Шадлун Дмитро Ростиславович. Прогнозування та профілактика перинатальних втрат: Дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2002. - 353арк. - Бібліогр.: арк. 310-353.
Анотація до роботи:
Шадлун Д.Р. Прогнозування та профілактика перинатальних втрат. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена проблемі перинатальної охорони плода та новонародженого у вагітних із груп високого ризику. Уточнені і конкретизовані основні медичні та соціальні фактори ризику перинатальних втрат на сучасному етапі. Вперше встановлено особливості генезу перинатальних втрат, що полягають у переважанні гіпоксичного пошкодження плода і новонародженого, особливо в інтранатальному періоді. Уточнено основні наукові аспекти впливу супутньої акушерської і екстрагенітальної патології на частоту, структуру і причини перинатальних втрат на сучасному етапі. Показано необгрунтованість значного росту частоти кесаревого розтину для зниження перинатальної смертності. Розроблена і впроваджена нова методика прогнозування плодових втрат на підставі бальної оцінки основних клінічних і лабораторно-функціональних показників. Показана можливість зміни тактики розродження з урахуванням одержаних прогностичних даних. Запропоновано диференційований підхід до профілактики і лікування фетоплацентарної недостатності на підставі використання сучасних лікарських засобів (хофітол, актовегін, мілдронат) у якості базисної терапії в поєднанні з ситуаційною (антибактеріальна, противірусна, гормональна, спазмолітична, седативна терапія, а також комплекси мікроелементів і вітамінів). Розроблена і впроваджена нова модель зниження перинатальних втрат, що дозволяє суттєво поліпшити безпосередні результати розродження жінок з високим перинатальним ризиком.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і пропонується нове вирішення наукової проблеми до визначення факторів ризику перинатальної патології та розробки моделі прогнозування перинатальних втрат, наукового обгрунтування системи організаційних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження перинатальної смертності.
Клініко-статистичний аналіз виявив високу частоту перинатальної смертності, що складає 12,9. При цьому антенатальні втрати мають місце в 33,7%; інтранатальні - у 13,7% і постнатальні - у 52,6%. Головними причинами плодових втрат є внутрішньоутробна гіпоксія і асфіксія в пологах - 43,1%, а серед інших причин можна відзначити природжені вади розвитку (21,8%); синдром дихальних розладів (15,7%); внутрішньоутробну інфекцію (10,8%).
Встановлено, що рівень перинатальної смертності у жінок з недоношеністю складає 136,9; з пізніми гестозами - 67,6; з аномаліями пологової діяльності - 22,5; з екстрагенітальною патологією - 57,3; з урогенітальною інфекцією - 57,5, а при частоті кесарева розтину 12,9% - відповідно 18,6.
Основними клінічними факторами ризику перинатальних втрат є вихідна екстрагенітальна (82,7%) і генітальна патологія (52,8%); ускладнений перебіг попередніх вагітностей (репродуктивні втрати, пізні гестози, аномалії пологової діяльності, кесарів розтин) - 38,1% і вікові особливості (до 18 і старше 35 років) - 28,9%. При цьому, поєднання різноманітних факторів складає 2,5±0,2 на одну жінку.
Аналіз мікробного спектру показав, що у 36,4% випадків має місце дисбактеріоз ІІ-ІІІ ст., що проявляється значним зниженням лактобацил на фоні зростання трихомонад (24,1%), хламідій (17,1%) та грибів рода кандиди (27,2%). При загрозі переривання вагітності та фетоплацентарній недостатності порушення біоценозу було ще більш вираженим.
Ендокриний статус жінок з високим перинатальним ризиком характеризується достовірним зниженням з 20-21 тиж. вагітності вмісту у сироватці крові естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену при одночасному підвищенні рівня кортизолу та альфа-фетопротеїну. В 28-29 тиж. додатково до цього зменьшується вміст хоріонічного гонадотропіну. Ці зміни зберігаються безпосередньо до розродження при загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходах, а при запропонованій нами методиці – всі показники нормалізуються відносно контрольної групи з 28-29 тиж. вагітності.
Стан гемодинаміки в фетоплацентарному комплексі характеризується підсиленням кровотоку з 20-21 тиж. вагітності в артерії пуповини та в маткових артеріях на фоні одночасного зниження кровотоку в середній мозковій артерії плода з 28-29 тиж. Ці порушення зберігаються до розродження. При використанні запропонованої нами методики всі показники кровотоку в системі мати-плацента-плод нормалізуються з 28-29 тиж. вагітності.
