Анотація до роботи:

Шевченко О.Б. Природна резистентність свиней – детермінація, особливості реалізації в різних умовах мікроклімату. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія.

Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. –Львів, 2005.

Дисертація присвячена вивченню впливу показників природної резистентності свиней у взаємодії з різними параметрами мікроклімату приміщень (температура, вологість повітря) на відтворні функції свиноматок великої білої і ландрас порід при чистопородному розведенні і схрещуванні; динаміку живої маси та інші показники росту, морфологічні та біохімічні показники крові; захворюваність респіраторними хворобами свиней різних генотипів; особливості росту і розвитку свиней різних генотипів при несприятливому і сприятливому перебігу пневмонії; економічні показники виробництва продукції свинарства. Встановлено вплив абіотичних факторів на відтворні функції свиноматок, ріст свиней різних генотипів в онтогенезі, формування гематологічних показників, прояв респіраторних захворювань; основних показників природної резистентності свиней на перебіг пневмонії; отримало подальший розвиток питання впливу сприятливого перебігу пневмонії на ріст свиней у різні періоди онтогенезу, гематологічні показники та показники природної резистентності..

1. Забезпечення оптимального мікроклімату має позитивний вплив на репродуктивні якості свиноматок: незалежно від генотипу основні показники мають значення не менше стандарту I класу по багатоплідності (10,2...11,2 гол.), молочності (48,2...52,0 кг) і масі гнізда при відлученні у віці 60 днів (160,6...191,0 кг). Встановлено, що молочність свиноматок на 45,7%, маса гнізда при відлученні на 59,1% детермінована умовами утримання.

2. Порушення мікроклімату і санітарного режиму негативно вплинуло на показники продуктивності. Перевага свиней контрольних груп (I-III) над дослідними (IV-VI) по живій масі склала: у віці 150 днів – 25,6%, 180 днів – 25,9%, 210 днів – 25,2% і у віці 240 днів – 24,1%.

3. Рівень гуморальних факторів природної резистентності (бактерицидної, лізоцимної та комплементарної активності сироватки крові) у свиней з віком збільшувались, а ступінь впливу генотипу на ці показники в період 60-ти до 240-а денного віку зменшувались: по бактерицидній активності – у 1,81, лізоцимній активності – у 2,36 і по комплементарній активності – у 5,16 рази.

4. Зниження температури та збільшення вологості повітря впливає на формування гематологічних показників, особливо в підсисний період та період дорощування. Максимального впливу мікроклімату зазнає кількість гемоглобіну у віці 60 днів, кількість лейкоцитів, лужного резерву, загального білку та альбумінів сироватки крові – у віці 120 днів, кількість еритроцитів – у віці 180 днів, а на кількість глобулінів сироватки крові мікроклімат впливає протягом всього життя.

5. Помісні свині генотипу 1/2ВБ+1/2Л найбільш чутливі до несприятливих факторів навколишнього середовища. Серед них, по відношенню до загальної кількості випадків захворювання, у підсисний період виявлено 62,5% хворих з ознаками респіраторних хвороб, що у 3,5 рази більше у порівнянні з контролем.

6. У помісних свиней, хворих пневмонією при несприятливому прогнозі перебігу хвороби, встановлено зменшення еритроцитів на 4,4%, гемоглобіну – на 8,4%, лужного резерву – на 15,8%, збільшення лейкоцитів на 4,6% і зменшення - і -глобулінових фракцій білу сироватки крові. Меншу вираженість зміни вказаних показників встановлено у хворих пневмонією свиней у контрольних групах.

7. У поросят, які утримувалися за несприятливих умов мікроклімату, захворювання пневмонією виявлено у віці 21...37 днів після народження: у великої білої породи – 1,89% від загальної кількості, у ландрас – 6,12%, у помісей генотипу 1/2ВБ+1/2Л – 7,27%. При сприятливому перебігу хвороби їх відставання від ровесників контрольних груп за живою масою склало: у віці 120 днів 6,63 кг (велика біла порода, Р>0,95), 7,30 кг (порода ландрас, Р>0,999) і 8,90 кг (помісі генотипу 1/2ВБ+1/2Л, Р>0,999); у віці 180 днів, відповідно, 18,10 (Р>0,99), 20,70 та 25,20 кг (Р>0,999) та у віці 240 днів – 24,73, 23,57 та 37,40 кг при Р>0,999.

8. При сприятливому перебігу пневмонії у свиней різних генотипів дослідних груп у порівнянні з контрольними встановлено зменшення кількості еритроцитів у віці 120 днів – на 3,1%, у віці 180 днів – 5,2%, а у віці 240 днів – на 1,9%, а також збільшення кількості -глобулінової фракції сироватки крові. Бактерицидна активність сироватки крові свиней великої білої породи контрольної групи з 120 до 240-денного віку збільшилася на 6,5%, а їх ровесників дослідної групи – на 22,9%; породи ландрас, відповідно, на 18,6 та 33,9%; помісних тварин генотипу 1/1ВБ+1/2Л – на 21,8 та 23,8%.

9. Збитки від тварин дослідних груп (у розрахунку на 1 голову), загиблих від пневмонії, складають 28,97...34,90 грн. (в залежності від генотипу); від зменшення продуктивності тварин найменші збитки були отримані від великої білої породи (65,01 грн.), найбільші – від помісей генотипу 1/2ВБ+1/2Л (106,54 грн.).

Публікації автора:

1. Чорний М.В., Шевченко О.Б. Деякі особливості реагування організму поросят різних генотипів на дію паратипічних факторів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр., присвячений 80-річчю зооінженерного факультету. –Харків, РВВ ХЗВІ, 2000. .-Ч.2. “Ветеринарні науки”. –С. 62-66 (дисертантом самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

2. Шевченко О.Б. Результати вивчення природної резистентності свиней, які були вирощені в різних умовах мікроклімату // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. –Х.: РВВ ХЗВІ, 2001. –Випуск 9. –Ч.2. –С. 155-158.

3. Шевченко О.Б., Чорний М.В., Коваленко Б.П. Гематологічні дослідження при вивченні природної резистентності поросят різних генотипів // Вісник Сумського державного аграрного університету: Науково-методичний журнал. Серія “Тваринництво”. К.: Науковий світ, 2001. –Випуск 5. –С. 232-236 (дисертантом самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

4. Шевченко О.Б. Залежність інтенсивності росту, активності гуморальних факторів природної резистентності і здоров’я свиней від мікроклімату приміщень // Розведення і генетика тварин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. –К.: Аграрна наука, 2001. -№ 34. –С. 218-219.

5. Шевченко О.Б. Вплив деяких параметрів мікроклімату на відтворні якості свиноматок // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. –Х.: РВВ ХДЗВА, 2002. –Випуск 11(35). –Ч.1. –С. 355-358.

6. Шевченко О.Б. Деякі гематологічні дослідження у свиней при легеневих захворюваннях: Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. –Луганськ, 2003. -№27/39 “Ветеринарні науки”. –С. 135-139.

7. Шевченко О.Б. Вплив генотипу свиней на гематологічні показники // Становлення та сучасні аспекти галузі свинарства. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю від дня народження професора Медведєва В.О. (8-9 вересня 2004 року): Научно-технічний бюлетень. –Х.: ІТ УААН, 2004. -№ 88. -С. 61-68.

8. Шевченко О.Б. Особливості взаємозв’язку показників природної резистентності та росту свиней при різних параметрах мікроклімату // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. –Х.: РВВ ХДЗВА, 2004. –Випуск 12. –Ч.1. –С. 230-238.