1. Задачі прогнозування підприємствами обсягів збуту окремих товарів і послуг на реґіональних споживчих ринках нерідко вступають у суперечність з висхідною динамічністю і продуктовою диференціацією ринків, посиленням конкуренції товаровиробників, збільшенням ролі макроекономічних факторів. Це веде, у свою чергу, до суперечливості соціально-економічних відносин ринкової економіки, обмежує можливості розвитку підприємств. Тому для них стає необхідним перехід до комплексного прогнозування збуту, складання багаторівневих прогнозів з орієнтацією на стратегічне планування. 2. Збут підприємствами споживчих товарів і послуг залежить не тільки від співвідношення на ринках попиту та пропозиції, але й від інших глибинних суперечностей суспільного виробництва і в основі своїй визначається розвитком відносин різних форм і розмірів власності на засоби виробництва. Той, хто працює за наймом на підприємствах, розвиваючи свої потреби, створює попит на товари і послуги в межах свого доходу (що буває близьким до прожиткового мінімуму), а той, хто привласнює результати виробництва, виходить з ринковою пропозицією на споживчі та інші ринки, керуючись максимізацією прибутку. 3. Важливим фактором формування збуту споживчих товарів і послуг на реґіональних ринках є територіальний поділ праці, дія якого в ринкових умовах підсилюється і виявляється в поєднанні таких форм, як спеціалізація реґіональних господарств, кооперація місцевих підприємств, територіальна концентрація виробництва, комплексне використання місцевих ресурсів. Тому реґіональні ринки є відкритими для зовнішніх конкурентів, специфічними у формуванні попиту та пропозиції, взаємозалежними в межах реґіону і на міжреґіональному рівні. 4. Місткість збуту споживчих товарів і послуг на реґіональних ринках залежить від формування ринкового середовища й цінової ситуації, переваг реґіонального розвитку виробництва товарів і послуг, розвитку та диференціації потреб і грошових доходів населення, темпів їхнього реального зростання. 5. Багаторівнева аґреґація ринків споживчих товарів і послуг може бути представлена в наступному вигляді. Ринки збуту товарів і послуг окремих підприємств послідовно поєднуються в ринки видів та груп товарів і послуг, макроструктурні ринкові сеґменти, зокрема, ринки: продовольчий, непродовольчий, послуг, житла, які формують реґіональний споживчий ринок у цілому. 6. Довгострокове прогнозування ринків споживчих товарів і послуг на базі раціональних норм споживання має враховувати реґіональні відхилення, що є проявом специфічності реґіональних ринків. Їх прогнозування здійснено за допомогою розрахунку відносних коефіцієнтів, які дають можливість скоригувати прогнозні орієнтири для реґіональних ринків у бік більшої відповідності наявним особливостям споживання населенням у регіонах. 7. Комплексні прогнози обсягів збуту споживчих товарів і послуг на реґіональних ринках є основою обґрунтування на підприємствах стратегічних рішень щодо диверсифікації виробництва на засадах використання переваг різних реґіональних споживчих ринків, а також забезпечення розширення збуту продукції і послуг з урахуванням реґіональних особливостей формування споживчого попиту і товарної пропозиції. Це сприяє розвиткові діяльності підприємств, опануванню ними нових реґіональних ринків збуту, що, в свою чергу, зумовлює особливості їх прогнозування. 8. Розроблення комплексних прогнозів регіональних ринків збуту споживчих товарів і послуг власними силами як великих, так і малих підприємств вступає у суперечність з їх економічними інтересами. Розв’язанню цих проблем, забезпеченню підвищення ефективності та обґрунтованості планування обсягів виробництва і збуту підприємствами різних розмірів і форм власності може сприяти створення на реґіональному рівні асоціацій підприємств споживчого ринку з участю державних і місцевих органів влади. |