На експериментально-теоретичному рівні обґрунтований новий напрямок у створенні високо ефективних антисептиків природного походження, що технологічно базується на використанні в якості спрямованого гідролізу природних жирів кислих амінокислот із глюкогенними властивостями. 1. Уперше доведено закономірну наявність супутніх антимікробних властивостей у кислих амінокислот, які за хімічною структурою характеризуються як моноамінодікарбонові сполуки і за основними фармакологічними ознаками відносяться до глюкогенних амінокислот. 2. На прикладі глютамінової та аспарагінової амінокислот, як типових представників кислих моноамінодікарбонових кислот, розшифровано механізм їх антимікробної спроможності. Показано, що прояви антимікробної активності пов`язані зі спрямованим метаболізмом цих амінокислот, який супроводжується відтворенням амідів дікарбонових кислот із притаманною антимікробною здатністю. 3. Доведено, що аспарагінова й глютамінова амінокислоти характеризуються широким спектром антимікробної активності щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій незалежно від показників їх антибіотикограм. 4. Обґрунтовано сумісне використання глюкогенних амінокислот з антибіотиками на основі синергідного взаємопосилення антимікробної дії. Показано, що під впливом субактивних концентрацій аспарагінової кислоти вихідна антибактеріальна активність бензилпеніциліну збільшується в залежності від видової належності тест-мікробів у 10-50 разів; стрептоміцину сульфату – у 1,3-4 раза; еритроміцину фосфату – від 2 до 40 разів; гентаміцину сульфату – відповідно у 2 раза. 5. На основі спрямованого використання аспарагінової кислоти як фактора кислого гідролізу риб `ячого жиру доведено, що під цілеспрямованим впливом досліджуваної амінокислоти гідроліз риб`ячого жиру супроводжується інтенсивним накопиченням у водній фазі альдегідів, органічних пероксидів та вторинних спиртів жирних кислот, продуцентами яких є не тільки водорозчинні, але й обмежено розчинні жирні кислоти. 6. Показано, що, на відміну від ектерициду, аспарцид виявляє кратно підвищену та суттєво поширену за спектром антимікробну дію, не відрізняється суттєво за токсичністю й алергеністю, завдяки чому придатний для парентерального використання за антиінфекційним призначенням. 7. На моделях локалізованої та генералізованої гнійної інфекції в експериментальних тварин підтверджено виражену хіміотерапевтичну активність аспарциду. |