Анотація до роботи:

Смолін Г.С. Причини, механізми формування та психотерапевтична корекція еректильної дисфункції у молодих чоловіків без партнерки (медико-психологічні аспекти). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. - Харків, 2005.

З позицій системно-структурного міждисциплінарного підходу вивчено відмінності особистості, міжособистісного спілкування та сексуальне здоров’я чоловіків молодого віку без партнерки. Виявлено причини й механізми формування в них еректильної дисфункції, її типи та клінічні форми.

Визначено роль соціогених, психогенних, негативних соціально-психологічних та соматогенних чинників у порушенні сексуального здоров’я та самотності чоловіків. Запропоновано ефективну систему психотерапевтичної корекції цих порушень та напряму їх психопрофілактики.

1. У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й нове розв’язання проблеми еректильної дисфункції у молодих чоловіків, які не мають сексуальної партнерки. Проблему по новому вирішено з позицій системного підходу до оцінки причин, механізмів розвитку та клінічних форм порушення сексуального здоров’я хворих і розробки ефективної системи психотерапевтичної корекції.

2. Формуванню рис особистості, що перешкоджають успішній комунікації, та розвиткові еректильної дисфункції у самотніх чоловіків сприяло неправильне загальне та статеве виховання або відсутність останнього. З цим була пов’язана й ретардація психосексуального розвитку у 83±4% чоловіків, а також сукупні асинхронії статевого дозрівання (у 88±4%), зумовлені соціогенними, психогенними та соматогенними чинниками.

3. У чоловіків без партнерки трансформовано статеворольову поведінку; недостатня й неправильна поінформованість у питаннях сексу; дисгармонійні типи сексуальної культури. Статева конституція у всіх чоловіків слабка або послаблена середня, хоч її оцінка має відносний характер через відсутність статевого життя. Гіпо- або анерекція, що спостерігається у всіх хворих, у однієї третини з них поєднується з послабленням лібідо і в 14±4% – із передчасною еякуляцією.

Відповідні інтегральні критерії сексуального здоров’я відбивають як розлад сексуального здоров’я чоловіків, так і порушення їхньої загальної та сексуальної комунікації.

4. У самотніх чоловіків має місце сукупне ураження всіх компонентів та складових сексуального здоров’я, причому стрижневим, тобто безпосередньою причиною його порушення, є ураження психологічного компонента внаслідок внутрішньоособистісного конфлікту та психічної складової як результат наявних у хворих невротичних розладів.

5. Основними відмінностями особистості чоловіків без партнерки є песимізм, замкнутість, занижена самооцінка та невпевненість у собі; нетовариськість, залежність та уникнення боротьби; уникнення як головна стратегія психологічного захисту у спілкуванні; високий рівень (42,5 бала) суб’єктивного відчуття самотності та низький рівень потреби у відчуттях, а отже, й їх пошуку; фемінінність на рівні Я-концепції.

Перелічені відмінності особистості, особливо на фоні наявного розладу ерекції, визначають поведінку, що перешкоджає пошукові партнерки й зумовлює самотність чоловіків.

6. У чоловіків, які не мають сексуальної партнерки, спостерігаються такі типи та клінічні форми порушення сексуального здоров’я.

І. Порушення спілкування з жінками.

1. Комунікативна форма порушення сексуального здоров’я (32±5%).

ІІ. Еректильна дисфункція – 64±5%.

1. Коїтофобія (сексуально-фобічний невроз) – 24±4%.

2. Очікування сексуальної невдачі – 23±4%.

3. Паторефлекторна форма – 17±4%.

ІІІ. Егодистонічна сексуальна орієнтація – 4±2%.

7. Психотерапевтична корекція еректильної дисфункції у самотніх чоловіків має являти собою систему, що складається з чотирьох компонентів – інформаційного, емоційного, поведінкового та особистісного, і грунтуватися на принципах комплексності, етапності, послідовності, диференційованості та індивідуалізації.

Проведення розробленої системи дає змогу дістати високий та стійкий терапевтичний ефект у всіх самотніх чоловіків з еректильною дисфункцією, за винятком пацієнтів з егодистонічною сексуальною орієнтацією (4±2%), у яких було досягнуто відносне поліпшення.

Публікації автора:

1. Смолин Г.С. Коммуникативная дезадаптация мужчин, не имеющих сексуальной партнерши // Український вісник психоневрології. – 2002. - Т. 10, вип. 4(33). – С. 60-62;

2. Смолин Г.С. Сексуальные проблемы мужчин без партнерши // Международный медицинский журнал – 2002. - Т. 8, № 4. – С. 66-68;

3. Смолін Г.С. Подружня дезадаптація та її взаємозв’язок із порушенням еректильної функції у чоловіків // Український вісник психоневрології. -2003. - Т. 11, вип. 1(34). – С. 94-95;

4. Смолин Г.С. Тактика лечения эректильной дисфункции у мужчин без партнерши // Международный медицинский журнал. – 2003. - Т. 9, №1. – С. 66-68;

5. Смолін Г.С. Фармакологічні аспекти комплексного лікування чоловіків без партнерки, хворих на еректильну дисфункцію // Архів психіатрії. – 2004. - Т. 10, №1(36). – С. 65-66;

6. Смолин Г.С. Гештальт-терапия в системе психокоррекции нарушения коммуникации и эректильной функции у мужчин без партнерши // Международный медицинский журнал. – 2005. - Т. 11, №1. – С. 31-33.