321. Юхименко Лілія Іванівна. Психофізіологічні функції людей зрілого віку: дис... канд. біол. наук: 03.00.13 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Юхименко Л.І. Психофізіологічні функції людей зрілого віку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.
Дисертація присвячена дослідженню психофізіологічних функцій людей зрілого віку та вивченню зв’язків індивідуально-типологічних властивостей ВНД з сенсомоторними, психічними, вегетативними функціями та рисами особистості.
Дослідженнями встановлено, що психофізіологічні функції людей зрілого віку характеризуються закономірностями: досягнення максимального розвитку та стабілізація на високому рівні, нерівномірний та гетерохронний характер їх формування, високий ступінь залежності прояву сенсомоторних, психічних, вегетативних функцій, психологічної структури особистості від індивідуально-типологічних властивостей ВНД. Виявлено, що на етапі онтогенезу 18-27 років ФРНП та СНП, різні за складністю зорово-моторні реакції, властивості пам’яті та уваги досягають свого найвищого розвитку у 18-23 роки і мало змінюються до 25 років, після чого спостерігається їх поступове зниження.
Встановлена залежність між параметрами властивостей основних нервових процесів і складних сенсомоторних реакцій, обсягом короткочасної пам’яті і уваги, факторами психологічної структури особистості, а також характером реакцій серцево-судинної системи і її вегетативної регуляції під час вираженого нервово-емоційного напруження на екзамені. Особи з високими градаціями індивідуально-типологічних властивостей ВНД характеризувалися короткими латентними періодами сенсомоторних реакцій, більшим об’ємом короткочасної пам’яті, уваги, вищими показниками моральної нормативності, стійкості до стресу та нижчими параметрами тривожності, нижчим рівнем функціонування серцево-судинної системи, а також меншою напруженістю регуляторних механізмів, ніж особи з низькою градацією типологічних властивостей ВНД.
Встановлено, що психофізіологічні функції у людей 18-27 років характеризуються закономірностями, до яких відноситься досягнення максимального розвитку, стабілізація його на високому рівні і початок зниження їх функціонування, а також високий ступінь залежності прояву сенсомоторних, психічних, вегетативних функцій та психологічної структури особистості від індивідуально-типологічних властивостей ВНД.
Виявлено, що на етапі онтогенезу 18-27 років функціональна рухливість та сила нервових процесів, різні за складністю зорово-моторні реакції, властивості пам’яті та уваги досягають свого найвищого рівня розвитку у 18-23 роки і мало змінюються до 25 років, після чого спостерігається їх поступове зниження.
Найвищого рівня розвитку сенсомоторні та психічні функції досягають у 18-19 років, а функціональна рухливість і сила нервових процесів у віці 23 років. Зниження психофізіологічних функцій починається неодночасно: у 18-24 років функції пам’яті та уваги, у 25-26 років сенсомоторна реактивність, а у 27 років - функціональна рухливість та сила нервових процесів.
Важливою закономірністю формування психофізіологічних функцій у людей зрілого віку є подальше розширення і посилення впливу індивідуально-типологічних властивостей нервової системи на сенсорні, вегетативні, психічні функції та риси особистості. Функціональна рухливість та сила нервових процесів складає психофізіологічну основу сенсомоторних, вегетативних, психічних функцій і психологічної структури особистості.
Встановлено, що у осіб зрілого віку існує зв’язок між індивідуально-типологічними властивостями ВНД, а також наявність статистично достовірних різниць у групах обстежуваних з різним рівнем ФРНП і СНП та часовими характеристиками складних сенсомоторних реакцій. Кореляція між властивостями основних нервових процесів і латентними періодами простих зорово-моторних реакцій не виявлена.
Виявлено вірогідний зв’язок між типологічними властивостями ВНД і обсягом короткочасної пам’яті та уваги, статистично достовірні різниці цих психічних функцій у групах обстежуваних з різним рівнем функціональної рухливості та сили нервових процесів. Особи з високим рівнем властивостей основних нервових процесів характеризуються достовірно вищими показниками пам’яті та уваги.
