Анотація до роботи:

Лисак О. І. Принципи й методи анестезії і раннього післяопераційного знеболювання при операціях з приводу злоякісних новоутворень гортані. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена проблемі підвищення якості анестезії та раннього післяопераційного знеболювання при операціях з приводу злоякісних новоутворень гортані за рахунок застосування лікарських засобів, які мають диференційований вплив на різні етапи формування болю, що дозволяє забезпечити блокаду аферентної ноцицептивної імпульсації, а також сприяє відновленню адекватного самостійного дихання.

Для посилення анальгетичного компоненту загальної анестезії на основі пропофолу в якості препаратів попереджувальної аналгезії були використані нестероїдні протизапальні засоби. В схему попереджувальної аналгезії були включені буторфанола тартрат (2 мг, внутрим’язово) та парекоксиб натрию (40 мг, внутрим’язово) (группа 5), також до цієї схеми додавався кетамин в дозі (0,25 мг/кг, внутрівенно) (группа 6).

Була доведена можливість посилення анальгетичного компоненту загальної анестезії при операціях з приводу злоякісних новоутворень гортані за рахунок комбінованого застосування агоніст-антагоніста, істинного агоніста опіоідних рецепторів та блокатора NMDA-рецепторів. Встановлено, що застосування методики попереджувальної аналгезії (група 6) дозволяє знизити кількість інтраопераційно використаних наркотичних анальгетиків, при збереженні достатнього рівня аналгезії, а також забезпечує більш швидке відновлення адекватного самостійного дихання в ранньому післяопераційному періоді. Доведено, що застосування розробленого метода попереджувальної аналгезії зменшує післяопераційний больовий синдром. Досліджені реакції вегетативної нервової системи методом математичного аналізу ритму серця та дана їх клініко-фізіологічна інтерпретація.

На підставі проведених інструментальних, клініко-лабораторних і клінічних досліджень обґрунтовано вирішення актуального завдання – підвищення якості анестезіологічної допомоги й знеболювання в ранньому післяопераційному періоді пацієнтам, які оперуються з приводу злоякісних новоутворень гортані, за рахунок використання препаратів, здатних диференційовано впливати на різні етапи проведення аферентної ноцицептивної імпульсації.

1. У хворих, оперованих з приводу злоякісних новоутворень гортані, при базис-анестезії пропофолом відзначалися статистично значущі зміни показників гемодинаміки й рівня глюкози крові, що свідчать про необхідність посилення анальгетичного компонента загальної анестезії.

2. При порівнянні показників гемодинаміки при базис-анестезії пропофолом і базис-анестезії оксибутиратом натрію проступали статистично значущі розбіжності між групами, обумовлені фармакологічними властивостями використовуваних препаратів, що свідчать про результативність застосування пропофолу. САТ групи 1 відрізняється від САТ групи 2 на етапах: розрізу шкіри (Ме±m: 96,6±3,9 vs 108,3±4,08; р<0,01), основному етапі оперативного втручання (М±m: 90,9±2,1 vs 115±3,5; р<0,001) і після пробудження хворого (М±m: 104,9±2 vs 116,6±3,4; р=0,004). З огляду на отримані дані, чітко виражену схильність до гіпертензії й погану керованість при використанні оксибутирату натрію в якості базового гіпнотика використовувався пропофол.

3. При базис-анестезії пропофолом, із застосуванням в якості препаратів попереджувальної аналгезії НПЗЗ (парекоксиб натрію, лорноксикам), показники центральної гемодинаміки, кисневого транспорту й рівень глюкози крові на етапах дослідження статистично значущих змін не зазнавали. Зниження артеріального тиску при розрізі шкіри й на основному етапі операції обумовлені фармакологічною дією пропофолу, використовуваного в якості базового гіпнотичного компонента загальної анестезії.

4. При базис-анестезії пропофолом, із застосуванням в якості препаратів попереджувальної аналгезії нестероїдних протизапальних засобів (парекоксиб натрію) і агоніст-антагоніста ОР (буторфанол-тартрату) при зниженні загальної дози фентанілу, ЧСС і рівень глюкози крові статистично значуще зростав, відзначалась чітка тенденція до підвищення СІ й iDO₂, що свідчило про необхідність посилення анальгетичного компонента загальної анестезії. Зниження артеріального тиску протягом анестезії обумовлене впливом пропофолу.

5. За результатами аналізу серцевого ритму виявлено напруження симпатичного відділу ВНС у групах із застосуванням стандартної премедикації, а також у групах з використанням НПЗЗ як компонента попереджувальної аналгезії. У групі 1 відзначалося підвищення АМо при розрізі шкіри й на основному етапі операції в порівнянні з показниками після пробудження хворого (Me±m: 44,2±4,4 vs 64,2±6,5 р<0,05; 64,5±4,4 р<0,05), а також у групі 3: підвищення АМо при розрізі шкіри в порівнянні зі значеннями перед індукцією анестезії й після пробудження хворого (M±m: 60,7±5,3 vs 40,8±3,2 р<0,01; 39,2±2,2 р<0,01).

