Анотація до роботи:

Каленська Г.Ю. Психологічні детермінанти аутоперцепції якості життя хворими на невротичні розлади. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Київ, 2007.

На підставі дослідження індивідуально-типологічних рис особистості, специфіки ціннісно-смислової сфери, структури механізмів психологічного захисту та особливостей самооцінки, ставлення до хвороби та сприйняття якості життя у 183 осіб (35 хворих на неврастенію, 38 пацієнтів з тривожно-фобічним розладом, 35 хворих на дисоціативний розлад, 37 хворих на розлад адаптації та 38 пацієнтів з емоційно лабільним розладом органічного ґенезу) визначено основні детермінанти аутоперцепції якості життя. До них відносяться: наявність і посилення рис емоційної нестабільності і тривожності, виражена дисоціація ціннісно-смислової сфери, невпевненість в собі, низький рівень суб'єктивного контролю в різних сферах життя, стереотипність і неадекватність механізмів психологічного захисту і копінг-стратегій, переважання неврастенічного, тривожного, сенситивного і егоцентричного типів ставлення до хвороби і наявність дисгармонійної самооцінки.

Здійснений теоретичний та емпіричний аналіз психологічних чинників, що впливають на сприйняття пацієнтами з невротичними розладами якості життя, показав:

1. Загальними особливостями сприйняття ЯЖ пацієнтами з невротичними розладами є: з одного боку, незадоволеність фізичним і психологічним благополуччям, особистісною і духовною реалізацією, з іншого - задоволеність самообслуговуванням і незалежністю дій, міжособистісною взаємодією і соціо-емоційною підтримкою. Виділено типові для кожної форми патології особливості сприйняття ЯЖ: так, пацієнти з неврастенією виявляли більшу задоволеність фізичним, психологічним станом, рівнем працездатності, самообслуговуванням і незалежністю дій, ніж пацієнти інших форм патології; пацієнти з тривожно-фобічним і дисоціативним розладом були більш задоволені рівнем службової і суспільної підтримки, ніж, скажімо, пацієнти з розладом адаптації.

2. Встановлено, що психологічні детермінанти аутоперцепції якості життя утворюють складний симптомокомплекс, що включає особливості ціннісно-смислової сфери, характеристики суб'єктивного контролю, індивідуально-типологічні риси, специфіку самооцінки, різні варіанти актуальних механізмів психологічного захисту і характер ставлення до своєї хвороби пацієнтів з невротичними розладами.

3. Виокремлено типовий патопсихологічний симптомокомплекс у хворих на невротичні розлади і визначено його складові, якими є: виражена дисоціація ціннісно-смислової сфери, невпевненість у собі, низький рівень суб'єктивного контролю в різних сферах життя, стереотипність і неадекватність механізмів психологічного захисту і копінг-стратегій, емоційна нестабільність і тривожність, переважання неврастенічного, тривожного, сенситивного і егоцентричного типів ставлення до хвороби, а також наявність дисгармонійної самооцінки.

4. У хворих на неврастенію було визначено наступні детермінанти аутоперцепції ЯЖ: зниження рівня суб'єктивного контролю у сфері здоров'я, наявність дисоціацій в ціннісно-мотиваційній сфері, виражена емоційна нестабільність і тривожність, наявність дисгармонійної самооцінки, актуалізація механізмів "регресії" і "проекції", а також дезактуалізація "заперечення".

5. У пацієнтів з тривожно-фобічним розладом було виявлено наступні детермінанти аутоперцепції ЯЖ: зниження рівня суб'єктивного контролю у сфері міжособистісних відносин, невідповідність емоційно-ціннісних компонентів реального і ідеального образу "Я", наявність вираженої дисоціації в ціннісно-мотиваційній сфері, фіксованість на стані здоров'я, тривожність і недовірливість, сумніви щодо одужання і фіксація на хворобі.

6. У хворих на дисоціативні розлади було визначено наступні детермінанти аутоперцепції ЯЖ: зниження рівня суб'єктивного контролю у сфері міжособистісних відносин і здоров'я, виражена дисоціація в ціннісно-мотиваційній сфері, незадоволеність операційно-технічними компонентами реальної самооцінки, дратівливість, демонстрація своїх страждань, пасивність у процесі лікування і втрата інтересу до життя.

