Анотація до роботи:

Охременко О. Р. Психологічні закономірності адаптації особистості до діяльності в особливих умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – психологія діяльності в особливих умовах. – Національна академія оборони України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню психологічних закономірностей адаптації особистості до діяльності в особливих умовах. Виявлено, що зі зростанням напруженості праці відбувається перехід від кількісного зростання операціональних елементів до якісно нового рівня функціонування – діяльності в умовах невизначеності (випадкових середовищах). За умов ускладнення професійних операцій спостерігається підвищення інтегрованості різних рівнів робочої функціональної системи, тобто структура експонується як самоструктуризований порядок. Системоутворювальним фактором під час праці в ситуаціях невизначеності виступає швидкість формування алгоритмів-прототипів.

Дослідження структури функціональної системи показали наявність прямого обміну інформацією між зовнішніми структурами (метасистемою) та ефекторним апаратом системи. Метасистему утворюють темпові характеристики діяльності, особистісні смисли та мотивація. Дефіцит часу в категоріальному просторі особистісних сенсів стає джерелом як позитивних, так і негативних емоцій, тобто подвійно діє на ефективність діяльності і виступає динамічним чинником (тактичний складник). Мотиваційна складова стабілізує діяльність на тривалих відрізках часового континууму (стратегічний складник). Це суперечить посиланням про можливість обробки інформації тільки внутрішніми симплексами системи.

У дисертації вперше наведено теоретичне узагальнення і вирішення актуальної проблеми наукового обґрунтування психологічних закономірностей адаптації особистості до особливих умов діяльності, що виявляється у розробленні функціональної моделі і визначенні структурно-динамічної організації адаптаційного процесу, експериментальному виявленні психологічного змісту його компонентів, розкритті психофізіологічних, психологічних і соціально-психологічних закономірностей формування розладів адаптації (преморбідних станів), що дозволило розробити способи та прилади для діагностики, профілактики та корекції функціональних станів осіб, працюючих в особливих умовах. На підставі одержаних в процесі виконання наукових досліджень результатів можна зробити такі висновки:

1. Теоретико-методичний аналіз показав, що діяльність в особливих умовах розглядається як діяльність за умов впливу стресових подразників високої інтенсивності, контексту, у якому спостерігається зіткнення індивіда зі стресогенними стимулами, формування фізіологічних, поведінкових і суб’єктивних реакцій на них, або сукупності всіх цих явищ. Основним критерієм виступає ушкоджувальний вплив стресорів, але навіть за умов впливу катастрофічних подій межа непсихотичних розладів не перевищує 69,0% – 72,4% від загальної чисельності постраждалих; вплив соціальних стресорів провокує розвиток невротичних станів і реакцій приблизно у тих же межах (62,3%–69,6%). Закономірності перебігу адаптаційних процесів під час діяльності в особливих умовах не виявлені.

2. Встановлено, що інформаційну та семантичну структуру професійних стресорів під час діяльності в особливих умовах у групі операторів РЛС обумовлюють такі об’єктивні показники діяльності: складність і відповідальність рішень, тривалість зосередженого спостереження (більше 75% робочого часу), кількість важливих об’єктів спостереження (0–n) одномоментно, темп подання сигналів (0–m / хв.), кількість аварійних сигналів (від 0 до 3–4 / год.), необхідність самостійного пошуку неузгодження параметрів, кількість прийомів в операції (14–25), тривалість операцій, що повторюються (більше 75% робочого часу), кількість операцій за одиницю часу (0–3 / сек.), наявність гіподинамії і гіпокінезії, змінність діяльності, ступінь напруги аналізаторних функцій (більше 75% робочого часу), кількість об’єктів одночасного спостереження (до 6), висока відповідальність за невиконання необхідної або виконання зайвої – несанкціонованої – дії, за порушення послідовності виконання дій, неправильне або невчасне виконання необхідної дії; соціальна значимість наслідків подій. Ці дані дозволили віднести діяльність операторів РЛС до IV категорії складності і напруженості.

