Лебедєва Олена Віталіївна. Принципи реабілітації глибоконедоношених дітей на першому році життя: дисертація канд. мед. наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Лебедєва О.В. “Принципи реабілітації глибоконедоношених дітей на першому році життя”. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена проблемі народження, адаптації, захворюваності та виходжування глибоконедоношених дітей в неонатальному періоді, а також фізичному, психомоторному розвитку недоношених дітей з дуже малою та екстремально малою масою тіла, їх захворюваності та реабілітації на першому році життя.
Проведена комплексна оцінка стану здоров`я 201 недоношеної дитини з дуже малою та екстремально малою масою тіла при народженні в неонатальному періоді і у 107 - на першому році життя. Визначені особливості їх фізичного та нервово-психічного розвитку, визначена роль перинатальних чинників ризику та фактору незрілості у формуванні соматичної та неврологічної патології у глибоконедоношених дітей в ранньому та пізньому онтогенезі.
Встановлено, що народження глибоконедоношених дітей пов`язано з дією багатофакторних причин медичного, біологічного, соціального та економічного характеру. Найбільш несприятливими були екстрагенітальна та генітальна патологія у матері, патологія вагітності, соціальні, побутові та професійні шкідливості.
Відмічено, що характерною особливостю глибоконедоношених дітей першого року життя є високі темпи фізичного розвитку, темпова затримка психомоторного розвитку, а також існує кореляційний зв`язок між вищенаведеними показниками та дією комплексу несприятливих анте-, інтра та постнатальних причин, захворюваннями неонатального періоду.
Встановлено, що для глибоконедоношених дітей першого року життя характерна висока частота розвитку соматичної та неврологічної патології і вона знаходиться в залежності від перинатальних факторів ризику, перенесених захворювань в неонатальному періоді, ступеня зрілості новонародженого. 28,95% глибоконедоношених дітей можна віднести до групи частохворіючих.
Науково обґрунтована нова, комплексна система реабілітації недоношених немовлят із дуже малою та екстремально малою масою тіла при народженні.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – покращення показників фізичного і нервово-психічного розвитку, зниження неврологічної патології та соматичної захворюваності у дітей з дуже малою та екстремально малою масою тіла при народженні шляхом раннього проведення розробленого лікувально-профілактичного комплексу.
Народження дітей з дуже малою масою тіла (ДММТ) та екстремально малою масою тіла (ЕММТ) пов`язано з дією багатофакторних причин, які мають медичний, біологічний, соціальний та економічний характер. Найвпливовішими чинниками ризику є захворювання матері (пієлонефрит, респіраторна патологія, гіпертонічна хвороба, карієс зубів, захворювання статевих органів), обтяжений акушерський анамнез (аборти, невиношування), патологія вагітності (загроза переривання, інфекції, анемія, фетоплацентарна недостатність), малозабезпеченість, стресові ситуації, побутові та професійні шкідливості.
У структурі захворювань дітей з ДММТ та ЕММТ у неонатальному періоді провідне місце займають легенева патологія (81,59%), ураження нервової системи у вигляді ВШК (44,48%) та сепсис (41,29%). Ці хвороби у 97,1% випадків нашаровуються одна на одну, конкурують між собою за терміном розвитку, важкістю і значенням клінічних проявів та ускладнюють прогноз щодо виживання немовлят з ДММТ та ЕММТ. Розвиток захворювань та особливості перебігу залежать від ступеня незрілості дитини та дії перинатальних чинників ризику.
Характерною особливістю фізичного розвитку недоношених дітей з ДММТ та ЕММТ на першому році життя є високі темпи набування маси та швидкий ріст. Нервово-психічний розвиток глибоко недоношених дітей відповідає не календарному, а скорегованому віку та характеризується темповою затримкою становлення великої та тонкої моторики, розвитку пізнавальної сфери та соціально-емоційної поведінки. Існує кореляційний зв'язок між ступенем фізичного, нервово-психічного розвитку та дією комплексу несприятливих анте-інтранатальних чинників, хвороб неонатального періоду, зокрема сепсису, важкого ураження ЦНС, характеру вигодовування.
