У дисертації наведене теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми професійного самовизначення майбутніх фахівців в умовах підготовки за двома спеціальностями, яке полягає у визначенні особливостей формування цього феномену у майбутніх учителів в умовах підготовки з додатковою психологічною спеціалізацією. 1. Феномен “професійне самовизначення особистості” інтерпертується дослідниками як активна діяльність суб’єкта з власного професійного самовдосконалення; комплекс професійно значущих особистісних особливостей індивіда; сукупність професійних переконань індивіда, які зумовлюють вибір ним того чи іншого типу праці; професійний світогляд спеціаліста. На нашу думку, феномен професійного самовизначення має розглядатись комплексно, як цілеспрямована активність індивіда з якомога більш повної реалізації своїх здібностей, можливостей у конкретному виді професійної діяльності. Базовим компонентом такої активності є усвідомлення ним вимог обраної професії, міри власної придатності до неї та перспектив власного професійного зростання. 2. Професійне самовизначення особистості являє собою тривалий процес, який охоплює всі етапи професійного становлення спеціаліста. Подальшої розробки на сьогодні потребує проблема формування цього феномену на етапі професійної підготовки. Висока актуальність таких досліджень зумовлюється тим, що саме особливості формування професійного самовизначення студентів в умовах фахової підготовки є визначальним фактором для забезпечення ринку праці України необхідною кількістю висококваліфікованих спеціалістів за окремими професіями. 3. Важливим аспектом вивчення проблеми професійного самовизначення майбутніх спеціалістів є дослідження особливостей формування цього феномену на педагогічну професію. Соціальна значущість цієї проблеми визначається низькою популярністю педагогічної професії водночас з наявністю соціального запиту на значну кількість учителів, особливо в умовах сільських малокомплектних шкіл. З метою вирішення цього завдання в системі вищої педагогічної освіти України все більше поширюється підготовка майбутніх педагогів з різними додатковими спеціалізаціями, в тому числі – з психологічною. Такий підхід дає можливість з одного боку забезпечити необхідну для країни кількість учителів, а з іншого – підвищити соціальну захищеність випускників педвузу на ринку праці. 4. Розвиток усіх складових професійного самовизначення майбутніх педагогів (професійної самосвідомості, мотивів, інтересів, спрямованості, здібностей, потреби в професійній самоосвіті й самовихованні) є взаємопов’язаним і взаємообумовленим. Базовим компонентом цього феномену переважна більшість вчених вважає професійну самосвідомість особистості. Формування у студентів адекватних уявлень про вимоги обраної професії та міру власної відповідності цим вимогам стимулює розвиток усіх інших компонентів, що, в свою чергу, зумовлює активізацію професійного самовизначення майбутніх фахівців у цілому. 5. Кількісні показники професійного самовизначення у майбутніх педагогів з додатковою спеціалізацією “Практична психологія” різних напрямків професійної підготовки є неоднаковими: найвищі результати одержано в групах студентів споріднених спеціальностей. Усі компоненти професійного самовизначення формуються у більшості цих студентів рівномірно, з орієнтацією на подвійну спеціальність. Кількісні показники формування професійного самовизначення у майбутніх учителів з низьким рівнем діалектичної спорідненості основної спеціальності й додаткової спеціалізації є значно нижчими, ніж у студентів споріднених спеціальностей. Професійне самовизначення у переважної більшості студентів цієї групи формується однобічно – на першу чи другу спеціальність. Це зумовлює і специфіку становлення усіх складових професійного самовизначення майбутніх педагогів різних напрямків професійної підготовки з додатковою психологічною спеціалізацією, загальна тенденція якої полягає у досягненні вищого рівня сформованості усіх компонентів цього феномену студентами споріднених спеціальностей. 6. Психолого-педагогічними умовами, які сприяють формуванню у майбутніх педагогів-психологів високого рівня професійного самовизначення, є наступні: - поєднання педагогічних спеціальностей з психологічною спеціалізацією лише за наявності діалектичної спорідненості предметного змісту основної спеціальності й додаткової спеціалізації; - навчання, яке ґрунтується на принципах гуманістично орієнтованої освіти; - поєднання позитивних надбань лекційно-семінарської системи й особистісно-орієнтованого навчання; - визнання в якості пріоритету вищої педагогічної освіти особистісно-професійного розвитку майбутніх фахівців, підвищення уваги викладачів і психологів вузу до проблем професійної спрямованості й самореалізації студентів; - забезпечення необхідних умов для роботи студентів з власної професійної самоосвіти й самовиховання. 7. Цілеспрямована робота з оптимізації професійного самовизначення майбутніх учителів має поєднувати як методи традиційної системи викладання у модифікованому варіанті (міні-лекції), так і тренінгові технології, а саме – активне соціально-психологічне навчання та такі конкретні засоби цього методу, як рольові й ділові ігри, ігри з елементами психодрами, метод психомалюнку, індивідуальні й групові консультації, диференційовані домашні завдання, складання студентами планів власного професійного саморозвитку та ін. 8. Ефективність впровадження авторської програми з оптимізації професійного самовизначення майбутніх педагогів є високою у групах студентів усіх досліджуваних спеціальностей. Найвищі якісні результати досягаються серед майбутніх спеціалістів споріднених спеціальностей. У переважної більшості майбутніх фахівців неспоріднених спеціальностей в результаті цілеспрямованих впливів відбувається формування високого рівня професійного самовизначення лише на одну – основну спеціальність або додаткову спеціалізацію. Рівень професійного самовизначення за іншою, як правило, не досягає високого. Таким чином, повністю подолати негативний вплив кон’юктурного поєднання педагогічних спеціальностей з психологічною спеціалізацією у педагогічних професійних навчальних закладах не вдається. Проведене дослідження не охоплює усіх аспектів проблеми професійного самовизначення майбутніх учителів в умовах професійної підготовки з додатковими спеціалізаціями. Більш ретельного вивчення вимагає дослідження особливостей професійного самовизначення майбутніх учителів з іншими, ніж “Практична психологія”, додатковими спеціалізаціями та розробка шляхів і засобів оптимізації їх професійного самовизначення, розробка нових подвійних педагогічних напрямків підготовки з високим рівнем діалектичної спорідненості, які найбільшою мірою сприятимуть оптимізації особистісно-професійного зростання майбутніх спеціалістів. | 