Аналіз основних досліджень педагогічної діяльності в цілому й діяльності викладача іноземної мови зокрема, проведених у вітчизняній і зарубіжній психології, свідчить, що, незважаючи на існування різних концепцій діяльності педагога, основна увага приділяється вивченню структури й змісту педагогічної діяльності, рівнів здійснення, розвитку її окремих аспектів, вимог до педагогів, до здійснення професійної діяльності, побудові професіограм і моделей діяльності викладача. На основі результатів цих досліджень була обґрунтована необхідність розгляду діяльності викладача іноземної мови з позиції розвитку, виділення найважливіших психологічних механізмів і детермінант, що забезпечують удосконалювання його діяльності. 1. Провідним психологічним механізмом професійної креативності викладача іноземної мови й показником розвитку його педагогічної діяльності є подолання психологічних бар’єрів, характерних для його діяльності. Виходячи з цього, нами був проведений аналіз досліджень психологічних бар’єрів й їхньої ролі у професійній креативності викладача іноземної мови й визначені дві групи психологічних бар’єрів, характерних для його діяльності: мотиваційно-смислові і предметно-операціональні. Вибір конструктивних, „розвиваючих” стратегій їхнього подолання сприяє становленню професійної свідомості педагога й підвищенню рівня його методичної майстерності. Найважливішу роль у подоланні бар’єрів відіграє методичний компонент діяльності, що забезпечує розвиток діяльності викладача. Зважаючи на це, в рамках дисертаційного дослідження було здійснено експериментальне навчання, що мало на меті перевірку висунутих положень про склад і зміст психологічних умов подолання бар’єрів у діяльності викладача іноземної мови. 2. Найважливішим показником творчої діяльності викладача іноземної мови є подолання ним бар’єрів у його діяльності. Це, насамперед, мотиваційно-смислові (бар’єри особистісного смислу, бар’єри мотивації, бар’єри рефлексії) і предметно-операційні (бар’єри знань, бар’єри досвіду, бар’єри розвитку) бар’єри. Подолання мотиваційно-смислових бар’єрів сприяє становленню професійної свідомості педагога, ключовими моментами якої є її рефлексивний характер, спрямованість на розвиток педагогічної діяльності й здатність до ціннісно-смислового самовизначення, а подолання предметно-операційних бар’єрів передбачає удосконалення методичних знань, умінь і навичок педагога й забезпечує вдосконалення його педагогічної майстерності. 3. Визначено та експериментально перевірено психологічні умови розвитку професійної креативності викладача іноземної мови: 1) мотиваційна готовність викладача до систематичної роботи з підвищення рівня методичної майстерності; 2) критичний аналіз своєї педагогічної діяльності, що забезпечує виявлення психологічних бар’єрів, характерних для його діяльності, і вибір „розвиваючих” стратегій їхнього подолання; 3) цілеспрямований перегляд сформованої системи методичних знань, навичок й умінь і пошук нових засобів і способів навчання іноземної мови; 4) освоєння викладачем нових методів і методик рішення конкретних завдань навчання іноземної мови повинне здійснюватися при дотриманні певної психологічної послідовності етапів оволодіння способами рішення методичних проблем. 4. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що врахування виявлених психологічних показників розвитку діяльності викладача іноземної мови й умов подолання бар’єрів, характерних для його діяльності, створює реальні передумови для наступної розробки нового покоління програм професійної підготовки викладачів іноземної мови у ВНЗ й подальшого підвищення їхньої кваліфікації. Про розвиток педагогічної діяльності учасників експерименту свідчить підвищення рівня розвитку їх методичних умінь (компетенцій). Значні зміни в середніх показниках рівня сформованості всіх шести компетенцій у викладачів, що взяли участь в експериментальному навчанні. При цьому особливо істотні зрушення щодо поліпшення характеризують уміння, пов’язані з демонстрацією педагогами методів навчання: з 70,1% до 96,5%, а також комунікативно-педагогічні вміння – ріст у середньому склав близько 25%. Цілеспрямована робота викладача з вдосконалювання структури своєї професійної діяльності за рахунок корегування існуючих і побудови нових методів і прийомів навчального впливу являє собою шлях оптимізації процесу підготовки фахівців в галузі іноземних мов. 5. На основі результатів дослiдно-експериментальної роботи, визначених психологічних умов процесу розвитку професійної креативності розроблені практичнi рекомендацiї викладачам іноземної мови щодо розвитку професiйної креативностi: 1) критично підходити до аналізу власної діяльності; 2) змінювати орієнтації власної професійної діяльності з результату на спосіб його одержання; 3) викладачу доцільно відпрацьовувати постійну спрямованість на ускладнення форм навчальної діяльності студентів, яка передбачає використання різноманітних способів, урахування конкретної ситуації; 4) вивчення методики викладання іноземної мови сприяє збільшенню знань з теоретичних основ навчання й знань самого предмета – відбувається підвищення рівня професійного володіння іноземною мовою; 5) викладачам необхідно змінювати ставлення до методичної й навчальної літератури, дидактичних матеріалів, розроблених на кафедрах. Прагнути не просто копіювати готові напрацювання, але корегувати їх з урахуванням вимог й обставин навчального процесу; 6) сприяти появі у власній педагогічній діяльності таких характеристик діяльності, як: системність у роботі; прагнення зрозуміти закономірності навчання іноземної мови і якомога точніше вибудовувати систему навчального впливу на студентів; готовність до безперервного пошуку нових прийомів і способів навчання; планування своєї педагогічної діяльності з використанням передових методів формування професійного володіння іноземною мовою, критичний аналіз й постійне поновлення системи своїх прийомів і засобів навчання. Виконане дослiдження не претендує на абсолютне висвiлення всiх психологічних особливостей розвитку професiйної креативностi викладача іноземної мови. Перспективами подальших досліджень у обраному напрямку можна вважати розробку психологічного інструментарію розвитку особистісної та професійної креативності, вивчення психологічних механізмів її еволюції у процесі онтогенезу, дослідження психологічних особливостей впливу середовища на розвиток креативної складової у професійній діяльності викладацького складу вищих навчальних закладів. |