Маркова Маріанна Владиславівна. Психопрофілактика порушення функціонування студентської сім'ї (медико-психологічні аспекти) : Дис... д-ра наук: 19.00.04 - 2007.
Анотація до роботи:
Маркова М.В. Психопрофілактика порушення функціонування студентської сім’ї (медико-психологічні аспекти). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора медичних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2007.
В результаті трьохетапного дослідження студентської молоді (450 осіб на І етапі та 848 – на ІІІ етапі роботи) на підставі системного міждисциплінарного інтегративного підходу вивчено проблему формування та функціонування студентської сім’ї, класифіковано її типи в залежності від успішності функціонування, виділено чинники ризику, механізми розвитку та клінічні варіанти його порушення. Науково обґрунтовані загальні принципи первинної, вторинної та третинної психопрофілактики порушення функціонування студентської сім’ї, розроблена та впроваджена система психопрофілактики порушення функціонування студентської сім’ї, яка складається з програми статевого виховання та сексуальної освіти для молоді в Україні, медико-психологічного тренінгу, спрямованого на формування відповідальної сексуальної поведінки і превенцію розвитку порушення функціонування студентської сім’ї та програми підготовки спеціалістів для здійснення первинної психопрофілактичної роботи з молоддю, та способи його корекції.
1. У дисертаційному дослідженні з позицій системного міждисциплінарного інтегративного підходу наведено теоретичне обґрунтування та нове розв’язання актуальної проблеми сучасної медичної психології – на основі встановлення психологічних, соціально-психологічних, соціальних та біологічних закономірностей формування порушення функціонування студентської сім’ї, науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено в практику систему його психопрофілактики.
2. Виявлені чинники ризику розвитку порушення функціонування студентської сім’ї, негативна дія яких має сполучений характер.
2.1. Серед психологічних чинників розвитку порушення функціонування сім’ї у студентської молоді провідними є: наявність патологічних типів загального та відсутність статевого виховання, акцентуації характеру (циклоїдна, лабільна, епілептоїдна, шизоїдна, астено-невротична у юнаків та лабільна, конформна, істероїдна та нестійка у дівчат), психологічна схильність до делінквентності та алкоголізації. Прогностично несприятливими є висока невротичність, дратівливість, спонтанна та реактивна агресивність, утруднення побудови соціальних міжособистісних контактів, низька здатність адаптуватись до неординарних стресових ситуацій, підвищений рівень особистісної і реактивної тривожності, суб’єктивного відчуття самотності, завищена потреба у екстремальних відчуттях, схильність до депресивного та невротичного реагування. Розвиткові вищезазначених порушень сприяє також наявність трансформованої або гіперрольової статеворольової поведінки на рівні Я-концепції, а також інфантильної статеворольової моделі та дискордантності між фасадними і біогенними характеристиками; недорозвинутість або відсутність платонічного, еротичного та сексуального компонентів лібідо; неадекватна самооцінка своїх сексуальних можливостей, високий рівень сексуальної стурбованості і наявність сексуальної депресії.
2.2. Соціальними чинниками розвитку порушення функціонування сім’ї у студентської молоді є дискомплементарність загальної і сексуальної культури, наявність дисгармонійних і девіантних типів сексуальної культури та сексуальної мотивації, а також недостатня інформованість в питаннях психогігієни статевого життя та профілактики ЗПСШ.
2.3. Соціально-психологічними чинниками розвитку порушення функціонування сім’ї у студентської молоді є наявність патологічних типів міжособистісної взаємодії: незалежно-домінуючого, прямолінійно-агресивного, недовірливо-скептичного, покірно-соромливого, залежно-слухняного.
