Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Архітектура / Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури


Гнесь Людмила Богданівна. Принципи формування архітектури сільського житла німецьких колоністів 1772- 1939 рр. в Галичині : дис... канд. архітектури: 18.00.01 / Національний ун-т "Львівська політехніка". - Л., 2005.



Анотація до роботи:

Гнесь Л.Б. «Принципи формування архітектури сільського житла німецьких колоністів 1772-1939рр в Галичині». – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2005.

У дисертації висвітлюється маловідомий і дуже своєрідний пласт архітектурної спадщини Галичини ХVIII – XX ст. Зібраний в процесі 112 наукових експедицій обширний емпіричний матеріал репрезентує архітектуру житла 68 німецьких колоній на рівні детальних архітектурних обмірів житлових і господарських будівель, шаблонів деталей, фотофіксації, зарисовок, зондажів, інтерв’ювання мешканців і старожилів. Натурні дослідження доповнено результатами архівних і бібліографічних пошуків, що дозволило створити цілісну картину еволюції житла німецьких колоністів, впродовж 180 років колонізації Галичини. Виявлено соціально-економічні та архітектурно – будівельні чинники формування і функціонування садиб колоністів, встановлено принципи і закономірності об’ємно-планувальної організації та особливості конструктивних рішень житлових і господарських будівель, в залежності від періоду будівництва, містобудівельної ситуації, соціальних факторів, місцевих природних умов і будівельної бази. Визначено взаємовпливи архітектурно-будівельної культури німецьких колоністів і місцевого українського населення Галичини. Проведене дослідження є на сьогодні найповнішим документальним банком інформації про житло німецьких колоністів в Галичині і може бути використано для проведення реставраційних робіт, відтворення окремих споруд чи фрагментів цілих поселень у випадках створення архітектурного заповідника, а також служить основою обґрунтування на присвоєння окремим об’єктам статусу пам’яток архітектури. Матеріали дослідження можуть бути корисними для проектування сучасних фермерських господарств і сільського житла в Україні.