Анотація до роботи:

Соколова І.М. Психофізіологічні основи попередження дезадаптації студентів перших років навчання - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.02 – психофізіологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі визначення психофізіологічних основ попередження дезадаптації студентів перших років навчання. Здійснене з позицій системного підходу дослідження дозволило визначити зміст і характер структурно-функціональних взаємозв'язків різних рівнів ПФС студентів: психофізіологічного, психічного та соціально-психологічного.

Виявлено проявлені чинники ризику дезадаптації студентів різної статі та терміну навчання. На основі результатів дослідження динаміки проявів психофізіологічної дезадаптації студентів на різних рівнях ПФС встановлений перелік базових психологічних корелятів.

Запропоновано та обґрунтовано метод комплексної динамічної оцінки проявів дезадаптації студентів та характеру їх змін. Використання розробленого автором методу кількісного аналізу дозволяє визначити нормативні показники, вірогідність проявів дезадаптації серед студентів та визначити групи ризику та адаптивні „зони”.

Розроблено програму попередження дезадаптації студентів, що містить первинну та вторинну профілактику, апробовано систему психокорекційних прийомів, що передбачають поетапне введення відповідних методик залежно від психофізіологічних, психічних та соціально-психологічних особливостей перебігу дезадаптації студентів.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати такі висновки:

1. Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми розроблення психофізіологічних основ попередження дезадаптації студентів перших років навчання. Розв’язання вказаної проблеми здійснено на засадах системного підходу, що дозволило встановити характер і зміст структурно-функціональних взаємозв'язків психофізіологічних, психічних і соціально-психологічних факторів ризику виникнення дезадаптації студентів різної статі і терміну навчання. Обґрунтовано необхідність розроблення інтеграційного підходу до діагностики і попередження проявів дезадаптації на всіх її рівнях. Обґрунтовано програму їх психопрофілактики та психокорекції.

2. На основі аналізу структурно-функціональних взаємозв'язків між факторами, що впливають на процес дезадаптації, визначено загальні механізми порушення адаптації. Встановлено, що у студентів-чоловіків такі порушення супроводжуються більш ригідною системою взаємозв'язків між факторами ризику і збільшенням їхньої кількості, а у студенток – переважно якісною перебудовою цих взаємозв'язків.

3. На основі розробленого та апробованого апарату кількісного аналізу визначено нормативні величини показників адаптації студентів перших років навчання на різних рівнях їх ПФС, виділено групи ризику дезадаптації серед студентів, а також визначено адаптивну та дезадаптивну „зони”.

4. Результати дослідження дозволили встановити особливості як перебігу, так і рівнів вияву дезадаптації студентів за показниками співвідношення індивідуальних адаптаційних можливостей особистості та сили впливу стресогенних факторів.

5. Доведено, що психофізіологічні прояви дезадаптації виявляються у зниженні розумової працездатності, порушенні уваги, зростанні втоми, зниження швидкості перероблення інформації. Виявлено, що кількість студенток та студентів із недостатністю психофізіологічних ресурсів збільшується на другому курсі. Психофізіологічна дезадаптація у студентів-чоловіків частіше, ніж у студенток, супроводжується залученням психовегетативної сфери в комплексі з емоційними, астенічними зрушеннями, зниженням самооцінки здоров'я, стомлюваністю і зниженням розумової працездатності, функціональними порушеннями нервової та серцево-судинної систем. Виразність психовегетативних реакцій зростає на другому курсі, це зростання є більшим у чоловіків.

6. Прояви психічної дезадаптації супроводжуються погіршенням психологічного самопочуття, зростанням астенизації, емоційними розладами, змінами активності в діяльності, збільшенням кількості скарг на самопочуття, зниженням самооцінки здоров'я, упевненості у собі і тужливим настроєм. На першому курсі значні порушення мають місце у жінок, а на другому – у чоловіків.

7. Прояви соціально-психологічної дезадаптації виявляються у вигляді порушень міжособистісних відносин, посилення внутрішньоособистісної конфліктності, незадоволеності обраною професією, труднощами в оволодінні програмами навчання, несприятливості побутових і соціальних умов життя. Зазначені прояви постають у якості провідних у більшості жінок на першому та на другому курсі. Зокрема у студенток першого курсу спостерігається виражений емоційний дискомфорт, внутрішня дисгармонія, високий рівень тривоги з можливою її соматизацією, емоційна лабільність. На другому курсі переважає емоційна напруга, складність у дотриманні наявних правил і соціальних норм, спонтанність поведінки, завищений рівень самооцінки, підвищений рівень мотивації досягнення, потреба у визнанні. Для студентів першого курсу характерним є витиснення тривоги, ригідність афективних реакцій, контрастність поглядів, недостатній рівень критичності, емоційна лабільність, а на другому курсі переважають психічна напруженість, високий рівень внутрішньої тривоги, невпевненість у власних силах, зниження тривоги відбувається за рахунок її витиснення й соматизації.

