Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна і вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2008.
Дисертація присвячена вивченню психологічних механізмів етіогенези тривожності в функціональній площині. Здійснена спроба концептуального обґрунтування нового підходу до операціоналізації феномену “особистісна тривожність” з позицій структурно-функціонального детермінізму та системно-генетичного аналізу.
Особистісну тривожність у підлітків проаналізовано як “функціонально детерміноване утворення”, внутрішня структура якого представлена інтегративною сукупністю функціональних детермінант (доцільність, спрямованість та результативність адаптаційної активізації).
Наведено дані про вікову динаміку і характер функціональних зв’язків між тривожністю та адаптивністю як інтегральними особистісними властивостями, що детермінують стійкий паттерн їх багаторівневих показників та індивідуальну специфіку прояву. Встановлено та ієрархізовано систему домінантних мотивів у підлітків із контрастними рівнями особистісної тривожності.
Подано модель функціональної організації тривожності в підлітковому віці, в основу якої покладено розуміння генези тривожності як певної послідовності необхідних перетворень внутрішньо активної системи від її вихідного стану у напрямку до мети.
Розроблено та апробовано профілактично-розвивальну програму з попередження гіперфункції тривожності у підлітків та запобігання явищам їх дезадаптації.
У дисертації представлене теоретичне узагальнення та експериментальне розв`язання проблеми особистісної тривожності у підлітковому віці, що виявилось в експліфікації та концептуальному обґрунтуванні функціонального механізму тривожності, у визначенні якісних показників адаптаційного функціонування особистості, у створенні та апробації психопрофілактичної програми з попередження гіперфункції тривожності у підлітків.
Тривожність як один зі стрижневих параметрів індивідуальних розбіжностей є невід`ємним фактором розвитку особистості, що визначає характер її адаптаційної активності. Фіксуючись в структурі особистісних властивостей наприкінці підліткового періоду, тривожність стабілізується на індивідуальному рівні інтенсивності.
Динаміка функціональних взаємозв`язків між тривожністю й адаптивністю як інтегральними особистісними властивостями характеризується тенденцією до поступового відсоткового зменшення кількості високо тривожних неадаптованих підлітків та наявністю достатньо репрезентативної кількості високо тривожних адаптованих підлітків (порівняно з високо тривожними дезадаптованими підлітками).
Характер адаптаційного функціонування в підлітковому віці визначається віковою специфікою та ієрархією домінантних для підлітків мотивів, цілей і потреб. Семантичний простір змістових конструктів, що презентують мотиваційну сферу підлітків, охоплює широке коло значущих тем, які описуються субординатними категоріями і концептами. Домінантою мотиваційної сфери підлітків, представленої потребами, мотивами, очікуваннями, ціннісними пріоритетами, прагненнями, цілями, виступає настанова на учбові та професійні досягнення (перша позиція в ієрархії). Специфіка мотиваційного домінування у підлітків із контрастними рівнями особистісної тривожності визначається кількісною та змістовною варіабельністю тих конструктів, якими вони оперують. Високо тривожні підлітки переважно орієнтовані на особистісний розвиток і самореалізацію, спілкування й задоволення потреби афіліації, самовдосконалення, соціальну та вікову нормалізацію. Помірно тривожні підлітки локалізують свої інтенції у матеріальній сфері, прагнуть розваг, самореалізації та самовдосконалення, потребують спілкування та афіліації. Низько тривожні підлітки керуються настановою на спілкування, самовдосконалення, альтруїстичними мотивами, прагненням самореалізації, матеріальними інтересами і потребою соціальної нормалізації.
В контексті діяльнісного підходу психологічний механізм тривожності як функціонально-детермінованого утворення розгортається в межах тріади “мета – зусилля – результат”. Функціональний механізм тривожності реалізується взаємозв`язком її структурних елементів:
акцептація мети (диспозиційна й поведінкова ініціація потреби досягнення) – на психофізіологічному рівні;
об`єктивація Я-зусиль (реалізація внутрішнього наміру) – на індивідуально-психологічному рівні;
оцінювання результату (співставлення зусиль та ефекту) – на особистісному рівні.
Стабілізація особистісної тривожності в підлітковому віці на індивідуальному рівні інтенсивності детермінується й підтримується ступенем самоактивізації, необхідним підлітку для досягнення релевантної його віковим та соціальним потребам мети.
