Підлубний Віталій Леонідович. Психосоціальна реабілітація хворих епілепсією з розладами особистості та поведінки : Дис... канд. мед. наук: 14.01.16 / Дніпропетровська держ. медична академія. — Д., 2006. — 164арк. — Бібліогр.: арк. 140-164.
Анотація до роботи:
Підлубний В.Л. Психосоціальна реабілітація хворих епілепсією з розладами особистості та поведінки. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена проблемі розробки диференційованих, патогенетично орієнтованих програм психосоціальної реабілітації для хворих епілепсією з розладами особистості та поведінки.
У 1998-2004 рр. проведено комплексне дослідження 171 хворих епілепсією з розладами особистості і поведінки та довгострокове диспансерне спостереження й лікування 88 пацієнтів. На підставі клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного, соціально - психологічного досліджень вивчені та зіставлені особливості непсихотичних порушень психічної сфери у хворих епілепсією. Розроблений інтегративний терапевтичний комплекс, який включав біологічну терапію, інформаційні технології і психотерапію, сприяв корекції особистісних розладів пацієнтів, дозволив значно збільшити відсоток хворих, як з ремісією припадків, так і зі стійкою ремісією захворювання та поліпшити якість життя і підвищити їх соціальний статус.
В дисертації наведено наукове обґрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання – розробки диференційованих, патогенетично орієнтованих програм психосоціальної реабілітації для хворих епілепсією з розладами особистості й поведінки на етапах реабілітації та оцінена їх ефективність.
Результати проведеного клініко-психопатологічного дослідження хворих епілепсією дозволили виділити наступні нозологічні таксони: 1) реакції з перевагою порушення емоцій (F07.83); 2) короткочасні й пролонговані депресивні реакції (F06.33) 3) дисоциативні розлади (F06.53); 4) тривожні розлади (F06.43); 5) астенічні розлади (F06.63).
Аналіз експериментально-психологічних досліджень хворих епілепсією дозволив виявити три типи особистісного реагування на захворювання: переважно адаптований - 22,8%, дезадаптації з інтрапсихічним спрямуванням - 49,1%, дезадаптації з екстрапсихічним спрямуванням - 28,1%, що дало змогу індивідуалізувати підходи до психотерапевтичної корекції.
У ході соціально-психологічного дослідження встановлено, що суб’єктивна оцінка якості життя і соціального функціонування обстежених, суттєво відхилялась від об’єктивно існуючих даних у більшості пацієнтів (80,6%). Цей факт обумовлює необхідність вивчення названих показників, та їх використання для розробки реабілітаційних програм, проведені психокорекції і моніторингу стану пацієнтів у процесі їхньої реалізації.
На основі результатів клінічного, клініко - психопатологічного, експериментально-психологічного і соціально-психологічного досліджень сформульовані загальні вимоги та організація поетапної реабілітації хворих епілепсією з розладами особистості та поведінки. Розроблений інтегративний терапевтичний комплекс, включаючий сучасні методи психотерапевтичного впливу в сполученні з інформаційною й біологічною терапією, який сприяє виробленню соціально прийнятного життєвого стереотипу пацієнтів та корекції розладів особисті, а саме:
- на першому - адаптаційно-діагностичному етапі - верифікація діагнозу, клінічна, психологічна й соціальна кваліфікація стану хворого, його адаптація до умов лікування, підвищення освітнього рівня, щодо захворювання та вироблення медикаментозної і психотерапевтичної тактики;
- основним завданням другого етапу - етапу реадаптації - було збереження або відновлення соціально-трудового статусу хворого чи пристосування його до життя і трудової діяльності в умовах, що змінилися; на цьому етапі зберігала своє провідне значення біологічна та інформаційна терапія; психотерапевтична й роз'яснювальна робота з хворими і їхніми родичами складалася в розробці шляхів по усуненню виникаючих змін у системі відносин пацієнтів до хвороби, роботи, соціального оточення, лікування;
- на третьому етапі - етапі реабілітації (повної або часткової) – головним завданням було відновлення індивідуальної й суспільної цінності хворого, його відносин з навколишньою дійсністю, що існували, до хвороби, істотне скорочення обсягу біологічної терапії, рішення питання про завершення реабілітаційних програм.
