Анотація до роботи:

Окуленко І. М. Психологічна готовність льотного складу до діяльності в умовах тривалих перерв між польотами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – “Психологія діяльності в особливих умовах”. – Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2007.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове практичне вирішення проблеми психологічної готовності льотного складу до професійної діяльності в умовах тривалих перерв між польотами. Обґрунтовано та емпірично перевірено модель розвитку психологічної готовності льотного складу до професійної діяльності в умовах тривалих перерв між польотами, виявлено детермінанти та проаналізовано динаміку розвитку її складових, зокрема мотиваційної, загальнопрофесійної та емоційно-вольової. Уточнено поняття “психологічна готовність льотчиків до польотів в умовах тривалих перерв між ними” та поглиблено знання про її залежність від рівня кваліфікації, вислуги років, індивідуально-типологічних особливостей льотного складу. Розроблено програму розвитку психологічної готовності льотчиків до польотів в умовах тривалих перерв між ними. Доведено ефективність використання зазначеної програми. Дістали подальшого розвитку комплекс методів та методик діагностики психологічної готовності льотного складу до виконання завдань в умовах тривалих перерв між польотами, психолого-педагогічні засоби її удосконалення в авіаційних підрозділах Збройних Сил України.

За результатами проведеного теоретико-експериментального дослідження можна зробити такі висновки:

1. Службово-бойова діяльність військовослужбовців Повітряних Сил ЗС України є одним з найскладніших суспільно значущих видів діяльності, яка проходить у складних екстремальних умовах і пов’язана з високою відповідальністю, оперативністю, динамічністю, обслуговуванням та експлуатацією складної техніки, озброєння та автоматизованих систем, вона висуває до рис та якостей особистості підвищені вимоги.

2. З позицій системного підходу до уявлень про структуру особистості розроблено модель розвитку психологічної готовності льотного складу до польотів в умовах тривалих перерв між ними, яку можна подати як взаємозв’язок та взаємовплив таких її компонентів як мотиваційна, загальнопрофесійна та емоційно-вольова готовність. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між ними та визначено вагомість кожного в загальній структурі готовності. На реальній вибірці льотчиків перевірено правомірність існування зазначеної моделі. Встановлено, що найбільшу вагомість у структурі зазначеної готовності має мотиваційний та емоційно-вольовий компоненти, а найменшу – загальнопрофесійний.

3. Виокремлено низку принципів та запроваджено комплексний підхід до використання методів і методик дослідження мотиваційної, загальнопрофесійної та емоційно-вольової готовності льотчиків до польотів в умовах тривалих перерв між ними.

4. На підставі науково-теоретичного аналізу та практичної психологічної роботи з льотним складом уточнено поняття “психологічна готовність льотчиків до польотів в зазначених умовах”, як складної властивості особистості, сукупності трьох взаємопов’язаних компонентів: мотиваційної, загальнопрофесійної та емоційно-вольової. Основними умовами розвитку зазначеної готовності визначені: цілеспрямована психологічна підготовка та здатність льотного складу до здійснення заходів психічної саморегуляції.

5. Виокремлено професійно значущі риси та якості особистості льотчика. Найважливішими серед них є якості мислення (аналіз, синтез, переключення, абстрагування, волі (оперативність, здатність до прийняття правильних рішень та мобілізації свого досвіду в складних умовах, емоційно-вольова стійкість та ін.).

Виявлено, що рівень кваліфікації, стаж льотної роботи несуттєво впливають на рівень інтелекту льотчика. Молоді офіцери краще, за їх старших за віком колег, мотивовані на досягнення успіху і співробітництво в професійній діяльності. Рівень професійних навичок та умінь в умовах тривалих перерв між польотами у льотчиків суттєво знижується.

6. Експериментально вивчено структуру мотивації льотчиків до професійної діяльності. Групу провідних мотивів складають мотиви досягнення успіху, мотиви престижу польотів, мотиви самоповаги та професійного вдосконалення. Проведено аналіз їх сформованості у пілотів залежно від віку та стажу.

Виявлено особливості розвитку самооцінки психологічної готовності льотчиків до польотів в умовах тривалих перерв між ними. Завищена самооцінка зазначеної готовності у льотчиків зумовлена незадоволеною потребою у польотах, у професійній самореалізації, які поступово переростають за подібних умов у стійку мотивацію та професійні залежності. Рівень самооцінки психологічної готовності до польотів у льотчиків, які виконують завдання в умовах тривалих перерв між вильотами, більш завищений, ніж у тих, які більш-менш регулярно їх здійснюють.

7. Виявлено найбільш професійно значущі для льотчиків емоційно-вольові риси особистості, якими є емоційна стійкість, здатність льотчика мобілізовувати та контролювати себе, навички психічної саморегуляції. Встановлено динаміку розвитку емоційних станів льотчиків на різних етапах льотної діяльності. З’ясовано, що такі показники, як емоційно-вольова стійкість, рівень переконань, впевненість позитивно корелюють з показником кваліфікації та стажем служби пілотів. В умовах тривалих перерв між польотами у льотчиків майже втричі зростає тривога, у порівнянні з виконанням систематичних регулярних польотів.

