Анотація до роботи:

Луців Н.Г. Принципи та інструменти економічного стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів (на прикладі Львівської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Національний лісотехнічний університет України. – Львів, 2007.

У дисертації розглядаються теоретичні та методичні аспекти вдосконалення економічних інструментів для стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів. Здійснено еколого-економічний аналіз ефективності використання природних рекреаційних ресурсів та розраховано природно-рекреаційний потенціал курортно-рекреаційних територій Львівської області за основними напрямками туризму і рекреації.

З метою забезпечення екологічно збалансованого розвитку рекреаційно-оздоровчих територій України обґрунтовано принципи та інструменти економічного стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів. Запропоновано методику розрахунку платежів за спеціальне використання природних рекреаційних ресурсів з використанням диференційованих підходів при встановленні економічних оцінок природного рекреаційного потенціалу. На основі проведених розрахунків отримані економетричні моделі економічної оцінки природних рекреаційних об'єктів на прикладі регіонального ландшафтного парку "Знесіння" м. Львова. Визначені основні напрямки удосконалення національної та регіональної політики в галузі регулювання природокористування.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення, обґрунтування та вирішення наукового завдання, що виявляється у розробці теоретичного та науково-методичного вдосконалення принципів та інструментів для стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів, що в сукупності дозволило зробити такі висновки:

1. Екологічні, економічні та соціальні проблеми рекреаційного природокористування, що склалися в Україні в зв'язку з погіршенням стану природних рекреаційних ресурсів та нераціональним використанням коштів на їх охорону і відтворення, зумовлюють необхідність вдосконалення принципів та інструментів економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища, посилення їх стимулюючих функцій в напрямку сталого розвитку природокористування.

2. Для підвищення ефективності економічного регулювання використання природних рекреаційних ресурсів удосконалено їх класифікацію. Вона передбачає розподіл природних рекреаційних ресурсів за видовими ознаками, критеріями вичерпності, особливостями екологічного і економічного призначення та територіального розташування.

3. В процесі вдосконалення економічного механізму регулювання рекреаційного природокористування застосовано критеріальну оцінку вибору економічних інструментів, яка базується на екологічній та економічній ефективності та функціональності інструментів. Критерій екологічної ефективності обумовлюється економічними інструментами, що стимулюють скорочення негативних екологічних наслідків рекреаційного природокористування. Критерій економічної ефективності визначає здатність економічних інструментів забезпечувати економію природних рекреаційних ресурсів. Критерій функціональності передбачає можливості практичної реалізації завдань рекреаційної політики, що істотно залежить від узгодження та пристосування економічних інструментів.

4. Систему економічних інструментів для регулювання рекреаційного природокористування, необхідно формувати за такими типологічними групами: ціновою, фіскальною, фінансовою, ринковою, контрольною, економічних санкцій, авансових відшкодувань. Пріоритетним має бути застосування стимулюючих економічних інструментів, що спрямовані на забезпечення процесів збереження та відновлення природних рекреаційних ресурсів, посилення їх корисних функцій в оздоровленні населення.

5. Необхідно розширити фінансове стимулювання суб'єктів рекреаційного природокористування, зокрема впровадити диференціацію податкових ставок на природні рекреаційні ресурси, що сприятиме підвищенню їх якості, розширенню бази використання та зменшення кількості екологічно-недоступних компонентів природного середовища.

6. Державне регулювання процесів використання дефіцитних природних лікувальних ресурсів необхідно здійснювати за допомогою рентних платежів (роялті), які повинні стимулювати природокористувачів до зменшення добування і витрати дефіцитних природних ресурсів. Для регулювання процесів передачі прав на використання особливо дефіцитних природних рекреаційних ресурсів, доцільно запровадити бонус.

7. Збереженню якісних і екологічних характеристик природних рекреаційних ресурсів повинна сприяти система екологічного ціноутворення. За допомогою інструментів екологічного ціноутворення в структурі ціни на природні рекреаційні ресурси відображаються якісні і кількісні характеристики природних компонентів, зокрема такі параметри як краса, комфортність природних об'єктів, їх екологічність та транспортна доступність.

8. Серед ринкових інструментів економічного стимулювання перспективним є екологічна сертифікація природних рекреаційних ресурсів. Впровадження її в практику рекреаційного природокористування сприятиме покращанню екологічної ситуації в рекреаційних районах та використанню природних рекреаційних ресурсів на засадах сталого розвитку.