Частота соматичних захворювань у глибоконедоношених дітей на першому році життя знаходиться під впливом перинатальних факторів ризику, перенесеної неонатальної патології та ступеня зрілості дитини і складає 91,3%. Кратність захворювань – 4,3±0,2 на рік. Кількість часто хворіючих дітей серед тих, які народилися з ДММТ, сягає 24,0% дітей, а серед екстремально недоношених малюків – 38,46%.
Соматична захворюваність дітей з ДММТ та ЕММТ на першому році життя представлена неінфекційною та інфекційною патологією. У структурі неінфекційних хвороб домінують рахіт (47,37%), дефіцитні анемії (44,74%), атопічний дерматит (36,84%), функціональні діареї (23,68%), дискінезії ШКТ (21,05%). У структурі інфекційних захворювань переважають ГРВІ (73,68%), бронхіти (44,74%), пневмонії (15,5%). На характер розвитку соматичної патології впливають анте- та інтранатальні чинники, хвороби матері, соціальні фактори та перенесені дитиною у неонатальному періоді захворювання.
Частота неврологічної патології у глибоконедоношених дітей складає 31,58% яка проявляється мінімальною мозковою дисфункцією, затримкою психоемоційного розвитку, судомним синдромом, порушенням моторики. Патологія органів чуття у вигляді ретинопатії недоношених має місце у 15,79% дітей, у вигляді зниження слуху – у 10,5% дітей. Існує корелятивний зв'язок між розвитком патології НС, органів чуття та дією несприятливих перинатальних чинників та хворобами неонатального періоду.
Застосування розробленої програми реабілітації, що складається з комплексу немедикаментозних і медикаментозних заходів, дозволяє покращити фізичний і нервово-психічний розвиток глибоко недоношених дітей, зменшити в 1,5 рази частоту захворювань, в 2 рази їх кратність та в 4 рази - кількість дітей, які часто хворіють. Вона може бути основою для проведення лікувально-профілактичних заходів для цієї категорії немовлят на сімейному та поліклінічному рівнях.
Публікації автора:
1. Структура неонатальної захворюваності та смертності недоношених новонароджених з дуже малою масою тіла // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т.8, №3. – С. 63-67.
2. Застосування «Танакану» в комплексній терапії перинатальних уражень нервової системи у недоношених дітей з дуже малою масою тіла // Перинатологія та педіатрія. – 2001. - №3. – С. 68-71.
3. Клініко-біохімічні особливості рахіту у недоношених новонароджених з дуже малою масою тіла та ефективність застосування при ньому водного розчину вітаміну Д3 // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. - №5. – С.12-16 (Співавт. Ткаченко С.К.; збір матеріалу, профілактичне та лікувальне застосування вітаміну Д3 у глибоконедоношених дітей, оцінка його ефективності).
4. Ретинопатія недоношених новонароджених у дітей з дуже малою масою тіла – фактори ризику та прогнозування // Буковинський медичний вісник. – 2001. - №3. – С.217-221 (Співавт. Павловська Г.Я., Ткаченко С.К.; збір матеріалу, статистичнаа обробка отриманих даних).
5. Ефективність застосування тієнаму в комбінації з амфотеріцином В при лікування нозокоміальних інфекцій у недоношених дітей з дуже малою масою тіла при народженні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. - №3. – С.62-64 (Співавт. Ткаченко С.К., Булак Г.В.; збір матеріалу, обгрунтування отриманих результатів).
6. Медичні та морально-етичні аспекти сучасної неонатології // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - №6. – С.72 (Співавт. Ткаченко С.К., Добрянський Д.О.; інформаційний пошук та літературне опрацювання джерел).
7. Особливості перебігу та віддалені наслідки перинатальних уражень нервової системи у недоношених дітей // Буковинський медичний вісник. – 2001. -№2-3. – С. 187-189 (Співавт. Ткаченко С.К., Добрянський Д.О., Децик О.Я.; збір матеріалу, оцінка психомоторного розвитку та порушень слуху у глибоконедоношених дітей).
