Анотація до роботи:

Зівзах М.В. Психологічні дезадаптаційні реакції у співробітників спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ (діагностика, психокорекція та профілактика). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. – Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2007.

В дисертації вивчався рівень психічного здоров’я у співробітників спеціальних підрозділів ОВС України в сучасних умовах, описано клінічні особливості межової психічної патології, особливості її динаміки та наслідків реакцій дезадаптації, а також їх зв’язок із специфічними умовами праці.

Структура психічних розладів серед співробітників характеризується наявністю короткочасних психологічних реакцій та ситуаційно-обумовлених реакцій психічної дезадаптації (СОРПД). Розроблено діагностичні критерії й виділено 4 варіанта СОРПД: астенічний, соматоформний, депресивний, емоційно-збудливий.

На підставі отриманих даних було розроблено систему психотерапії і первинної та вторинної психопрофілактики вказаних порушень, яка ґрунтується на підвищенні адаптивних особистісних можливостей за допомогою вдосконалення й оптимізації процесу навчання, формування адекватних мотивацій, а також на застосуванні психотерапевтичних, психокорекційних та психогігієнічних методів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення даних щодо визначення психологічної структури, динаміки і прогнозу розвитку межових розладів психічної сфери у співробітників спеціальних підрозділів ОВС України, а також розроблено сучасну систему їх медико-психологічної корекції, психотерапії і психопрофілактики.

1. Встановлено, що в перші 5 років служби працівників спеціальних підрозділів ОВС України ситуаційно зумовлені реакції психічної дезадаптації (СОРПД) в 1,6 рази зустрічалися частіше, ніж короткочасні психологічні реакції (КПР). Зі збільшенням строку служби співвідношення вказаних розладів змінилося і склало 3,7% при СОРПД в порівнянні з короткочасними психологічними реакціями (1,6%).

2. Проведений патопсихологічно-типологічний аналіз дав змогу розробити діагностичні критерії і виокремити 4 форми СОРПД: астенічний (2,7%); соматоформний (1,7%); депресивний (3,2%); емоційно-збудливий (8,4%). До основних чинників, що підвищують вірогідність формування СОРПД, належать мікросоціальні конфлікти, житлово-побутові труднощі, перенесені у минулому екзогенно-органічні захворювання, хронічні соматичні захворювання у стадії ремісії. Соціальними чинниками ризику формування СОРПД є незадовільна якість базової освіти, неповний склад сім'ї та ін.

3. Аналіз усередненого профілю особистості за MMPІ в групі співробітників із короткочасними психологічними реакціями (КПР) показав, що найбільшими виявилися значення шкал – 3-ої (істерії), що виявляє осіб, схильних до невротичних реакцій конверсійного типу, 1-ої (іпохондрії), що виявляє працівників схильних до астено-невротичного типу особистості, 2-ої – (депресії), що виявляє осіб з інтрапунктивними реакціями та аутоагресією. Крім того визначено більш значне підвищення профілю особистості за 7- ю шкалою (психастенії). Аналіз середніх значень шкал профілю за критерієм вірогідності між представниками груп співробітників із СОРПД і із КПР виявив вірогідні розходження за 3-ою, 7-ою й 0-ою шкалам. Аналогічні тенденції спостерігались і при СОРПД, однак їх виразність в середньому, на 12-15% перевищувала прояви при КПР.

4. Виявлено більш виражену зміну середніх показників як особистісної, так і реактивної тривожності (за Спілбергером), які були вірогідно вище у співробітників із СОРПД, ніж у співробітників із КПР. Аналіз патопсихологічних і соціальних індивідуально-психологічних показників та їхня кореляція з рівнями порушень психічної сфери (r = 0,33) дала можливість вважати СОРПД основним фактором формування клінічно обкреслених межових психічних розладів і визначити контингенти співробітників, які вимагають надання невідкладної психологічної допомоги. Аналіз усередненого профілю особистості за MMPI в групі співробітників з короткочасними психологічними реакціями (КПР) показав, що найвищими виявилися значення шкал – істерії емоційної лабільності, витіснення чинників, що турбують (3-а), іпохондрії і соматизації тривоги (1-а), тривоги і депресивних тенденцій (2-а), соціальної інтраверсії (0-а) при відносному підвищенні за шкалою психастенії і фіксації тривоги (7-а). Аналіз усередненого профілю особистості у співробітників групи з СОРПД виявив більш виражені зміни середніх показників вищевказаних шкал. Крім того, в цій групі разом з провідним значенням 1-й, 3-й і 2-й шкал, визначено більш значне підвищення профілю за 7-ю шкалою. Показники реактивної тривожності в групі співробітників з СОРПД виходили за межі норми.