6. Зафіксовано підвищення симпатичної імпульсації при базис - анестезії пропофолом із застосуванням буторфанол-тартрату й парекоксибу натрію як препаратів попереджувальної аналгезії при зниженні загальної дози фентанілу: підвищення АМо на етапі розрізу шкіри в порівнянні з показниками перед індукцією й після пробудження хворого (M±m: 59,5±3,2 vs 45,6±2,5 р=0,05; 43,6±1,9 р=0,01), і на основному етапі операції в порівнянні з показником після пробудження хворого (M±m: 59,1±3,7 vs 43,6±1,9 р=0,02). Підвищення рівня глюкози крові відзначалося на основному етапі і після пробудження хворого в порівнянні з вихідними показниками (M±m: 4,8±0,1 vs 5,5±0,2 р=0,03; 6,06±0,03 р<0,01). Динаміка показників АМо й глюкози крові свідчила про недостатнє гальмування аферентної ноцицептивної імпульсації.

7. Посилення анальгетичного компонента загальної анестезії на основі пропофолу було досягнуто за допомогою методики попереджувальної аналгезії, що включає сукупне застосування НПЗЗ (парекоксиба натрію), агоніст-антагоніста опіоїдних рецепторів (буторфанол-тартрату) і блокатора NMDA-рецепторів (кетаміну). При застосуванні зазначеного методу попереджувальної аналгезії на жодному етапі інтра- і післяопераційного спостереження не було зафіксовано статистично значущого підвищення рівня глюкози крові, підвищення потужності LF і VLF, що є маркерами симпатичної активності, АМо не сягала вище 50%, що свідчило про відсутність напруження адаптаційних механізмів у відповідь на дію операційної травми.

8. Традиційна методика загальної анестезії із застосуванням у якості базового гіпнотичного компонента пропофолу має бути вдосконалена за рахунок включення попереджувальної аналгезії, що на етапі премедикації передбачає введення парекоксибу натрію 40 мг внутрим’язово, буторфанол-тартрату 2 мг внутрим’язово й кетаміну 0,25-0,5 мг/кг внутрівенно. Подібна схема премедикації дозволяє знизити дозу інтраопераційно використовуваного фентанілу, забезпечивши при цьому не тільки відновлення адекватного самостійного дихання в ранньому післяопераційному періоді, а також достатній рівень гальмування аферентної ноцицептивної імпульсації.

Публікації автора:

1. Черний В. И. Оптимизация метода общей анестезии при операциях, проводимых по поводу злокачественных новообразований гортани / В. И. Черний, Н. Н. Смирнова, Е. И. Лысак // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2008. - № 1. – С. 22-30

Автором самостійно виконано формування комп’терної бази даних, статистична обробка, автор брав участь у розробці дизайну дослідження та в узагальненні результатів.

2. Черний В. И. Использование нестероидных противовоспалительных средств в упреждающей аналгезии / В. И. Черний, Н. Н. Смирнова, Е. И. Лысак // Хірургія України. – 2008. - № 3. – С. 58-63

Автором самостійно виконано формування комп’ютерної бази даних, статистична обробка, автор брав участь в узагальненні результатів.

3. Лысак Е. И. Предупреждающая аналгезия при операциях по поводу злокачественных новообразований гортани / Е. И. Лысак // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. – 2008.– Т. 9. – № 2. – С. 73-78

4. Лысак Е. И. Предупреждающая аналгезия и послеоперационный болевой синдром при операциях по поводу злокачественных новообразований гортани / Е. И. Лысак // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. – 2008. – Т. 9. – № 3. – С. 29-32

5. Влияние премедикации на количество интраоперационно используемых наркотических анальгетиков / Н. Н. Смирнова, Е. И. Лысак, И. М. Лысак, К. В. Ельский // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2007. - № 3 (Д). – С. 141-143

Автором самостійно виконано формування комп’ютерної бази даних, статистична обробка, брав участь у розробці дизайну дослідження та в узагальненні результатів.

6. Лысак Е. И. Применение нестероидных противовоспалительных средств в качестве компонентов предупреждающей аналгезии при операциях по поводу злокачественных новообразований гортани / Е. И. Лысак // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2008. - №2(Д). – С. 182-183.

7. Лысак Е. И. Анализ адекватности анестезиологического обеспечения у больных оперируемых по поводу злокачественных новообразований гортани / Е. И. Лысак, Н. Н. Смирнова, И. М. Лысак // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2006. - № 1 (Д). – С. 188-190

Автором самостійно виконано формування комп’ютерної бази даних, статистична обробка, автор брав участь в узагальненні результатів.

8. Лысак Е. И. Применение селективных ингибиторов циклооксигеназы-2 в качестве компонентов предупреждающей аналгезии / Лысак Е. И. // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації : Програма та матеріали 70-ї міжнар. наук.-практ. конф. молод. вчених (2008р., Донецьк). – Донецьк : Каштан, 2008. – С. 98-99

9. Проблема боли и роль парекоксиба натрия (Династат) для периоперационного обезболивания в медицине критических состояний (метод.рекомендации) / сост. В.И. Черний [и др.]: Укр.центр.научн.мед.информ. и патент.-лиценз. Работы МОЗ Украины. – Киев, 2007. – 47с.

Автор брав участь в розробці та написанні практичних рекомендацій.

10. Деклараційний патент України на корисну модель № 15754 - "Спосіб премедікації при екстирпаціях та резекціях гортані" // Черній В.І., Смирнова Н.М., Лисак О.І. , опублікований у бюлетені № 16 від 10.10.2007 року.

Автором самостійно виконано збір клінічного матеріалу та оформлення документації, необхідної для одержання патенту.