8. Уточнено та систематизовано критерії проявів психофізіологічної дезадаптації студентів, а саме: дезадаптація характеризується психофізіологічною дисфункцією, порушеннями психічних функцій, психовегетативними реакціями, зниженням самооцінки соматичного та психічного здоров'я, порушенням соціального функціонування, міжособистісною та внутрішньоособистісною конфліктністю і суперечливістю. Адаптивним станам відповідає адекватна психофізіологічна і психічна активність, перебіг психологічного й особистісного функціонування в межах норми.

9. Розроблена програма попередження дезадаптації студентів включає до себе первинну та вторинну профілактику. Первинна профілактика здійснюється із студентами, що потрапили в адаптивну „зону” у вигляді спеціальних рекомендацій, а вторинна – щодо студентів, які потрапили в дезадаптивну „зону” у вигляді системи психокорекційних заходів. Обґрунтовується необхідність безпосереднього використання одержаних результатів дослідження психологічною службою вищої школи.

Для подальшого вивчення проблеми вважаємо необхідним удосконалення критеріїв оцінки рівнів психофізіологічного стану студентів, поглиблене вивчення взаємозв'язків між різними рівнями ПФС студентів, розробку психокорекційних програм, спрямованих на покращення процесу адаптації студентів з урахуванням належності до адаптивної „зони”, а також розширення арсеналу методів її діагностики в інших вікових категоріях.

Публікації автора:

1. Монографії

1. Соколова И.М. Методы исследования адаптации студентов: Монография. – Харьков: ХГМУ, 2001. – 276 с.

2. Соколова И.М. Психофизиологические механизмы адаптации студентов: Монография. – Харьков: ХГМУ, 2007. – 412 с.

2. Статті у наукових журналах, збірниках та окремих виданнях

1. Соколова И.М. Многопараметрическая модель статистических оценок, применяемых для психологического анализа адаптационных возможностей личности // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н.Каразина. – Серия “Психология”. –1999. – №452. – С.117–120.

2. Соколова И.М. Метод оценки напряжения адаптационных возможностей личности в учебной деятельности // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. – Серия “Психология”. – 1999. – №460. – С. 119–122.

3. Соколова И.М., Гавенко В.Л. Исследование динамики изменения психологического состояния студентов в процессе обучения // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. – Серия “Психология”. – 2000. – №483. – С. 28–31. (Соколова І.М. здійснила аналіз отриманих результатів, їх математичну обробку, зробила наукові висновки, написала статтю).

4. Соколова І.М. Використання статистичних оцінок при діагностиці розумової працездатності студентів // Вісник Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка. – Серія “Соціологія. Психологія. Педагогіка”. – 2000. – Вип. 9. – С. 67–69.

5. Соколова И.М. К вопросу психологического анализа адаптационных возможностей студентов первых лет обучения // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. – Серия “Психология”. – 2000. – №472. – С. 129–131.

6. Соколова І.М. Вірогіднісна модель для психологічного аналізу адаптаційних можливостей студентів // Зб. наукових праць Національного педагогічного ун-ту ім. М.П.Драгоманова. – К., 2000. – Вип. 2(9), ч. 2. – С.232–240.

7. Соколова І.М. Соціально-психологічні чинники ризику зриву адаптації у студентів перших років навчання // Зб. наукових праць. Національного пеагогічного. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. – К., 2000. – Вип. 3(10). – С.294–301.

8. Соколова И.М. Вероятностная оценка изменения психологического состояния студентов первых лет обучения // Наука и образование. – 2000. – №6. – С.63–66.

9. Соколова И.М. Исследование влияния психоэмоционального состояния на умственную работоспособность у студентов // Наука и образование.– 2001. – №3. – С.68–72.

10. Соколова І.М. Дослідження системи відношень студентів як показника психологічної адаптації до навчання в вузі // Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Київ, 2000. – Т.2, ч. 6. – С.305–308.

11. Гавенко В.Л., Синайко В.М., Соколова И.М. Опыт работы и перспективы развития психологической службы в вузе (на примере ХГМУ) // Практическая психология и социальная работа. – 2001. – №3. – С.19–20. (Соколова І.М. здійснила узагальнення та аналіз досвіду роботи психологічної служби в ХДМУ, написала статтю).

12. Соколова І.М. Рівень конфліктності та ступень емоційного напруження у студентів молодших курсів // Вісник Харківського державного педагогічного ун-ту ім. Г.С.Сковороди. – Серія «Психологія».– 2001. – Вип.5. – С.170–173.

13. Соколова И.М. Роль социально-психологических детерминант и особенности их взаимодействия в процессе адаптации студентов // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. – Серия “Психология”. – 2000. – № 498. – С.127–130.

14. Соколова І.М. Клінико-психологічна характеристика субєктивних скарг на стан різних психічних сфер у студентів // Зб. наукових праць Національного педагогічного ун-ту ім. М.П.Драгоманова. – Київ, 2000. – С. 86–90.

15. Соколова І.М. До питання про визначення нормативів концентрації уваги людини // Вісник Харківського державного педагогічного ун-ту ім. Г.С. Сковороди. – Серія „Психологія”. – 2001. – Вип. 6. – С.180–184.

