1. В результаті проведених досліджень встановлено, що Кіровоградська морфоструктура центрального типу проявляється не лише в межах центральної частини Придніпровської височини, а охоплює також суміжні ділянки Придніпровської низовини та Причорноморської западини. Це дає підстави говорити, що в геоструктурному відношенні КМЦТ відповідає не лише Кіровоградському блоку УЩ, а виходить за його межі, охоплюючи тектонічні блоки Дніпровсько-Донецької та Причорноморської западин. 2. Методичні розробки дозволили визначити найбільш оптимальну схему вивчення регіональних МЦТ, яка складається з 3-х етапів, а саме: встановлення (фіксації), вивчення та картографування даного типу морфоструктур. Кожен з них потребує певного набору як вихідних матеріалів, так і методичних прийомів морфоструктурного аналізу. Результатом першого етапу є серія інтегральних морфоструктурних схем. Етап вивчення виділених морфоструктур передбачає встановлення просторових та часових координат їх існування, а також дослідження речовинно-генетичних і динамічних характеристик МЦТ. При цьому використовується комплекс структурно-геоморфологічних, структурно-геологічних і порівняльно-картографічних методів. Отримані результати відображаються на серії карт МЦТ – структурно-морфологічних, історико-динамічних, речовинно-генетичних, що складаються на останньому етапі. 3. Встановлено такі закономірності: просторова організація морфоструктурного плану КМЦТ визначається взаємодією різнотипових та різнорангових МС, які беруть участь у її будові. У складному морфоструктурному ансамблі КМЦТ виявлено стійкі, повторювані комбінації МС: комбінації однотипових однорангових МС; однотипових різнорангових МС; різнотипових різнорангових МС. Генезис цих поєднань нами визначається як пов’язаний із спільним енергогенеруючим осередком, або ж з різними енергетичними джерелами, що мають не пов’язану єдиним енергетичним джерелом локалізацію. Важливу роль у формуванні морфологічної структури КМЦТ відіграють такі комбінаційні утворення, як морфоструктурні лінзи, сферичні трикутники, сектори, сегменти, складні морфоструктурні вузли. Ці об’єкти, на нашу думку, є специфічною формою організації морфоструктур, що характеризуються позамасштабністю та трансформністю. У будові КМЦТ виділено ядерну, внутрішню та периферійну зони. Ядро КМЦТ є поліядерним утворенням, що представлене поєднанням комбінації типу ускладненого трикутника, який вписаний в МЦТ нижчого рангу. Внутрішня зона характеризується нерівномірним розташуванням фактурних елементів. Найбільша їх кількість спостерігається в східній частині КМЦТ. Периферійна зона проявлена дуже чітко в елементах орогідрографії, ускладнена сателітними МЦТ. Формування сателітів КМЦТ пов’язане з функціонуванням осередків розташованих в нижній та верхній частинах земної кори. Перша група контролює відрізки крупних річкових долин та їх притоків, друга – окремі басейни. Лінійні та лінійно-площинні МС, що складають фактуру КМЦТ, формують ортогонально-діагональну систему. По відношенню до КМЦТ вони поділяють на діаметральні та січні. Діаметральні лінійно-площинні мофоструктури утворюють блоковий вузол, з яким пов’язаний центр КМЦТ. Січні лінійно-площинні морфоструктури у поєднанні з контурами КМЦТ утворюють сегменти, кожен з яких характеризується власними морфологічними характеристиками. У просторово-геометричному зв’язку КМЦТ із різноранговими МЦТ території України встановлені наступні закономірності: в системі трансрегіональних морфоструктур центрального типу КМЦТ бере участь як самостійна морфоструктурна та геоструктурна одиниця; сателітне положення КМЦТ відносно трансрегіональної Чорноморської МЦТ дає підстави стверджувати наявність генетичного зв’язку між ними; КМЦТ бере активну участь у формуванні потужного Криворізького морфоструктурного вузла, який утворений внаслідок взаємодії різнорангових трансрегіональних та регіональних МЦТ. В геоструктурному відношенні КМЦТ є симетрично побудованою. В її межах спостерігається чергування субмеридіональних протоплатформенних (Подільський, Кіровоградський, Придніпровський) та протогеосинклінальних (Голованівський та Західноінгулецький) блоків. Значною мірою це зумовлює локалізацію та характеристики периферійної, внутрішньої та ядерної зон КМЦТ за напрямком захід-схід. В цілому контури зон КМЦТ виражають розривні порушення, які представлені різного рангу розломними зонами. 