Дутка Яромир Романович. Пухлини позапечінкових жовчних проток: сучасні аспекти діагностики і хірургічного лікування хворих : Дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. — Л., 2004. — 172арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 142-165.
Анотація до роботи:
Дутка Я.Р. Пухлини позапечінкових жовчних проток: сучасні аспекти діагностики і хірургічного лікування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2004.
Дисертація присвячена актуальним проблемам діагностики та хірургічного лікування пухлин позапечінкових жовчних проток (ПЖП).
Комплексне вивчення результатів клінічних, фізикальних, лабораторних, інструментальних, морфологічних досліджень здійснено у 195 хворих на пухлини ПЖП. На підставі аналізу клінічного матеріалу запропоновано алгоритм верифікації захворювання.
Опрацьовано ефективні і раціональні методи лікування хворих з огляду на вік та загальний стан, локалізацію і стадії пухлинного процесу. У лікувальній тактиці визначено показання до застосування малоінвазійних і операційних методів, а також внутрішньоартерійної хіміотерапії. Досягнені результати дозволили диференціювати та індивідуалізувати вибір оптимальної тактики у хворих на рак ПЖП і при цьому зменшити кількість ускладнень і летальність. Запропоновано схему лікувальної тактики у пацієнтів з пухлинами ПЖП.
Проаналізовано віддалені результати лікування хворих на пухлини ПЖП, при цьому порівнювали ефективність різних видів операційних втручань та внутрішньоартерійної поліхіміотерапії (ВАПХТ).
У дисертації узагальнено і запропоновано нові напрямки вирішення актуальних питань діагностики та лікування хворих на пухлини позапечінкових жовчних проток, опрацьовано і впроваджено діагностичний алгоритм і схему лікування для цієї групи хворих.
Пухлини позапечінкових жовчних проток займають особливе місце серед захворювань біліарної системи, за останній час простежується збільшення надходження хворих на рак цієї локалізації: за нашими спостереженнями за останні 12 років кількість хворих зросла приблизно у 7 разів.
Клінічна картина пухлин позапечінкових жовчних проток характеризується подібністю до інших захворювань гепатобіліарної системи, жодний із симптомів не є патогномонічним для верифікації діагнозу, а тільки націлює на нього та визначає напрямок подальшого обстеження хворого. Застосування лабораторних обстежень дозволяє виявити такі ускладнення пухлин жовчних проток, як механічна жовтяниця, анемія, холангіт, печінково-ниркова недостатність, а також супровідні захворювання і впливає на вибір оптимальної хірургічної тактики.
Основними методами діагностики пухлин позапечінкових жовчних проток є ультрасонографія, комп’ютерна томографія та холангіографічні методи. Чутливість ультрасонографії у виявленні раку цієї локалізації становить у середньому 77,4% (при проксимальній локалізації 77,8%, при середній – 76,0%, при дистальній – 78,1%); чутливість комп’ютерної томографії досягає 100,0%; чутливість ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатикографії – 86,5%; чутливість черезшкірної черезпечінкової холангіографії – 80,0%.
Малоінвазійні методи лікування – ендоскопічне стентування, ендоскопічна папілосфінктеротомія із меншим ризиком для пацієнта можуть замінити паліативне хірургічне втручання у хворих на пухлини позапечінкових жовчних проток, що не підлягають резекції.
Радикальним хірургічним втручанням у хворих на пухлини проксимальної частини позапечінкових жовчних проток є резекція жовчних проток із пухлиною, доповнена видаленням лімфатичних вузлів гепатодуоденальної зв’язки та формуванням біліодигестивного анастомозу на “схованих дренажах”. У пацієнтів із локалізацією раку у середній частині протоки виконують резекцію гепатикохоледоха з пухлиною і біліодигестивний анастомоз. При пухлинах дистальної локалізації радикальним втручанням є панкреатодуоденальна резекція. В окремих випадках при пухлинах папіли TINS-1N0M0 виконують трансдуоденальну папілектомію.
