Проведене дослідження дало змогу з’ясувати один з можливих шляхів формування ПС учнів аграрних ліцеїв. На основі дослідних даних були впроваджені та реалізовані опрацьовані автором методичні рекомендації суб’єктам формування ПС щодо її розвитку в учнів. Розробка цих рекомендацій стала можливою на основі аналізу психологічних аспектів формування ПС майбутніх працівників-аграріїв. Проведене дослідження дає підстави зробити наступні висновки. 1. У результаті аналізу теоретичних та експериментальних досліджень, які стосувалися проблеми розвитку свідомості та патріотизму у різних вікових категорій можна констатувати, що проблема формування ПС учнів ліцеїв є недостатньо розробленою і потребує свого вирішення. Недостатньо розглянутими є питанням, котрі є ключовими для вирішення даної проблеми, а питання змісту поняття ПС, критеріїв та показників ПС, рівнів її сформованості, детермінант та чинників формування ПС учнів ліцеїв, психологічних умов цього процесу, питання розробки моделі і програми формування цього особистісного утворення. Тому тема даного дисертаційного дослідження є актуальною і потребує вивчення. 2. В ході дослідження ми уточнили зміст поняття ПС, як складової національної свідомості, визначили систему цінностей, що наповнюють зміст патріотичних настанов. Проведене дослідження дало змогу виокремити критерії та показники патріотично свідомої особистості. В якості критеріїв нами розглядались: усвідомлення та відчуття малої і великої Батьківщини; ставлення до особливостей національної культури; особистісні риси; розуміння державних інтересів; дієвість щодо реалізації національних інтересів, при цьому враховувались вікові психологічні особливості досліджуваних. 3. З метою вироблення ефективного інструментарію впливу на ПС учня було визначено рівні сформованості ПС учнів аграрних ліцеїв, що дало змогу запропонувати нову систему рівнів (низький, середній та високий) сформованості досліджуваного феномену у ліцеїстів – майбутніх аграріїв. При цьому до уваги брались такі складові ПС як емоційно-вольовий, когнітивний та мотиваційно-дієвий компоненти. 4. В ході експериментального дослідження нами були виокремлені суб’єктивні та об’єктивні чинники та детермінанти формування ПС учнів ліцеїв. До суб’єктивних чинників і детермінант належать індивідуально-психологічні (мотиваційна спрямованість особистості, особливості емоційно-вольової сфери особистості, рівень розвитку розумових здібностей, сукупність ціннісних орієнтацій особистості) та соціально-психологічні (міжособистісні стосунки в навчальній групі та її психологічний клімат, морально-психологічний клімат у родині, особистість викладача та його підготовленість, сформованість зрілої Я-концепції). До об’єктивних чинників слід віднести наступні: повнота родини, її матеріальне становище, недостатня увага держави до проблем села, рівень матеріального забезпечення навчального закладу, частка навчального матеріалу патріотичної спрямованості в навчально-виховному процесі. Це дало змогу в подальшому виявити психологічні умови формування ПС. 5. Сукупність психологічних умов формування ПС має вигляд: формування сукупності правових та військово-спрямованих знань у ліцеїстів з метою розвитку когнітивної складової ПС; забезпечення розвитку моральних, духовних, патріотичних якостей учнів у процесі цілеспрямованого формування позитивної Я-концепції особистості патріота України, а саме її патріотичних переконань, почуттів, ідеалів; формування патріотично спрямованої мотиваційної сфери особистості, світогляду та позитивного ставлення до історичного минулого й сучасності українського народу; сприяння розвитку в учнів українських родинних традицій: духовності, толерантності, шанобливості, поваги до старших та видатних постатей української держави; підтримка позитивного морально-психологічного клімату навчального колективу та родини; розвиток патріотичної рефлексії учнів. 6. Виявлені психологічні умови дали змогу сформувати модель та програму формування ПС учнів аграрних ліцеїв на основі трьох типів психолого-педагогічних ситуацій. Впровадження розробленої програми формування ПС в ЕГ констатувало суттєве покращення рівня ПС учнів. Дієвість даної програми також підтвердило застосування методів математичної статистики, котрі на рівні р 0,01 підтвердили значущість змін, що відбулись у рівні ПС в ЕГ у порівнянні з КГ. Загалом рівень ПС учнів ЕГ зріс на 32%. 7. Описані напрацювання дали змогу запропонувати педагогічним колективам конкретні методичні рекомендації щодо формування ПС учнів аграрних ліцеїв, згідно з якими ефективність виховних впливів зумовлюється: ефективним використанням когнітивних можливостей навчальних предметів; забезпеченням у навчально-виробничому процесі ПТНЗ міжпредметних зв`язків з метою вирішення питань формування ПС молоді раннього юнацького віку; активним залученням учнів до діяльності патріотичного спрямування, до фізичного розвитку та самовдосконалення; створенням умов для активного залучення родичів і громадськості до цієї діяльності спільно з педагогічним колективом ліцею. З метою забезпечення необхідного рівня ПС учнів аграрних ліцеїв доцільно: використовувати розроблену в роботі програму вивчення предметів «Основи правознавства» та «Основи захисту Вітчизни»; довести до свідомості кожного педагогічного працівника вимоги до сучасного рівня ПС особистості раннього юнацького віку. Перспективи подальших наукових і практичних пошуків можна сформулювати таким чином: розглянути питання про можливість створення спеціального об’єднання, що повинне цілеспрямовано займатись проблемами патріотичного виховання, і надавати допомогу педагогам щодо організації навчально-виховного процесу; дослідити психологічні умови розвитку ПС та адаптувати розроблену в ході нашого дослідження програму формування ПС учнів аграрних ліцеїв для ПТНЗ іншого профілю; визначити головні напрями впровадження соціально-психологічного тренінгу як засобу підвищення ПС учнів ліцеїв. |