3. Проведені дослідження різних професійних груп виявили закономірності діяльності в особливих умовах – перехід від кількісного ускладнення (зростання операціональних елементів) діяльності до якісно нового рівня функціонування – діяльності у випадкових середовищах. Аналіз показав, що діяльність в особливих умовах детермінована параметрами інформаційного середовища, які обумовлюють імовірнісну складову ситуативної невизначеності. Стохастичний характер пред’явлення дискретних елементів інформаційного потоку формує об’єктивну складову додаткової невизначеності. За умов безперервності інформаційного потоку, який надходить від інформаційної моделі, людині притаманні затримка реакції на сигнал, кінцева пропускна здатність, що зумовлює розвиток суб’єктивної складової додаткової невизначеності. Формування оптимальної стратегії діяльності у випадкових середовищах можливе за умов постійної її корекції, яка детермінована швидкістю перебору алгоритмів відповідних дій. Виявлені дві стратегії діяльності в особливих умовах: у першому варіанті зміна алгоритмів діяльності реалізується, якщо неузгодженість інформаційного потоку перевищує постійне межове значення; у другому варіанті межа є випадковою величиною, що за умов відносно стабільних динамічних характеристик руху дозволяє швидко реагувати на імовірнісні відхилення змінами точності виконання операцій.

4. Аналіз структурно-динамічних характеристик дозволив встановити закономірності утворення зв’язків у часі і просторі між елементами робочої функціональної системи. За умов ускладнення професійних операцій спостерігається підвищення інтегрованості різних рівнів системи, тобто структура експонується як самоструктуризований порядок (змістовні характеристики). Процеси трансформації (динамічні характеристики) спрямовані на зменшення стабільності системи і детерміновані трьома групами чинників. Перший фактор включає параметри підсистеми самоконтролю за поточним функціональним станом, другий характеризує рівень поточної працездатності, а третій пов’язаний з процесами розвитку втоми. Встановлені закономірності впливу стресових ситуацій на когнітивні процеси оцінювання співвідношень між одиницями інформації та структурування системи інформаційних одиниць і комплексів взаємопов’язаних частин.

5. Встановлено, що професійно значимими під час діяльності в особливих умовах є концепції передбачень результатів діяльності. Виявлені передбачення відносно незалежні від конкретного контексту, які пов'язані з колективними передбаченнями групи і система індивідуального досвіду, яка чутлива до визначеного контексту, припускає диференціацію змісту. Це сприяє несвідомій трансформації на рівні перцепції зовнішніх стимулів. Утворюються ”перцептивні пустоти”, в які включаються протиріччя, неадекватні форми реагування і формуються зони вірогідних внутрішноособистих конфліктів, що знижує ефективність професійної адаптації. З’ясовано, що у цих умовах загальною закономірністю є розвиток високого функціонального напруження, яке сприяє підвищенню інтегрованості різних рівнів функціональної системи за рахунок компенсаторних процесів і, унаслідок цього, сприяє зниженню значимості зовнішніх впливів.

6. Конкретизовані дефініції категоріально-понятійного апарату “діяльність в особливих умовах”: введені в науковий обіг та удосконалені поняття “межа психологічного травмувального впливу”; критерії “динамічної і статичної надійності”; “катастрофічні” й “екстремальні” стресори; стани “повної (стан психічного здоров’я й часткової адаптації (стани психічної норми)”; стани “часткової та повної дизадаптації (параекстремальні і екстремальні стани)”.

7. Встановлені закономірності динаміки адаптаційного процесу, який має стохастичний характер і залежить від специфіки співвідношення адаптивних і компенсаторних реакцій та призводить до ускладнення структурно-динамічної організації функціональної системи. Процес ускладнення закінчується фазовим переходом на новий (дизадаптивний) рівень функціонування. Процес спрощення структури функціональної системи детермінований індивідуальними психофізіологічними характеристиками. Доведений процес прямого обміну інформацією між мета-системою і ефекторними елементами робочої функціональної системи, що свідчить про більш складну структурно-функціональну організацію діяльності у випадкових середовищах, ніж це постульовано у попередніх дослідженнях. Метасистему утворюють темпові характеристики діяльності, особистісні смисли та мотивація. Дефіцит часу в категоріальному просторі особистісних сенсів стає джерелом як позитивних, так і негативних емоцій, тобто подвійно діє на ефективність діяльності і виступає динамічним чинником (тактичний складник). Мотиваційна складова стабілізує діяльність на тривалих відрізках часового континууму (стратегічний складник).

