Краєвський Аполлінарій Йосипович. Протеоліз, ендотоксикоз та метаболізм фібриногену в патогенезі акушерських хвороб у корів : дис... д-ра вет. наук: 16.00.07 / Національний аграрний ун-т. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Краєвський А.Й. Протеоліз, ендотоксикоз та метаболізм фібриногену в патогенезі акушерських хвороб у корів – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступення доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. Національний аграрний університет, Київ, 2005.
Метою роботи було обгрунтувати і розробити комплексну систему ранньої діагностики акушерської патології та прогнозування і профілактику затримання посліду, субінволюції матки, метриту у корів на основі вивчення ролі систем обмеженого протеолізу, метаболізму фібриногену, ендотоксикозу, ехоструктури плаценти в патогенезі хвороб та корекцію цих систем шляхом використання антиоксидантної і сорбційної терапії. Доведено, що порушення протеїназно-інгібіторного балансу, метаболізму фібриногену, ехоструктури плаценти, розвиток ендотоксикозу у сухостійних корів призводили до розладу стероїдогенезу фетоплацентарним комплексом, що сприяло підвищенню мікробної контамінації геніталій до родів і в післяродовий період і спричиняло виникнення родових і післяродових хвороб, які супроводжувалися подальшим розладом цих систем. За результами досліджень розроблено нові способи раньої діагностики акушерської патології у сухостійних корів та прогнозування хвороб родів і післяродового періоду за вмістом метаболітів фібриногену у периферичній крові та ехоструктурою плацент.
Для профілактики і лікування затримання посліду, субінволюції матки, метриту у корів розроблено і запропоновано виробництву парентеральне застосування полівітамінів у суміші з АСД ф-2 та внутрішньоматкове введення препарату ентеросгель у комплексі з АКК або мірамістином.
1. У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо ролі систем обмеженого протеолізу, ендотоксикозу і метаболізму фібриногену в патогенезі затримання посліду, субінволюції матки, метриту у корів. Розроблено новий напрям ранньої діагностики, прогнозування, лікування і профілактики родових і післяродових хвороб. Встановлено, що вагітність ускладнена коагулопатією супроводжується розладом стероїдогенезу і контамінацією геніталій мікрофлорою. Це зумовлює посилення функціонального навантаження на системи обмеженого протеолізу, спричиняє розвиток ендотоксикозу, порушення метаболізму фібриногену і викликає структурні зміни в плаценті та призводить до розвитку акушерської патології. Обгрунтовано комплексну профілактику акушерських хвороб шляхом вітамінізації сухостійних корів у поєднанні з лізатотерапією та використання ентеросгелю в комплексі з антибактеріальними засобами при загрозі розвитку післяродової інфекції.
2. Родові і післяродові хвороби у корів мають значне поширення в господарствах України (19,2–59,3 %). Найчастіше їм сприяють неповноцінна годівля і порушення умов утримання, внаслідок яких відбувається розлад обміну речовин, що призводить до зниження резистентності організму тварин і збільшення частоти виникнення затримання посліду, субінволюції матки та метриту.
3. У вагітних корів з нормальним перебігом родів і післяродового періоду відбуваються фізіологічні зміни в системах обмеженого протеолізу, перекисного окислення ліпідів, метаболізму фібриногену, стероїдогенезу; за 40–25 діб до родів підвищується сумарна протеолітична активність (СПА) до 2,43±0,21 ммоль/годл і вміст малонового діальдегіду (МДА) до 2,95±0,1 мкмоль/л при стабільній інгібіторній ємності (1-ІП 151,1±4,8 мкмоль/л, 2-М 1,53±0,11 г/л), а за 15–5 діб на тлі зменшення прогестероно-естрадіолового коефіцієнта з 26,6±4,6 до 3,15±0,6 посилюються коагуляційні властивості крові внаслідок гіперфібриногенемії (7,59±0,32 г/л) і зростання вмісту розчинного фібрину (РФ) до 196,8±22,1 мг/мл.
4. У корів з акушерською патологією за 40–25 діб до родів через надмірну протеолітичну активацію розвивається протеїназно-інгібіторний дисбаланс, який зумовлює ендотоксикоз, порушення метаболізму фібриногену та накопичення його метаболітів і зменшення прогестероно-естрадіолового коефіцієнта.
