Анотація до роботи:

Зайцев О.О. Психічна патологія в осіб молодого віку, які скоїли сексуальні злочини (діагностика, клініка, лікування та профілактика). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. – Київ, 2005.

З позицій міждисциплінарного підходу вивчено клініко-психопатологічні, психологічні та соціально-психологічні закономірності формування психічних розладів непсихотичного регістру у осіб молодого віку, які скоїли сексуальні злочини (досліджено 368 осіб) та розроблено систему комплексних заходів щодо вчасної діагностики, лікування та профілактики зазначених порушень.

Виявлено роль негативних мікро- і макросоціальних факторів, а також їх співвідношення з біологічними, психологічними та соціально-психологічними чинниками у формуванні психічних розладів у осіб молодого віку, які скоїли сексуальні злочини. Проведено системно-структурний аналіз сексуальної поведінки молодих сексуальних злочинців та встановлені особливості мотивації злочинної сексуальної поведінки у молодому віці. Також визначені провокуючі форми поведінки жертви, як чинника скоєння сексуального злочину молодою людиною. Науково обґрунтована, розроблена та впроваджена в практику система комплексних заходів щодо вчасної діагностики, лікування та профілактики психічних розладів непсихотичного регістру у молодих сексуальних правопорушників.

1. У дисертаційному дослідженні з позицій мультідисциплінарного та системного підходів наведено нове вирішення актуальної проблеми сучасної соціальної психіатрії – діагностики, лікування та профілактики психічної патології в осіб молодого віку, які скоїли сексуальні злочини. Встановлені клініко-психопатологічні, психологічні та соціально-психологічні закономірності формування психічних розладів непсихотичного регістру у молодих сексуальних правопорушників. Науково обґрунтована, розроблена та впроваджена в практику система комплексних заходів щодо вчасної діагностики, лікування та профілактики зазначених порушень.

2. Клініко-психопатологічним дослідженням визначено структуру та феноменологію психічних розладів непсихотичного регістру. Серед молодих сексуальних правопорушників психічні розлади діагностовано у 59,24 %. В період ранньої та середньої адолесценції переважають поведінкові та емоційні розлади, які починаються у дитячому і ранньому підлітковому віці (F91 – F92) (р<0,01). Дебют непсихотичних психічних розладів несоціалізованого типу виявлено у 13,31 %, соціалізованого – у 24,53 % молоді. З віком розлади зрілої особистості та поведінки дорослих (F60 – F61) формуються у 53,78 % правопорушників. Психічні розлади непсихотичного регістру достовірно впливають (р<0,01) на характер сексуального злочину та визначають його особливості: нанесення тілесних ушкоджень (32,74 %), садистичні дії (29,64 %), катування (17,42 %).

3. Переважна більшість молодих сексуальних злочинців мають порушення темпу чи девіації соматостатевого й психосексуального розвитку (82,43 %), які призводить до сполучених і складних асинхроній статевого розвитку. Характерні: гіпермаскулінна – 58,51 %, патологічна гіпермаскулінна поведінка – 28,14 %, а також частково (7,12 %) трансформація статеворольової поведінки. Молоді сексуальні правопорушники, у яких виявлено психічні розлади непсихотичного регістру, на відміну від психічно здорових однолітків, які скоїли подібні злочини, мають вищі (р<0,01) показники рівня сексуальної стурбованості й сексуальної депресії (відповідно 56,78 % та 28,26 %), їх самооцінка власних сексуальних можливостей також порушена.

4. Негативними мікросоціальними чинниками формування розладів непсихотичного регістру є: полярні умови виховання: гіпопротекція – 46,76 %, гіперпротекція та мімозоподібний тип – 42,31 %, а також наявність внутрішньосімейного конфлікту – 48,9 %, сімейного насильства – 39,64 %. Серед макросоціальних чинників виявлені: вплив інформації, яка містить сексуальне насильство (54,32 %), ігнорування суспільством порушення морально-етичних норм молодою людиною (43,51 % ), труднощі у засвоєнні культурних правил (36,87 %), соціальне відторгнення (23,28 %), участь у неформальних молодіжних угрупованнях з асоціальною та антисоціальною спрямованістю (56,87 %).