8. Розроблені теоретико-методологічні засади психологічної інтервенції у сфері діяльності в особливих умовах, які поєднують виробничо-, організаційно-, педагогіко- і валео-психологічні підходи спрямовані на оптимізацію функціонального стану під час адаптації до особливих умов діяльності. Доведено, що загальною характеристикою відновлювальних процесів за умов запропонованих технік є оптимізація процесу узгодження змін, які виникли під час перших, швидких реакцій організму. ЇЇ первинною ланкою виступає трофотропна реакція: зняття завад складним аферентним синтезам лобної кори, впливи на опіоїдну та дофамін-залежні медіаторні системи (спектр суб’єктивних переживань), зміни когнітивної орієнтації із зовнішнього оточення на внутрішню когнітивну активність. Ці процеси відображають перехід на модальні коди обробки інформації і пов’язані із закономірностями переструктуризації енграм та фіксацією отриманих змін, що знижує активність стійкої множинної домінанти, сформованої під впливом стресорів професійної діяльності.

9. На підставі теоретичного узагальнення і вирішення актуальної проблеми наукового обґрунтування психологічних закономірностей адаптації особистості до особливих умов діяльності розроблені критерії професійної придатності/ непридатності та прогностична модель оцінки ефективності діяльності військового оператора, засоби та прилади оцінки і корекції функціонального стану, які можуть бути рекомендовані для діагностики, профілактики і корекції негативних змін під час діяльності в особливих умовах співробітників силових структур.

Подальша перспектива досліджень заключається у поглибленому аналізі впливу психотравмуючих факторів на ефективність діяльності в особливих умовах, розробки методів експрес-діагностики поточних функціональних станів, їх корекції і оптимізації.

Публікації автора:

Монографії

1. Охременко О.Р. Ароматерапия. Невербальные способы воздействия. – К.: Химджест, 2004. – 104 с.

2. Охременко О.Р. Проблеми психотерапевтичної інтервенції. – К.: Химджест, 2004. – 104 с.

3. Охременко О.Р. Постстресові розлади. – К.: Химджест, 2004. – 102 с.

4. Охременко О.Р. Дезадаптивні розлади. – К.: Химджест, 2004. – 111 с.

5. Охременко О.Р. Діяльність у складних напружених та екстремальних умовах. – К.: НАОУ, 2004. – 341 с.

У співавторстві:

6. Артюшин Л.М., Мосов С.П., Охременко О.Р. Праця в особливих умовах. – К.: Химджест, 2004. – 94 с.

7. Мосов С.П., Охременко О.Р. Соціально-психологічні аспекти професійної адаптації. – К.: Химджест, 2004. – 121 с.

8. Толубко В.Б., Мосов С.П., Охременко О.Р. Відхильна поведінка військовослужбовців та механізми її формування. – К.: Химджест, 2004. – 102 с.

9. Мосов С.П., Охременко О.Р Функціональні системи. Теорія і практика дослідження. – К.: Химджест, 2005. – 111 с.

Методичні рекомендації

1. Складання професіограм (методичні рекомендації). – К.: ВГІ НАОУ, 2000. – 23 с.

Методичні посібники

1. Девіантна поведінка військовослужбовців. – К.:ВГІ НАОУ, 2000. – 71 с.

2. Засади патопсихології. – К.:ВГІ НАОУ, 2001 – 60 с.

3. Діяльність військовослужбовців в екстремальних умовах. – К.:ВГІ НАОУ, 2001. – 91 с.

У співавторстві:

4. Вітер В.І., Доленко Ю.М., Охременко О.Р. Соціально-психологічне вивчення, прогнозування і корекції поведінки військовослужбовців. – К. Головне управління виховної і соціально-психологічної роботи Міністерства оборони України, 1994. – 79 с.

Статті

1. Охременко О.Р. Проблеми психологічної інтервенції // Актуальні проблеми психології: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія. – К.: Нора-прінт, 2002. – Т. 5, частина 1. – С. 88–93.

