1. ПСТ – це неприємні сексуальні переживання, які деструктивно впливають на реалізацію офіцерами лібідо в адекватних цілях (задоволення, взаємодія з партнеркою, дітонародження) і є проміжними (перехідними) станами між нормальною сексуальністю та розладами. ПСТ досить поширені серед офіцерів і негативно позначаються на психічному здоровї офіцерів, подружніх стосунках та ефективності військової діяльності. Базовими ознаками ПСТ є неприємні сексуальні переживання, конфлікт з сексуальною партнеркою, сексуальна незадоволеність, негативні емоції в сексі, сексуальне розчарування, загальна невдоволеність собою, невпевненість у собі. Глибинну структуру ПСТ офіцерів складають незадоволене лібідо, глибинно-психологічні причини, ситуаційно-діяльнісні фактори, внутрішньоособистісний конфлікт (характерний за типом “лібідоЯНад-Я”, що відповідає зовнішній реальності), глибинна і поверхнева сексуальна тривога, а також спеціальні захисти Я. Серед найбільш типових ПСТ офіцерів виділяються такі групи: ІІ ПСТ коїтуса; IV ПСТ з приводу венеричних захворювань; VI-2 ПСТ сексуальної поведінки за метою лібідо. Характерними індивідуальними типами є: комплекс неповноцінності, повязаний з фізичною недосконалістю; ПСТ, зумовлені використанням способу перерваного статевого акту, садистськими переживаннями; ПСТ, зумовлені ревнощами; ПСТ щодо передчасної еякуляції; гіперсексуальні переживання; ПСТ щодо ерекції й ін. ПСТ корелює із силою лібідо, суворістю Над-Я, статевою ідентифікацією, особистісними та віковими особливостями, а також залежить від особливостей психосексуального розвитку, сексуального досвіду, функцій і способів вираження лібідо, обєктної любові, партнерки, а також від типу культури в суспільстві. Типовими глибинно-психологічними чинниками ПСТ офіцерів виступають неадекватна чоловіча ідентифіація, травматичні події сексуальної природи в ранньому дитинстві, пубертатному періоді, фіксації на образі матері (сестри). 2. Особливості ПСТ офіцерів визначаються вираженістю певних типів ПСТ, глибинно-психологічними і головне специфічними субєктивними й обєктивними ситуаційно-діяльнісними чинниками їх виникнення. Характерними субєктивними причинами ПСТ є фактор штучного стримування, вплив гомогенного колективу, гіперкомпенсація в службовій діяльності, а також перенесенння на особовий склад сексуальних проблем. Типові обєктивні фактори це напружений характер військової праці, несприятливі умови військової служби, несприятливі побутові умови. Ситуаційно-діяльнісні фактори відігрють негативну роль в генезисі ПСТ офіцерів, провокуючи глибинно-психологічні чинники. 3. З метою подолання психосексуальних труднощів офіцерів внутрішніх військ застосовувалась комплексна психодинамічна методика (ПДМ), в структурі якої виділяються такі види психологічної допомоги, як пояснення та психодинамічне консультування. Критеріями вибору видів ПДМ є тип ПСТ, особистісні особливості офіцера, умови психоконсультативної діяльності, характер військової діяльності, критерії щодо партнерки. 4. Пояснення це початковий рівень психологічної допомоги при зверненні до військового психолога з питаннями після проведення психодіагностичних процедур з акцентом на свідомому і частково на підсвідомому рівні, процес усвідомлення сенсу різних аспектів сексуальності, причин ПСТ. 5. ПДК є універсальним, оптимальним, найбільш доступним для офіцерів ефективним видом психологічної допомоги другого, більш високого рівня. Основу моделі ПДК складають три групи критеріїв: онтологічні, гносеолологічні і спеціальні. В ПДК робиться акцент на передсвідомий і частково на підсвідомий рівень психіки, орієнтація на самоаналіз особистості. Подолання ПСТ засобами ПДК це усвідомлення базового глибинного конфлікту, вибір оптимального, зрілого способу досягнення лібідо адекватної мети (відбуваються зовнішні, і внутрішні структурні зміни ПСТ офіцерів). У психодинамічному консультуванні виділяються три етапи: психодіагностичний, генетичний та етап вибору. 6. Для перевірки гіпотези про ефективність і механізм подолання ПСТ офіцерів засобами ПДК було проведено два формуючих експеримента. Після проведеного консультування значення показників сексуальної задоволеності офіцерів ЕГ-1 виявились вищими, а результати за показниками невротичного сексу, сексуальної невпевненості, неприємних сексуальних переживань, неприємних емоцій, сексуальних заборон та поверхневої тривоги нижчими у порівнянні з офіцерами КГ-1. Аналогічні зміни за всіма показниками відбулися і в другому експерименті. 7. Психологічними умовами ефективної реалізації ПДМ подолання ПСТ офіцерів в діяльності військових психологів є: їх відповідна професійна підготовка; психологічна готовність офіцерів до звернення по допомогу; сприятлива аналітична обстановка; зацікавлене ставлення командування до діяльності військових психологів, надання їм необхідної допомоги; психологічна просвіта військовослужбовців та членів їх сімей; психологічна підтримка сімї офіцера до і в період консультування; забезпечення контролю в процесі супервізування з боку колег за діяльністю військового психолога. 8. Практичні рекомендації командуванню й органам виховної роботи військових частин і навчальних закладів: створити кабінети індивідуального консультування; впровадити елементи методики психоаналізу в діяльність військових психологів, практикувати самостійне використання офіцерами психоаналітично орієнтованих методик, координувати діяльність військових психологів і військових лікарів з профілактики сексуальних проблем. 9. Перспективними актуальними напрямами подальших досліджень за цією програмою можуть стати: поглиблення запропонованої методики, відпрацювання третього, найбільш складного рівня ? психоаналітичної психотерапії, спрямованої переважно на підсвідоме особистості, яка б вирішувала глибинні сексуальні конфлікти; зясування впливу бойової діяльності на сексуальність військовослужбовців; вплив ПСТ на ефективність різних видів військової діяльності; ПСТ різних вікових категорій військовослужбовців; роль невербальної комунікації та її особливості в процесі консультування військовослужбовців; подолання особистісних труднощів, сімейних дисгармоній офіцерів психоаналітичними засобами; подружня психотерапія сімейних труднощів офіцерів; можливості застосування психоаналізу у військовій професіології. |