8. Розроблено методологічні підходи, програму розвитку у членів льотних екіпажів психологічної готовності до польотів в умовах тривалих перерв між ними, яка включає психологічну та професійну підготовку льотного складу до польотів тощо. Розкрито сутність комплексного підходу до психологічної підготовки льотчиків (загальної, спеціальної та цільової), виявлено особливості їх впливу на професійні знання навички та уміння, самопочуття, психічні функції і стани. В структурі психологічної підготовки особливу увагу приділено розвитку у льотного складу навичок психічної саморегуляції в умовах польотів, впевненості та переконань.

9. Об’єктивною детермінантою, що негативно позначається на результативності професійної діяльності льотчиків, суттєво знижує їх мотивацію, професійні знання, навички та уміння, призводить до деструктивних психічних станів, а зрештою погіршує психологічну та бойову готовність, є тривалі перерви між вильотами.

10. Встановлено, що найважливішими для льотчиків (в порядку зниження значущості) є такі цінності: прагнення льотної роботи, позитивне ставлення до авіації, сім’я, здоров’я та ін. Негативно ставляться військові пілоти до таких особистісних якостей військовослужбовців як нерішучість, зверхність, надмірна схвильованість, песимізм та ін.

11. Встановлено, що причинами неефективної психологічної підготовки льотчиків є: недостатнє врахування ними психологічних особливостей льотної діяльності, проблеми психологічного відбору і супроводу членів екіпажів, неврахування військовослужбовцями рекомендацій психологів, проблеми управління польотами з боку керівного складу та ін.

12. За результатами формувального експерименту суттєво зросли у льотного складу експериментальної групи показники професійного мислення (оперативність, переключення, операції аналізу, узагальнення, просторової уяви тощо) та здатність до проведення заходів психічної саморегуляції. Загалом, близько 40% льотчиків експериментальної групи покращили рівень своєї психологічної готовності до польотів в умовах тривалих перерв між ними. Розроблено методичні рекомендації щодо вивчення рівня психологічної готовності льотних екіпажів до польотів в умовах тривалих перерв між ними.

Предметом подальших досліджень можуть стати проблеми впливу індивідуально-типологічних якостей, властивостей членів екіпажів, їх психологічної сумісності на результати виконання польотів.

Публікації автора:

1. Окуленко І. М. Аналіз впливу біоенергетичної складової на психологічну готовність льотного складу до виконання польотів в умовах тривалих перерв між ними // Психологія. Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, Випуск 23, 2004. – С. 222–229.

2. Окуленко І. М. Методологічні аспекти психологічної підготовки пілотів до польотів // Вісник Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія Соціологія, психологія, педагогіка. – К., 2005. – Вип. 23. – С. 88–90.

3. Окуленко І. М. Психологічний аналіз професійної діяльності льотчиків та їх готовність до польотів в умовах тривалих перерв між ними // Психологія і суспільство. – 2006. – № 4. – С. 96–100.

4. Окуленко І. М. Роль індивідуально-психологічних особливостей у забезпеченні психологічної готовності льотчиків в умовах тривалих перерв між польотами // Зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К.: 2004, т. VI, випуск 4. – С. 200–205.

5. Окуленко І. М. Психологічна готовність льотно-підйомного складу до польотів після тривалих перерв між ними. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки. Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – № 15 (39). – С. 178–184.

6. Окуленко І. М. Психологічна робота з формування психологічної готовності льотного складу до виконання польотів за умов тривалих перерв між ними // Зб. наук. праць № 31. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПС України ім. Б. Хмельницького, 2004. – С. 98–101.

7. Окуленко І. М. Особливості психологічної готовності (емоційно–вольова складова) льотного складу до виконання польотів в умовах тривалих перерв між ними // Наукові записки ВДПУ імені М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. – № 9. – 2003. – С. 175–178.

8. Артюх В. М., Мазур В. В., Онищенко С. І., Окуленко І. М. Психологічна робота з льотним складом по формуванню психологічної готовності до виконання польотів в умовах тривалих перерв між виконанням польотів: Навчально-методичний посібник. – Вінниця: ЗСУ, 2006. – 126 с.

9. Окуленко І. М. Методичні рекомендації щодо організації вивчення рівня психологічної готовності льотних екіпажів до польотів в умовах тривалих перерв між ними. – Вінниця: ЗСУ, 2006. – 125 с.

10. Окуленко І. М. Особливості психологічної готовності (емоційно-вольова складова) льотного складу до виконання польотів в умовах тривалих перерв між ними // Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії – шляхи Європейської інтеграції. Матеріали Міжнародної наукової конференції. – Вінниця: ВІ МАУП, 2004. – С. 76–79.

11. Окуленко І. М. Психологічний феномен однієї ілюзії // Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії – шляхи Європейської інтеграції. Матеріали Міжнародної наукової конференції. – Вінниця: ВІ МАУП, 2006. – С. 53–54.

12. Окуленко І. М. Роль індивідуально-психологічних особливостей у забезпеченні психологічної готовності льотного складу в умовах тривалих перерв між виконанням польотів // Новітні технології у медицині: Тези доповідей. – Вінниця: ВМЦ ПС ЗСУ, 2005. – С. 16–18.