16. Соколова И.М. Исследование психологических факторов риска аутодеструктивного поведения студентов // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. – Серия „Психология”. –2001. – № 517. – С. 173–175.

17. Соколова І.М. Соціальні та клініко-психологічні особливості порушення адаптації у студентів вузу // Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Київ, 2001. – Т. 3, ч. 5. – С. 281–284.

18. Соколова І.М. Механізми формування порушень адаптації у студентів перших років навчання //Зб. наукових праць Національного педагогічного ун-ту ім. М.П.Драгоманова. – Київ, 2001. – Вип. 13. – С. 392–396.

19. Соколова І.М. Роль мікросоціальних факторів у формуванні дезадаптивних реакцій та станів студентів // Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Київ, 2001. – Т. 3, ч. 7. – С. 198–201.

20. Соколова І.М. Фактори ризику суїцидальної активності у студентів // Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Київ, 2001. – Т.3, ч. 8. – С.209–213.

21. Соколова И.М. О соотношении уровня конфликтности и суицидальной активности у студентов // Наука и образование. – 2001. – №6. – С.61–63.

22. Соколова И.М. Метод вероятностной оценки напряжения адаптации студентов // Український вісник психоневрології. – 2001.- Т. 9, вип. 2 (27). – С. 46-48.

23. Соколова І.М., Сінайко В.М. Основні принципи діагностики психофізіологічного стану студентів під час масових досліджень // Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2007. – Т.ІХ, ч.5. – С. 382-388 (Соколова І.М. здійснила узагальнення та аналіз результатів визначення психофізіологічного стану студентів).

24. Соколова И.М., Синайко В.М. Основные принципы и содержание системы психокоррекции состояний дезадаптации студентов //Експериментальна і клінічна медицина. – 2007. - №3. – С. 125-127 (Соколова І.М. сформулювала основні принципи системи психокорекції станів дезадаптації студентів).

25. Гавенко В.Л., Синайко В.М., Соколова И.М. Психологическая служба вуза: структура, содержание работы, перспективы // Современные проблемы психотерапии, пограничной психиатрии и медицинской (клинической) психологии: Материалы Межрегиональной Российской научно-практической конференции. – Ставрополь, 2000. – С.146–147. (Соколова І.М. здійснила узагальнення та аналіз досвіду роботи психологічної служби в ХДМУ, виклала матеріали дослідження у статті).

26. Соколова И.М. Социально-психологические факторы риска срыва адаптации студентов // Психология жизненных кризисов личности: теория и практика: Матеріали науково-практичної конференції. – Київ, 2000. – С.74.

27. Соколова И.М. Психологический анализ адаптационных возможностей студентов первых лет обучения // Матеріали 3 з’їзду Товариства психологів України. – Київ, 2000. – С. 172.

28. Синайко В.М., Соколова И.М., Фалько И.Н. Динамика психического состояния и уровня учебной адаптации учащихся // Современный подросток: Материалы конференции. – Москва, 2001. – С 298 – 301. (Соколова І.М. провела узагальнення та аналіз матеріалу дослідження).

29. Гавенко В.Л., Синайко В.М., Соколова И.М. Организация и опыт работы психологической службы в вузе // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров’я населення України: Матеріали пленуму. – Тернопіль, 2001. – С.40–44. (Соколова І.М. здійснила узагальнення та аналіз досвіду роботи психологічної служби в ХДМУ, написала статтю).

30. Гавенко В.Л., Фалько И.Н., Синайко В.М., Соколова И.М. Динамика психического состояния пользователей персональных компьютеров //Реабилитация больных с психическими нарушениями: Матеріали Четвертої республіканської конференції Національної ліги психотерапії, психосоматики та медичної психології України. – Медицинские исследования. – 2001. – Т.1, вип. 1. – С.115. (Соколова І.М. здійснила аналіз психологічних властивостей користувачів персональних комп’ютерів та узагальнення отриманого матеріалу).

31. Соколова И.М. Методы исследования адаптации студентов первых лет обучения // Клиническая психология: Материалы первой международной конференции памяти Б.В.Зейгарник. – Москва, 2001. – С. 254–255.

32. Гавенко В.Л., Синайко В.М., Соколова И.М. Основные направления работы психологической службы вуза // Наука и социальные проблемы общества: медицина, фармация, биотехнология: Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків, 2003. – С.37. (Соколова І.М. здійснила узагальнення та аналіз досвіду роботи психологічної служби в ХДМУ).

33. Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Сінайко В.М., Соколова І.М. Соціально-психологічні фактори підвищення якості підготовки студентів у медичному ВНЗ // Проблеми медичної та фармацевтичної освіти шляхи підвищення якості підготовки лікарів і фармацевтів в Україні: Матеріали науково-методичної конференції. – Харків, 2003. – С.109. (Соколова І.М. здійснила узагальнення та аналіз досвіду роботи психологічної служби в ХДМУ написання статті).

Крім того, окремі положення дисертації викладено у 5 опублікованих тезах і матеріалах доповідей на інших наукових з'їздах, конференціях, семінарах, у 4 Патентах України на винахід та 3 рацпропозиціях.