Особистісна тривожність у підлітковому віці як індикатор варіативності індивідуальної перспективи виконує функцію адаптаційної самоактивізації, доцільність, спрямованість і результативність якої виступають критеріями (найбільш репрезентативними якісними характеристиками) ефективності особистісного функціонування. Адаптаційна самоактивізація – це ініційована особистістю диспозиційна та поведінкова активація, спрямована на досягнення оптимального результату за мінімальних психологічних та фізичних зусиль.
Врахування функціональних чинників надмірної психоемоційної та психофізичної активації в підлітковому віці дозволяє побудувати ефективну стратегію з профілактики гіперфункції тривожності у підлітків та запобігання явищам їх дезадаптації. Застосування концептуально обґрунтованого підходу до організації превентивної роботи з підлітками допомагає реалізувати її профілактично-розвивальний потенціал. Ефективна об`єктивація цільових превентивних програм забезпечується створенням сприятливих умов для психологічної адаптації та особистісної самореалізації підлітків, з урахуванням їх найважливіших вікових та соціальних інтересів і потреб.
Перспективи дослідження. Вивчення психологічних механізмів особистісної тривожності у функціональній площині істотно поповнює, проте не вичерпує її проблематику, окреслюючи тим самим коло конкретних дослідницьких завдань. Так, перспективними можна вважати наукові розробки з психологічного супроводу розвитку учнів-старшокласників, що зумовлюється необхідністю своєчасного попередження проявів їх дисгармонійного функціонування, а також теоретичні пошуки у напрямку з`ясування місця особистісної тривожності в структурі психологічних властивостей особистості, зокрема, дослідження характеру функціональних взаємозв’язків цього аспекту психічного розвитку особистості з іншими.
Публікації автора:
Статті у наукових фахових виданнях:
1.1.Калюжна Є.М. Проблема диференціації проявів підліткової тривожності в нормі та патології // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К., 2004. – Т. 6. – Вип. 8. – С. 135-141.
1.2. Калюжна Є.М. Часова детермінація життєвого простору особистості // Екологічна психологія: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2005. – Т. 7. – Вип. 4. – С. 119-128.
1.3. Калюжна Є.М. Функціональна обумовленість тривожності у підлітків //Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К., 2005. – Т. 7. – Вип. 2. – С. 58-65.
1.4. Калюжна Є.М. Місце і значення тривожності в “екології” психічного ландшафту особистості // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. – К., 2005. – № 7 (31). – С. 65-70.
1.5. Калюжна Є.М. Змістове значення тривожності у підлітків в умовах дії фактора майбутнього // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – К., 2005. – Т.7. – Вип.4. – С. 116-122.
1.6. Калюжна Є.М. Проблема ефективності психокорекції підліткової тривожності // Социальные технологии: Зб. наук. праць, вип. 27. – Київ-Москва-Одеса-Запоріжжя, 2005. – С. 131-137.
1.7. Калюжна Є.М. Тривожність як функціонально детерміноване утворення // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. – К., 2006. – № 11 (35). – С. 127-133.
1.8. Калюжна Є.М. Специфіка змістових конструктів образу майбутнього у високо тривожних підлітків // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. – К., 2007. – № 16 (49). – С. 175-181.
1.9. Шевченко Н.Ф., Калюжна Є.М. Особистісна тривожність і шкільна адаптованість у підлітків: співвідношення та вікова динаміка // Психологія: Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 2006. – Вип. 16. – С. 166-177.
1.10. Шевченко Н.Ф., Калюжна Є.М. Гіперфункція тривожності у підлітків: превентивна стратегія // Практична психологія та соціальна робота: Науково-практичний та освітньо-методичний журнал. – К., 2007. – № 7 (100). – С. 17-22.
Матеріали конференцій:
Калюжна Є.М. Особистість у часовому вимірі стану тривожності // Наука і освіта: Матеріали VIII Міжн. наук.-практ. конф. 7-21 лютого 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. 52. – С. 51-54.
Калюжна Є.М. Тривожність і прагнення до успіху // Дні науки-2005: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. 15-27 квітня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. 31. – С. 19-20.
