Анотація до роботи:

Данков О.В. Прогнозування та профілактика гіпотрофії плода у вагітних з хронічним пієлонефритом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія.- Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.- Київ, 2004.

Робота присвячена питанням патогенезу гіпотрофії плода у жінок з хронічним пієлонефритом та удосконаленню методів профілактики з цією патологією. Виявлено особливості стану гормонів кори наднирникових залоз та серотонінергічної системи в динаміці вагітності у жінок з ХП та гіпотрофією плода. Показано зв'язок порушення в стрес-реалізуючих та стрес-лімітуючих системах з частотою розвитку гіпотрофії плода. Виявлено особливості гормональної функції фето-плацентарного комплексу в динаміці вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом та гіпотрофією плода. У вагітних з хронічним пієлонефритом та гіпотрофією плода погіршується мікробіоценоз статевих шляхів: у 3-6 разів зростає частота виявлення умовно патогенних мікроорганізмів з високим мікробним числом. Кореляційний зв'язок між частотою розвитку гіпотрофії плода і мікробним числом вагінального вмісту дорівнює r=+0,38 (p<0,01) та мікробним спектром вагіни r=+0,55 (p<0,01).

У вагітних з ХП та гіпотрофією плода має місце ураження як клубочкового апарату нирки (ріст ₂-МГ в крові в 5 разів) так і канальцевого (ріст ₂-МГ в сечі в 30 разів).

Визначено фактори ризику розвитку гіпотрофії плода, розроблено додаткові критерії для прогнозування гіпотрофії плода у вагітних з хронічним пієлонефритом, розроблений алгоритм прогнозування. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку гіпотрофії плода у вагітних жінок з хронічним пієлонефритом.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення проблеми профілактики гіпотрофії плода у жінок з хронічним пієлонефритом шляхом удосконалення профілактики на підставі вивчення функції фето-плацентарного комплексу, кори надниркових залоз, стану мікробного біоценозу сечостатевих шляхів, характера уражень нирок, розробки критеріїв прогнозування та комплексу профілактичних заходів.

1. Гіпотрофія плода у вагітних з хронічним пієлонефритом розвивається в 9,2 % випадків, що приводить до тяжких наслідків для новонародженого (44,6 % - асфіксія в пологах; 26,7 % – порушення кровообігу мозку; 22,2 % – дистрес-синдром).

2. Факторами ризику народження дітей з ознаками гіпотрофії плода є І пологи, робота з наявністю шкідливих чинників, вторинно-хронічна форма захворювання, загострення пієлонефриту під час вагітності, наявність в анамнезі самовільних викидней та абортів за медичними показами, ускладнення перебігу вагітності ОРВІ, анемією та пізнім гестозом з ранніх термінів, зниження вмісту загального білка та альбумінів в крові.

3. Найбільш інформативними критеріями розвитку гіпотрофії плода є: ₂–мікроглобулін крові (r+0,39, p<0,1), ₂–мікроглобулін сечі (r+0,59, p<0,01), прогестерон крові (r–0,76, p<0,01), альбуміни крові (r–0,344, p<0,05), ХМ крові (r+0,68, p<0,01), термін розвитку та тяжкість поєднаного пізнього гестозу (r+0,51, p<0,01; r+0,4, p<0,01).

4. У вагітних з хронічним пієлонефритом та гіпотрофією плода погіршується мікробіоценоз статевих шляхів: у 3-6 разів зростає частота виявлення умовно патогенних мікроорганізмів з високим мікробним числом. Кореляційний зв'язок між частотою розвитку гіпотрофії плода і мікробним числом вагінального вмісту дорівнює r=+0,38 (p<0,01) та мікробним спектром вагіни r=+0,55 (p<0,01).

5. У вагітних з ХП та гіпотрофією плода має місце ураження як клубочкового апарату нирки (ріст ₂-МГ в крові в 5 разів) так і канальцевого (ріст ₂-МГ в сечі в 30 разів).

6. У жінок з хронічним пієлонефритом та гіпотрофією плода в динаміці вагітності зміни рівня гормонів фето-плацентарного комплексу носили фазовий характер: високий рівень естрогенів в ІІ триместрі змінювався їх зниженням в ІІІ триместрі; рівень прогестерону був знижен тільки в 21-28 тижнів.

7. У вагітних з хронічним пієлонефритом та гіпотрофією плода у системі нейроендокринної регуляції адаптаційних процесів переважають стрес-лімітуючі чинники над стрес-реалізуючими (на тлі стійкого підвищення серотоніну в сироватці крові має місце хвилеподібні зміни рівня 11-ОКС).