2.4. Серед біологічних чинників розвитку порушення функціонування сім’ї у студентської молоді провідними є дизонтогенез статевого розвитку (порушення темпів соматосексуального розвитку – 14,0 % юнаків та 10,3 % дівчат, порушення темпів психосексуального розвитку – 6,3 % юнаків та 4,5 % дівчат, прості асінхронії статевого розвитку – 20,3 % юнаків та 14,8 % дівчат, сполучені асінхронії статевого розвитку – 38,6 % юнаків та 58,0 % дівчат, складні асінхронії статевого розвитку – 11,8 % юнаків та 9,4 % дівчат) та наявність психічних розладів невротичного регістру: порушення адаптації з переважанням інших емоцій – у 12,7 % обстежених, соматоформних розладів — у 10 %, змішаної тривожно-депресивною реакції – у 2,7 % та потстравматичного стресового розладу – у 17,6 % дівчат. Психологічні та поведінкові розлади, пов’язані із сексуальним розвитком і орієнтацією виявлені у вигляді: розладу статевого дозрівання (7,0 % юнаків та 4,3 % дівчат), егодистонної сексуальної орієнтації (2,8 % юнаків), порушенням сексуальних взаємовідносин (4,2 % молодиків та 5,5 % дівчат).
3. Максимально успішну взаємодію на всіх рівнях подружніх відносин діагностовано в студентських сім’ях, створених особами основної групи: у 79 % виявлений адаптований тип шлюбу, у 20,5 % – відносно адаптований. Серед студентських сімей порівняльної групи адаптований тип шлюбу діагностований у 10,5 %, відносно адаптований – у 26,7 %, неузгоджений – у 57,1 %, дезадаптований – у 5,7 %. Серед студентських сімей контрольної групі превалювали неузгоджений (60,5 %) та дезадаптовані (39,5 %) типи шлюбу.
За рівнем задоволеності шлюбом подружні пари основної групи розподілилися на скоріше благополучні (37,0 %), благополучні (30,7 %) та абсолютно благополучні (32,3 %). Для групи порівняння характерними виявились перехідні (61,9 %) та скоріше благополучні (30,5 %) сім’ї. Серед студентських сімей контрольної групи неблагополучні складали 31,6 %, скоріше неблагополучні – 36,0 %, перехідні – 24,6 %.
4. За наявності порушення функціонування студентської сім’ї мають місце розлади сексуального здоров’я у обох з пари. Аналіз клінічної структури розладів сексуального здоров’я у виявив у жінок: оргазмічну дисфункцію (91,2%), відносну психологічну і сексуальну огиду, відсутність сексуального задоволення (100 %); у чоловіків – відносну втрату статевого потягу до партнерки (29,8 %), психологічну і сексуальну аверсію (24,6 %) та відсутність сексуального задоволення (100 %), еректильну дисфункцію (14,9 %) та передчасну еякуляцію (29,8 %). За механізмом виникнення та клінічними проявами порушення сексуальної поведінки у 69 сімей діагностовано комунікативна форма сексуальної дезадаптації, що розвилась внаслідок порушення спілкування чоловіка й жінки через наявність внутрішньособистісного й міжособистісного конфліктів, порушення взаємин й невміння контактувати, виражати свої потреби й очікування, зокрема, в сексуальній сфері. У 45 родин визначена сексуально-еротична форма дезадаптації, яка виникла через невідповідність діапазонів прийнятності, що була обумовлена розбіжністю типів сексуальної мотивації, мотивів статевого акту, психосексуальних типів чоловіка й жінки, незбіжністю техніки сексу, що не відповідала очікуванням або бажаній моделі партнера. Виявлені форми сексуальної дезадаптації впливали на розвиток порушення функціонування студентської сім’ї, надавая йому певну клінічну різноманітність.
5. За допомогою системно-структурного аналізу порушення функціонування студентської сім’ї виділено два його варіанти: соціально-психологічний та сексуальний. При соціально-психологічному варіанті страждає виконання емоційної, духовної, рольової, захисної, психотерапевтичної функцій сім’ї, а також функцій персоналізації, соціалізації та соціального інтегрування. При цьому варіанті стрижневим є ураження соціально-психологічного компоненту функціонування студентської сім’ї; він виникає через деякий час з прогресуванням міжособистісного конфлікту внаслідок комунікативної дезадаптації на третьому етапі формування сім’ї. В цьому випадку в якості тригерних чинників виступають психогенні і соціогенні фактори. Сексуальний варіант порушення функціонування студентської сім’ї відбувається за рахунок невиконання емоційної, сексуально-еротичної та рольової сімейних функцій, стрижневого ураження соціального компоненту функціонування студентської сім’ї, він розвивається спочатку створення подружньої пари на першому етапі формування сім’ї із-за дискомплементарності реалізації сексуальності партнерів.
