Підводячи підсумки, зазначимо, що в дисертації узагальнені теоретичні засади психологічного аналізу професійної діяльності Державної служби охорони і подані практичні науково-обґрунтовані пропозиції щодо формування та розвитку професійної готовності її працівників як визначальної умови вдосконалення діяльності працівників даного фахового напрямку. Для більш ефективного вирішення професійних завдань доцільно використовувати професійні психологічні знання в двох основних напрямах: по-перше, це професійно-психологічний відбір кандидатів на службу, по-друге – професійно-психологічне вдосконалення фахівця, формування та розвиток професійних знань, вмінь, навичок і якостей особистості та їх підтримка, які забезпечують готовність і орієнтацію міліціонерів ДСО на якісне виконання службової діяльності. На підставі проведеної роботи можна дійти наступних висновків. 1. Діяльність міліціонерів ДСО є специфічним різновидом правоохоронної діяльності та за психологічною класифікацією професій належить до професій типу “людина – людина”, класу “дослідницько-гностичних”, відділу “професії, що пов’язані із застосуванням автоматичних та автоматизованих систем”, групи “професії, що пов’язані з працею в приміщеннях із нормальним мікрокліматом та в умовах підвищеної відповідальності”. 2. Спираючись на методологію професійного дослідження моделі діяльності, перш за все на принцип її ізоморфізму, стало можливим опрацювання системної моделі професійної діяльності у двох основних формах — імпліцитній, що полягає у відтворенні вимог, яким повинен задовольняти фахівець, і експліцитній, що відтворює перелік відповідних професійно-значущих якостей, знань, вмінь та навичок, які повинні бути притаманні міліціонеру ДСО. 3. Результати системного та комплексного дослідження дозволили розробити критеріально-виважену професіограму міліціонерів чотирьох посадових категорій Державної служби охорони: міліціонер групи затримання, міліціонер по охороні кредитно-фінансових установ, міліціонер по охороні об’єктів народного господарства та міліціонер СПМО “Титан”. 4. З метою підтвердження ефективності розробленого під час дослідження методичного комплексу та визначених нами критеріальних частин професійно-значущих якостей було здійснено їх апробацію на статистично-значимому експериментальному масиві. Ця апробація була проведена в стройових підрозділах управлінь та відділів ДСО при ГУМВС-УМВС України, в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, училищах професійної підготовки працівників охорони. Нами узагальнено результати проведеної апробації робочого варіанту професіограм та надані пропозиції відносно їх використання. 5. Кількісно-якісні показники психограм основних посадових категорій міліціонерів ДСО дещо відрізняються між собою, що надає можливість більш диференційовано підходити до процесу професійно-психологічного відбору кандидатів на різні посади. 6. Напрацьований комплекс методик разом із критеріальними частинами професійно-значущих якостей доцільно рекомендувати для використання в практичних підрозділах із метою здійснення професійно-психологічного відбору та ефективної професійно-психологічної підготовки працівників ДСО. 7. Основним організаційно-методичним принципом професійно-психологічної підготовки міліціонерів охорони є формування стану готовності фахівця як сукупності психофізіологічних, психодинамічних, морально-психологічних та соціально-психологічних характеристик, якостей і властивостей, необхідного рівня професійних знань, вмінь та навичок. Психологічна готовність повинна формуватися цілеспрямовано під час професійної підготовки особового складу та підтримуватися в процесі психологічного супроводження службової діяльності протягом усієї служби. 8. Запропоновані нами методичні рекомендації по проведенню занять з професійно-психологічної підготовки міліціонерів ДСО складаються з загальних методів і прийомів формування та розвитку професійно-значущих якостей, спеціальних фахових методів та узагальнених тренінгових оперативно-службових ситуацій. Використання вказаних рекомендацій забезпечить іманентність очікуваних результатів усім базовим параметрам професійно-психологічної готовності міліціонерів ДСО. Коло питань, які розглядались у дисертаційному дослідженні, не вичерпує проблему формування психологічної готовності міліціонерів Державної служби охорони до професійної діяльності. Перспективними напрямами її подальшої розробки може стати узагальнення досвіду впровадження методики професійно-психологічної підготовки та її оптимізації, апробація запропонованої методики професійно-психологічного відбору кандидатів на службу, опрацювання методики психологічного супроводження міліціонерів ДСО та їх особистої реабілітації в умовах професійної діяльності. |