Встановлено статистично достовірні різниці психологічних рис особистості у групах обстежуваних з різним рівнем функціональної рухливості та сили нервових процесів. Особи з високим рівнем типологічних властивостей нервової системи характеризуються достовірно вищими показниками за факторами моральної нормативності, стійкості до стресу та нижчими параметрами тривожності.
У обстежуваних зрілого віку типологічні властивості ВНД здійснюють помітний вплив на характер реакцій серцево-судинної системи і її вегетативну регуляцію під час вираженого нервово-емоційного напруження, викликаного екзаменаційним стресом. Обстежувані з низьким рівнем функціональної рухливості та сили нервових процесів характеризуються більш високим рівнем функціонування серцево-судинної системи, вищою напруженістю регуляторних механізмів, ніж особи з високим рівнем досліджуваних типологічних властивостей ВНД.
Виявлені закономірності і особливості у формуванні психофізіологічних функцій людей зрілого віку, а також абсолютні значення можуть бути використані як нормативні для кількісної і якісної оцінки під час підготовки, перепідготовки кадрів, оптимізації трудової, спортивної та учбової діяльності.
Публікації автора:
Борейко Т.І., Лизогуб В.С., Кравченко О.К., Хоменко С.М., Петренко А.О., Юхименко Л.І. Сенсомоторні функції у людей зрілого та похилого віку з різним рівнем розвитку індивідуально-типологічних властивостей ВНД // Вісник морфології Вінницького держ. мед. унів-ту ім. М.І.Пирогова. – 1999. – 2. – С.204-206.
Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Петренко Ю.О., Бібік Т.А., Явник О.Е., Юхименко Л.І. Функціональний стан центральної нервової системи за умов переробки інформації різного ступеня складності у осіб з різним рівнем рухливості нервових процесів // Фізіол. журн. – 2002. – Т.48, №1. – С.9-14.
Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Юхименко Л.І., Петренко Ю.О., Бібік Т.А. Порівняльний аналіз різних показників сили нервових процесів у людини // Фізіол. журн. – 2002. – Т.48, №4. – С.70-74.
Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Юхименко Л.І. Серцевий ритм у студентів з різними індивідуально-типологічними властивостями вищої нервової діяльності в умовах екзаменаційної сесії // Фізіол. журн. – 2003. - Т.49, №1. - С.28-33.
Юхименко Л.І., Лизогуб В.С., Іванюра І.О. Становлення нейродинамічних і психічних функцій у людей зрілого віку // Вісник Черкаського держ. унів-ту ім. Б.Хмельницького. Випуск 32. Черкаси, 2002. – С.128-135.
Юхименко Л.І., Іванюра І.О. Психофізіологічні реакції організму за умов вираженого нервово-емоційного напруження // Вісник Черкаського держ. унів-ту ім.Б.Хмельницького. Випуск 39. Черкаси, 2002. – С.138-144.
Petrenko Y.A, Lizogub V.S, Yuhimenko L.I. The estimation of conditions of person taking into account the index of the functional conditions of nervous system //Healt psychology. Abstract Book. Scotland. – 2001. - P.134.
Кравченко О.К., Юхименко Л.І. Зв’язок типологічних властивостей вищої нервової діяльності з психічними функціями людей зрілого віку // Матер. III укр. конф. молодих вчених, присвячена пам’яті акад. В.В. Фролькіса. – Київ. – 2002. – С.103.
Юхименко Л.І. Взаємозв’язок індивідуально-типологічних властивостей ВНД і психологічної структури особистості // Матер. наук. конф. "Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність". – Київ-Черкаси. – 2001. – С.128.
Лизогуб В.С., Юхименко Л.І., Фуртатова С.В., Коляденко Г.І. Прояв індивідуально-типологічних властивостей ВНД у вегетативному забезпеченні розумової діяльності під час екзаменаційного стресу // Матер. Всеукр. наук. конф. " Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології". – Київ. – 2002. – С.72.
Юхименко Л.І., Києнко В.М. Психофізіологічні функції у людей зрілого віку // Матер. Всеукр. симпозіуму "Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі". – Київ-Черкаси. – 2003. – С. 114.