Здійснений теоретичний та емпіричний аналіз психологічних чинників, що впливають на сприйняття пацієнтами з невротичними розладами якості життя, показав: 1. Загальними особливостями сприйняття ЯЖ пацієнтами з невротичними розладами є: з одного боку, незадоволеність фізичним і психологічним благополуччям, особистісною і духовною реалізацією, з іншого - задоволеність самообслуговуванням і незалежністю дій, міжособистісною взаємодією і соціо-емоційною підтримкою. Виділено типові для кожної форми патології особливості сприйняття ЯЖ: так, пацієнти з неврастенією виявляли більшу задоволеність фізичним, психологічним станом, рівнем працездатності, самообслуговуванням і незалежністю дій, ніж пацієнти інших форм патології; пацієнти з тривожно-фобічним і дисоціативним розладом були більш задоволені рівнем службової і суспільної підтримки, ніж, скажімо, пацієнти з розладом адаптації. 2. Встановлено, що психологічні детермінанти аутоперцепції якості життя утворюють складний симптомокомплекс, що включає особливості ціннісно-смислової сфери, характеристики суб'єктивного контролю, індивідуально-типологічні риси, специфіку самооцінки, різні варіанти актуальних механізмів психологічного захисту і характер ставлення до своєї хвороби пацієнтів з невротичними розладами. 3. Виокремлено типовий патопсихологічний симптомокомплекс у хворих на невротичні розлади і визначено його складові, якими є: виражена дисоціація ціннісно-смислової сфери, невпевненість у собі, низький рівень суб'єктивного контролю в різних сферах життя, стереотипність і неадекватність механізмів психологічного захисту і копінг-стратегій, емоційна нестабільність і тривожність, переважання неврастенічного, тривожного, сенситивного і егоцентричного типів ставлення до хвороби, а також наявність дисгармонійної самооцінки. 4. У хворих на неврастенію було визначено наступні детермінанти аутоперцепції ЯЖ: зниження рівня суб'єктивного контролю у сфері здоров'я, наявність дисоціацій в ціннісно-мотиваційній сфері, виражена емоційна нестабільність і тривожність, наявність дисгармонійної самооцінки, актуалізація механізмів "регресії" і "проекції", а також дезактуалізація "заперечення". 5. У пацієнтів з тривожно-фобічним розладом було виявлено наступні детермінанти аутоперцепції ЯЖ: зниження рівня суб'єктивного контролю у сфері міжособистісних відносин, невідповідність емоційно-ціннісних компонентів реального і ідеального образу "Я", наявність вираженої дисоціації в ціннісно-мотиваційній сфері, фіксованість на стані здоров'я, тривожність і недовірливість, сумніви щодо одужання і фіксація на хворобі. 6. У хворих на дисоціативні розлади було визначено наступні детермінанти аутоперцепції ЯЖ: зниження рівня суб'єктивного контролю у сфері міжособистісних відносин і здоров'я, виражена дисоціація в ціннісно-мотиваційній сфері, незадоволеність операційно-технічними компонентами реальної самооцінки, дратівливість, демонстрація своїх страждань, пасивність у процесі лікування і втрата інтересу до життя. 7. У пацієнтів з розладом адаптації було встановлено наступні детермінанти аутоперцепції ЯЖ: наявність депресивної симптоматики, песимістичне ставлення до того, що відбувається, зосередженість на хворобливих і психотравмуючих переживаннях, тривожність, байдуже ставлення до своєї долі, наявність дисгармонійної самооцінки, зниження рівня суб'єктивного контролю у сфері здоров'я, виражена дисоціація в ціннісно-мотиваційній сфері, актуалізація механізмів "інтелектуалізації" і "реактивного утворення" і наявність самодостатності і цілеспрямованості. 8. У хворих на емоційно-лабільний розлад органічного генезу було виокремлено наступні детермінанти аутоперцепції ЯЖ: зниження суб'єктивного контролю у сфері здоров'я, емоційна нестабільність, незадоволеність операційно-технічними компонентами самооцінки, конфлікти у сфері здоров'я, коханні і матеріально-забезпеченого життя, твереза оцінка стану, прагнення зберегти свій професійний статус, "відхід від хвороби в роботу", актуалізація механізмів "інтелектуалізації" і "заперечення". 9. Виявлені психологічні фактори, що впливають на формування оцінок якості життя, повинні лягти в основу побудови психокорекційних та психопрофілактичних програм, спрямованих на підвищення адекватності оцінки хворими з невротичними розладами якості їх життя. Перспективи дослідження вбачаються нами в подальшій розробці адекватних підходів до психокорекційної роботи з хворими на невротичні розлади. Основний зміст психокорекційних заходів має полягати в зниженні дисоціацій в ціннісно-смислової сфері, підвищенні адекватності самооцінки, зміні ставлення до хвороби та формуванні адаптивних механізмів психологічного захисту і копінг-стратегій. |