5. У корів схильних до затримання посліду за 40–25 діб до родів розвивається надмірна протеолітична активація (4,42±0,58 ммоль/годл). Внаслідок посиленого протеолізу за 15–5 діб до родів відбувається зростання рівня МДА до 4,20±0,2 мкмоль/л та молекул середньої маси (МСМ) (0,70±0,02 г/л). У цей період СПА (0,82±0,1 ммоль/годл) залишається вищою, ніж у клінічно здорових тварин, при дефіциті 1-ІП (130,9±3,4 мкмоль/л), який компенсується за рахунок підвищення 2-М до 2,23±0,08 г/л. У корів з субінволюцією матки і післяродовим метритом за 15–5 діб до родів також відмічається протеїназно-інгібіторний дисбаланс і ендотоксикоз.
6. Метаболізм фібриногену у сухостійних корів з родовими і післяродовими хворобами характеризується розвитком претромботичного стану і коагулопатії. У тварин схильних до затримання посліду і субінволюції матки за 40–25 діб до родів відмічається претромботичний стан (підвищений вміст РФ 102,8±19,5–150,4±19,9 мг/мл) і коагулопатія – підвищений вміст ПРФ 26,3±9,9–8,3±4,2 мкг/мл.
7. У корів схильних до післяродового метриту розвивається коагулопатія, яка супроводжується розладом стероїдогенезу і підвищенням контамінації геніталій асоціаціями мікроороганізмів. Прогестероново-естрадіоловий коефіцієнт за 40–25 діб до родів зменшений у 2 рази (р < 0,05), а за 10–5 діб до родів збільшується вдвічі (р < 0,01) за рахунок збільшення вмісту прогестерону на 4,7 % та зменшення рівня естрадіолу на 30,2 % відносно клінічно здорових тварин, що призводить до ускладнення родів і контамінації матки асоціативною мікрофлорою у 75 % корів.
8. Показники дозрівання плаценти у корів характеризуються змінами її ехоструктури протягом сухостійного періоду від однорідної середньої ехогенності з ехопозитивною оболонкою за 60–40 діб перед родами до зниженої ехогенності і фрагментації ехопозитивної оболонки за 30 і менше діб до родів. За передчасного дозрівання плаценти з наступним розвитком затримання посліду, субінволюції і метриту настає рання (за 60–40 діб до родів) фрагментація і зниження ехогенності оболонки, утворення ехонегативних і ехопозитивних ділянок, що свідчить про накопичення секретів і переродження тканин.
9. Протягом неускладненого лохіального періоду у периферичній крові корів зменшуються показники протеїназно-інгібіторного балансу (СПА у 2 рази, 1-ІП на 20 %), ендотоксикозу (МСМ у 1,7 раза, МДА у 2,3 раза), знижуються коагуляційні властивості крові та підвищується активність зовнішнього шляху фібринолізу через зростання t-PA у 2,2 раза при контамінації матки переважно монокультурами мікроорганізмів.
10. У корів з післяродовими хворобами протягом лохіального періоду відмічається розлад протеїназно-інгібіторного балансу, розвиток ендотоксикозу, порушення метаболізму фібриногену і фібринолізу при зростанні контамінації вмісту матки асоціаціями мікроорганізмів, що зумовлює гальмування інволюції матки та розвиток запалення.
11. Протеоліз у корів з післяродовими хворобами відрізняється від клінічно здорових тварин підвищенням активності при зниженій інгібіторній ємності, що призводить до розвитку ендотоксикозу. У корів з субінволюцією матки протягом 5–6 діб після родів знижується вміст 1–ІП у 1,1–1,2 раза, а наприкінці лохіального періоду у 2 рази підвищується СПА, що супроводжується збільшенням вмісту МСМ у 1,2–2,8 раза і МДА у 1,3–3,5 раза. У корів з післяродовим метритом протягом лохіального періоду СПА у 1,7–4,3 раза більша, а вміст 1-ІП у 1,1–1,8 раза, 2-М у 1,5–1,9 раза менші, що призводить до підвищення вмісту МСМ у 2–5 разів і МДА у 1,6–6,3 раза.
12. Метаболізм фібриногену і фібриноліз у корів з післяродовими хворобами відрізняються від клінічно здорових тварин і залежать від характеру патології. У корів з субінволюцією матки протягом 5–6 діб після родів відмічається підвищений рівень РФ (137,6±12,1–214,0±9,7 мг/мл); розлад фібринолітичних властивостей крові через зменшення ПА у 1,1–1,3 раза, t-PA у 1,4 та збільшення хагеманзалежного фібринолізу у 2 рази на 10–12 добу після родів. У корів з післяродовим метритом відмічається підвищений вміст РФ (190,2±28,3–289,7±22,8 мг/мл), а у 33,3–66,7 % цих тварин зростає вміст ПРФ (9,7±5,5–31,5±7,9 мкг/мл); розлад фібринолізу зумовлений зниженням ПА у 1,2–1,7 раза і t-PA у 1,4–2,2 раза та високою активністю хагеманзалежного фібринолізу 0,91±0,08–2,18±0,09 ммоль агініну (годл).