5. Системно-структурний аналіз виявив, що злочинна сексуальна поведінка визначається порушенням усіх компонентів та складових сексуального здоров’я. Соціальний компонент найбільш уражений у найстаршій віковій групі (61,15 %) за рахунок соціокультурної, а у молодшій групі (81,94%) – інформаційно-оцінювальної складових (p<0,05). Психологічні і соціально-психологічні компоненти найбільш уражені в середній віковій групі (80,58 % та 91,37 % відповідно). Порушення біологічного компоненту відбувається в усіх вікових групах за рахунок психічної складової.

6. Мотивація злочинної сексуальної поведінки обумовлюється: провідним особистісним радикалом (епілептоїдним, істероїдним, нестійким, гіпертимним), характером функціонування в соціумі, віком, ступенем психологічної і соціальної зрілості (р<0,01). Серед осіб молодшого віку переважає легковажно-безвідповідальний тип мотивації злочинної сексуальної поведінки, де головними мотивами є: пізнавальний, наслідування, розважальний або прагнення отримати оргазм (р<0,01). У старшій віковій групі здебільш спостерігається агресивно-егоїстичний тип, де спонукальним мотивом скоєння злочину є бажання принизити та підкорити жертву, в меншому ступені присутнє сексуальне самоутвердження, як засіб вирішення конфлікту (внутріособистісного або міжособистісного) (р<0,01).

7. Соціально-психологічним дослідженням визначені провокуючі форми поведінки жертви. Пасивно-провокуюча поведінка, яка складає відчуття невиправданої сексуальної доступності, притаманна неповнолітнім жертвам (27,92%). Активно-провокуюча форма, що передбачає створення ефекту надмірної сексапільності, неадекватного кокетства, флірту із виключенням безпосереднього статевого акту, переважає у повнолітніх потерпілих (56,15 %). Проте, абсолютно «чистих» форм як активно- , так і пасивно-провокуючої поведінки не відмічено. Більшість сексуальних злочинів у молодіжному середовищі (54,43 %) скоюється по типу dating violence («швидкоплинних знайомств»).

8. Науково обґрунтована, розроблена та впроваджена в практику система комплексних заходів щодо вчасної діагностики, лікування та профілактики психічних розладів непсихотичного регістру у молодих сексуальних правопорушників. Вона включає три етапи – діагностичний (за допомогою розробленого методичного забезпечення), лікувально-адаптаційний (психотерапевтична корекція – когнітивно-поведінкова психотерапія, сексуально-мотиваційний тренінг), реабілітаційний (ресоціалізійний тренінг). Діагностика та лікування зазначених розладів базуються на принципах комплексності, синхронності за часом та послідовності. Лікувально-діагностичнй процес необхідно починати відразу після притягнення молодого сексуального злочинця до кримінальної відповідальності.

Оцінка ефективності лікування проводилася в умовах пенітенціарної системи за результатами аналізу рівню ризику можливого рецидивізму сексуального злочину. Низькій рівень ризику встановлено у 54,32 %, середньо-низький у 31,14 % досліджених. Не зафіксовано жодного випадку гетероагресівної та аутоагресивної поведінки, а також посилення умов ув’язнення.

9. Диференційовані профілактичні заходи щодо психічної патології у молодих людей, які скоїли сексуальні злочини, базуються на загальноприйнятих вимогах до первинної, вторинної та третинної профілактики. Первинна профілактика передбачає запобігання формуванню непсихотичних психічних розладів, усунення дії чинників ризику, що призводять до порушень соматостатевого та психосексуального розвитку, підвищення рівня соціальної, психологічної і сексуально-поведінкової адаптації. Вторинна профілактика містить попередження загострень, декомпенсації та рецидивів психічної патології і сексуальних розладів, які обумовлюють кримінальну сексуальну поведінку. Третинна профілактика передбачає реадаптацію молодої людини з непсихотичними психічними розладами в суспільстві, реабілітацію гармонійної статевої поведінки, а також забезпечує ресоціалізацію осіб, які скоїли сексуальне правопорушення.

Публікації автора:

1. Зайцев А.А. Результаты изучения наследственности подростков, совершивших уголовные преступления// Архiв психiатрiї.– 1995. – № 9.– С. 100 – 101.

