Проведене в дисертаційній роботі комплексне дослідження процесу формування та розподілу прибутку сільськогосподарських підприємств у контексті забезпечення їх фінансової безпеки дозволило сформулювати ряд висновків теоретичного, методичного та науково-практичного змісту, які розв’язують основні завдання відповідно до поставленої мети, а саме: 1. На основі дослідження існуючих визначень узагальнено поняття “фінансова безпека підприємства”, що розглянуто як такий фінансовий стан, який характеризується стійкістю до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатністю забезпечувати реалізацію власних фінансових інтересів та сталий розвиток всієї фінансової системи. З’ясовано, що об’єктом забезпечення фінансової безпеки є сформована система пріоритетних збалансованих фінансових інтересів підприємства, що потребують захисту в процесі його фінансової діяльності. 2. З’ясовано, що прибуток є основним фактором забезпечення фінансової безпеки підприємства. Запропоновано авторське визначення категорії «прибуток сільськогосподарських підприємств» з точки зору забезпечення фінансової безпеки, яке полягає у тому, що прибуток – це підсумковий показник, позитивний результат господарської діяльності аграрного підприємства, який є метою підприємницької діяльності, показником її ефективності та основним джерелом для подальшого розвитку підприємства. 3. Проведене у роботі дослідження різних видів прибутку та його класифікаційних ознак дозволило навести узагальнюючу класифікацію прибутку для сільськогосподарських підприємств за наступними критеріями: за видом діяльності; за порядком розрахунку; за джерелами формування; залежно від розмірів; за методикою оцінки; залежно від мети визначення; за країною отримання прибутку. Запропонована класифікація прибутку сільськогосподарських підприємств розкриває всі його характерні сторони, відповідає структурі фінансової звітності та дозволяє забезпечити визначення цільових орієнтирів діяльності аграрних господарств. 4. Запропоновано для великих сільськогосподарських підприємств формувати прибуток за методикою складання фінансової звітності, що дозволить уникнути надлишкової завантаженості інформацією та повторних робіт з формування фінансових результатів діяльності підприємства за певний період. Для малих підприємств запропоновано використовувати спрощену систему формування фінансових результатів через невеликі обсяги операцій, здійснюваних такими підприємствами. Використання окремих систем формування прибутку для великих і малих сільськогосподарських підприємств сприятиме забезпеченню простоти, прозорості та адекватності відображення фінансових результатів, а отже і фінансової безпеки. 5. Визначено найбільш доцільні методи формування прибутку аграрних підприємств різних організаційно-правових форм: для господарських товариств, приватних підприємств – за загальною схемою на основі співставлення доходів і витрат суб’єкта господарювання за період; для державних підприємств – за допомогою бюджетного методу. Для фермерських господарств запропоновано використовувати загальну схему формування прибутку з урахуванням особливостей оплати праці та оподаткування, яка забезпечуватиме необхідною та достовірною інформацією всіх її користувачів та враховуватиме також інші особливості сільськогосподарського виробництва. 6. З урахуванням особливостей діяльності сільськогосподарських підприємств удосконалено систему показників рентабельності. Запропоновано з метою відслідковування динаміки, адекватного визначення та порівняння рівня прибутковості сільськогосподарських підприємств використовувати основні стандартизовані показники рентабельності, а саме рентабельність підприємства, рентабельність продукції та рентабельність активів (капіталу). Поряд із основними показниками рентабельності запропоновано використовувати розширену систему показників рентабельності, за допомогою якої можна визначити прибуткові і збиткові діяльності підприємства, знайти прогалини у функціонуванні підприємства та визначити фактори, які дають змогу підвищити прибутковість, а отже і підтримати рівень фінансової безпеки. Використання саме цих показників дозволяє зробити висновок про вплив на рентабельність позареалізаційних доходів і витрат, інших прибутків чи збитків, системи оподаткування, тобто визначити фактори впливу на прибутковість підприємства, а також дає можливість розрахунку показників рентабельності з позиції інтересів держави, власників, кредиторів тощо. 7. Запропоновано формування дієвого цінового механізму, що передбачає поєднання принципу формування вільних цін з економічним регулюванням їх державою та забезпечує підвищення прибутковості і фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств. Дослідивши вплив ціни на прибуток сільськогосподарських підприємств, визначено наступні заходи держави щодо покращання прибутковості та підвищення фінансової безпеки аграрного сектору економіки: постійна підтримка рівня цін і доходів; розширення попиту на сільськогосподарську продукцію на внутрішньому і зовнішніх ринках; ефективне використання природних ресурсів, охорона навколишнього середовища; контроль якості продукції; розвиток наукових досліджень, освіти тощо; розвиток інфраструктури сільської місцевості; встановлення таких цін на сільськогосподарську продукцію, які б забезпечували відшкодування витрат на її виробництво; встановлення певних державних субсидій, шляхом відшкодування частини витрат сільськогосподарських підприємств через щорічне фіксування гарантованого рівня цін і виділення коштів на їх підтримку. 8. З’ясовано, що фінансове планування у сільськогосподарських підприємствах є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність і фінансову безпеку підприємства. Запропоновано порядок вибору методу планування прибутку. Підхід до фінансового планування та прогнозування на кожному підприємстві повинен бути окремим, оскільки повинні враховуватися умови та потреби кожного підприємства. Обґрунтовано доцільність використання методу факторного моделювання прибутку, який потребує здійснення значних аналітичних і прогнозних розрахунків, але разом з тим дає можливість отримати показники обумовлені безпосереднім впливом на величину прибутку. 9. Доведено, що для підтримки рівня фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств необхідно посилити стимулюючий вплив податків на розвиток сільськогосподарського виробництва. Запропоновано впровадити спрощену систему оподаткування для сільськогосподарських підприємств, що забезпечить їх фінансове оздоровлення і підвищить ефективність діяльності. Обґрунтовано доцільність встановлення вимоги до валового доходу від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки у розмірі 50 % загальної суми валового доходу, що дасть можливість низькоприбутковим підприємствам перейти на спрощену систему оподаткування. 10. На підставі проведених досліджень удосконалено методику використання та розподілу прибутку з метою забезпечення фінансової безпеки аграрних підприємств в інтересах усіх учасників господарського процесу, а саме: запропоновано в першу чергу створювати фонд розвитку сільськогосподарського підприємства, до другорядного фонду запропоновано віднести використання прибутку направлене на: матеріальне стимулювання, соціальний розвиток персоналу, виплату доходу власникам майна та інші форми споживання прибутку. |
