Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Українська мова


Божко Юлія Олександрівна. Прийменниково-відмінкова модель українських фразеологізмів: Дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2002. - 206 арк. - Бібліогр.: арк. 172-192.



Анотація до роботи:

Божко Ю.О. Прийменниково-відмінкова модель українських фразеологізмів. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди. – Харків, 2002 – 206 с.

У дисертаційній роботі досліджуються шляхи формування частини фразеологічного корпусу української мови, яка представлена одиницями спільної структурно-граматичної моделі “прийменник + відмінкова форма самостійного слова”. Роль самостійного слова можуть виконувати: іменник (від Адама, на мазі), субстантивований прикметник (від лукавого, на батьківських), займенник (про мене, про себе), числівник (до одного, за трьох), субстантивоване дієслово (для годиться), вигук (на біс). У ролі прийменника виступають переважно первинні прийменники. Висвітлюються процеси формування самої моделі, її динаміки в напрямку фразеологізації та виникнення в подібних мовних одиницях специфічних ознак фразеологічної номінації. Зазначається, що причина фразеологізації прийменника і відмінкової форми криється в самому процесі їх стискання (згортання) до стану аналітичної словоформи і “згущення” їхніх значень у єдину сему. Наголошується на тому, що оскільки фразеологічні одиниці прийменниково-відмінкової моделі мають граматичне значення обставин, їхня семантична структура нагадує семантичну структуру обставин. Серед аналізованих одиниць є ФО часу, ФО місця або напрямку, ФО міри і ступеня, ФО способу дії, ФО із значенням мети, ФО із значенням причини.

Аналіз системних семантичних зв’язків досліджуваних одиниць указує на те, що фразеологізмам прийменниково-відмінкової моделі, як і одиницям з лексичним значенням, властиві явища полісемії, омонімії, синонімії та антонімії.

Результати проведеного дослідження переконують у тому, що аналізовані утворення в прийменниково-відмінковій формі є фразеологізмами. В українській мові існує понад 800 прийменниково-відміннових форм, які можна вважати фразеологізмами. Фразеологічна одиниця прийменниково-відмінкової моделі, як і прислівник, формується в процесі стискання й адвербіалізації. Обставина намагається стиснути прийменник і відмінкову форму до прислівного ступеня адвербіальності (до створення прислівника) і це їй іноді вдається. У деяких випадках прийменникова й відмінникова форми стискаються тільки до прийменниково-іменного ступеня адвербіальності (до стану аналітичної словоформи), тобто до створення ЛСВ прислівника, який і може бути фразеологічною одиницею. Тому, аналізуючи процес адвербіалізації, ми тим самим дослідили процес фразеологізації. Різниця між прислівником і ФО полягає в тому, що в прислівникові лексичне значення відмінкової форми самостійного слова переосмислюється одночасно з об’єднанням прийменника й відмінкової форми в синтетичну словоформу, а у фразеологічній одиниці переосмислення такого значення відбувається до об’єднання прийменника з відмінковою формою. Фактично це означає, що фразеологічна одиниця прийменниково-відмінкової моделі являє собою фразеологічний прислівник.

Однак ФО від прислівника відрізняється не тільки словоформою. У прислівникові переосмислюється весь зміст лексичного значення, в той час як у фразеологічній одиниці переосмислюється тільки один, окремий смисл лексичного значення (конотативна сема), оскільки ФО залишається семемою, яка може реалізувати тільки одну сему. Прийменник при цьому сприяє реалізації конототивної семи.

У прислівнику лексичне значення відмінкової форми самостійного слова спочатку перетворюється на граматичне значення обставини, потім об’єднується з граматичним значенням прийменника вже як граматичне значення. У фразеологічній же одиниці виникає нове, семантично цілісне фразеологічне значення, яке є якісно іншим, ніж лексичне чи граматичне, оскільки воно являє собою синтез цих двох значень. Саме це семантично цілісне фразеологічне значення прийменниково-відмінкових форм, яке не збігається ні з лексичним, ні з граматичним значеннями, ставить ці форми в один ряд з іншими фразеологізмами.

Оскільки фразеологічні одиниці прийменниково-відмінкової моделі мають граматичне значення обставин, їхня семантична структура нагадує семантичну структуру обставин. Серед досліджуваних одиниць є ФО часу, ФО місця або напрямку, ФО міри і ступеня, ФО способу дії, ФО із значенням мети, ФО із значенням причини.

Основною синтаксичною функцією аналізованих фразеологізмів являється виконання ними ролі обставини.

Аналіз системних зв’язків розглядуваних одиниць указує на те, що фразеологізмам прийменниково-відмінкової моделі, як і одиницям з лексичним значенням , властиві явища полісемії, омонімії, синонімії та антонімії.

Публікації автора:

  1. Фразеологізми прийменниково-відмінкової конструкції в сучасній українській мові // Вісник Харківського національного університету: Серія Філологія. - 2000. - № 491. – С. 368-370.

  2. Роль прийменників у творенні мінімальних фразеологічних одиниць прийменниково-відмінкової моделі // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. - Х.: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 2000. – Вип.5. – С.125-131.

  3. Мінімальні прислівникові фразеологічні одиниці прийменниково-відмінкової моделі // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка: Філологічні науки. – 2001. – № 3. – С. 97-101.

  4. Роль відмінків у формуванні фразеологізмів прийменниково-відмінкової моделі // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 2001. – Вип.6. – С. 62-67.

  5. Місце фразеологізмів прийменниково-відмінкової моделі у системі української мови // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 2001. – Вип.7. – С. 35-42.

  6. Процес творення граматичної будови фразеологізмів прийменниково-відмінкової моделі // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ ім. Г.С.Сковороди, 2002. – Вип.8. – С.42-49.