6. Система психопрофілактики порушення функціонування студентської сім’ї складається з первинних, вторинних та третинних психопрофілактичних заходів. У завдання первинної психопрофілактики входить виявлення чинників ризику порушення функціонування студентської сім’ї та їх нейтралізація, вторинна психопрофілактика полягає в виявленні, ліквідації та попередженні несприятливої динаміки вже виниклих порушень функціонування студентської сім’ї, третинна психопрофілактика складається з попередженні соціальних наслідків порушення функціонування студентської сім’ї. Розроблена та впроваджена система психопрофілактики складається з програми статевого виховання та сексуальної освіти для молоді в Україні, медико-психологічного тренінгу, спрямованого на формування відповідальної сексуальної поведінки і превенцію розвитку порушення функціонування студентської сім’ї та програми підготовки спеціалістів для здійснення первинної психопрофілактичної роботи з молоддю.
7. В результаті впровадження вищезазначених психопрофілактичних заходів з первинної психопрофілактики серед осіб основної групи порушення функціонування студентської сім’ї, навички і вміння щодо успішного функціонування студентської сім’ї сформовано у 62,5 % обстежених; повне нівелювання негативних суб’єктивних переконань встановлено у 59,8 %, позитивна динаміка виявлена у 65,8 % осіб. За визначенням інтегрального показника якості життя у обстежених спостерігалась виражена позитивна динаміка у 37,4 % осіб, у 27,7 % – відносна позитивна динаміка, у 27,1 % – відсутність динаміки, у 7,7 % – негативна динаміка показників.
8. Застосування в контрольній групі розроблених способів корекції щодо порушення функціонування студентської сім’ї, в основі яких – застосування психотерапевтичних засобів (спочатку з метою формування нових психологічних настанов, потім – для усунення невротичної симптоматики, наприкінці – для остаточної дезактуалізації психотравмуючого внтурішньособистісного конфлікту та формування гармонічного типу функціонування студентської сім’ї), призвело до повної корекції порушення функціонування сім’ї та значного його поліпшення у 78,1 % подружніх пар.
Публікації автора:
Маркова М.В. Подружнє насильство як проблема екстремальної психіатрії // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва. – 2000. – Т. 1. – № 1. – С. 20 – 22.
Маркова М.В., Селюкова Т.В., Окара О.Б. Роль хімічної залежності в розвитку внутрішньосімейної дезадаптації // Архів психіатрії. – 2000. – № 3 – 4 (22 – 23). – С. 25 – 26 (дисертант особисто запропонувала ідею та гіпотезу дослідження, його мету та завдання, розробила методологічні основи основних дослідницьких напрямів, підготувала висновки).
Маркова М.В. Состояние проблемы гендерного насилия в Украине и перспективы ее решения // Проблеми медичної науки та освіти. – 2001. – № 1. – С. 41 – 43.
Михайлов Б.В., Шпалинский В.В., Маркова М.В. Особенности клиники посттравматических стрессовых расстройств у женщин и стратегические направления их психотерапии и психологической коррекции // Проблеми медичної науки та освіти. – 2001. – № 3. – С. 43 – 47 (особистий внесок дисертантки складався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження).
Табачніков С.І., Онишко Ю.В., Домбровська В.В., Маркова М.В., Зайцев О.О. Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” в аспекті соціальної і судової психіатрії // Український вісник психоневрології. – 2002. – Том 10, вип. 1 (30). – С. 151 – 154 (автором ретельно проаналізовано проблему законодавчого регулювання надання спеціалізованої психолого-психіатричної допомоги жертвам насильства в сім’ї, сформульовано пропозиції щодо оптимізації існуючої нормативно-правової бази).