Використання запропонованої нами методики у жінок з високим перинатальним ризиком дозволяє зберегти морфометричні показники ворсинчастого дерева на рівні таких в контрольній групі: міжворсинчастий фібриноїд (0,4+0,02 б.); псевдоінфаркти (1,2+0,1 б.); зближені ворсини (0,4+0,02 б.); міжворсинчасті крововиливи (0,4+0,02 б.) та кальцифікати (1,3+0,1 б.).
При аналізі прогностичної ефективності різноманітних лабораторних і функціональних методів дослідження встановлена найбільш висока пряма корелятивна залежність перинатальних втрат і середнього показника стану плоду (r=+0,75); рівня естріолу в сечі (r=+0,71) і кортизолу в периферійній крові (r=+0,75), а також ступеня дозрівання плаценти (передчасне - r=+0,71 і відставання - r=+0,70).
Застосування диференційованого підходу до профілактики та лікування порушень у системі мати-плацента-плід дозволило достовірно знизити частоту фетоплацентарної недостатності в 2,6 рази; анемії вагітних - у 1,7 рази; пізніх гестозів - у 1,4 рази і загрози переривання вагітності - у 1,5 рази при одночасному попередженні декомпенсації гемодинамічних і ендокринологічних порушень і зменшення рівня плацентографічних, фетометричних та морфологічних змін.
Використання розробленого нами комплекса лікувально-профілактичних заходів при розродженні жінок з високим перинатальним ризиком сприяло зниженню частоти передчасного розриву плодових оболонок у 2,2 рази; аномалій пологової діяльності в 2,1; дистресу плода в пологах - у 2,6; кесаревих розтинів - у 2,8 рази; середньо-тяжких форм асфіксії новорождених - у 2,3; гіпотрофії плода - у 2,6 і перинатальних втрат - у 3 рази.
Впровадження нової моделі зниження перинатальної смертності дозволило зменшити частоту передчасних пологів у 1,6 рази; пізніх гестозів - у 1,6; аномалій пологової діяльності - у 1,7 і переношеної вагітності - у 5 разів, а також попередити ріст кесаревих розтинів (10,2%). Перинатальні втрати зменшилися в 2 рази (з 12,9 до 6,4), передусім за рахунок зниження питомої ваги гіпоксичного пошкодження плода і новонародженого в 2,1 рази (з 43,3% до 21,3%).
Публікації автора:
Шадлун Д.Р. Кесарів розтин в інтересах плода // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - №1. – С.113-121.
Шадлун Д.Р. Прогнозування та фактори ризику перинатальної смертності на сучасному етапі // Медико-социальные проблемы семьи. – 1999. – Т.4, №2. – С.64-68.
Шадлун Д.Р., Глазков И.С., Кияшко Г.П., Пырля И.Л., Козодой А.В. Интранатальные потери на современном этапе // Медико-социальные проблемы семьи. – 2000. – Т.5, №1. – С.12-14. (основна ідея, статистична обробка даних, оформлення роботи).
Шадлун Д.Р.Шляхи зниження перинатальної смертності на сучасному етапі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. - №1. – С.108-111.
Шадлун Д.Р., Романенко Т.Г., Глазков І.С., Кіяшко Г.П., Пирля І.Л. Особливості ранньої неонатальної смертності на сучасному етапі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. - №2. – С.76-78. (набір матеріалу та його аналіз, оформлення роботи до друку).
Вдовиченко Ю.П., Шадлун Д.Р., Кіяшко Г.П., Козодой Г.В., Пуга Н.П. Порівняльні аспекти розродження жінок з гіпертензивними порушеннями // Медико-социальные проблемы семьи. – 2000. – Т.5, №2-3. – С.23-26. (основна ідея, виконання функціональних методів дослідження, оформлення роботи).
Шадлун Д.Р. Частота і структура перинатальної смертності на сучасному етапі // Одеський медичний журнал. – 2000. - №3. – С.97-103.
Лисенко Б.М., Шадлун Д.Р., Козодой Г.В., Пуга Н.П. Застосування актовегіну при корекції фетоплацентарної недостатності // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2000. - №3. – С.73-74 (аналіз даних та статистична обробка, підготовка до друку).
Шадлун Д.Р. Особливості перинатальних втрат в місті Києві за останні 10 років (1990-1999 рр.) // Перинатологія та педіатрія. – 2000. - №3. – С.24-26.