У групі інструментів авансових відшкодувань пріоритетним є екологічна застава, оскільки крім фінансової вона виконує і стимулюючу функцію та сприяє створенню альтернативних джерел фінансування процесів відновлення деградованих компонентів довкілля.

9. Концепція справляння платежів сформована на основі ціни природних рекреаційних ресурсів. В основу системи платежів за використання природних рекреаційних ресурсів запропоновано закладати витрати на відтворення та охорону природних компонентів. Платежі за право використання природних рекреаційних ресурсів, необхідно пов'язувати з економічною оцінкою і її диференціацією залежно від методів оцінювання.

11. Запропоновані підходи до економічної оцінки природних рекреаційних ресурсів включають ринковий, рентний, економічної ефективності, умовний, затратний, гедоністичний, експертний методи. Це дає змогу оцінити неринкові екологічні властивості природних рекреаційних ресурсів та врахувати їх при виборі шляхів використання природного капіталу.

12. В процесі реформування прав власності на природні рекреаційні ресурси доцільно зберегти право загального користування. Формування механізмів реалізації права загального користування повинно здійснюватися в рамках державного управління. Витрати на забезпечення такого права повинні покладатися на власника природних ресурсів в особі держави. На суспільно-обмежені природні рекреаційні ресурси потрібно зберегти державну форму власності.

13. Кабінету Міністрів України варто розробити національну програму ефективного використання рекреаційного потенціалу Українських Карпат, на території яких зосереджені унікальні рекреаційні ресурси світового значення. Необхідно розробити ефективну довгострокову регіональну екологічну політику, яка б передбачала поступове скорочення в Карпатському регіоні екологічно шкідливого промислового виробництва, зменшення головного користування лісом, розширення рекреаційних послуг і перетворення Українських Карпат у зону інтенсивного туризму і відпочинку.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Криницька Н.Г. Еколого-економічна класифікація природних рекреаційних ресурсів// Наук. вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 1999, вип. 9.7. – С. 290-293.

2. Криницька Н.Г. Екологічні проблеми використання природних рекреаційних ресурсів у Львівській області// Наук. вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 1999, вип. 9.10. – С. 137-139.

3. Криницкая Н.Г. Вопросы повышения эффективности применения экономических инструментов экологической политики в сфере рекреационного природопользования// Екология. Наука, образование, воспитание: Сб. науч. тр. – Брянск: БГИТА. – 2002, вып. 3. – С. 26-29.

4. Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини// Менеджмент природних ресурсів, екологічна і лісова політика: Наук. вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2004, вип. 14.2. – C.184-190.

5. Криницька Н.Г. Стратегія покращення рекреаційного використання природо-ресурсного потенціалу Львівщини// Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: Наук. вісник НЛТУ України: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: НЛТУ України. – 2005, вип. 15.7. – С. 285-288.

6. Луців Н.Г. Проблеми вдосконалення екологічної політики у сфері використання природних рекреаційних ресурсів// Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: Міжвідомчий наук.-техн. зб. – Львів: НЛТУ України, 2006, вип. 30. – С. 93-97.

7. Луців Н.Г. Реалізація методики умовного оцінювання для встановлення економічної оцінки природних рекреаційних об'єктів загального користування (на прикладі регіонального ландшафтного парку "Знесіння" м. Львова)// Міжвідомчий наук.-техн. зб. – Львів: НЛТУ України. – 2006, вип. 31. – С. 98-103.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

1. Криницька Н.Г. Деякі особливості розвитку туризму на Львівщині// Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. до 30-річчю Карпатського біосферного заповідника. – Рахів, 1998. – С. 223-226.

2. Криницька Н.Г. Економічні інструменти екологічної політики (проблеми покращення, охорони і використання природних рекреаційних ресурсів)// Духовне відродження – основа стратегії сталого розвитку України: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Львів: УкрДЛТУ. – 2001, вип. С. 248-256.

3. Криницька Н.Г. Актуальні еколого-економічні і соціальні проблеми використання лісових рекреаційних ресурсів Львівської області// Проблеми та шляхи оптимізації економічних та екологічних взаємовідносин у сталому розвитку Причорноморського регіону: Матер. наук. зібрання, присвяченого пам'яті В.В. Вернадського. – Миколаїв: МДГУ, 2003. – С. 67-70.

4. Луців Н.Г. Застосування методу суб'єктивних оцінок для визначення вартісної оцінки природних рекреаційних ресурсів// Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій: Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. – Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2006. – С. 98-101.