1. У сучасній юридичній психології процес міжособистісного сприймання розглядається як невід’ємна складова професійного спілкування персоналу ОВС з громадянами в умовах правового регулювання. Психологічні особливості правоохоронної діяльності опосередковують цей процес, що виявляється у формуванні у правоохоронців специфічних характеристик сприйняття громадян як об’єкту професійного інтересу. 2. Системний аналіз професійної діяльності дільничних інспекторів міліції показав, що ця діяльність детермінована двома видами взаємодіючих факторів: об’єктивних (вимоги Закону, службових інструкцій, матеріально-технічного забезпечення та ін.), які вимагають профілактики правопорушень та ефективного подолання антисуспільних явищ і суб’єктивних (насамперед, психологічних), які зумовлюють кінцеву ефективність вирішення ДІМ службових завдань в плані взаємодії з громадянами (мотивація спілкування, емпатія, здатність до подолання складних комунікативних ситуацій тощо). 3. Практика показує, що існують певні протиріччя і навіть факти конфронтації у відносинах ДІМ з окремими верствами громадян, що виявляються у стереотипах сприйняття ДІМ громадян як на підставі спілкування із схильними до правопорушень особами, так і внаслідок негативної оцінки 75% громадян недоліків в діях ДІМ, а також у цілому їх спілкування з міліцією. 4. Розроблена авторська модифікація методики вивчення особливостей міжособистісного сприймання у конфліктних ситуаціях, яка дає можливість більш ефективного розкриття семантичних значень ознак конфліктних ситуацій за певними критеріями і визначення поведінкових стилів і стратегій особистості працівників ОВС при вирішенні конфліктів. 5. Експериментальні дослідження, проведені за допомогою визначених психодіагностичних методик, дозволили виявити професійні особливості комунікативних установок ДІМ у взаємодії з населенням. Підвищений рівень мають деструктивні установки на приховану жорстокість, на схильність до негативних висновків та недостатньо обгрунтованих узагальнень у взаємодії з громадянами. 6. Встановлено кореляційні зв’язки між деструктивними комунікативними установками та схильністю до агресивних проявів, що відображає профдеформаційні зміни комунікативної сфери ДІМ і потребує спеціального визначення в процесі профотбору і корекції в процесі лонгітюдного контролю службової діяльності ДІМ. 7. Встановлено наявність взаємозв’язків локусу суб’єктивного контролю з деструктивними комунікативними установками, що підтверджує припущення про опосередкованість професійного спілкування ДІМ з громадянами психологічними особливостями їх діяльності, яка здійснюється переважно в умовах високої ймовірності конфліктів. 8. Особливостями сприйняття ДІМ громадян у конфліктних ситуаціях є схильність до зниження оцінки ситуацій як конфліктних, пов’язаних з проявами фізичної та вербальної агресії, а також психологічної несумісності з партнером з професійного спілкування, і на цій підставі – схильність ДІМ до використання у конфліктних ситуаціях поведінкових стратегій компромісу і співробітництва у взаємодії з громадянами. 9. В дослідженні виявлено певну трансформацію сприйняття ДІМ громадян у зв’язку зі стажем служби в ОВС (до 3 років, 3-10 років і вище 10 років), але не знайдено значущих показників залежності цих двох перебіжних. Існують лише певні тенденції розвитку взаємовідносин з населенням. На протязі перших трьох років служби у певної кількості працівників спостерігаються прояви негативних суджень при взаємодії з громадянами. За період служби від 3 до 10 років негативний досвід спілкування значно підвищується, при стажі служби вище 10 років зростає наявність окремих негативних проявів: підозрілості, домінантності, ворожості та ін., а також значно знижується рівень суб’єктивного контролю, що пояснюється дією механізмів професійної деформації. 10. Відсутність кореляційних зв’язків між показниками стажу і якістю взаємовідносин з громадянами свідчить про те, що не сам формальний стаж служби зумовлює характер спрямованості у професійному спілкуванні з населенням, а психологічний зміст тієї діяльності, яка наповнює певний термін служби. 11. Вирішення завдань розвитку соціальної і комунікативної компетентності ДІМ у взаємодії з населенням можливе шляхом впровадження у психологічне супроводження службової діяльності ДІМ програм соціально-психологічного тренінгу з розвитку позитивних стратегій взаємодії з населенням |