Анотація до роботи:

Мінухін А.С. Причини, умови розвитку та психотерапія сексуально-поведінкової дезадаптації молодого подружжя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2008.

У дисертації на основі системного міждисциплінарного підходу з урахуванням парного характеру сексуальної функції визначено причини, механізми розвитку в молодого подружжя сексуально-поведінкової дезадаптації й виявлено її чотири основні клінічні форми – соціокультурну, сексуально-еротичну, статеворольову та конституціональну. Показано роль психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних та біологічних чинників у формуванні дезадаптивних сексуально-поведінкових патернів у молодих подружжів на ранніх етапах сексуального адаптогенезу, перебіг та прояви сексуально-поведінкової дезадаптації молодих подружжів, що розвивається при цьому. Описано розроблену автором високоефективну систему психотерапевтичної корекції первинних форм сексуально-поведінкової дезадаптації в молодого подружжя.

1. У дисертації наводиться теоретичне обґрунтування й нове вирішення завдання психокорекції сексуально-поведінкової дезадаптації молодого подружжя. Завдання вирішено на основі системного підходу до визначення причин, механізмів формування й клінічних проявів розладу сексуального здоров’я молодих подружжів. Розроблено методологічно обґрунтовану систему психодіагностики та психотерапії сексуально-поведінкової дезадаптації молодого подружжя.

2. Сексуально-поведінкова дезадаптація молодого подружжя має багатофакторний генез, до якого додається порушення більшості інтегральних критеріїв сексуальної функції. У 38±5% чоловіків і 71±4% жінок відзначається ретардація психосексуального розвитку, відповідно у 30±5 та 17±4% трансформована статеворольова поведінка; всі обстежені недостатньо й неправильно поінформовані в питаннях психогігієни статевого життя; переважають дисгармонійні типи сексуальної мотивації, примітивний та невротичний типи сексуальної культури. У 32±5% чоловіків та у половини жінок – слабка статева конституція. У чоловіків часто послаблені адекватні ерекції, у жінок оргастичність не перевищує 30%, й у всіх молодих подружжів сильно зниженою є сексуальна активність. Незважаючи на невеликий стаж подружнього життя, почуття любові зберігають лише 35±5% чоловіків і 26±4% жінок.

Усі ці негативні чинники визначають психосексуальну незадоволеність подружжя.

3. Причиною сексуально-поведінкової дезадаптації молодого подружжя є стрижневе ураження соціокультурної – в першій групі, інформаційно-оцінної складових соціального компонента – у другій; ураження психологічного компонента – у третій; ураження нейрогуморальної складової анатомо-фізіологічного компонента – в четвертій. Це дає підставу відповідно до виявлених причин виокремити чотири форми дезадаптації, що розвиваються в молодого подружжя, – соціокультурну, сексуально-еротичну, статеворольову та конституціональну, кожна з яких має свою клінічну картину.

4. Формуванню сексуально-поведінкової дезадаптації сприяють існуючі в молодих подружжів (92±3% чоловіків та 96±2% жі-нок) явно виражені акцентуації характеру, причому спостерігаєть- ся залежність між типом акцентуації та формою дезадаптації. За соціокультурної форми в чоловіків переважає збудливий, у жінок – демонстративний тип, за сексуально-еротичної – у тих та інших педантичний та емотивний, за статеворольової – збудливий, за конституціональної – емотивний, тривожний, у чоловіків також застрягаючий типи акцентуації.

Зниження здатності до адаптації багато в чому пов’язане зі здобутим подружжям неправильним вихованням (частіше домінуючою або потураючою гіперпротекцією, гіпопротекцією, емоційним відторгненням) та стилем поведінки батьків у батьківській сім’ї – авторитарним або індиферентним. Дезадаптуючу роль відіграє і відсутність у переважної більшості молодих подружжів статевого виховання.