2. Охременко О.Р. Емоційний складник професійної діяльності // Зб. наук. праць – К.: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2003. – Вип. 22. – С. 139–145.

3. Охременко О.Р. Проблеми професійного стресу у постіндустріальному суспільстві // Актуальні проблеми психології: Економічна психологія. Організаційна психологія. Соціальна психологія: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: Міленіум, 2003. – Т. 1, частина 11. – С. 55–59.

4. Охременко О.Р. Особистісна складова діяльності // Актуальні проблеми психології: Економічна психологія. Організаційна психологія. Соціальна психологія: Зб. наук. праць психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: Міленіум, 2003. – Т. 1, частина 12. – С. 110–114.

5. Охременко О.Р. Аналіз інформаційної структури діяльності //Актуальні проблеми психології: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія. – К.: Міленіум, 2004. – Т. 5. – Вип. 3. – С. 150 – 159.

6. Охременко О.Р. Динаміка відновлювальної функціональної системи при психотерапевтичних впливах // Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – Вип. 23. – С. 44–52.

7. Охременко О.Р. Операціональний складник напруженості діяльності // Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – Вип. 24. – С. 30–39.

8. Охременко О.Р. Деформації структури особистості у осіб з переддиспозицією до невротичного розвитку // Зб. наук. праць. – К.: Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – Серія 12. – Вип. 1 (25). – С. 28–36.

9. Охременко О.Р. Вивчення взаємозалежності соціального онтогенезу особистості і індивідуальних стресових реакцій // Зб. наук. праць. – К.: Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – Серія 12. – Вип. 2 (26). – С. 334–343.

10. Охременко О.Р. Психотерапевтичний ефект при застосуванні вербальних засобів впливу // Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004. – Т. VI. – Вип. 1. – С. 245–253.

11. Охременко О.Р. Особливості впливу запахових подразників при введенні в транс // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004. – Т. VI. – Вип. 4. – С. 205–215.

12. Охременко О.Р. Психотерапевтичні засоби впливу та їх специфіка // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004.– Т. VI. – Вип. 5. – С. 230–237.

13. Охременко О.Р. Особливості впливу запахових подразників при введені в транс // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004. – Т. VI. – Вип. 6. – С. 216–222.

14. Охременко О.Р. Невербальні засоби впливу та специфіка їх застосування в процесах управління // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004. – Т. VI. – Вип. 7. – С. 227–234.

15. Охременко О.Р. Продуктивні засоби поведінки // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004. – К.: Гнозіс, 2004. – Т. 6. – Вип. 8. – С. 255–263.

16. Охременко О.Р. Діяльність у складних напружених та екстремальних умовах // Зб. наук. праць. – Хмельницький: Видавництво Національної академії державної прикордонної служби України, 2004. – № 26, частина ІІ. – С. 57–62.

17. Охременко О.Р. Ідеомоторне тренування в системі професійної підготовки військових спеціалістів // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2004. – Вип. І. – С. 70–77.

18. Охременко О.Р. Аналіз виконання складних сенсомоторних завдань під час професійної підготовки майбутніх військовослужбовців // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2004. – Вип. ІІ. – С. 52–59.

19. Охременко О.Р. Програма психореабілітації військовослужбовців // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2004. – Вип. ІІІ–ІV. – С. 137–144.

20. Охременко О.Р. Складові психотерапевтичного впливу // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. – Київ: ІВЦ “Політехніка”, 2004. – № 1. – С. 127–135.

21. Охременко О.Р. Проблеми соціально-психологічної адаптації // Вісник Харківського Національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія психологія. – Харків: Тов. СМІК, 2004. – Вип. 12. – С. 124–130.

22. Охременко О.Р. Провідні тенденції в структурі особистості // Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: Міленіум, 2004. – Т. 7. – Вип. 3. – С. 174–181.

23. Охременко О.Р. Оцінка ефективності психокорекційних впливів // Вісник Харківського університету. Серія Психологія. – Харків: Видавничий центр Харківського національного університету, 2004. – № 617. – С. 170–174.