Анотація до роботи:

Шафранська Н.В. Прогнозування урановорудних вузлів Західно-Інгулецької зони Українського щита (методом багатовимірної статистичної фільтрації). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 – „Геологія металевих і неметалевих корисних копалин”. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004.

Дисертація присвячена питанням розробки теоретичних та методичних основ прогнозування урановорудних вузлів на основі комплексування прогнозних ознак та критеріїв різного геологічного значення із суттєво різними шкалами реєстрації методом багатовимірної статистичної фільтрації. Реалізовано механізм врахування експертних оцінок при комплексуванні критеріїв в процесі прогнозування.

Виконано прогнозну оцінку Західно-Інгулецької зони щодо гідротермального жильно-штокверкового уранового зруденіння із застосуванням методів лінійної статистичної фільтрації та пошуку багатовимірних аналогів. В процесі роботи виконано кількісну оцінку інформативності прогнозних ознак та критеріїв для даного типу уранового зруденіння. Результати прогнозування наведено у вигляді прогнозних карт нового типу: карти ізовіддалей від еталонів та карти відгуку фільтру.

Мета роботи, що полягає в теоретичній розробці методів прогнозування урановорудних вузлів на основі комплексування різновидової геологічної інформації в межах Західно-Інгулецької зони, досягнута. Результати апробації у виробничих умовах показали слушність теоретичних обґрунтувань методу. Задачі досліджень виконані і в результаті одержані такі висновки:

1. Виконано кількісну оцінку інформативності ознак та критеріїв локалізації гідротермального уранового зруденіння жильно-штокверкового типу в межах Західно-Інгулецької зони на основі запропонованого методу, в результаті чого встановлено набір інформативних ознак якісного та кількісного характеру.

Інформативними критеріями на даний тип зруденіння є дані з гідротермально-метасоматичних змін (переважно низькотемпературних) (I=0,78-0,83), ступінь тектонічної переробки території, вузли перетинання зон глибинних розломів з розломами інших напрямків (I=0,69-0,8), контакти метаморфічних порід і гранітоїдів різного складу (I=0,92). Інформативними є також радіогеохімічні (I=0,74-1,0), радіогідрохімічні (I=0,75-0,95), геохімічні (I=0,71-0,88) та мінералогічні ознаки (I=0,89-1,0).

2. Виконано прогнозну оцінку території Західно-Інгулецької структурно-формаційної зони вперше на основі комплексування прогнозно-пошукових критеріїв різного геологічного значення методом багатовимірної статистичної фільтрації.

В результаті прогнозування гідротермального уранового зруденіння жильно-штокверкового типу в межах Західно-Інгулецької структурно-формаційної зони виділено одинадцять урановорудних вузлів, що є перспективними на виявлення даного типу зруденіння. Дев’ять з них відомі за результатами попередніх досліджень, два – виділені вперше. В процесі прогнозування реалізовано механізм врахування експертних оцінок у комплексуванні критеріїв при прогнозуванні урановорудних вузлів. За рахунок врахування експертного корегування дольової участі окремих ознак при їх комплексуванні у процедурі пошуку багатовимірних аналогів досить ефективно враховано опосередковану інформацію – досвід експертів.

3. Розроблений метод прогнозування уранового зруденіння гідротермального прожилково-штокверкового типу показав вищий порівняно з досягнутим рівень локалізації урановорудних вузлів до 15-40% при виконанні прогнозних робіт в межах Західно-Інгулецької структурно-формаційної зони.

Застосування даного методу у виробничому процесі призводить до прискорення, полегшення, підвищення рівня автоматизації та ефективності аналітичних робіт прогнозування. Його може бути застосовано для прогнозно-пошукових робіт різних масштабів, а також при відповідній науково обґрунтованій адаптації – для прогнозу інших рудних родовищ.

4. Вперше обґрунтовано теоретично та реалізовано практично новий тип прогнозних карт урановорудних вузів Західно-Інгулецької структурно-формаційної зони масштабу 1:100000 та 1:200000 (карти ізовіддалей рядових об’єктів від еталонів та карти відгуків фільтру).

Карти ізовіддалей, що відображають результати прогнозування, можна порівнювати з картами суміщення ознак, що зазвичай складаються в процесі прогнозування. При їх створенні існує можливість комплексування великої кількості ознак з автоматичним врахуванням їх інформативності. Доведено ефективність використання таких карт для прийняття рішень про подальші прогнозно-геологічні роботи.

Публікації автора:

1. Жуков Н.Н., Шафранская Н.В. Компьютерное прогнозирование рудных месторождений на основе разновидовой геологической информации // Сборник научных трудов Национальной горной академии Украины. – Днепропетровск, 2001. – №12, Т.1. – С. 88-94.

2. Жуков М.Н., Крюченко В.А., Шафранська Н.В. Комп’ютерне прогнозування уранових родовищ із застосуванням інформаційно-аналітичної системи „Фільтр” // Вісник Київського національного університету. Геологія. – К., 2002. – №21-22. – С. 68-71.

3. Жуков М.Н., Шафранська Н.В. Кількісна оцінка інформативності локалізації уранового зруденіння // Сборник научных трудов Национального горного университета Украины. – Днепропетровск, 2002. – №14, том 2. – С. 118-123.

4. Жуков М.Н., Шафранська Н.В. Оцінка результативності прогнозних ознак та критеріїв локалізації уранового зруденіння гідротермального прожилково-штокверкового типу // Вісник Київського національного університету. Геологія. – К., 2003. – №25. – С. 49-51.

5. Шафранська Н.В., Жуков М.Н. Комп’ютерне прогнозування рудних родовищ методом багатовимірної статистичної фільтрації // Геоінформатика. – К., 2003. – №1. – С. 27-32.

6. Жуков М.Н., Шафранська Н.В. Метод непараметричної класифікації в задачі прогнозування уранових родовищ гідротермального прожилково-штокверкового типу // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики. – Київ, 2004. – Т. 1. – С. 103-106.

7. Фенота П.О., Лобасов О.П., Шафранська Н.В. Задача прогнозу родовищ корисних копалин в середовищі ГІС // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики. – Київ, 2004. – Т. 1. – С. 303-308.

8. Жуков М., Шафранська Н. Комп’ютерне прогнозування рудних родовищ, як засіб підвищення економічної ефективності прогнозно-пошукових робіт // Тези конференції “Актуальні проблеми геології України”. – К., 2001. – С. 11.