Розроблені і впроваджені технології підвищення освітнього рівня пацієнтів, щодо захворювання, які є поетапними і базуються на принципах доступності, комплексності, взаємообумовленості їх компонентів та які значно підвищують ефективність психотерапевтичного впливу і якість життя хворих епілепсією з розладами особистості та поведінки.
Використання розробленої системи психосоціальної реабілітації вже на першому етапі дозволило позбавитися нападів у 65,4 % хворих, на другому етапі ремісія припадків зберігалася в 56,6%, а на третьому етапі стійка ремісія захворювання, підтверджена даними ЕЕГ і психологічного дослідження, була отримана в 47,9% хворих.
Своєчасна клініко-психопатологічна, експериментально-психологічна, соціально-психологічна діагностика, використання поетапної біологічної терапії, психотерапії і інформаційних технологій, дозволяють значно збільшити відсоток хворих як зі стійко ремісією припадків, так і з ремісією захворювання, що сприяє поліпшенню якості життя і соціального функціонування хворих епілепсією з розладами особистості та поведінки.
Публікації автора:
1. Підлубний В.Л. Деякі особливості порушень мислення у хворих епілепсією із хронічними змінами особистості. Робота на здобуття наукового ступеня магістра медичних наук. - Запоріжжя, 1998. – 65 с.
2. Підлубний В.Л. Деякі особливості порушення мислення, що виявляються у хворих епілепсією при експериментально-психологічному дослідженні // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки й практики. - Запоріжжя, видавництво ЗДМУ. - 2000. - вип. VI. - С. 236- 238.
3. Підлубний В.Л. Епілепсія (міф і реальність). Практичний посібник для хворих. ISBN 966-7340-53-8. - 2000. - 58 с.
4. Підлубний В.Л. Психологічні особливості хворих епілепсією, що виявляються при дослідженні методикою ММРI // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки й практики. - Запоріжжя, видавництво ЗДМУ. - 2001. – вип. VII. - С. 262-265.
5. Підлубний В.Л. Роль індивідуально-типологічних особливостей хворих епілепсією в розвитку психосоціальної дезадаптації // Український вісник психоневрології. – 2002.. – Т. 10, вип. 1 (30). - С. 216.
6. Підлубний В.Л. Сучасні аспекти психосоціальної реабілітації хворих епілепсією // Український вісник психоневрології. – 2002. –Т. 10, вип. 1 (30). - С. 217.
7. Підлубний В.Л. Спосіб психосоціальної реабілітації хворих епілепсією: декларативний патент на винахід (11) 54978 А (51) 7 А61В5/16 17.03.2003. Бюлетень №3.
8. Юр'єва Л.Н., Підлубний В.Л. Якість життя хворих епілепсією з розладами особистості та поведінки //Архів психіатрії. – 2004. - № 4 (39). - С. 53-55.
9. Підлубний В.Л. Ефективність інформаційної терапії як методу лікування хворих на епілепсію в амбулаторній практиці // Запорізький медичний журнал. - 2005.- №6.- С. 92-94.
10. Підлубний В.Л. Непсихотичні психічні особливості хворих на епілепсію // Запорізький медичний журнал. - 2006.- № 1.- С. 80-81.
11. Підлубний В.Л. Характеристика психологічних особливостей хворих на епілепсію // Запорізький медичний журнал. – 2006.- №2.- С.88-90.
12. Юр’єва Л.М., Підлубний В.Л. Ефективність психосоціальної реабілітації хворих на епілепсію // Український вісник психіатрії. – 2006. – Т.14, вип. 1(46). – С. 104-107.