2. Зайцев А.А., Скpипников А.H. Типы самоповреждений у подростков, совершивших уголовные преступления// Архiв психiатрiї.– 1995. – № 9.– С. 99 – 100.

3. Зайцев А.А. Влияние семьи в формировании подростковой сексуальной преступности// Український вiсник психоневрології.– 1997.– Т. 5.– Вип. 2(13).– С. 180 – 181.

4. Зайцев А.А. Особенности соматополового и психосексуального развития подростков, совершивших сексуальные преступления// Архiв психiатрiї.– 1997.– № 3–4 (14–15).– С. 35 –37.

5. Зайцев А.А. Медико–психологический аспект юридической квалификации сексуальных преступлений с педофильными действиями// Український вісник психоневрології.– 1998.– Т. 6.– Вип. 3 (18).– С.35.

6. Зайцев А.А. Изучение с помощью методики Равена интеллектуального развития подростков, совершивших сексуальные преступления// Таврический журнал психиатрии.– 1999.– Т.3.– № 4 (11).– C. 72 – 73.

7. Зайцев А.А. Исследование мотивационных тенденций у преступников–педофилов с помощью имрессионных методик// Архiв психіатрії.– 2000.– № 1 – 2 (20–21).– C.74 – 76.

8. Зайцев А.А. Личностные аномалии и подростковая сексуальная преступность// Журнал психиатрии и медицинской психологии.– 2000.– № 1(7).– С. 31 – 34.

9. Зайцев А.А. Особенности проведения судебно-психиатрической экспертизы несовершеннолетних, совершивших сексуальные преступления// Архiв психiатрiї– 2001.– № 4 (27).– C. 66 – 68.

10. Зайцев О.О. Психологічно-соціальне дослідження підлітків, які вчинили сексуальні злочини// Журнал психиатрии и медицинской психологии – 2001.– № 1(8).– С. 56 – 60.

11. Зайцев О.О., Онишко Ю.В., Прокопович Є.М. Вивчення жертв підліткового сексуального насильства// Український вісник психоневрології.– 2001.– Т. 9– Вип. 4 (29).– C.57– 59.

12. Е.Н. Харченко, Зайцев А.А. Психофармакологическая коррекция поведенческих и эмоциональных расстройств у подростков с нарушением полового развития// Международный медицинский журнал.– 2001.–Т.7.– №4.– С.84 – 86.

13. Зайцев А.А. Мотивация преступного сексуального поведения молодежи// Архiв психіатрії.– 2002.– № 1(28).– C. 19 – 22.

14. Зайцев А.А., Онышко Ю.В., Прокопович Е.М. Психические и поведенческие расстройства у несовершеннолетних, подвергшихся изнасилованию// Таврический журнал психиатрии – 2002.– V.6.– № 1 (18).– C. 52 – 54.

15. Табачніков С.І., Онишко Ю.В., Домбровська В.В, Маркова М.В., Зайцев А.А. Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” в аспекті соціальної та судової психіатрії// Український вiсник психоневрології.– 2002.– Т. 10.– Вип. 1(30).– С. 151 – 154.

16. Зайцев А.А., Ісаков Р.І. Феномен популярності телепрограм агресивного змісту у підлітковому середовищі// Український медичний альманах.– 2002.– Т.5.– №1.– С. 64 – 67.

17. Зайцев А.А., Онышко Ю.В., Исаков Р.И. Мониторинг сцен насилия в программах ведущих телеканалов Украины// Архiв психіатрії.– 2002.– № 2(29).– С. 31– 36.

18. Зайцев О.О. Сучасна структура сексуальних злочинів у новому кримінальному законодавстві України// Архів психіатрії. – 2002.– № 3(30).– С. 58 – 62.

19. Зайцев О.О. Системно–структурний аналіз сексуальної поведінки молодих сексуальних злочинців// Архів психіатрії. – 2003.– Т. 9.– № 3(34).– С. 115 – 117.

20. Зайцев О.О. Особливості відношення до сексуального насильства на телеекрані в молодому віці// Архів психіатрії. – 2003.– Т. 9.– № 4(34).– С. 153 – 156.

21. Маркова М.В., Зайцев О.О. Система комплексної діагностики і терапії розладу статевого дозрівання// Архів психіатрії. – 2004.– Т.10.– № 3(38).– С. 173 – 176.

