1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано, що поняття „пізнавальна сфера офіцера оперативно-розшукового підрозділу” відображає динамічну систему, яка забезпечує взаємодію всіх когнітивних структурних елементів психіки офіцера (пізнавальних процесів, пізнавальних здібностей, пізнавальної діяльності) в процесі самопізнання та опанування світом в умовах професійного перманентного конфліктного протистояння з правопорушниками законодавства про державний кордон. Значення пізнавальної сфери для ефективної професійної діяльності офіцера ОРП визначається специфічними умовами оперативно-розшукової діяльності на державному кордоні: високим ступенем організованості транскордонних злочинних угруповань, розгалуженістю злочинних зв’язків, підвищеним рівнем латентності транскордонних злочинів та особливою складністю їх виявлення, високим інтелектуальним рівнем правопорушників та ін. і вимогами до її організації: необхідністю глибокого аналізу тенденцій розвитку криміногенної ситуації, успішного прогнозування можливих загроз і ризиків, планування заходів, спрямованих на випередження дій правопорушників, виявлення не лише виконавців, а й організаторів правопорушення, розкриття та правового доведення як фактів порушень законодавства про державний кордон, так і протизаконних способів їх приховування та ін. Пізнавальна сфера офіцера оперативно-розшукового підрозділу має своєрідну професійну спрямованість на переважний розвиток відповідних умінь. 2. Структурна модель пізнавальної діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів включає двадцять умінь-компетенцій, об’єднаних у шість фаз пізнавальної діяльності: актуалізація пізнавальної проблеми (забезпечує виявлення пізнавальної проблеми), з’ясування пізнавального завдання (забезпечує визначення конкретних дій щодо розв’язання завдання, співвіднесення їх змісту з метою діяльності), планування пізнавальної діяльності (забезпечує аналіз, рефлексію та планування), моделювання рішення пізнавального завдання (забезпечує виявлення професійних мотивів і пошук варіантів розв’язання пізнавального завдання), аналіз можливих рішень пізнавального завдання (забезпечує пошук найбільш доцільних варіантів рішення пізнавального завдання), деавтоматизація (забезпечує формування нових способів розв’язання пізнавальних завдань і проблем). Ці фази пізнавальної діяльності пов’язані із змістом трьох стадій пізнавальної діяльності офіцера оперативно-розшукових підрозділів: початковою, організаційною та осмисленням можливих результатів. Статистично підтверджено, що зазначену модель можна вважати нормативною. 3. Виділено критерії оцінки, показники та рівні розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів. Зовнішнім інтегральним критерієм оцінки розвиненості пізнавальної сфери можна вважати ефективність пізнавальної діяльності, насамперед продуктивне розв’язання пізнавальних завдань і проблем у найкоротший термін з мінімальними психічними та фізичними витратами. Показниками ефективності пізнавальної діяльності слід вважати: розвинену рефлексію як механізм, що забезпечує адекватність процесів пізнання та самопізнання; здатність до неупередженого сприйняття іншої людини при об’єктивній оцінці її дій; здатність до подолання помилок атрибуції і групових стереотипів в процесі пізнання; адекватність образу “Я” та образу інших учасників взаємодії; використання раціональних прогностичних стратегій; когнітивну лабільність як уміння змінювати розроблену схему пізнавальної діяльності при зміні зовнішніх або внутрішніх обставин (нова інформація, нове розуміння проблеми); інтелектуальну ініціативність (уміння самостійно мислити); інтелектуальну креативність (уміння нестандартно вирішувати пізнавальні проблеми чи завдання). Внутрішнім інтегральним критерієм оцінки розвиненості пізнавальної сфери ми вважаємо багатоконтекстне творче мислення. Показниками його розвиненості є: швидкість, або рухливість думки (кількість ідей, що їх створює людина за одиницю часу); точність (здатність удосконалювати свої ідеї або надавати їм завершеного вигляду); гнучкість (здатність переключатися з однієї ідеї на іншу, бачити проблему з різних боків, висувати різноманітні ідеї, здійснювати асоціативний пошук); фантастичність (певна відірваність результату від реальності за дотримання логічного зв’язку між стимулом і реакцією); оригінальність (здатність створювати ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих поглядів); допитливість (чутливість до проблем у навколишньому світі); здатність до розробки гіпотези; “іррелевантність” (логічна незалежність реакції від стимулу). З’ясовано, що пізнавальна сфера офіцера оперативно-розшукових підрозділів може мати високий, середній або низький рівень розвитку. Високий рівень характеризується яскравими проявами багатоконтекстного творчого мислення в переважній більшості випадків при розв’язанні офіцером пізнавальних завдань і забезпечує ефективність його пізнавальної діяльності. Офіцери з високим рівнем розвитку пізнавальної сфери завжди використовують адекватні до ситуації логічні засоби; розуміють багатозначне в пізнавальній ситуації; відстежують і враховують інформаційні зміни; обирають більш доцільне рішення у ситуації дефіциту часу та неповної інформації та ін. Офіцери з середнім рівнем розвитку пізнавальної сфери виявляють ці якості не завжди, в той час як офіцери з низьким рівнем розвитку пізнавальної сфери виявляють їх рідко або не виявляють взагалі. Аналіз даних емпіричного дослідження показав, що близько 75% офіцерів ОРП не проявляють або рідко проявляють якості творчого мислення, тобто мають низький рівень розвитку пізнавальної сфери. 