Калюжна Є.М. Життєвий вибір у просторі альтернатив // Наука і вища освіта: Матеріали VIII Міжн. наук. конф. 19 травня 2005 р. – Запоріжжя, 2005. – Ч. 1. – С. 88.
Калюжна Є.М. Психолого-педагогічні чинники тривожності у підлітків // Динаміка наукових досліджень-2005: Матеріали IV Міжн. наук.-практ. конф. 20-30 червня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т.47. – С. 20-22.
Калюжна Є.М. Особливості педагогічного спілкування з тривожними підлітками // Науковий потенціал світу-2005: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. 19-30 вересня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. 15. – С. 26-28.
Калюжна Є.М. Тривожність у підлітків в контексті спілкування з однолітками // Наука та інновації: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. 17-31 жовтня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. 13. – С. 89-91.
Калюжна Є.М. Теоретичне обґрунтування дослідження функціонального аспекта генези тривожності у підлітків // Освіта і наука без меж: Матеріали II Міжн. наук.-практ. конф. 19-27 грудня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. 19. – С. 74-76.
Калюжна Є.М. Функціональна детермінація генези особистісної тривожності в підлітковому віці // Сучасні наукові дослідження: Матеріали I Міжн. наук.-практ. конф. 20-28 лютого 2006 р. – Дніпропетровськ, 2006. – Т. 35. – С. 64-66.
Калюжна Є.М. Функціональні детермінанти в структурі тривожності // Дні науки-2006: Матеріали IІ Міжн. наук.-практ. конф. 17-28 квітня 2006 р. – Дніпропетровськ, 2006. – Т. 25. – С. 79-80.
Калюжна Є.М.Психолого-педагогічні умови корекції тривожності в підлітковому віці // Європейська наука XXI століття: стратегія і перспективи розвитку-2006: Матеріали І Міжн. наук.-практ. конф. 22-31 травня 2006 р. – Дніпропетровськ, 2006. – Т. 20. – С. 49-52.
Калюжна Є.М. Психологічні особливості адаптивності особистості // Науковий потенціал світу-2006: Матеріали наук.-практ. конф. 18-29 вересня 2006 р. – Дніпропетровськ, 2006. – Т. 18. – С. 29-30.
Калюжна Є.М. Принципи розвивальної взаємодії з підлітками // Науковий потенціал світу-2006: Матеріали наук.-практ. конф. 18-29 вересня 2006 р. – Дніпропетровськ, 2006. – Т. 18. – С. 27-29.
Калюжна Є.М. Логіка обгрунтування функціональної організації тривожності // Дні науки-2006: Матеріали наук.-практ. конф. 5-6 жовтня 2006 р. – Запоріжжя, 2006. – Т. 4. – С. 221-222.
Калюжна Є.М. Превенція тривожності у підлітків: сприяння батьків // Сучасні наукові досягнення-2007: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. 3-15 січня 2007 р. – Дніпропетровськ, 2007. – Т. 6. – С. 78-79.
Калюжна Є.М. Стратегія і тактика психопрофілактики гіперфункції тривожності у підлітків // Альянс наук: вчений – вченому: Матеріали ІІІ Міжн. наук.-практ. конф. 7-8 травня 2007 р. – Дніпропетровськ, 2007. – Т. 2. – С. 47-49.
Калюжна Є.М. Активація особистісного потенціалу як основа превентивної роботи з підлітками // Європейська наука-2007: Матеріали наук.-практ. конф. 16-31 травня 2007 р. – Дніпропетровськ, 2007. – Т. 7. – С. 27-28.
Калюжна Є.М. Методологічні основи конструювання превентивних програм у площині особистісного підходу // Наука і вища освіта: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. 17-18 травня 2007 р. – Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ, 2007. – Ч. 2. – С. 215-216.
3. Навчальні посібники:
3.1. Калюжна Є.М. Шлях до “Я-відкриття”: ілюстрований робочий зошит з психології для 8-х класів. – Запоріжжя: Інтерпрінт, 2006. – 68 с.
3.2. Шевченко Н.Ф., Калюжна Є.М. Шлях до “Я-відкриття”. Уроки з психології для 8-х класів: навчально-методичний посібник. – Запоріжжя: Інтерпрінт, 2007. – 124 с.