13. Ультразвукове дослідження матки після родів є інформативним методом контролю за перебігом післяродового періоду і дає можливість своєчасно діагностувати післяродові хвороби. У корів на 1–2-у добу після нормальних родів карункули візуалізуються, як (сірі) ехопозитивні зображення, що щільно прилягають один до одного. У тварин з розвитком патології матки накопичення рідини проміжки між карункулами більші за їх розміри. При запаленні стінка матки візуалізується, як структура середньої ехогенності (сірого кольору) з ехопозитивними скупченнями, що вказує на відкладання фібрину в її товщі, а вміст матки візуалізується, як ехонегативне тло, яке усіяне ехопозитивними включеннями.
14. Парентеральне введення тривітаміну або його суміші з препаратом АСД ф-2 сухостійним коровам при загрозі розвитку акушерської патології сприяє зниженню частоти родових і післяродових ускладнень у 1,4 і 1,7 раза (р < 0,01–0,001) або полегшує їх перебіг, що зумовлено зменшеним вмістом показників ендотоксикозу; МДА на 11,9–14,3 і МСМ на 9,5–14,3 % (р < 0,05).
15. Внутрішньоматкове введення ентеросгелю після ускладнених родів сприяє нормалізації протеїназно-інгібіторного потенціалу крові, внаслідок зниження протеїназної активності та підвищення інгібіторної ємності, зменшенню показників ендотоксикозу, підвищенню чутливості мікрофлори матки до антибіотиків та зменшенню вмісту мікробних тіл в 1 мл лохій до 104.
16. Застосування ентеросгелю в комплексі з мірамістином або АКК коровам після ускладнених родів знижує частоту розвитку післяродового метриту у 2,4–2,6 раза (р < 0,05–0,01) або полегшує його перебіг завдяки відновленню інволюційних процесів в матці, що підтверджується станом системи фібринолізу, а саме – підвищенням активності t-PA і зниженням хагеманзалежного фібринолізу, а також показниками прояву статевої циклічності (90,5–92,3 %) і заплідненості (76,3–77,8 %) (р<0,05 – р<0,01) у перші три місяці після родів.
Публікації автора:
1. Диспансеризація великої рогатої худоби / В.І.Левченко, І.П.Кондрахін, Г.Г.Харута, В.М.Івченко, І.С.Панько, М.В.Косенко, В.Ю.Чумаченко, С.П.Хомин, М.В.Козак, А.В.Ільченко, В.І.Бовнегра, В.В.Влізло, Л.М.Богатко, Г.О.Щуревич, Д.В.Подвалюк, А.Й.Краєвський, Л.А.Тихонюк, В.І.Головаха, В.В.Сахнюк, В.О.Гарькавий, М.М.Костюк, В.М.Соколюк, В.М. Безух, О.В.Дика, В.П.Москаленко, В.П.Надточій, В.П.Фасоля, В.Л.Романюк. – Київ, 1997. – 60 с. (Дисертант брав участь у написанні розділів: “Акушерська і гінекологічна диспансеризація корів і нетелей”, “Диспансеризація корів у цеху сухостою” “Диспансеризація корів у родильному відділенні”).
2. Рекомендації щодо використання ентеросгелю та комплексних препаратів на його основі в практиці ветеринарної медицини / В.Й.Іздепський, М.Г.Ільницький, М.В.Рублено, Ю.М.Шевченко, А.Й.Краєвський, Н.І.Яшина. – Біла Церква, 1997. – 13 с. (Дисертант брав участь у написанні розділів: “Показання до використання”, “Спосіб використання, дози та ефективність”).
3. Профілактика акушерських патологій у корів / А.Й.Крєвський, М.В.Вельбівець, Ю.М.Ордін, Б.П.Івасенко, Г.Г.Харута, Д.В.Подвалюк, С.С.Волков, С.А.Власенко. – Біла Церква, 2000. – 14 с. (Дисертант брав участь у написанні всіх розділів).