7. У пацієнтів з розладом адаптації було встановлено наступні детермінанти аутоперцепції ЯЖ: наявність депресивної симптоматики, песимістичне ставлення до того, що відбувається, зосередженість на хворобливих і психотравмуючих переживаннях, тривожність, байдуже ставлення до своєї долі, наявність дисгармонійної самооцінки, зниження рівня суб'єктивного контролю у сфері здоров'я, виражена дисоціація в ціннісно-мотиваційній сфері, актуалізація механізмів "інтелектуалізації" і "реактивного утворення" і наявність самодостатності і цілеспрямованості.

8. У хворих на емоційно-лабільний розлад органічного генезу було виокремлено наступні детермінанти аутоперцепції ЯЖ: зниження суб'єктивного контролю у сфері здоров'я, емоційна нестабільність, незадоволеність операційно-технічними компонентами самооцінки, конфлікти у сфері здоров'я, коханні і матеріально-забезпеченого життя, твереза оцінка стану, прагнення зберегти свій професійний статус, "відхід від хвороби в роботу", актуалізація механізмів "інтелектуалізації" і "заперечення".

9. Виявлені психологічні фактори, що впливають на формування оцінок якості життя, повинні лягти в основу побудови психокорекційних та психопрофілактичних програм, спрямованих на підвищення адекватності оцінки хворими з невротичними розладами якості їх життя.

Перспективи дослідження вбачаються нами в подальшій розробці адекватних підходів до психокорекційної роботи з хворими на невротичні розлади. Основний зміст психокорекційних заходів має полягати в зниженні дисоціацій в ціннісно-смислової сфері, підвищенні адекватності самооцінки, зміні ставлення до хвороби та формуванні адаптивних механізмів психологічного захисту і копінг-стратегій.

Публікації автора:

1. Каленська Г.Ю. Вивчення психологічних детермінант і особливостей аутоперцепції якості життя у осіб з розладами адаптації //Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія "Психологія".2005. - № 662, Вип.33. - С.57-61.

2. Каленская Г.Ю. Психологические особенности самовосприятия у больных с диссоцативными расстройствами //Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія "Психологія".2005. - № 718, Вип.35. - С.157-162.

3. Каленська Г.Ю. Психологічні детермінанти ауто перцепції якості життя у пацієнтів з дисоціативними розладами //Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХУПС, 2007. – Вип.- 1(27) – С 207-215.

4. Каленская Г.Ю. Оценка показателя качества жизни и иерархии ценностей у больных с эмоционально лабильными расстройствами органического генеза и неврастенией //Журнал психиатрии и медицинской психологи. 2004. - №4 (14). - С.166-168.

5. Марута Н.А., Каленская Г.Ю.Психологические особенности самовосприятия больных с тревожно-фобичесими расстройствами //Медицинская психология.- 2006. - Том 1, №2. - С.40-45.

6. Критерий качества жизни в психиатрической практике: Монография / Марута Н.А., Панько Т.В., Явдак И.А., Семикина Е.Е., Колядко С.П., Каленская Г.Ю. Под общ. ред. Маруты Н.А. – Харьков: РИФ «Арсис», ЛТД, 2004. - 240 с.

7. Каленська Г.Ю. Вивчення показника якості життя у хворих на невротичні розлади //Український вісник психоневрології. – 2006. - Том 14, вип.2 (47). - С.53-56.

8. Каленська Г.Ю. Вивчення особливостей сприйняття якості життя у жінок, хворих на розлади адаптації //Український вісник психоневрології. – 2006. - Том 14, вип.2 (47) (додаток). - С.181-182.

9. Семікіна О.Є., Каленська Г.Ю., Панько Т.В., Явдак І.О. Методологічні підходи до оцінки фармако- та психотерапії у хворих на невротичні розлади //Український вісник психоневрології. – 2006. - Том 14, вип.2 (47) (додаток). - С.185.

10. Каленська Г.Ю. Патопсихологічні особливості хворих на депресивні розлади невротичного ґенезу //Український вісник психоневрології. – 2003. - Том 11, вип.2 (35). - С.47-49.