У окремих пацієнтів з пухлинами середньої частини позапечінкових жовчних проток можна застосовувати лапароскопічну техніку операції – резекцію протоки з пухлиною і біліодигестивний анастомоз.
Ступінь резекційності пухлини позапечінкових жовчних проток збільшується одночасно із віддаленістю раку від воріт печінки, складаючи 12,5% у хворих з проксимальною локалізацією, 25,0% – у хворих з середньою локалізацією і 29,6% - з дистальною локалізацією пухлини.
Показаннями до паліативних втручань у хворих на рак позапечінкових жовчних проток є проростання пухлиною ворітної вени, віддалені метастази, поширення пухлини на сегментні протоки печінки, важка супровідна патологія.
У хворих на нерезекційні пухлини позапечінкових жовчних проток доцільно стосувати паліативне хірургічне лікування, доповнювати його ВАПХТ, що підвищує показник однорічного виживання пацієнтів до 63,6%.
Опрацьовані діагностичний алгоритм і комплексна схема лікувальної тактики у пацієнтів з пухлинами позапечінкових жовчних проток довели свою клінічну ефективність і створили передумови для покращання виявлення і вибору адекватної лікувальної тактики при цій патології.
Публікації автора:
Дутка Я.Р., Павловський М.П. Діагностика і хірургічне лікування новотворів проксимальних відділів жовчних проток (пухлин Кляцкіна) // Acta Medica Leopoliensia. – 2002. – Т.8. – №1. – С.95-97. Автор самостійно здійснив інформаційно-патентний пошук і написав аналітичний огляд літератури, де висвітлив можливості різних методів діагностики пухлин ПЖП, критично проаналізував методи лікування хворих і визначив нерозв’язані проблеми.
Павловський М.П., Дутка Я.Р. Особливості клініки, діагностики та лікування пухлин позапечінкових жовчних проток // Acta Medica Leopoliensia. – 2002. – Т.8. – №2. – С.43-45. Автор брав участь у діагностичному пошуку і лікувальному процесі більшості пацієнтів на пухлини ПЖП, опанував методи діагностики і лікування цих хворих. Самостійно набрав і узагальнив клінічний матеріал, описав результати, вивчив можливості методів діагностики та лікувальну цінність різних видів операційних втручань, обґрунтував висновки.
Дутка Я.Р., Чикайло А.Т., Шахова Т.І., Павловський М.П. Особливості хірургічного лікування хворих з пухлинами позапечінкових жовчних проток // IX Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств: Тези доповідей. – Луганськ, 2002. – С.403. Автор брав участь у діагностичному пошуку і операціях більшості пацієнтів на пухлини ПЖП. Самостійно набрав і узагальнив клінічний матеріал, описав результати, вивчив технічні аспекти різних видів паліативних і радикальних операцій.
Павловський М.П., Дутка Я.Р., Шахова Т.І., Вишневський В.І. Відновлюючі та реконструктивні операції при злоякісних ураженнях позапечінкових жовчних проток // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2002. – Т.3. – №2. – С.207-209. Автор брав участь у діагностичному пошуку і операціях більшості пацієнтів на пухлини ПЖП. Самостійно набрав і узагальнив клінічний матеріал, описав результати і обґрунтував висновки.
Павловський М.П., Дутка Я.Р., Іванків Т.М. Застосування внутріартеріальної поліхіміотерапії у пацієнтів з пухлинами позапечінкових жовчних проток // Вісник морської медицини. – 2003. – №2. – С.249-250. Автор брав участь в обстеженні пацієнтів, постановці внутрішньоартерійних катетерів і лікувальному процесі. Самостійно набрав і узагальнив клінічний матеріал, обґрунтував висновки, вивчив безпосередні і віддалені результати лікування хворих на пухлини ПЖП після проведення ВАПХТ.
Дутка Я.Р. Оцінка віддалених результатів лікування хворих з пухлинами позапечінкових жовчних проток // Практична медицина. – 2003. – Т.9. – №5. – С.72-74.