Вдовиченко Ю.П., Глазков І.С., Шадлун Д.Р., Корчинська О.О. Актуальні питання профілактики інтраамніальної інфекції // Вісник наукових досліджень. – 2000. – №3. – С.76-79. (збір матеріалу,статистична обробка, оформлення до друку).
Шадлун Д.Р., Кіяшко Г.П., Козодой Г.В., Талько О.В., Бородавко Л.Г. Особливості перинатальної патології у вагітних з гіпертонічної хворобою // Одеський медичний журнал. – 2000. - №5. – С.75-76. (аналіз даних, їх обробка, оформлення роботи).
Шадлун Д.Р. Сучасні аспекти аналізу перинатальної смертності // Науковий вісник Ужгородського університету. – Серія “Медицина”. – 2000. – вип.11. – С.292-297.
Шадлун Д.Р. Актуальні питання інтранатальних втрат на сучасному етапі // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика, Київ, 2000. – вип.9. – кн.ІІ. – С.765-769.
Шадлун Д.Р. Частота та причини антенатальної загибелі плода // Зб. наук. праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. – Київ-Луганськ, 2000. – вип.4. – С.128-132.
Остапюк В.С., Генік Н.І., Шадлун Д.Р., Глазков І.С. Порівняльні аспекти мікробіоценозу піхви при вагітності та у післяпологовому періоді // Вісник наукових досліджень. – 2001. – №1. – С.70-71 (основна ідея, набір матеріалу, аналіз, оформлення роботи).
Глазков І.С., Генік Н.І., Шадлун Д.Р. Взаємозвязок гуморальної імунної відповіді до бактеріальних агентів з розвитком фетоплацентарної недостатності // Науковий вісник Ужгородського університету. – Серія “Медицина”. – 2001. – вип.13. – С.172-174 (основна ідея, виконання функціональних методів дослідження, підготовка статі).
Вдовиченко Ю.П., Шадлун Д.Р., Бородавко Л.Г., Пуга Н.П. Диференційований підхід до профілактики та лікування порушень в системі мати-плацента-плід // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. - №2. – С.72-74 (основна ідея, аналіз отриманих даних, оформлення до друку).
Шадлун Д.Р. Сучасні питання антенатальної загибелі плода на сучасному етапі // Науковий вісник Ужгородського ун-ту. Серія “Медицина”. - 2001. - вип.15. - С.160-162.
Шадлун Д.Р. Актуальні аспекти інтранатальних втрат на сучасному етапі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001.-№4. - С.98-99.
Шадлун Д.Р. Корекція фетоплацентарної недостатності з використанням мілдронату // Одеський медичний журнал. - 2001.-№4. - С.62-64.
Шадлун Д.Р., Глазков И.С., Романенко Т.Г., Ткаченко А.В. Особенности перинатальных потерь у женщин с урогенитальной инфекцией // Зб. наук. праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. – – Київ-Луганськ. – 2001. - вип.5. – С.134-137 (основна ідея, виконання роботи та її оформлення).
Шадлун Д.Р. Сучасні аспекти частоти, структури і причин перинатальних втрат // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”. - 2002. - вип.17. – С.175-179.
Шадлун Д.Р. Прогнозування та профілактика перинатальних втрат на сучасному етапі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. - №1. – С.48-51.
Шадлун Д.Р. Прогнозування перинатальних втрат на сучасному етапі // Одеський медичний журнал. - 2002. - №1. - С.75-78.
Шадлун Д.Р., Романенко Т.Г., Козодой Г.В., Бородавко Л.Г., Пуга Н.П., Регушевський С.Е. Модель зниження перинатальних втрат в умовах типового міського пологового будинку // Зб. наук. праць ХІ зїзду Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2001. – С.680-682.
Деклараційні патенти на винахід
Патент № 36043 А, затв. 16.04.2001 р., бюл. №3; МПК 6 А 61К35/14. Спосіб лікування фетоплацентарної недостатності / Вдовиченко Ю.П., Шадлун Д.Р., Романенко Т.Г., Кіяшко Г.П., Пирля І.Л., Глазков І.С.
Патент № 36127 А, затв.16.04.2001 р., бюл. №3; МПК 6 G01 N33/53. Спосіб визначення порушень стану плода / Вдовиченко Ю.П.,Шадлун Д.Р., Романенко Т.Г., Пирля І.Л., Кіяшко Г.П.
Патент № 40333 А, затв. 16.07.2001 р., бюл. №6; МПК 7 G 01N33/48, А61В8/00. Спосіб прогнозування загрози перинатальних втрат / Вдовиченко Ю.П., Шадлун Д.Р., Козодой Г.В.