4. Встановлено, що фактурні елементи КМЦТ мають конформне вираження у рельєфі різних епох. Ця конформність проявляється як у різних типах похованого рельєфу (денудаційних, денудаційно-акумулятивних, акумулятивних рівнинах мезозой-кайнозойського віку), так і в окремих його формах (похованих долинах, вододілах, денудаційних останцях, лініях морських узбережь). Кожна із фактурних зон КМЦТ (ядерна, внутрішня, периферійна) має власну динаміку та відповідний прояв. Ядерна зона, яка у відповідає денудаційній Новоукраїнсько-Витязівській рівнині є найбільш активною у часі і просторі зоною КМЦТ, внутрішня зона характеризується безперервно-переривчастою в часі активізацією, проявляється в контурах різночасових, полігенетичних рівнин, периферійна зона завдяки переривчастій тектонічній активізації, відображена різними генетичними формами рельєфу. Зазначені вище особливості Кіровоградської МЦТ свідчать про її відносно високу сучасну тектонічну активність та провідну роль ендогенних чинників, що її формують, у морфологічній структурі земної поверхні. Дослідження проведені на ключовій ділянці показали, що ортогональна система лінійно-площинних морфоструктур є домінуючою і відіграє провідну структуроорганізуючу роль, в той час, як діагональна система, маючи суцільне поширення, є фоновою. Морфоструктури згаданих систем мають складні взаємозв’язки і впливають на динамічні та морфологічні характеристики одна одної. Морфоструктури досліджуваної території мають складний прояв у різночасових морфоструктурних планах. Лінійні та лінійно-площинні морфоструктури характеризуються наскрізною активізацією, МЦТ – переважно одноразовою активізацією, що свідчить про різну природу їх утворення і функціонування. За динамічними характеристиками нами виділено 2 групи морфоструктур: морфоструктури одноразової активізації – проявлені протягом однієї епохи активізації, відповідно зафіксовані в одній поверхні, та морфоструктури багаторазової активізації – проявлені протягом декілька епох активізації підряд або ж з перервами. В межах цих груп виділяються 7 категорій морфоструктур, які різняться своїми динамічними показниками. 5. Порівняльний аналіз морфоструктурно-геоструктурних закономірностей територій Корсунь-Новомиргородського та Коростенського плутонів Українського щита дозволив виявити як спільні риси у їх будові та історії розвитку, так і відмінності. Для обох плутонів головними формуючими структурами є геоМЦТ з радіусом 30 км, які пов’язані з нижньокоровими енергогенеруючими осередками. За палеогеоморфологічними даними в мезозой-кайнозої морфоструктурний план території Коростенського плутону продовжує успадковано активізуватися сформованими раніше структурно-тектонічними центрами, в той час, як на території Корсунь-Новомиргородського плутону подібні центри активізовані досить слабко і не успадковано. Зокрема, в палеогені та неоген-четвертинному періоді на території Корсунь-Новомиргородського плутону відбувається перебудова морфоструктурного плану. Таким чином, плутони Українського щита є специфічними геологічними тілами з індивідуальною історією розвитку, що по різному проявляються у формуванні структур мезозой-кайнозойського палеорельєфу та сучасної поверхні. Складність їх розвитку та прояву пояснюється тим, що кожна окрема частина плутонів, після припинення дії плутоноформуючого енергетичного джерела, може мати свій вл асний специфічний розвиток у часі та просторі. 6. В межах Середньоінгулецької ключової ділянки (ядерна зона Кіровоградської МЦТ) встановлено залежність розташування родовищ, рудопроявів, геохімічних аномалій від морфоструктур різних типів та рангів, зокрема: - розташування геохімічних аномалій має чіткий зв’язок із встановленими морфоструктурами; - найбільш тісний зв’язок спостерігається між блоковими вузлами перетину лінійно-площинних МС з периферійними зонами локальних МЦТ першого та другого порядків та різноманітними геохімічними аномаліями. - по відношенню до локальних МЦТ 4 та 5 порядку геохімічні аномалії розташовані або вздовж контуру таких структур або вздовж їх діаметрального розлому; - визначальними у розподілі геохімічних аномалій морфоструктурами, на наш погляд, поряд з субмеридіональною Кіровоградською лінійною МС, є локальні МЦТ першого та другого порядків; - в якості перспективних ділянок пропонується розглядати ділянки периферійних зон означених структур у місцях їх перетину з субмеридіональними структурами. Таким чином, проведені дослідження вказують на перспективність вивчення регіональних морфоструктур центрального типу, що дасть змогу по-новому підходити до вирішення традиційних теоретичних та прикладних проблем геоморфології. |
