томографія та спектроскопія – МРТ та МРС) у перинатальній неврології // Проблеми спеціалізованої медичної допомоги на сучасному етапі. - Львів, 2004. – С. 115–119. (Співавт. Рогожин В., Рожкова З.). Організація роботи, набір матеріалу,

28. Діагностичні можливості вроджених вад розвитку (синдрому Денді-Уолкера і вродженої гідроцефалії) у плода та новонароджених // Матер. наук.-практ. конф.“Профілактика, діагностика і корекція вроджених вад розвитку у новонароджених”. – Київ. – 2001. – С. 107-108. (Співавт. Перфілов О.П., Василенко М.А., Рожкова З.З., Мироняк Л.А., Ткачук Л.І., Кривенкова С.С., Лук’янова І.С., Силаєва Л.Ю., Сопко Н.І.). Набір матеріалу, підготовка до друку.

29. Эффективность раннего применения иглорефлексотерапии у детей с перинатальными поражениями нервной системы // Матер. конгресу “Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації”. – Слов’янськ. – 2002. – С. 252-253. (Співавт. Андреещева Л.К.) Набір матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку.

30. Нейровізуалізація в діагностиці вроджених вад розвитку головного мозку // Матер. ІІІ з'їзду медичних генетиків України – Львів. – 2002. – С. 64. (Співавт. Рогожин В.О., Перфилов А.П., Василенко М.А., Мироняк Л.А., Ткачук Л.И., Силаєва Л.Ю.) Набір матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку.

31. Пріоритетні напрямки діагностики ембріофетальних уражень мозку в перинатології // Матер. 11-го з'їзду педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі” – Київ. – 2004. – С. 47-48. (Співавт. Рогожин В.О., Мироняк Л.А., Рябікін О.В.) Набір матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку.

32. Морально-етичні аспекти в діагностиці ембріофетальних аномалій розвитку ЦНС // Матер. другого національного конгресу з біоетики – Київ. – 2004. – С. 86-87. (Співавт. Рогожин В.О., Рожкова З.З., Писарєва С.П.) Набір матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку.

33. MRI and MRS study of human fetal brain // European Radiology (European congress of Radiologi, March 2 – 6, Vienna). - 2001. - Vol. 11, № 2. - P. 297 (Співавт. V.A. Rogozhin, Z.Z. Rozhkova, A.P. Perfilov, S.P. Pisareva, M.A. Vasilenko, L.I. Tkachuk). Організація роботи, набір матеріалу.

34. Early detection of hypoxic injury of the fetal human brain by using MRI and 1H MRS // Brain and Development (Beijing, China, September 20 – 25). – 2002 – V. 24, № 6. – P. 589–590. (Співавт. Lukjanova E., Rogozhyn V., Rozhkova Z., Perfilov A.). Організація роботи, набір матеріалу.

35. MRI and H MRS for monitoring of the fetal brain development // European Radiology. – 2003. – Vol. 13. – P. 285. (Співавт. Z.Z. Rozhova, V.A. Rogozhyn). Організація роботи, набір матеріалу.

36. 2 D 1H MRS study of the brain in normal children with seizure disorders // Epilepsia. - 2004. - Vol. 45. - P. 202. (Співавт. Z.Z. Rozhova, V.A. Rogozhyn). Організація роботи, набір матеріалу, аналіз результатів.

37. MRI in detection of fetal brain anomalies // Book of abstracts of 23-th International Congress of Radiology of the International Society of Radiology. – Montreal, 2004. – P. 172. (Співавт. Мyronyak L., Rogozhyn V., Ryabikin O.). Набір матеріалу, аналіз результатів дослідження, оформлення матеріалу до друку.

38. Патент України на винахід №19521 А МК 6 А61К31/00 “Спосіб лікування перинатальних ушкоджень мозку дітей” (співавт. Перфілов О.П., Василенко М.О., Ткачук Л.І.). Опубл. 25.12.97; Бюл. №6.

39. Патент України на винахід №70044 А61В10/00 “Спосіб неінвазивної діагностики гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку” (співавт. Рожкова З.З., Рогожин В.О.). Опубл. 15.09.2004; Бюл. №9.