4. Влізло В.В., Краєвський А.Й., Бондаренко О.Б. Перспективи використання ехографії при відтворенні тварин // Вет. медицина України. – 1996. – №6. – С.28–29. (Дисертант освоїв роботу апарату УЗД і брав участь у написанні статті).
5. Краєвський А.Й., Поліщук Б.П. Природні фактори та технологічні прийоми профілактики акушерських хвороб у корів // Вет. медицина України. – 1997. – №8. – С.30–31. (Дисертант брав участь в організації і проведенні досліджень, обробці та узагальненні одержаних результатів).
6. Профілактика післяродових ендометритів у корів / А.Й.Краєвський, В.Й.Іздепський, М.В.Рубленко, М.Г.Ільніцький // Вет. медицина України. – 1997. – №11. – С.28. (Дисертант брав участь в організації і проведенні досліджень, обробці та узагальненні одержаних результатів)
7. Краєвський А.Й. Порушення протеїназно-інгібіторного балансу і підвищення рівня продуктів ПОЛ при затримці посліду у корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип.3, ч.1. – Біла Церква, 1998. – С.80–83.
8. Краєвський А.Й. Причини травмування родових шляхів під час родів у корів // Вет. медицина України. – 1998. – №7. – С.42–43.
9. Краєвський А.Й. Значення і діагностика часткової затримки посліду // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип.5, ч.2. – Біла Церква, 1998. – С.43–45.
10. Краєвський А.Й., Рублено М.В. Метаболізм фібриногену в сухостійних корів та його вплив на перебіг родів і післяродового періоду // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип.5, ч.2. – Біла Церква, 1998. – С.45–50. (Дисертант брав участь в організації і проведенні клінічних і лабораторних досліджень, обробці та узагальненні одержаних результатів).
11. Використання ехографії при діагностиці вагітності та неплідності корів і кобил / Г.Г.Харута, Д.В.Подвалюк, А.Й.Краєвський, С.С.Волков // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип.7, ч.1. – Біла Церква, 1998. – С. 88–91. (Дисертант брав участь в організації і проведенні досліджень, обробці та узагальненні одержаних результатів).
12. Краєвський А.Й., Рубленко М.В. Вплив протеїназно-інгібіторного потенціалу плазми крові сухостійних корів на перебіг післяродового періоду // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.– Біла Церква, 1999.– Вип. 9.– С. 91–94. (Дисертант брав участь у організації і проведенні клінічних і лабораторних досліджень, обробці та узагальненні одержаних результатів).
13. Краевский А.И., Рубленко М.В. Состояние протеиназно-ингибиторного потенциала крови у коров сухостойного периода // Ветеринария.– 1999.– № 6.– С. 32–35. (Дисертант брав участь в організації і проведенні клінічних і лабораторних досліджень, обробці та узагальненні одержаних результатів).
14. Використання сорбційних препаратів на кремнійорганічній основі у ветеринарній практиці / І.Бісюк, М.Полонський, Ю.Шевченко, М.Ільніцький, В.Іздепський, М.Рубленко, А.Краєвський Б.Ярчук, Д.Венцев, Б.Кустря, М.Хижняк, С.Костенко // Вет. медицина України. – 1999. – №6. – С.14–16. (Дисертант брав участь у проведенні державних випробувань препарату ентеросгель та комплексних препаратів на його основі в умовах виробництва, організував проведення дослідів, провів аналіз та узагальнення одержаних результатів).
15. Краєвський А.Й. Ентеросгель при субклінічному маститі у корів під час запуску // Науковий вісник НАУ. – Вип.22. – К., 2000. –С. 245–248.
16. Краєвський А.Й. Показники ендоксикозу у корів сухостійного періоду // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць, присв. 80-річчю зооінж. ф-ту ХЗВІ. – Вип. 6(30), ч.2 – Харків, 2000. – С. 59–62.
17. Краєвський А.Й. Показники ендотоксикозу у сухостійних корів з різним перебігом післяродового періоду // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 11. – Біла Церква, 2000. – С. 61–64.
18. Краєвський А.Й., Івченко В.М., Рубленко М.В. Клініко-мікробіологічні та біохімічні паралелі у корів із фізіологічним і ускладненим перебігом післяродового періоду. // Науково – технічний бюлетень Інституту біології тварин. – Вип. 1–2. – Львів, 2001. – С. 162–167. (Дисертант брав участь в організації і проведенні клінічних, біохімічних і бактеріологічних досліджень, обробці та узагальненні одержаних результатів).