4. Визначальне значення в розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів відіграють такі психологічні умови: актуалізація потреби у проявах якостей багатоконтекстного творчого мислення; розвиток якостей багатоконтекстного творчого мислення в умовах розвивальної взаємодії; психологічна підтримка формування багатоконтекстного творчого мислення; ретельне опрацювання змісту занять; врахування особистісних особливостей учасників розвивальної взаємодії; гуманістична взаємодія всіх учасників взаємодії; розвиток здатності до проблематизації, надання особистості можливості оволодіти творчими розумовими стратегіями; забезпечення реалізації здатності особистості до самоуправління емоційним станом в процесі творчої діяльності; забезпечення доцільної творчої взаємодії у професійній діяльності. 5. У результаті експериментальної перевірки підтверджено гіпотезу про те, що актуалізація потреби офіцерів оперативно-розшукових підрозділів до прояву творчого мислення шляхом її розвитку і психологічної підтримки в процесі розвивальної взаємодії та практичної діяльності сприятиме як підвищенню ефективності окремих пізнавальних процесів, так і розвитку пізнавальної сфери в цілому. Встановлено, що в динамічних, неоднозначних, поліфункціональних умовах, під впливом постійного психофізичного та емоційного навантаження ефективність розв’язання професійних завдань залежить від професійної мобільності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів, тобто максимальної раціональної взаємодії з навколишнім світом. Виявлено, що професійна мобільність зумовлена розвитком не окремих пізнавальних процесів, а пізнавальної сфери в цілому. Емпірично підтверджено, що в офіцерів оперативно-розшукових підрозділів добре розвинені пам’ять, увага та невербальне мислення. Водночас у них низький рівень сформованості уяви і творчого мислення, що знижує ефективність розв’язання професійних пізнавальних завдань. 6. За результатами факторного аналізу пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів встановлено, що структура їх пізнавальної діяльності має свої особливості. Порівняння показників самооцінки рівня сформованості пізнавальних умінь-компетенцій з нормативною структурною моделлю пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів свідчить, що суб’єктивні оцінки фаз моделювання рішення пізнавального завдання в офіцерів оперативно-розшукових підрозділів і з’ясування пізнавального завдання не збалансовані, а сформованість фаз аналізу можливих рішень пізнавального завдання та деавтоматизації пізнавальної діяльності офіцери оцінюють досить низько. Виявлено певні відмінності у показниках різних категорій офіцерів оперативно-розшукових підрозділів. Зокрема виявлено, що, на думку керівників оперативно-розшукових органів ДПС України, акцент у структурі пізнавальної діяльності необхідно робити на забезпеченні послідовності фаз актуалізації пізнавальної проблеми, з’ясуванні пізнавального завдання, плануванні пізнавальної діяльності та моделюванні рішення пізнавального завдання. Водночас їх підлеглі найбільш важливими вважають фази з’ясування пізнавального завдання, моделювання рішення пізнавального завдання та аналізу можливих рішень пізнавального завдання. Відмінності в самооцінках розвиненості та значущості пізнавальних умінь-компетенцій залежать також від гендерних особливостей, отриманої базової освіти, віку, характеру професійної діяльності, посади, стажу служби офіцера в оперативно-розшуковому підрозділі. 7. В роботі з розвитку пізнавальної сфери офіцерів ОРП керівникам ОРП та психологам органів охорони державного кордону необхідно дотримуватися наступних практичних рекомендацій: формувати невеликі за кількістю тренінгові групи у складі 5-7 осіб; за допомогою психолога органу охорони кордону перед початком і після проведення тренінгу здійснювати діагностування учасників з використанням перевірених у дослідженні тестів, обов’язково повідомляти учасникам порівняльні дані; забезпечити виконання основних завдань тренінгу: поглиблення теоретичних знань учасників про пізнавальну сферу професіонала та її розвиток, навчання учасників основам пізнавальної самостійності, розвиток уміння використовувати евристичні методи розв’язання творчих завдань; дотримуватись логічної послідовності виконання тренінгових вправ: від тренування сприйняття через тренування уваги та розвиток запам’ятовування до тренінгу мислення. Виконане дисертаційне дослідження не дає повного уявлення про шляхи розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових органів ДПС України. Предметом подальших психологічних досліджень пізнавальної сфери може бути розробка засобів розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів з урахуванням їх гендерних, вікових, посадових особливостей, дослідження особливостей розвитку пізнавальної сфери правоохоронців інших спеціальностей, а також підготовка психологів, викладачів і керівників правоохоронних органів різного рівня до роботи з методиками і технологіями розвитку пізнавальної сфери підлеглих. | 