Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Травматологія та ортопедія


Бондаренко Володимир Володимирович. Прогнозування та лікувально-профілактичні заходи інфекційних ускладнень у постраждалих із закритою поєднаною травмою таза: дисертація канд. мед. наук: 14.01.21 / АМН України; Інститут травматології та ортопедії. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Бондаренко В.В. Прогнозування і лікувально–профілактичні заходи інфекційних ускладнень у постраждалих із закритою поєднаною травмою таза. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук з спеціальності 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена питанням прогнозування, профілактики та лікування інфекційних ускладнень у потерпілих з закритою поєднаною травмою таза.

В дослідженні використані клінічні спостереження за 718 потерпілими з поєднаним пошкодженням таза і тазових органів. В основу роботи покладений розроблений і впроваджений в практику комплекс лікувально–профілактичних заходів: доопераційна діагностика пошкоджень таза та тазових органів, прогнозування наслідків травми, визначення обсягу і послідовності виконання оперативних втручань, прогнозування ризику виникнення інфекційних ускладнень з диференційованим проведенням профілактичних заходів, діагностика інфекційних ускладнень. Лікувально–профілактичні заходи здійснюють з моменту госпіталізації потерпілого до його виписування з стаціонару.

Застосування розроблених лікувально–профілактичних заходів на основі прогнозування наслідків травми і ризику виникнення інфекційних ускладнень у потерпілих з закритою поєднаною травмою таза дозволило знизити частоту виникнення інфекційних ускладнень на 8,5%, летальності – на 8,6%.

В дисертаційній роботі визначені шляхи вирішення актуальної хірургічної проблеми – прогнозування інфекційних ускладнень у потерпілих з поєднаною травмою таза та опрацьований комплекс лікувально–профілактичних заходів, спрямованих на їх попередження. Розроблені заходи доопераційної діагностики пошкодження кісток таза і тазових органів з огляду на клініко–епідеміологічні показники, що дає можливість прогнозувати імовірність виникнення інфекційних ускладнень та залежно від ризику їх появи проводити лікувально–профілактичні заходи. За умови виникнення ускладнень – діагностична програма базується на результатах “сторожового” моніторингу.

  1. Інфекційні ускладнення при закритій поєднаній травмі таза мирного часу виявляють у 28,5% потерпілих. В структурі інфекційних ускладнень переважають вісцеральні запально–інфекційні форми (у 57,7% спостережень), місцеві форми (у 23,4%), їх поєднання (у 16,6%), генералізовані форми (у 2,3%).

  2. Прогностичними критеріями виникнення інфекційних ускладнень у потерпілих з закритою поєднаною травмою таза є: абсолютна кількість Т–лімфоцитів, Т–хелперів, В–лімфоцитів, співвідношення Т–хелпери/Тсупресори, концентрація імуноглобуліну А, дрібнодисперсної фракції циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові, показник вираженості дихально-циркуляторних розладів, відносна кількість паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів, шкала PTS, відносна кількість лімфоцитів у формулі крові, вміст загального білка в крові, фібриногену. Під час госпіталізації потерпілого та на 2–гу добу “сумнівний” ризик виникнення інфекційних ускладнень визначають за умови, коли за однією з розроблених нами формул ПРІУ більше 0,9 і менше 1,0 бала, “низький” – ПРІУ більше 1,0 бала, “високий” – менше 0,9 бала.

  3. Прогнозування інфекційних ускладнень та їх рання діагностика з використанням “сторожового” моніторингу у потерпілих з закритою поєднаною травмою таза дозволяють у 90,5% спостережень виявити їх своєчасно.

  4. Всім потерпілим під час госпіталізації, незалежно від ступеня ризику виникнення інфекційних ускладнень, внутрішньовенно вводять цефалоспорини III покоління. Надалі за “низького” ризику інфекційних ускладнень – цефалоспорини III покоління протягом 3 діб; за “сумнівного” ризику – поєднання 2 чи 3 антибіотиків з груп цефалоспоринів III покоління, аміноглікозидів чи напівсинтетичних пеніцилінів та метронідазол протягом 3 діб; за “високого” ризику – поєднання 2–3 антибіотиків з групи цефалоспоринів IIІ–IV покоління, фторхінолони, метронідазол, а також імуномодулятори, проводять пасивну та активну імунізацію протягом 5–7 діб.

  5. Невідкладні оперативні втручання з приводу закритої поєднаної травми таза виконують в першу годину після госпіталізації потерпілого, незалежно від прогнозу наслідків травми за анатомо–функціональною оцінкою її тяжкості. Термінові оперативні втручання за “сприятливого” прогнозу наслідків травми здійснюють в перші години від моменту госпіталізації потерпілих, за “несприятливого” чи “сумнівного” прогнозу – у строки до 24 год, після інтенсивної терапії. Відстрочені оперативні втручання за “сприятливого” прогнозу наслідків травми виконують в строки до 3 діб, а за “несприятливого” чи “сумнівного” прогнозу – через 10–14 діб, на фоні інтенсивної терапії.

  6. Застосування розроблених лікувально–профілактичних заходів на основі прогнозування наслідків травми і ризику виникнення інфекційних ускладнень у потерпілих з закритою поєднаною травмою таза сприяло зниженню частоти виникнення інфекційних ускладнень на 8,5%, летальності – на 8,6%.