19. Краевский А.И. Метаболизм фибриногена у сухостойных коров с различным течением послеродового периода // Исследования молодых ученых в решении проблем животноводства: Сборник статей Междунар. науч.-практ. конф. (г. Витебск, 22 –23 мая 2001 г.). – Витебск: ВГАВМ, 2001. – С.130 –131.
20. Краєвський А.Й., Рубленко М.В. Патогенетична роль фібринолізу у розвитку післяродового метриту у корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 16. – Біла Церква, 2001. – С. 109–114. (Дисертант брав участь в організації і проведенні клінічних і лабораторних досліджень обробці та узагальнені одержаних результатів).
21. Краєвський А.Й. Застосування ентеросгелю для профілактики післяродових метритів у корів // Вет. медицина України. – 2001. – №8. – С.42–43.
22. Краєвський А.Й. Вплив сорбційного препарату ентеросгель на вміст ПОЛ і МСМ у крові корів при профілактиці післяродового метриту // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. / Зб. наук. праць Харківського зооветеринарного інституту. – Харків. РВВ ХЗВІ, 2001. – Вип.8, ч. 2. – С. 329–332.
23. Краєвський А.Й. Стан протеїназно-інгібіторного потенціалу крові у корів із різним перебігом післяродового періоду // Вісник Полтавської держ. аграр. акад. – 2002. – № 2–3 (21–22). – С. 60–61.
24. Краєвський А.Й. Метаболізм фібриногену у корів із субінволюцією матки // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2002. – Т.4(№5). – С. 14–16.
25. Краєвський А.Й. Причини та поширення акушерської патології у корів // Аграрні вісті. – 2002. – №3. – С. 15 –17.
26. Краєвський А.Й. Лікувально-профілактична ефективність епсилон-амінокапронової кислоти при післяродовому метриті у корів // Вет. медицина України. – 2002. – №2. – С.30.
27. Краєвський А.Й. Поширення післяродових ускладнень залежно від ехоструктури плацент сухостійних корів // Вет. медицина України. – 2003. – №3. – С.39–41.
28. Краєвський А.Й. Нові методи прогнозування родових і післяродових ускладнень // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип.25, ч.1. – Біла Церква, 2003. – С.158–165.
29. Краєвський А.Й., Ільніцький М.Г. Вміст МСМ і МДА у сухостійних корів при профілактиці акушерських ускладнень // Вісник Сумського націон. аграр. ун-ту. – Суми, 2003. – №9. – С. 54–57. (Дисертант брав участь в організації і проведенні клінічних і лабораторних досліджень обробці та узагальнені одержаних результатів).
30. Краєвський А.Й. Мікробна контамінація геніталій до і після родів залежно від гормонального профілю і ДВЗ синдрому у сухостійних корів // Актуальні проблеми ветеринарної медицини: Наук. пр. Кримськ. держ. аграр. технол. ун-ту. Ветеринарні науки. – Вип. 79. – Сімферополь, 2003. – С. 82–87.
31. Краєвський А.Й. Ультрасонографічний контроль за післяродовою інволюцією у корів з ускладненими родами // Аграрні вісті. – 2003. – №4. – С. 16–18.
32. Краєвський А.Й. Резистентність мікрофлори матки корів при різних способах профілактики післяродової інфекції // Вет. медицина України. – 2004. – №1. – С. 32–33.
33. Краєвський А.Й. Профілактична ефективність комплексних препаратів при післяродовому метриті у корів // Вет. медицина України. – 2004. – №8. – С. 36–38.
34. Краєвський А.Й., Рублено М.В., Харута Г.Г. Деклараційний патент на винахід “Спосіб прогнозування акушерської патології родів і післяродового періоду у корів”. 54646 А від 17.03.2003. (Дисертант брав участь в організації і проведенні клінічних і лабораторних досліджень обробці та узагальнені одержаних результатів оформленні і поданні нормативної документації у відповідні державні установи).
35. Технічні умови на препарат ентеросгель (для тваринництва ТУ У 46.15.543-2000. // Ю.М.Шевченко, В.О.Величко, Ю.М.Косенко, Р.Є. Малимін, А.Й.Краєвський: Затв. Головою Держ. департаменту вет. медицини України 5.03.2001. – К., 2000. – 15 с. (Дисертант брав участь в організації і проведенні досліджень, у державних виробничих випробуваннях препарату, обробці та узагальнені одержаних результатів, оформленні і поданні нормативно-технічної документації у відповідні державні установи).
