Анотація до роботи:

Левченко В.В. Природне насіннєве лісопоновлення у свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. – Національний аграрний університет, м. Київ, 2006.

У дисертаційній роботі розглядаються природно-історичні умови північної частини Правобережного Лісостепу. Проаналізовано розподіл вкритих лісом земель державних підприємств Київського обласного управління лісового господарства за групами деревних порід, типами лісорослинних умов, класами бонітету і повнотами основних лісотвірних деревних порід. Розкриті лісівничі особливості головних і супутніх деревних порід у свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу. Встановлено переваги природного насіннєвого поновлення лісу над іншими способами поновлення. Представлена оцінка очікуваного урожаю жолудів дуба звичайного за останні 16 років (1987 – 2002 рр.). Уточнено особливості впливу окремих кліматичних показників (наявність пізньовесняних заморозків та посушливої другої половини літа, кількість опадів, середня температура повітря) вегетаційного періоду на плодоношення і обсяги заготівлі жолудів дуба звичайного. Встановлено періодичність, кількість і якість плодоношення дуба. Проаналізовано якість насіння супутніх дубу звичайному деревних порід. Встановлено чинники, які впливають на проростання насіння, появу, адаптацію і виживання сходів, розвиток самосіву та підросту головних і супутніх деревних порід Визначено головні параметри лісової підстилки і опаду під наметом дубових насаджень. Проведена оцінка і уточнено вплив різних груп трав’яного покриву на збереження сходів і виживання самосіву під наметом дубових насаджень і на зрубах. Вивчено освітленість та встановлено її вплив на кількість і якість підросту під наметом пристиглих, стиглих і перестиглих дубових насаджень. Здійснено комплексну оцінку природного насіннєвого поновлення головних і супутніх деревних порід під наметом дубових насаджень та на зрубах. Вивчено вікову динаміку чисельності та збереженості підросту головних і супутніх деревних порід під наметом материнських насаджень і на зрубах.

1. Успішність природного насіннєвого лісопоновлення під наметом дубових насаджень та на зрубах залежить від біотичних і абіотичних факторів середовища.

2. Максимальний урожай жолудів дуба звичайного спостерігається за умови відсутності інвазії шкідників дубових насаджень, пізньовесняних заморозків та посушливої другої половини літа, перевищення середньої температури повітря на 1,0 ^оС (7 %), рівності або перевищення кількості опадів на 23 мм (6 %) за відповідні величини стандартних кліматологічних норм вегетаційного періоду.

3. Дуже слабкі або слабкі урожаї жолудів дуба з масою 0,1 тга^-1 та перевагою ІІ класу якості повторюються через 3 – 4 роки; середні урожаї з масою 0,2 – 0,3 тга^-1 та перевагою І класу якості повторюються через 2 – 3 роки; добрий урожай за останні 16 років (1987 – 2002 рр.) спостерігався лише один раз (2001 р.) з масою 0,5 – 0,7 тга^-1 та значною перевагою жолудів І класу якості.

4. У пристиглих середньо- і високоповнотних дубових насадженнях встановлено найбільший запас опаду (3,7 – 4,4 тга^-1) і лісової підстилки (12,5 – 13,3 тга^-1) з потужністю останньої до 4,0 см.

5. Живий надґрунтовий покрив під наметом дубових насаджень та на 1 і 6-річних зрубах характеризується перевагою (50 – 75 %) широколистяних рослин-індикаторів свіжих дібров у порівнянні з 2 – 5-річними зрубами (25 – 50 %).

6. Освітленість на ґрунті у тіні дерев під наметом стиглих низькоповнотних дубових насаджень з середнім підліском більша (до 36,9 % освітленості відкритого простору), ніж у середньоповнотних перестиглих дубових насадженнях з рідким підліском (до 2,5 %) та у середньоповнотних пристиглих дубових насадженнях з густим підліском (до 1,0 %).

7. Поява сходів на 1-річних зрубах відбувається краще (6,5 тис. шт.га^-1), ніж під наметом дубових насаджень (5,0 тис. шт.га^-1) та на 2 – 6-річних зрубах (0,1 – 1,8 тис. шт.га^-1).

8. Успішність природного насіннєвого поновлення головних і супутніх деревних порід на 1 – 6-річних зрубах та під наметом стиглих і перестиглих дубових насаджень вища (добре лісопоновлення), ніж під наметом пристиглих дубових насаджень (задовільне лісопоновлення).