22. Маркова М.В., Зайцев О.О. Основні проблеми статевого виховання та сексуальної освіти для молоді в Україні// Архів психіатрії.– 2004.– Т.10.– № 4(39).– C. 111 – 114.

23. Маркова М.В., Зайцев О.О. Методологічні та методичні основи системи патопсихологічної діагностики егодістонної сексуальної орієнтації// Журнал психиатрии и медицинской психологии – 2004.– № 3(13).– С.14 – 20.

24. Зайцев О.О. Загальні принципи профілактики сексуальної злочинності у молодих людей// Архів психіатрії. – 2005.– Т.10.– № 1(40). – С.112 –116.

25. Зайцев О.О. Комплексна система лікування психічних та поведінкових розладів у молодих сексуальних правопорушників// Архів психіатрії. – 2005.– Т.10.– № 2 (41).– С.157 – 160.

26. Зайцев А.А., Скpипников А.H., Сонник Е.Г. Сексуальная символика в татуировках лиц, совершивших сексуальные преступления.– Полтава: Вид-во УМСА, 1999.– 45 c.

27. Бабюк И.А., Табачников С.И., Седнев В.В., Зайцев А.А., Селезнева Г.А. Криминальная сексология.– Донецк–Киев: ПРОФИ–Донетчина, 2004.– 224 с.

28. Зайцев А.А., Скpипников А.H., Хоменко И.А. Профилактика повторных общественноопасных действий с учетом патопсихологических механизмов их совершения// Актуальнi питання стоматологiї дитячого вiку i ортодонтiї/ Матер. доп. респ. наук. конф.– Полтава, 1993.– Ч.2.– С. 87 – 88.

29. Зайцев А.А., Скpипников А.H. Зависимость характера совершенных подростками сексуальных преступлений от диагностированных у них типов психопатий// На грани нормы и патологии/ Матер. науч.-практ. конф.– г.Стрелечье, 1994.– С. 48.

30. Зайцев А.А., Скpипников А.H. Результаты исследования психического состояния подростков, которые совершили сексуальные преступления// На грани нормы и патологии/ Матер. науч.-практ. конф.– г.Стрелечье, 1994.– С. 49 – 50.

31. Зайцев А.А., Скpипников А.H. Психологiчна реабiлiтацiя пiдлiткiв, якi вчинили сексуальнi злочини, в умовах пенiтенцiарної системи// Судебная и социальная психиатрия 90-х годов/ Матер. междунар. конф.– Киев– Харьков– Днепропетровск, 1994.– Т.2.– С. 64.

32. Зайцев А.А. Роль неформальных молодежных групп в формировании подростковой преступности// Діагностика та лiкування психiчних захворювань в Українi/ Матер. мiжнар. конф. (Львiв, жовтень 1995).– Київ: Акмiс, 1995.– С. 174 – 175.

33. Зайцев А.А., Скpипников А.H. Результаты психолого–социологического обследования подростков, совершивших сексуальные преступления// Актуальнi питання теоретичної та клiнiчної медицини на сучасному рiвнi/ Матер. доп. наук. конф.– Полтава, 1996.– С.141 –142.

34. Зайцев О.О. Про необхідність призначення комплексної судової сексолого–психіатричної експертизи молодим сексуальним злочинцям// Сучасні проблеми психіатрії/ Збірник наук. праць до ювілейної наук.– прак. конф. присвяченої 80-рiччю з дня народ. проф. Г.Л. Воронкова.– Київ, 2003.– С. 8.

35. Зайцев А.А. Сексуальная агрессия на телеэкране и сексуальная преступность среди молодежи в Украине// Психическое здоровье и безопасность в обществе/ Науч. матер. Первого национального конгресса по социальной психиатрии. (Москва, 2–3 декабря 2004г.)– М.: ГЕОС, 2004.– С. 52 – 53.

36. Zaytsev A. Mental and behavioral disorders at the teenagers, undergone to rape// 13–th Congress of the Association of European Psychiatrists (AEP) (April 2 – 6, 2005, Munich, Germany).

37. Zaytsev A. Age Dynamics of Attitude towards Sexual Violence in TV Programs in Young Persons// XVII–th World Congress of Sexology (July 10 – 15, 2005, Montreal, Canada).