1. Доведено, що радіоадаптивну відповідь у рослин викликає не тільки рентгенівське опромінення, але й УФ-В у відповідних дозах, що свідчить про неспецифічність формування цієї реакції. 2. Неспецифічність РАВ проявляється не тільки відносно факторів, що викликали індукцію радіоадаптивної відповіді, але й до впливів тестувальних доз пошкоджуючих чинників. 3. Часові інтервали (1,5 – 2 год), що необхідні для найбільшого прояву та розвитку специфічної та неспецифічної радіоадаптації при впливі УФ-В та рентгенівського випромінення у паростків Arabidopsis thaliana співпадають з максимальною функціональною здатністю репаративних ферментних систем клітини. 4. При наявності як специфічної, так і неспецифічної радіоадаптації спостерігається зменшення рівню пошкоджень ДНК у вигляді однониткових розривів в клітинах паростків Arabidopsis thaliana, що вказує на активізацію систем її репарації. 5. Аналіз ступеня ушкодженості ДНК клітин паростків A. thaliana за умов формування радіоадаптивної відповіді, індукованої УФ-В та рентгенівським випроміненням, може пояснюватися тим, що активізація систем репарації ДНК при розвитку радіоадаптації у рослин відбувається шляхом індукції синтезу ферментів репарації de novo під впливом пошкоджень ДНК, які виникли внаслідок дії відповідного чинника. 6. Подібність процесів, отриманих на представниках різних родин рослин, свідчить про те, що радіоадаптивна відповідь, індукована УФ-В випроміненням є проявом загальнобіологічної реакції. 7. Уперше поєднанням впливу УФ-В та світла видимого діапазону було показано, що фотоліазна реакція послаблює формування індуцибельної радіоадаптації у паростків Medicago sativa L по відношенню до тестувального впливу гамма-випромінення. |