Чабан О.С., Маркова М.В. Деякі особливості сексуальної поведінки сучасної студентської молоді // Архів психіатрії. – 2002. – № 4 (31). – С. 164 – 168 (автором поставлено мету дослідження, здійснено основний аналіз медичної інформації, зроблено інтерпретацію отриманих даних).
Маркова М.В., Лещенко Е.М. Проблема функціонування сім’ї та його порушень як системна категорія // Таврический журнал психиатрии. – 2003. – в. 7 – № 3 (24). – С. 69 – 73 (автором особисто поставлено мету та завдання дослідження, розроблено теоретичний і методологічний базис до основних положень статті, здійснено основний аналіз існуючих та інтерпретацію отриманих даних, підготовлено висновки дослідження).
Маркова М.В. Загальні тенденції сексуальної поведінки сучасної зарубіжної молоді (огляд літератури) // Таврический журнал психиатрии. – 2003. – т. 7. – № 4 (25). – С.65 – 68.
Маркова М.В., Москаленко-Моспаненко Е.В., Гуменюк М.М. К вопросу о взаимосвязи между наличием депрессивных реакций и особенностями сексуального поведения у современных студенток медицинского вуза // Архів психіатрії. – 2003. – Т. 9. – № 1 (32). – С. 120 – 124 (дисертант особисто запропонувала ідею та гіпотезу дослідження, його мету та завдання, розробила методологічні основи основних дослідницьких напрямів, підготувала висновки).
Маркова М.В., Москаленко-Моспаненко Е.В., Гуменюк М.М. До питання про особливості сексуальної поведінки сучасних молодих чоловіків (студентів медичного вузу) // Архів психіатрії. – 2003. – Т. 9. – № 2 (33). – С. 28 – 33 (дисертант особисто запропонувала ідею та гіпотезу дослідження, його мету та завдання, розробила методологічні основи основних дослідницьких напрямів, підготувала висновки).
Маркова М.В. Загальні питання психопрофілактики порушень сексуальної поведінки у молоді // Архів психіатрії. – 2003. – Т. 9. – № 3 (34). – С.109 – 115.
Маркова М.В. Дизонтогенез статевого розвитку як чинник порушення становлення сексуальності у молоді // Український медичний альманах. – 2004. – Т. 7, № 4 (додаток). – С. 73 – 78.
Табачніков С.І., Маркова М.В., Лещенко О.М. Системно-структурний аналіз сексуальної поведінки студентської молоді // Мужское здоровье. – 2004. – № 3. – С.53 – 57 (автором особисто поставлено мету та завдання дослідження, розроблено теоретичний і методологічний базис до основних положень статті, здійснено основний аналіз існуючих та інтерпретацію отриманих даних, підготовлено висновки дослідження).
Маркова М.В., Зайцев О.О. Методологічні та методичні основи системи патопсихологічної діагностики егодистонної сексуальної орієнтації // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2004. – № 3. – 14 – 20 (особистий внесок дисертантки складався з постановки проблеми дослідження, розробки його методів, аналізу і інтерпретації отриманих даних та підготовки висновків роботи).
Маркова М.В., Зайцев О.О. Система комплексної діагностики і терапії розладу статевого дозрівання // Архів психіатрії. – 2004. – Т. 10. – № 3 (38). – С. 173 – 176 (особистий внесок дисертантки складався з постановки проблеми дослідження, розробки його методів, аналізу і інтерпретації отриманих даних та підготовки висновків роботи).
Маркова М.В., Зайцев О.О. Основні проблеми статевого виховання та сексуальної освіти молоді в Україні // Архів психіатрії. – 2004. – Т. 10. – № 4 (39). – С. 111 – 114 (особистий внесок дисертантки складався з постановки проблеми дослідження, розробки його методів, аналізу і інтерпретації отриманих даних та підготовки висновків роботи).