5. Суттєво дисгармонують стосунки подружжя гіперорльова або трансформована статеворольова поведінка, міжрівнева статеворольова дискордантність у осіб з демонстративною акцентуацією характеру, що сприяє виникненню внутрішньо особистісного конфлікту, несприятливе сполучення в подружній парі психосексуальних типів чоловіка і жінки, а також розбіжність диспозицій особистості, що спостерігається у 65±5% молодих подружжів.

6. Задоволеність молодих подружжів своєю подружньою комунікацією загалом у більшості випадків є доволі високою, що дає змогу віднести 70±5% обстежених пар до умовно функціональних шлюбів. Сімейні функції переважно виконуються в них добре й задовільно, за винятком сексуально-еротичної функції, яка виконується погано й дуже погано. Сексуальний адаптогенез порушений у цих сім’ях уже на першому його етапі, тобто з самого початку подружнього життя.

7. Психотерапевтична корекція сексуально-поведінкової дезадаптації молодого подружжя має бути системою, що складається з чотирьох компонентів – когнітивного, афективного, конативного, особистісного – і ґрунтуватися на принципах комплексності, диференційованості, етапності та послідовності. За всіх форм дезадаптації корекція має складатися з трьох основних етапів: вироблення настанови, зняття особистісних реакцій на дезадаптацію та навчання правильної сексуальної поведінки. Вибір методу й конкретного змісту психотерапевтичного впливу визначається формою дезадаптації. У якості основних методів на першому етапі слід застосовувати раціональну, інформаційну та персоналістичну психотерапію; на другому – аутотренінгові та гіпносугестивні техніки; на третьому – комунікаційний, сексуально-поведінковий, сексуально-еротичний, рольовий психосексуальний, комбінований (аутостимуляційний та сексуально-еротичний) тренінги.

Проведення розробленої системи психокорекції дає змогу отримати високий та стійкий терапевтичний ефект у 83±4% молодих подружжів із сексуально-поведінковою дезадаптацією.

Публікації автора:

1. Минухин А.С. Дебютантные формы супружеской дезадаптации: причины и условия развития // Международный медицинский журнал. – 2001. – Т.7, №4. – С.91 – 93.

2. Минухин А.С. Психопрофилактика сексуально-эротической формы супружеской дезадаптации в дебюте половой жизни // Международный медицинский журнал. – 2002. – Т.8, №1-2. – С.88 – 89.

3. Минухин А.С. Причины и условия развития коммуникативной формы супружеской дезадаптации в дебюте половой жизни // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, вип.2. – С.125 –126.

4. Минухин А.С. Сексуально-эротическая форма сексуальной дезадаптации: причины, условия развития, клинические проявления // Архів психіатрії. – 2003. – Т.9, №4. – С.158 – 160.

5. Минухин А.С. Полоролевая форма сексуальной дезадаптации: причины, механизмы развития, клинические проявления // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т.12, вип.1. – С.30 – 32.

6. Минухин А.С. Психотерапевтическая коррекция полоролевой формы сексуальной дезадаптации в дебюте супружеской жизни // Международный медицинский журнал. – 2005. – Т.11, №4. – С.35 – 37.

7. Минухин А.С. Причины и условия развития полоролевой формы сексуальной дезадаптации среди супружеских пар в дебюте половой жизни // Андрология и сексуальная медицина. – 2006. – №1. – С.30 – 31.

8. Минухин А.С. Причины и условия развития сексуально-поведенческой дезадаптации у молодоженов // Здоровье мужчины. – 2006. – №2. – С.171 – 173.

9. Минухин А.С. Конституциональная форма сексуально-поведенческой дезадаптации молодоженов // Медицинская психология. – 2007. – Т.2, №3. – С.77 – 81.

10. Минухин А.С. О социокультурной сексуально-поведенческой дезадаптации молодых супругов // Международный медицинский журнал. – 2007. – Т.13, №3. – С.25 – 28.

11. Минухин А.С. Варианты коммуникативной формы супружеской дезадаптации // Актуальные проблемы сексологии и медицинской психологии: Матер. науч.-практ. конф., посвященной 15-летию кафедры сексологии и мед. психологии ХМАПО. – Харьков, 2002. – С.154 – 157.