Лисенко Болеслав Михайлович. Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності у вагітних з сифілітичною інфекцією: Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2002. - 131арк. - Бібліогр.: арк. 110-131.
Анотація до роботи:
Лисенко Б.М.
Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності у вагітних з сифілітичною інфекцією.
Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.
Спеціальність 14.01.01 – акушерство та гінекологія
Київська медична академія післядипломної освіти ім П.Л.Шупика МОЗ України.
Київ, 2002.
Вивчені особливості клінічного перебігу вагітності та пологів, а також функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з сифілітичною інфекцією на підставі результатів клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження. Показана роль різних форм сифілітичної інфекції в розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок цієї групи. Встановлені основні фактори ризику порушень в системі мати-плацента-плід у жінок з різними формами сифілітичної інфекції. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології на підставі проведення медикаментозних та немедикаментозних заходів.
У дисертації пропонується нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні факторів ризику та розробці методики прогнозування та профилактики фетоплацентарної недостатності у жінок з сифілітичною інфекціею.
Можливість збереження вагітності у жінок з сифілітичною інфекціею залежить від терміна гестації, в який вона була діагностована: у структурі всіх розроджених тількі в поодиноких випадках (6,7%) сифіліс був діагностований до 28 тижнів вагітності, а у решті 93,3% вагітних ця інфекція була встановлена вже після 28 тижнів гестації.
Серед різних форм сифілісу у вагітних жінок частіше всього зустрічалися скритий ранній (33,3%) та вторинний (30,0%) порівняно з вторинним рецидивуючим (23,3%) та первинним сифілісом (16,7%).
Основними факторами ризику розвитку сифілітичної інфекції у вагітних жінок є ранній початок статевого життя (36,7%); незадовільний економічний стан (36,7%); часта зміна статевих партнерів (26,7%) та відсутність конкретної спеціальності (23,3%).
Профілактичне використання актовегіну та гіпербаричної оксигенації дозволяє нормалізувати функціональний стан фетоплацентарного комплексу та імунологічної реактивності до 33-34 тиж., а також знизити частоту фетоплацентарної недостатності в 2,1 разу; анемії вагітних в 1,7 разу; пізніх гестозів в 2,5 разу; аномалій пологової діяльності в 2 рази; передчасних пологів в 2 рази та кесаревих розтинів в 3 рази, запобігти перинатальних втрат та зменшити частоту середньо-тяжких форм асфіксії новонароджених в 3 рази.
Публікації автора:
Шадлун Д.Р., Лисенко Б.М., Глазков І.С. Застосування ГБО й актовегіну для корекції фетоплацентарної недостатності у вагітних із сифілітичною інфекцією // Одеський медичний журнал. - 2001. - №2. - С.84-86.
Лисенко Б.М. Профилактика и лечение фетоплацентарной недостаточности у беременных с сифилитической инфекцией // Зб. наук. праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики“.- вип.5. - Київ-Луганськ. - 2001. - С.78-81.
Лисенко Б.М. Прогнозування та профилактика фетоплацентарної недостатності у вагітних з сифилітичною інфекцією // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина“. - 2002. - вип.17. - С.189-192.
Лысенко Б.М. Пути снижения фетоплацентарной недостаточности у беременных с сифилитической инфекцией // Тез. докл. научн.-практ. конф. “Актуальные аспекты репродуктивного здоровья“. - Здоровье женщины. - 2002. - №1. - С.135.