Маркова М.В. До питання виявлення груп ризику розвитку порушень сексуальності у студентської молоді // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11. – № 3 (42). – C. 168 – 172.
Маркова М.В. Механізми формування та клінічні варіанти порушення функціонування студентської сім’ї // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11. – № 4 (43). – C. 196 – 203.
Маркова М.В., Степанова Н.М. Основи формування відповідальної безпечної сексуальної поведінки як базової стратегії статевого виховання молоді в Україні // Український медичний альманах. – 2005. – Т. 8, № 4 (додаток). – С. 129 – 135 (автором особисто поставлено мету та завдання дослідження, розроблено теоретичний і методологічний базис до основних положень статті, здійснено основний аналіз існуючих та інтерпретацію отриманих даних, підготовлено висновки дослідження).
Маркова М.В., Зайцев О.О. Розлад сексуальних взаємовідносин серед студентської молоді (клінічне дослідження) // Український вісник психоневрології. – 2006. – Т 14, вип. 2 (47). – С. 56 – 59 (особистий внесок дисертантки складався з постановки проблеми дослідження, розробки його методів, аналізу і інтерпретації отриманих даних та підготовки висновків роботи).
Маркова М.В. Інтраіндивідна складова особистості в генезі порушень сексуальності у студентської молоді // Таврический журнал психиатрии. – 2006. – Т. 10, № 1 (34). – С. 98 – 107.
Маркова М.В. Особливості психосексуальної сфери як маркер сексуальності студентської молоді // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. – 2006. – № 1-2 (9-10). – С. 132 – 139.
Маркова М.В. Проблема функціонування сім’ї та її порушення у студентської молоді // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2006. – № 1 (16). – С. 89 – 104.
Маркова М.В. Оцінка ефективності психопрофілактичних заходів щодо порушень сексуальності у молоді (за принципами доказової медицини) // Ліки України. – 2006. – № 103. – С. 78 – 80.
Кришталь В.В., Маркова М.В. До питання про порушення сексуального здоров’я при граничних психічних розладах // Нова медицина. – 2003. – № (8). – С. 39 – 41 (особистий внесок дисертантки складався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження).
Маркова М.В. Нарушения сексуального здоровья: соматопсихические и психосоматические соотношения // Журнал практичного лікаря. – 2005. – № 3. – С. 24 – 29.
Сосин И.К., Друзь О.В., Маркова М.В. Сексологическая проблематика в генезе аутоагрессивного поведения военнослужащих срочной службы // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11. – № 1 (40). – С. 22 – 26 (дисертант особисто запропонувала ідею та гіпотезу дослідження, його мету та завдання, розробила методологічні основи основних дослідницьких напрямів, підготувала висновки).
Маркова М.В. Пережитое в детстве насилие как этиологический фактор личностных расстройств // Актуальні питання теорії та практики судової експертизи. – Харків, 2000. – С. 115 – 116.
Маркова М.В. Програма “Основи сексології та сексопатології” для студентів немедичних закладів освіти // Нові технології в медицині: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених ХМАПО – Харків, 2000. – С. 93 – 94.
Маркова М.В. К вопросу о жизнедеятельности семьи // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез конф. молодих вчених ХДМУ. Ч. ІІ. – Харків, 2001. – С. 43.
Кришталь В.В., Агишева Н.К., Маркова М.В. К вопросу о формах первичной сексуальной дезадаптации // Сексология и андрология. – вып. 6. – Киев: Ин-т урологии АМН Украины, 2002. – С. 62 – 65 (особистий внесок дисертантки складався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження).
Маркова М.В. Самотність жінки як психологічний феномен // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології. – Чернівці: Вітім, 2002. – С. 137 – 139.
Маркова М.В., Онишко Ю.В. До питання надання психотерапевтичної допомоги жертвам сімейного насильства // IХ Конгрес світової федерації українських лікарських товариств. Тези доповідей. – Луганськ–Київ–Чикаго, 2002. – С. 303 – 304 (автором особисто поставлено мету та завдання дослідження, розроблено теоретичний і методологічний базис до основних положень статті, здійснено основний аналіз існуючих та інтерпретацію отриманих даних, підготовлено висновки дослідження).