5. Встановлено, що основними напрямами здійснення системи психокорекції і психопрофілактики межових психічних розладів у співробітників спеціальних підрозділів МВС України є: соціально-психологічний; медико-психологічний; лікувально-профілактичний. Найбільш оптимальними методиками для корекції та профілактики вищеозначених розладів є короткострокова психотерапія у вигляді емоційно-вольового тренування (ЕВТ), особистісно-орієнтована психотерапія (ООП), підтримувально когнітивна психотерапія, валеологічні програми, виховні і дидактичні заходи тривалістю до 1 року.

6. Розроблена та апробована нами система психопрофілактики дезадаптацій реалізується за трьома напрямами: на першому - провідне значення має обмеження прийому на роботу осіб з латентно-предиспозиційною психічною нестійкістю; на другому – раннє виявлення осіб з межовими психічними порушеннями і нагляду за ними ( при необхідності – обстеження і психокорекції); на третьому – провідна роль належить раціональному навчанню співробітників із урахуванням їх нервово-психічного здоров'я, а також результатів психологічної реабілітації.

7. Проведений порівняльний аналіз стану психічної діяльності у співробітників ПМОП, які готувалися за традиційною та новою системою професійної підготовки, показав суттєві переваги нової системи професійної підготовки, що підтверджено зменшенням терміну адаптації, зниженням рівня межових психічних розладів, а також чинять позитивний вплив на стан серцево - судинної та дихальної системи.

8. Отримані данні свідчать про доцільність включення в систему службової та професійної підготовки співробітників МВС України сучасних методів психокорекції для покращення особистісних якостей та навичок, необхідних в оперативно-службовій діяльності, а також навчанню методам психологічної само - та взаємодопомоги при психотравмах.

Публікації автора:

1. Зивзах М.В. Поведінка співробітників органів внутрішніх справ в екстремальних умовах і забезпечення навчально-тренувального підвищення їх психологічної стійкості //Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія психологія. Випуск 18. – Харків, ХНПУ. – 2006. – С. 42-47.

2. Михайлов Б.В., Зивзах М.В. Розробка навчально-тренувального підвищення психологічної стійкості співробітників спеціальних підрозділів міліції МВС України в екстремальних ситуаціях //Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. Харків: ХУПС, 2006. – Випуск 2 (26). – С. 134-137. (Особистий внесок здобувача: участь у теоретичному обґрунтуванні дослідження, проведення дослідження; аналіз отриманих результатів, участь у підготовці статті до друку).

3. Зивзах М.В. Реакции дезадаптации у работников специальных подразделений МВД Украины //Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія психологія. – Випуск 36. – № 740 – Харків, 2006. – С. 84-87.

4. Зивзах М.В. Особливості механізмів психогенезу основних психопатологічних синдромів у співробітників органів внутрішніх справ //Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України/ за ред. Максименка С. Д. – К.: «Логос», 2006. – Т. 7, вип.9. – С. 442-448.

5. Зивзах М.В. Использование психотерапии при подготовке личного состава сотрудников специальных подразделений милиции /Проблеми екстремальної психотерапії. /Матеріали науково-практичної конференції «Платонівські читання», 11-13 травня 2000 року, Харків, 2000. – С. 41-44.

6. Зивзах М.В. Психотерапия в структуре подготовки личного состава сотрудников специальных подразделений органов внутренних дел /Медицинские исследования, том 1, выпуск 1, Харьков: ОКО, 2001. – С. 118.

7. Зивзах М.В. Психологічна підготовка співробітників спеціальних підрозділів міліції МВС України і підвищення їх психологічної стійкості в екстремальних ситуаціях/ Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини. Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, 22 листопада 2005 року. – Харків, 2005. – С. 38.

8. Зивзах М.В., Михайлов Б.В. Разработка обучающе-тренировочного повышения психологической устойчивости сотрудников органов внутренних дел в экстремальных условиях/ Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині. Матеріали Науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету 17-18 січня 2005 року. – Харків, 2005. – С. 243-244. (Особистий внесок здобувача: участь у теоретичному обґрунтуванні дослідження, проведення дослідження; аналіз отриманих результатів, участь у підготовці тез до друку).

9. Зівзах М.В. Психокорекція станів психічної дезадаптації осіб, професійна діяльність яких відбувається в екстремальних умовах. Інформаційний лист № 24-2007. Харків, ЗАТ «ХЦНТЕІ». – 4 с.