Анотація до роботи:

Стукан Л.В.. Причини, умови, механізми формування соціальних фобій у підлітків, їх психокорекція та психопрофілактика. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. - Харків, 2006.

Дисертація присвячена проблемі формування соціальних фобій у підлітків. В основу роботи були покладені матеріали комплексного клініко-епідеміологічного, соціально-демографічного і психодіагностичного обстеження підлітків - учнів 9-11 класів загальноосвітніх шкіл м. Вінниці.

У 25,8% від загальної кількості обстежених підлітків були виявлені субклінічні прояви соціальних фобій. Встановлено, що в структурі соціальної фобії існує неоднорідність її проявів, в результаті чого було виділено три типи субклінічних проявів соціальних фобій: страх інтерперсональної взаємодії, страх представлення на людях і змішаний тип. Був встановлений прямий кореляційний зв’язок між типом субклінічного прояву соціальних фобій і характерологічною акцентуацією.

Вивчення клініко-психопатологічної структури невротичних розладів соціального змісту у підлітків показало наявність відмінностей у структурі психопатологічної симптоматики в залежності від типу соціальної фобії.

У роботі проводилося вивчення факторів і умов розвитку соціальних фобій у підлітків на сучасному етапі. Показано, що до формування соціальних фобій призводить негативний вплив факторів соціогенного, психогенного, соціально-психологічного та індивідуально-психологічного змісту. Найбільший вплив на розвиток соціальних фобій у підлітків здійснюють індивідуально-психологічні фактори (ІП=76,6%). Частка негативних соціально-психологічних, соціогенних і психогенних факторів склала 13,2%, 8,1%, 2,1% відповідно.

Аналіз поширеності, факторів ризику, типологічної диференціації як клінічно окреслених, так і субклінічних проявів соціальних фобій у підлітків дозволив розробити і впровадити систему комплексних заходів щодо їх психопрофілактики та психотерапевтичної корекції. Детально описана в дисертації система психотерапевтичної корекції соціальних фобій, включала елементи раціональної психотерапії, когнітивно-поведінкової психотерапії, нейролінгвістичного програмування, аутогенного тренування.

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення проблеми соціальних фобій у підлітків. Проблему вирішено з позицій системного підходу до дослідження причин і механізмів формування соціальних фобій з метою розробки системи їх психотерапевтичної корекції.

2. У 25,8% від загальної кількості обстежених учнів 9-11-х класів загальноосвітніх шкіл м. Вінниці виявлені субклінічні прояви соціальних фобій. Найбільша частка осіб, схильних до розвитку соціальних фобій виявлена серед дев’ятикласників - 28,6%, найменша частка серед учнів одинадцятих класів - 21,3%.

3. За ступенем вираженості тривоги та страху в соціально-значущих для особистості ситуаціях виділено три типи субклінічних проявів соціальної фобії: страх інтерперсональної взаємодії, страх представлення на людях та змішаний тип. Простежується прямий позитивний корелятивний зв’язок між типом субклінічного прояву соціальної фобії та характерологічною акцентуацією. Так, при страхові інтерперсональної взаємодії домінують тривожні, педантичні та дистимні риси характеру, при страху представлення на людях переважають тривожні, збудливі та екзальтовані риси характеру.

4. При невротичних фобічних розладах з домінуванням в клінічній картині соціально-обумовлених страхів інтерперсональної взаємодії виявляються астено-фобічний (76,9%) та депресивно-фобічний симптомокомплекси (23,1%). За наявності соціальної фобії із страхом представлення на людях - астено-вегетативний (55,5%), та тривожно-фобічний (45,5%) симптомокомплекси, при змішаному типі - депресивно-фобічний (50,0%) та тривожно-фобічний (50,0%) симптомокомплекси.

5. До розвитку соціальних фобій у підлітків призводить негативний вплив чинників соціогенного, психогенного, соціально-психологічного та індивідуально-психологічного змісту. З виділених груп факторів ризику виникнення CФ максимальну питому вагу мають індивідуально-психологічні фактори - 76,6%. Ведучими у розвитку соціальної фобії є такі особистісні риси, як сором’язливість, відчуженість, мовчазність, труднощі у спілкуванні, невпевненість у своїх силах (ІК=15,6%), низька самооцінка (ІК=12,2%), висока особистісна тривожність, вразливість, стурбованість (ІК=8,2%), підвищений та високий рівень ситуаційної (шкільної) тривожності (ІК=7,0% та 7,3% відповідно), напруженість, фрустрованість (ІК=5,8%), емоційна нестійкість (ІК=4,9%), ригідність (ІК=3,5%).

6. При плануванні обсягу і характеру психокорекційних і психопрофілактичних заходів для підлітків-учнів загальноосвітніх шкіл необхідно враховувати відомості про умови формування, клінічні і психологічні особливості соціальних фобій. Зазначені заходи повинні мати мультидисциплінарний підхід, що має на увазі зміщення акцентів у роботі шкільного психолога в бік спостереження за особливостями розвитку особистості підлітка через його поглиблений якісний аналіз та щільну співпрацю психолога і лікаря-психіатра.

7. Психотерапевтична корекція соціальних фобій у підлітків являє собою систему, що складається з чотирьох компонентів – інформаційного, емоційного, поведінкового та особистісного, і ґрунтується на принципах комплексності, етапності, послідовності, доступності та диференційованості.

Публікації автора:

1. Стукан Л.В. Деякі фактори індивідуальної психологічної предиспозиції щодо формування соціальних фобій у підлітків // Архів психіатрії. – Київ, 2004. – Т.10, №1(36). – С.167-170

2. Пшук Н.Г., Стукан Л.В. Клінічна та психологічна характеристика підлітків із соціальними фобіями // Український медичний альманах. – Луганськ, 2004. – Т.7, №4 (додаток). – С.114-117 (здобувачем самостійно розглянуті, проаналізовані вірогідні чинники, які впливають на формування соціальних фобій у підлітків, узагальнені особливості клініко-психопатоло-гічної структури соціальних фобій та індивідуально-психологічні особливості особистості хворих на невротичні розлади з домінуванням в клінічній картині соціально обумовлених страхів).

3. Стукан Л.В. Місце соціальної фобії в загальній структурі невротичних розладів у підлітків // Архів психіатрії. – Київ, 2005. – Т.11, №1(40). – С.84-87.

4. Стукан Л.В. Значення соціальних та психологічних чинників у формуванні соціальних фобій у підлітків // Вісник Вінницького Національного медичного університету. – Вінниця, 2005. - № 1. – С. 45-48.

5. Стукан Л.В. Принципи надання психопрофілактичної допомоги підліткам із соціальними фобіями // Архів психіатрії. – Київ, 2005. - № 2. –
   С. 132- 137.

6. Стукан Л.В. До питання про соціальні фобії у підлітків //Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, Вип.1 (30), (додаток). –
   С. 220-221.

7. Стукан Л.В. Клініко-психологічні особливості соціальних фобій у підлітків // Зб. матеріалів наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (20 травня, 2004р.). - Вінниця, 2004. – С.26-27.

8. Стукан Л.В. Деякі аспекти психотерапевтичної корекції соціальних фобій у підлітків // Зб. матеріалів наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (18 травня, 2005р.). - Вінниця, 2005. – С.75.