Публікації автора:

  1. Панов Ф.И., Кукуруз Я.С., Барамия Н.Н., Бондаренко В.В., Бурлука В.В., Антонюк Н.Г., Трутяк И.Р. Хирургическая тактика у пострадавших с разрывами мочевого пузыря при сочетанной травме // Укр. журн. екстремал. медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2001. – № 2. – С. 126–129.

Особистий внесок автора полягає в розробці диференційованої хірургічної тактики, її реалізації, отриманні результатів та їх аналізі.

  1. Заруцкий Я.Л., Новикова М.Н., Бондаренко В.В., Гайдаев Ю.А., Полосен-ко С.С., Субботин В.Ю., Коваленко А.В. Диагностика и лечение поддиафрагмальных внутрипеченочных абсцессов под контролем УЗИ // Укр. журн. малоінвазив. та ендоск. хірургії. – 2001. – № 3. – С. 43.

Особистий внесок автора полягає в проведенні ретроспективного аналізу історій хвороби, виявленні причин виникнення внутрішньопечінкового абсцесу, разробці заходів з його лікування, отриманні результатів та їх аналізі.

  1. Панов Ф.И., Бондаренко В.В., Крятченко О.Б. Прогнозирование инфекционных осложнений у пострадавших с закрытой сочетанной травмой таза // Харк. хірург. школа. – 2002. – № 3(4). – С. 59–64.

Особистий внесок автора полягає в розробці методу прогнозування інфекційних ускладнень, його реалізації, отриманні результатів та їх аналізі.

  1. Барамия Н.Н., Заруцкий Я.Л., Бондаренко В.В., Панасенко С.И. Особенности диагностики повреждений мочевого пузыря при политравме // Зб. наук. праць. співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2000. – Вип. 9. – С. 77–83.

Особистий внесок автора полягає в проведенні ретроспективного аналізу історій хвороби, виявленні причин травми сечового міхура та особливостей її діагностики.

  1. Панов Ф.И., Бондаренко В.В., Снежинский Р.Ф., Трач В.М., Почкория А.В. Гнойно–септические осложнения у пострадавших с закрытой сочетанной травмой таза // Проблеми військової охорони здоров’я: Зб. наук. праць Укр. військово–мед. академії. – К., 2000. – Вип. 7. – С. 153–158.


Особистий внесок автора полягає в проведенні оцінці прогнозування, діагностики та лікування потерпілих з закритою поєднаною травмою таза.

  1. Заруцький Я.Л., Рощін Г.Г., Бондаренко В.В. Універсальний ключ для обробки історії хвороби постраждалих з ізольованою, множинною та поєднаною травмою: Свідоцтво ПА № 4471 від 11 липня 2001 р. (Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України).

Особистий внесок автора полягає в розробці універсального ключа для обробки історії хвороби та оформленні його в електронному вигляді у форматі EXCEL оф. 97.

  1. Заруцкий Я.Л., Гайдаев Ю.А., Бондаренко В.В. Осложнения у пострадавших с повреждением мочевого пузыря при сочетанной травме // Сучасні аспекти військової медицини: Зб. наук. праць. ГВКГ МО України. – К., 2001. – Вип. 6. –
    С. 130–135.

Особистий внесок автора полягає в проведенні ретроспективного аналізу історій хвороби, виявленні причин виникнення ускладнень та розробці заходів з їх попередження.

  1. Панов Ф.И., Бондаренко В.В., Кукуруз Я.С., Булаенко В.П. К вопросу о выборе антибиотиков у пострадавших с сочетанной травмой // Зб. наук. праць. співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2001. – Вип. 10. – С. 1118–1124.

Особистий внесок автора полягає в проведенні ретроспективного аналізу історій хвороби, виявленні основної мікрофлори при закритій поєднаній травмі таза та її чутливості до антибіотиків, отриманні результатів та їх аналізі.

  1. Кукуруз Я.С., Бурлука В.В., Бондаренко В.В. Хірургічне лікування при поєднаній травмі таза і тазових органів // XIII з’їзд ортопедів–травматологів України: Зб. наук. праць з’їзду. – Донецьк, 2001. – С. 118.

Особистий внесок автора полягає в розробці нової хірургічної тактики при лікуванні таких потерпілих, а також в проведенні аналізу результатів.

  1. Денисенко В.Н., Бурлука В.В., Заруцкий Я.Л., Король С.А., Бондаренко В.В. Клинико–патофизиологическое обоснование феномена взаимного отягощения у пострадавших при сочетанной закрытой травме // Проблеми військової охорони здоров’я: Зб. наук. праць Укр. військово–мед. академії. – К., 2002. – Вип. 11. –
    С. 15–22.

Особистий внесок автора полягає у виявленні “феномену взаємного обтяження”, у розробці анатомо–функціонального підходу до фіксації таза, отриманні результатів та їх аналізі.

  1. Панов Ф.И., Бондаренко В.В. Пути профилактики гнойно–септических осложнений у пострадавших с закрытой сочетанной травмой таза // Політравма – сучасна концепція надання медичної допомоги. – К.: ТОВ “Поліпринт”, 2002. –
    С. 118–119.

Особистий внесок автора полягає в розробці шляхів попередження виникнення інфекційних ускладнень, аргументації їх доцільності.

  1. Панов Ф.І., Бондаренко В.В. Прогнозування та лікувально–профілактичні заходи інфекційних ускладнень у постраждалих із закритою поєднаною травмою таза: Метод. рекомендації. – К., 2002. – 35 с.

Особистий внесок автора полягає в розробці методу прогнозування інфекційних ускладнень.