8. На підставі визначення низки клініко-параклінічних ознак можна прогнозувати розвиток гіпотрофії плода у хворих на хронічний пієлонефрит в 95,1 % жінок.

9. Прогнозування, поетапно проведена діагностика та профілактика дозволяють знизити частоту гіпотрофії плода у 2,5 рази, пізнього гестозу – у 2 рази, гіпоксії плода – у 2 рази, ускладнень в післяпологовому періоді – у 2 рази, асфіксії – у 2,5 рази, дисстрес синдрому та порушення мозкового кровообігу – у 2 рази.

Публікації автора:

1. Туманова Л.Є., Гай В.В., Данков О.В., Деменіна Н.К. Фактори, які сприяють виникненню акушерської та перинатальної патології у жінок з хронічним пієлонефритом // ПАГ.- 1998.- №1.- С.66-68. (Особистий внесок здобувача: клініко-статистичний аналіз, обгрунтував висновки).

2. Туманова Л.Є., Рахубінська В.В., Данков О.В., Лавриненко В.П.. Современные принципы лечения обостренного пиелонефрита у беременных // Здоровье женщины.- 2002.- №1 (9).- С.5-6. (Особистий внесок здобувача: розробка методів лікування, підготовка до друку).

3. Туманова Л.Е., Ивасечко О.М., Данков О.В., Ищенко Г.И.. Прогнозирование гипотрофии плода у беременных с гломеруло- и пиелонефритом // Здоровье женщины.- 2002.- №3 (11).- С. 10-12. (Особистий внесок здобувача: статистичний аналіз).

4. Туманова Л.Є., Данков О.В., Іщенко Ґ.І., Дикусарова С.М.. Діагностичне значення рівня ₂–мікроглобуліна в крові і сечі для прогнозування гіпотрофії плода у жінок хворих на хронічний пієлонефрит //Перинатологія та педіатрія. – 2003. - №3. – С.16-18. (Особистий внесок здобувача: набір матеріалу, аналіз отриманих даних).

5. Туманова Л.Є., Данков О.В., Рахубінська В.В. Особливості мікробіоценозу сечостатевих шляхів при гіпотрофії плода у вагітних з хронічним пієлонефритом. //ПАГ. – 2003. - №4. – С.68. (Особистий внесок здобувача: відбір хворих, аналіз отриманих даних, узагальнення результатів).

6. Данков О.В., Рахубінська В.В. Частота невиношування вагітності та затримки внутрішньоутробного розвитку плоду в жінок з хронічним пієлонефритом. //Збірник наукових праць "невиношування вагітності". - Київ - 1997. - С.58-60. (Особистий внесок здобувача: статистичний аналіз).

7. Туманова Л.Є., Хомінська З.Б., Данков О.В. Деякі показники стрес-реактивності у вагітних з хронічним пієлонефритом та гіпотрофією плода // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К: Інтермед, 2002. - С.231-234. (Особистий внесок здобувача: відбір хворих, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

8. Туманова Л.Є., Хомінська З.Б., Данков О.В. Функціональний стан фето-плацентарного комплексу у вагітних жінок з хронічним пієлонефритом та гіпотрофією плода // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К: Інтермед, 2002. - С.227-230. (Особистий внесок здобувача: відбір хворих, аналіз отриманих даних).

9. Данков О.В. Перебіг вагітності, пологів та стан плода у жінок з хронічним пієлонефритом // Актуальні питання акушерства та гінекології. Тез.доп.конф. молодих вчених. Вінниця, травень 1995. – К.,1995. - С.52-53.

10. Данков О.В. Особливості мікробіоценозу сечостатевої сфери у вагітних з хронічним пієлонефритом (ХП)// Актуальні питання акушерства та гінекології. Тез.доп.конф. молодих вчених. Вінниця, травень 1995. – К.,1995. - С.53.

11. L.Tumanova, O.Dankov. Prognosis of fetus hypotrophy in pregnants with chronic pyelonephritis // 13-th congress of the European Association of Gynaecologists and Obstetricicnes (EAGO), Jerusalem, Israel – 1998, May 10-14.- P.108. (Особистий внесок здобувача: аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

12. L.Tumanova, V.Rakhubinskaya, O.Dankov, O.Ivasechko. Prognostication of pregnancy outcome for fetus in preeclampsia / Abstracts from the 12-th world congress of the international society for the study of hypertension in pregnancy. Paris, France. - Supplement 1, 2000. - V.19. – P.181. (Особистий внесок здобувача: аналіз отриманих даних, підготовка до друку).