На підставі проведених інструментальних, клініко-лабораторних і клінічних досліджень обґрунтовано вирішення актуального завдання – підвищення якості анестезіологічної допомоги й знеболювання в ранньому післяопераційному періоді пацієнтам, які оперуються з приводу злоякісних новоутворень гортані, за рахунок використання препаратів, здатних диференційовано впливати на різні етапи проведення аферентної ноцицептивної імпульсації. 1. У хворих, оперованих з приводу злоякісних новоутворень гортані, при базис-анестезії пропофолом відзначалися статистично значущі зміни показників гемодинаміки й рівня глюкози крові, що свідчать про необхідність посилення анальгетичного компонента загальної анестезії. 2. При порівнянні показників гемодинаміки при базис-анестезії пропофолом і базис-анестезії оксибутиратом натрію проступали статистично значущі розбіжності між групами, обумовлені фармакологічними властивостями використовуваних препаратів, що свідчать про результативність застосування пропофолу. САТ групи 1 відрізняється від САТ групи 2 на етапах: розрізу шкіри (Ме±m: 96,6±3,9 vs 108,3±4,08; р<0,01), основному етапі оперативного втручання (М±m: 90,9±2,1 vs 115±3,5; р<0,001) і після пробудження хворого (М±m: 104,9±2 vs 116,6±3,4; р=0,004). З огляду на отримані дані, чітко виражену схильність до гіпертензії й погану керованість при використанні оксибутирату натрію в якості базового гіпнотика використовувався пропофол. 3. При базис-анестезії пропофолом, із застосуванням в якості препаратів попереджувальної аналгезії НПЗЗ (парекоксиб натрію, лорноксикам), показники центральної гемодинаміки, кисневого транспорту й рівень глюкози крові на етапах дослідження статистично значущих змін не зазнавали. Зниження артеріального тиску при розрізі шкіри й на основному етапі операції обумовлені фармакологічною дією пропофолу, використовуваного в якості базового гіпнотичного компонента загальної анестезії. 4. При базис-анестезії пропофолом, із застосуванням в якості препаратів попереджувальної аналгезії нестероїдних протизапальних засобів (парекоксиб натрію) і агоніст-антагоніста ОР (буторфанол-тартрату) при зниженні загальної дози фентанілу, ЧСС і рівень глюкози крові статистично значуще зростав, відзначалась чітка тенденція до підвищення СІ й iDO2, що свідчило про необхідність посилення анальгетичного компонента загальної анестезії. Зниження артеріального тиску протягом анестезії обумовлене впливом пропофолу. 5. За результатами аналізу серцевого ритму виявлено напруження симпатичного відділу ВНС у групах із застосуванням стандартної премедикації, а також у групах з використанням НПЗЗ як компонента попереджувальної аналгезії. У групі 1 відзначалося підвищення АМо при розрізі шкіри й на основному етапі операції в порівнянні з показниками після пробудження хворого (Me±m: 44,2±4,4 vs 64,2±6,5 р<0,05; 64,5±4,4 р<0,05), а також у групі 3: підвищення АМо при розрізі шкіри в порівнянні зі значеннями перед індукцією анестезії й після пробудження хворого (M±m: 60,7±5,3 vs 40,8±3,2 р<0,01; 39,2±2,2 р<0,01). 6. Зафіксовано підвищення симпатичної імпульсації при базис - анестезії пропофолом із застосуванням буторфанол-тартрату й парекоксибу натрію як препаратів попереджувальної аналгезії при зниженні загальної дози фентанілу: підвищення АМо на етапі розрізу шкіри в порівнянні з показниками перед індукцією й після пробудження хворого (M±m: 59,5±3,2 vs 45,6±2,5 р=0,05; 43,6±1,9 р=0,01), і на основному етапі операції в порівнянні з показником після пробудження хворого (M±m: 59,1±3,7 vs 43,6±1,9 р=0,02). Підвищення рівня глюкози крові відзначалося на основному етапі і після пробудження хворого в порівнянні з вихідними показниками (M±m: 4,8±0,1 vs 5,5±0,2 р=0,03; 6,06±0,03 р<0,01). Динаміка показників АМо й глюкози крові свідчила про недостатнє гальмування аферентної ноцицептивної імпульсації. 7. Посилення анальгетичного компонента загальної анестезії на основі пропофолу було досягнуто за допомогою методики попереджувальної аналгезії, що включає сукупне застосування НПЗЗ (парекоксиба натрію), агоніст-антагоніста опіоїдних рецепторів (буторфанол-тартрату) і блокатора NMDA-рецепторів (кетаміну). При застосуванні зазначеного методу попереджувальної аналгезії на жодному етапі інтра- і післяопераційного спостереження не було зафіксовано статистично значущого підвищення рівня глюкози крові, підвищення потужності LF і VLF, що є маркерами симпатичної активності, АМо не сягала вище 50%, що свідчило про відсутність напруження адаптаційних механізмів у відповідь на дію операційної травми. 8. Традиційна методика загальної анестезії із застосуванням у якості базового гіпнотичного компонента пропофолу має бути вдосконалена за рахунок включення попереджувальної аналгезії, що на етапі премедикації передбачає введення парекоксибу натрію 40 мг внутрим’язово, буторфанол-тартрату 2 мг внутрим’язово й кетаміну 0,25-0,5 мг/кг внутрівенно. Подібна схема премедикації дозволяє знизити дозу інтраопераційно використовуваного фентанілу, забезпечивши при цьому не тільки відновлення адекватного самостійного дихання в ранньому післяопераційному періоді, а також достатній рівень гальмування аферентної ноцицептивної імпульсації. |