Маркова М.В. К вопросу о формах полового воспитания // Архів психіатрії. – 2002. – № 3 (30). – С. 195 – 196.
Маркова М.В., Москаленко-Моспаненко О.В. До питання про особливості сексуальної поведінки української студентської молоді // Сучасні проблеми психіатрії / Збірник наукових праць до ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження професора Г.Л.Воронкова, Київ, 2003. – С. 17 (автором особисто поставлено мету та завдання дослідження, розроблено теоретичний і методологічний базис до основних положень статті, здійснено основний аналіз існуючих та інтерпретацію отриманих даних, підготовлено висновки дослідження).
Маркова М.В., Лещенко Е.М., Барановская Т.А. Особенности сексуального поведения как фактор риска развития депрессивных реакций у студенток // Актуальные вопросы охраны психического здоровья населения. Сборник научных статей конференции, посвященной 100-летию «Специализированной клинической психиатрической больницы № 1» департамента здравоохранения Краснодарского края. – Краснодар, 2003. – С.317 – 319 (дисертант особисто запропонувала ідею та гіпотезу дослідження, його мету та завдання, розробила методологічні основи основних дослідницьких напрямів, підготувала висновки).
Дружинин Г.М., Седнев В.В., Бабюк И.А., Маркова М.В. Тоталитарные секты, социальная безопасность, духовность // Профсоюзы и проблемы духовности. Международная научно-практическая конференція (доклады, тезисы, выступления). – Донецк, 16-17 декабря 2003. – С.119 – 121 (здобувачкою особисто визначено напрямок, мету та завдання дослідження та прийнято участь у підготовці висновків робіт).
Ігнатов М.Ю., Маркова М.В. Особенности табакокурения и формирования табачной зависимости у лиц молодого возраста (по результатам исследования студентов г. Києва) // Нові підходи до психотерапії та фармакотерапії станів залежності від психоактивних речовин. Матеріали V-ї Української конференції з міжнародною участю, присвяченої 86-й річниці з дня народження Заслуженого лікаря України, Народного лікаря СРСР О.Р.Довженка. – Харків, 2004. – С. 69 – 73 (автором особисто поставлено мету та завдання дослідження, розроблено теоретичний і методологічний базис до основних положень статті, здійснено основний аналіз існуючих та інтерпретацію отриманих даних, підготовлено висновки дослідження).
Маркова М.В., Седнев В.В. Формы социализации и деструктивная агрессивность молодёжи // Материалы 1-го Национального Конгресса по социальной психиатрии РФ. – Москва, 2004. – С. 80 – 81 (дисертант особисто запропонувала ідею та гіпотезу дослідження, його мету та завдання, розробила методологічні основи основних дослідницьких напрямів, підготувала висновки).
Tabachnikov S., Markova M., Mishiev V. Some features of sexual behavior of modern Ukrainian student’s youth // Agression. Suocidology. Victimology. Therapy and prophylaxis. Nicotine addiction. The fifth National Conference with participation of college private psychiatric practice. Plovdiv, Bulgaria, 22–25 April 2004. – P.62 (автором особисто поставлено мету та завдання дослідження, розроблено теоретичний і методологічний базис до основних положень статті, здійснено основний аналіз існуючих та інтерпретацію отриманих даних, підготовлено висновки дослідження).
Markova M. Clinical aspects of youth sexual behavioral disorders in Ukraine // XVII World Congress of Sexology (July 10-15 2005 Montreal, Canada). – N 2021.
Табачніков С.І., Пєрвий В.С., Маркова М.В. Сексологічні аспекти фобічних станів у структурі невротичних, пов’язаних зі стресом розладів у чоловіків: Методичні рекомендації. – Д.: АРТ_ПРЕС, 2005. – 44 с. (внесок дисертантки складався з визначення напрямку, мети, розробки методологічного базису та підготовки висновків).
