У результаті досліджень, проведених у дисертації, вирішена важлива задача визначення принципів та методів проектування і прогнозування архітектурно-ландшафтної організації в умовах сталого розвитку історичних міст України. Основні висновки та результати дослідження: 1. Результати всебічного аналізу наукових досліджень та практики проектування свідчать, що, незважаючи на їх кількість, вони потребують удосконалення наукових засад і визначення принципів архітектурно-ландшафтної організації в умовах сталого розвитку історичних міст. Особливу значущість ці засади набувають у новій соціально-економічній ситуації в Україні – в умовах активізації суспільства, підвищення ролі органів місцевого самоврядування, активізації інвестиційної діяльності, змін у землекористуванні, виходу на перший план екологічних, культурологічних завдань сталого розвитку. 2. Виявлено основні тенденції ландшафтно-архітектурної організації в умовах розвитку історичних міст України, які визначають їх характер, спрямованість та послідовність формування сталого розвитку. Встановлено, що проектні пропозиції розвитку історичних міст за існуючою методикою не відповідають їх специфічним та реальним містобудівним процесам і вимогам, що визріли на сучасному етапі розвитку України. 3. Аналіз практики дослідження, проектування та реалізації архітектурно-ландшафтних рішень в умовах сталого розвитку історичних міст України дозволив узгодити чотири групи факторів: господарсько-економічні, соціально-демографічні, природно-екологічні та архітектурно-містобудівні, що потребують доповнення історико-культурними та природно-ландшафтними факторами. Встановлено також, що важливою передумовою архітектурно-ландшафтної організації є визначення критеріїв, що обумовлюють якість міського середовища і які включають чотири базові групи: мотиваційну, організаційну, діяльнісну та нормативно-правову. 4. Вихідною методологічною базою даного дослідження є наукове визначення та систематизація вимог, які висуваються до якості організації міського середовища. За сукупністю ознак запропоновано включити для історичних міст такі вимоги: економічні, соціально-культурні, ландшафтно-екологічні й архітектурно-містобудівні, в тому числі, вимоги збереження і оновлення історико-культурної, архітектурної та природно-ландшафтної спадщини. 5. Сформульовано загальні принципи архітектурно-ландшафтної організації в умовах сталого розвитку історичних міст, що охоплюють мотиваційну, організаційну і діяльнісну складові системи. До мотиваційної складової архітектурно-ландшафтної організації віднесені: принципи гуманізації і екологізації та принципи окультурнення життєвого середовища. До організаційної підсистеми входять: принцип гармонізації природно-ландшафтної, соціальної та архітектурної складових; принцип архітектонічності композиційної та стильової узгодженості ландшафту та архітектури; принцип збереження та оновлення традиційного характеру середовища. До складу діяльнісних принципів віднесені: принцип домінантності одного з факторів; принцип сталості багаторівневої структури міста; принцип циклічності сталого розвитку. На підставі цієї системи принципів доопрацьована цільова ресурсно-нормативна модель архітектурно-ландшафтної організації історичних міст, яка включає головні компоненти історичного міста: населення, території і містобудівні функції, які доповнені історико-культурною, архітектурною і природно-ландшафтною складовою. 6. Запропоновані рекомендації щодо зонування, районування і структурування міст, а також розподіл їх територій на міські сталі архітектурно-ландшафтні комплексні зони, райони і мікрорайони, що дозволяє пов’язати загальне із конкретним, локальним та з існуючим історичним середовищем. 7. Доопрацьовані рекомендації щодо використання територіальних, функціональних і процесуальних аспектів містобудівного нормування, проектування та реалізації архітектурно-ландшафтної організації історичних міст у реальних умовах існування та сталого розвитку. Діючі терміни прогнозування, планування та проектування впорядковані відповідно до організації історичного міста в умовах сталого розвитку, зокрема: перспективних, довгострокових, середньострокових та короткострокових термінів. Для історичних міст розроблено рекомендації, які можуть стати основою для теоретичних та практичних розробок містобудівного проектування і прогнозування. Дисертаційне дослідження може бути розвинене і поглиблене в напрямі створення комплексу управлінських, інвестиційних, правових та інших методів, які забезпечують удосконалення процедур прогнозування, зменшення ризику містобудівної діяльності та сталого розвитку, вдосконалення механізмів реалізації архітектурно-ландшафтних рішень історичних міст різних регіонів і в різних умовах розвитку. |