9. Після доброго урожаю жолудів під наметом стиглих і перестиглих насаджень та

на 1-річних зрубах спостерігається задовільна успішність природного насіннєвого поновлення дуба звичайного та його перевага (до 6 одиниць) у складах підросту. Незадовільна успішність поновлення дуба та перевага у складах підросту супутніх деревних порід у пристиглих дубових насадженнях і на 3, 4-річних зрубах, а також відсутність успішності поновлення дуба – на 2, 5, 6-річних зрубах спостерігається після дуже слабких, слабких і середніх урожаїв жолудів.

10. Якість молодого покоління лісу характеризується на 1 – 6-річних зрубах наявністю здорового (12 - 33 тис. шт.га^-1 – 100,0 %) підросту; у стиглих і перестиглих дубових насадженнях – здорового (14 тис. шт.га^-1 – 78 %) та сумнівного (4 тис. шт.га^-1 – 22 %) підросту; у пристиглих дубових насадженнях – здорового (5 тис. шт.га^-1 – 42 %), сумнівного (6 тис. шт.га^-1 – 50 %) і сухого (1,0 тис. шт.га^-1 – 8 %) підросту.

З метою раціонального, успішного використання природного насіннєвого лісопоновлення для створення високопродуктивних, біологічно стійких насаджень у свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу пропонуємо:

11. Збільшувати обсяги площ, що поновлюються природним насіннєвим шляхом. Штучне поновлення лісу слід використовувати у випадках, коли не можна розраховувати на природне насіннєве поновлення головної породи, а також під час лісорозведення та на відкритих задернілих площах і у м’яколистяних молодих деревостанах, які виникли в результаті зміни головної породи.

12. У випадку переважання супутніх порід та недостатньої кількості головної породи для поновлення корінних насаджень широко впроваджувати у лісопоновлювальний процес комбіноване поновлення. Залежність ширини коридору від висоти супутніх порід має бути такою, щоб молоді дубки у коридорах були освітлені не менше чотирьох годин у день.

13. У випадку задовільної успішності подальшого природного насіннєвого поновлення дуба звичайного слід проводити доглядові рубання, основним завданням яких є виведення насіннєвого дуба у верхній ярус і створення складного за формою деревостану з другим ярусом супутніх деревних порід.

14. З метою раціонального використання попереднього природного насіннєвого лісопоновлення під наметом дубових насаджень, термін проведення головного рубання встановлювати за умови достатньої кількості (задовільна успішність) дубового підросту для лісопоновлення.

15. З метою забезпечення оптимальної освітленості для росту і розвитку поновлення дуба звичайного під наметом материнських насаджень слід проводити зріджування підліску: у високоповнотних насадженнях він вирубується повністю, у середньоповнотних – на 60 %, у низькоповнотних – на 40 - 50 %.

16. Для отримання подальшого природного насіннєвого поновлення дуба звичайного головне рубання слід проводити в урожайний рік, але не пізніше, ніж через 2 – 3 роки після опадання жолудів із застосуванням заходів сприяння природному насіннєвому поновленню лісу.

17. Суцільнолісосічний спосіб головного рубання, як найбільш розповсюджений, у дібровах північної частини Правобережного Лісостепу, слід застосовувати після

виконання такого ряду підготовчих заходів:

покращення складу насаджень шляхом систематичного проведення доглядових рубань;

покращення умов для підсилення плодоношення шляхом зріджування насадження до оптимальної повноти (0,6 – 0,7);

з метою раціонального використання середнього урожаю жолудів дуба звичайного за 2 – 3 роки до головного рубання слід проводити заходи сприяння природному поновленню лісу;

створення необхідних умов для природного насіннєвого лісопоновлення, особливо головної породи, у відношенні до світла, вологи, тепла і споживання поживних речовин з ґрунту для нормального росту і розвитку шляхом регулювання повноти деревостану і зріджування підліску.

18. Вибіркові і поступові способи головних рубань застосовувати переважно у лісах спеціального призначення (водоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних та оздоровчих), де необхідним є постійне збереження лісового середовища.

Публікації автора:

1. Левченко В.В. Природне насіннєве поновлення у свіжих дібровах однорічних зрубів Київської області // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2004. – Вип. 71. – С. 58 - 64.

2. Левченко В.В. Природне насіннєве поновлення у свіжих дібровах на одно – шестирічних зрубах Київської області // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2004. – Вип. 70. – С. 283 - 289.

3. Левченко В.В. Вплив освітленості на кількість і якість природного насіннєвого поновлення під пологом лісу у свіжих дібровах Київської області // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2005. – Вип. 83. – С. 192 - 202.