Анотація до роботи:

Івасечко О.М. Прогнозування та профілактика гіпотрофії плода у вагітних з хронічним гломерулонефритом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. – Київ, 2003.

Робота присвячена питанням патогенезу гіпотрофії плода у жінок з хронічним гломерулонефритом та удосконаленню методів профілактики за цією патологією. Виявлено особливості стану гормонів кори наднирників та серотонінергічної системи в динаміці вагітності у жінок з ХГН та гіпотрофією плода. Показано зв'язок порушення в стрес-реалізуючих та стрес-лімітуючих системах з частотою розвитку гіпотрофії плода. Виявлено особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу у хворих з хронічним гломерулонефритом та гіпотрофією плода. Визначено фактори ризику розвитку гіпотрофії плода, розроблено додаткові критерії для прогнозування гіпотрофії плода у вагітних з хронічним гломерулонефритом, розроблен алгоритм прогнозування. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку гіпотрофії плода у жінок з хронічним гломерулонефритом.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі – зниження частоти гіпотрофії плода у жінок з хронічним гломерулонефритом шляхом удосконалення профілактики на підставі вивчення клінічного перебігу вагітності, гормонального статусу організму матері і плода та виявлення факторів ризику.

1. Гіпотрофія плода є одним з основних ускладнень вагітності, що визначає її результат при хронічному гломерулонефриті. Частота і тяжкість цього ускладнення залежить від варіанту, стадії та тривалості захворювання.

2. Формуванню гіпотрофії плода сприяють порушення процесів біосинтезу гормонів фетоплацентарного комплексу, які мають фазний характер: напруження у ІІ триместрі і пригнічення у ІІІ триместрі вагітності.

3. Одним з механізмів розвитку гіпотрофії плода при хронічному гломерулонефриті є дисбаланс у системі нейроендокринної регуляції адаптаційних процесів з переважанням стрес-реалізуючих чинників над стрес-лімітуючими.

4. Найбільш значущими клінічними чинниками ризику розвитку гіпотрофії плода у жінок з хронічним гломерулонефритом є нефротичний синдром, ниркова недостатність, тривалість хвороби більше п'яти років, наявність в анамнезі довільних викиднів або передчасних родів, ранній початок прееклампсії (до 30 тижнів). Хворі, що мають такі клінічні ознаки, слід відносити до групи ризику.

5. Предикторами гіпотрофії плода у ІІ триместрі вагітності є систолічний АТ>120 мм рт.ст., діастолічний АТ >80 мм рт.ст., ШОЕ >30 мм/год, вміст холестерину в крові >8,0 ммоль/л, альбуміну <50 %, -глобуліну >7 %, ₂-глобуліну >16 %, сечовини >10 мкмоль/л.

6. У жінок з ХГН та гіпотрофією плода має місце порушення розподілу прогестерону в системі мати-плацента-плід, що проявляється його зниженням у вені пуповини при стабільних показниках в артерії пуповини. Концентрація естрадіолу підвищується тільки в пуповиній венозній крові при легкій формі гіпотрофії плода. Це поєднується з відносним зниженням естріолу та підвищенням 17-КС в навколоплодових водах.

7. На підставі визначення низки клініко-параклінічних ознак можна прогнозувати розвиток гіпотрофії плода у хворих на хронічний гломерулонефрит з точністю до 91,7 %.

8. Застосування спеціального комплексу профілактичних заходів, що включає індивідуальне прогнозування виникнення гіпотрофії плода, використання препаратів, спрямованих на корекцію судинних зрушень у системі мати-плацента-плід, поліпшення білкового, ліпідного та електролітного обміну, адаптації організму вагітних, сприяє покращенню стану плода та новонародженого, у 1,5 раза зменшує частоту гіпотрофії плода і у 2 рази – пізнього гестозу.

Публікації автора:

1. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з хронічним гломерулонефритом та гіпотрофією плода. // Перинатологія та педіатрія.- 2001. – №4. – С.5-7. ( співавт.: Л.Є.Туманова, З.Б.Хомінська) Відбір хворих, обробка клініко-лабораторних даних.

2. Деякі показники стрес-реактивності у вагітних з хронічним гломерулонефритом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – №3. – С.79-81. (співавт.: Л.Є.Туманова, З.Б.Хомінська, В.І.Медведь) Відбір хворих, аналіз отриманих даних).

3. Роль гормональної кольпоцитології в прогнозі діагностиці гіпотрофії плода у вагітних з хронічним гломерулонефритом / Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К: Фенікс, 2001. – С.641-643.(співавт.: Л.Є.Туманова, З.Б.Хомінська) Відбір хворих, аналіз отриманих даних.

4. Оцінка стану плода при хронічному гломерулонефриті у матері за гормональними показниками амніотичної рідини та пуповинної крові // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – №5. – С.76-79. (співавт.: Л.Є.Туманова, З.Б.Хомінська) Відбір хворих, аналіз отриманих даних.

5. Профілактика гіпотрофії плода у жінок з хронічним гломерулонефритом //Здоровье женщины. – 2002. – №2. – С.14-16. (співавт.: Л.Є.Туманова, В.І.Медведь) Відбір хворих, аналіз отриманих даних.

6. Прогнозирование гипотрофии плода у беременных с гломерулонефритом // Здоровье женщины. – 2002. – №3. – С.10-12. (співавт.: Л.Е.Туманова, О.В. Данков, Г.И. Ищенко) Відбір хворих, аналіз отриманих даних.

7. Prognostication of pregnancy outcome for fetus in preeclampsia/ Abstracts from the 12-th world congress of the international society for the study of hypertension in pregnancy. Paris, France. – Supplement 1, 2000. – V.19. – P.181. (співавт.: L.Tumanova, V.Rakhubinskaya, O.Dankov) Аналіз отриманих даних, підготовка до друку.