Мамедов Джалал Джангір огли. Прогнозування наслідків вогнепальних поранень черепа і головного мозку: дисертація канд. мед. наук: 14.01.05 / АМН України ; Інститут нейрохірургії ім. А.П.Ромоданова. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Мамедов Джалал Джангір огли. “Прогнозування наслідків вогнепальних поранень черепа і головного мозку”. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 – нейрохірургія. – Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ, 2003.
Дисертаційна робота грунтується на результатах обстеження і хірургічного лікування 222 хворих, котрі лікувалися з приводу вогнепальних поранень черепа і головного мозку, отриманих під час бойових дій у Вірмено-Азербайджанському конфлікті та у мирний час. 203 хворих отримали поранення під час бойових дій, 19 – в мирний час. Встановлено, що при бойових діях поранення частіше бувають осколкові, а при пораненнях у мирний час – кульові. Кульові поранення внаслідок особливих балістичних властивостей кулі частіше бувають проникаючими і викликають значні ушкодження черепа і головного мозку і характеризуються важким станом хворих.
На етапі кваліфікованої медичної допомоги (медсанбати, районні лікарні) первинна хірургічна обробка проводиться не в повному обсязі, що часто (у 59%) вимагає повторного хірургічного втручання в спеціалізованому нейрохірургічному госпіталі. Оптимальним є проведення первинної хірургічної обробки в перші 12–24 години, під прикриттям антибіотиків.
В гострий і ранній періоди вогнепальних поранень черепа і головного мозку зустрічаються ускладнення як неінфекційного (у 31,1%), так і інфекційного (у 14%) характеру. Ускладнення частіше бувають при кульових пораненнях, а також у поранених, котрим первинна хірургічна обробка проводилася на етапі кваліфікованої допомоги.
Встановлено, що прогноз наслідків вогнепальних поранень черепа і головного мозку залежить від виду ранячого снаряду, характеру поранення, виду раневого каналу, ступеня порушення свідомості. Сукупність цих факторів дозволяє прогнозувати результати лікування поранених. При осколкових пораненнях летальність складає 19,7%, тоді як при кульових – 30,8%. При непроникаючих пораненнях летальність низька (11,2%). Проникаючі поранення супроводжуються високою летальністю (29,4%), найвища летальність при радіарних (38,5%), діагональних (43,3%) та наскрізних (88%) пораненнях.
Виділені основні чинники ризику, що дозволяють прогнозувати результати вогнепальних поранень черепа і головного мозку. Встановлено, що прогноз наслідків вогнепальних поранень голови залежить від рівня порушення свідомості при поступленні в стаціонар. У поранених, котрі поступають в свідомості чи приглушенні, летальність становить від 2,6% до 11,1%, а серед поступаючих в комі – від 38,1% до 78,3%.
Результати проведених досліджень показали, що первинну хірургічну обробку вогнепальних поранень черепа і головного мозку слід проводити в спеціалізованому нейрохірургічному стаціонарі, де є всі умови для всебічного обстеження та адекватного лікування хворих.
Вогнепальні поранення черепа і головного мозку бувають як у воєнний, так і в мирний час. У воєнний час переважають осколкові поранення, тоді як у мирний час домінують кульові поранення. Кульові поранення внаслідок особливих балістичних властивостей кулі частіше бувають проникаючими, викликають значні ушкодження головного мозку і характеризуються важким станом хворих.
На етапі кваліфікованої медичної допомоги первинна хірургічна обробка вогнепальних ран черепа і головного мозку проводиться не в повному обсязі, що часто (у 59%) вимагає повторного хірургічного втручання в спеціалізованих нейрохірургічних стаціонарах. Оптимальним при вогнепальних пораненнях черепа і головного мозку є проведення первинної хірургічної обробки мозкової рани в спеціалізованому нейрохірургічному стаціонарі в перші 12 – 24 години, під прикриттям антибіотиків.
Ускладнення в гострому і ранньому періоді вогнепальних поранень черепа і головного мозку неінфекційного характеру (гематома, набряк мозку, лікворея) зустрічаються у 31,1% хворих. Інфекційні ускладнення (менінгоенцефаліт, менінгіт, абсцес, вентрикуліт) спостерігаються у 14% хворих. Інфекційні ускладнення частіше виникають у хворих, котрим первинна хірургічна обробка проводилася на етапах кваліфікованої медичної допомоги. Такі ускладнення частіше бувають при кульових проникаючих пораненнях.
Наслідки лікування хворих з вогнепальними пораненнями черепа і головного мозку залежать від характеру і ступеню важкості поранення. Кульові проникаючі поранення, особливо діаметральні і наскрізні, призводять до більшої летальності. Серед осіб, котрі отримали поранення в мирний час, летальність значно вища, ніж у воєнний час, оскільки в цій групі частіше бувають кульові поранення. Найбільша летальність відмічається при діаметральних і радіарних пораненнях відповідно 43,3% та 38,5%.
Прогнозування наслідків вогнепальних поранень черепа і головного мозку істотно залежить від виду ранячого снаряду: летальність при кульових пораненнях складає 30,8%, при осколкових – 19,7%. Характер поранення має значення в прогнозуванні наслідків: летальність при наскрізних проникаючих пораненнях складає 88,8%, при непроникаючих – 11,2%.
На прогноз наслідків впливає важкість стану хворих і рівень порушення свідомості. Летальність хворих, котрі поступили в задовільному стані і стані середньої важкості, становить від 2,6% до 11,1%, хворих, котрі поступили в коматозному стані –від 38,1% до 78,3%. При порушенні свідомості три бали за шкалою коми Глазго відмічається 100% летальність.
Нейрохірургічну допомогу при вогнепальних пораненнях черепа і головного мозку доцільно проводити в спеціалізованій нейрохірургічній установі чи в госпіталі, де є умови для всебічного обстеження, лікування і спостереження за хворим з вогнепальним пораненням черепа і головного мозку, нижче летальність і менше ускладнень.
Публікації автора:
1. Мамедов Д.Д. Компьютерная томография (КТ) в диагностике огнестрельных ранений черепа и головного мозга // Здоровье (Азербайджан, г.Баку). – 2001. – №4. – С.38–41.
2. Гасанов Р.С., Этибарлы С.А., Велибеков Р.А., Мамедов Д.Д. Тактика оказания медицинской помощи при изолированных огнестрельных ранениях черепа и головного мозга // Здоровье (Азербайджан, г.Баку). – 2001. – №5. – С.32–34.
3. Гасанов Р.С., Этибарлы С.А., Велибеков Р.А., Мамедов Д.Д. К вопросу прогнозирования исходов огнестрельных ранений черепа и головного мозга // Здоровье (Азербайджан, г.Баку). – 2001. – №6. – С.38–40.
4. Полищук Н.Е., Бабаев Э., Мамедов Д.Д. Прогнозирование исходов огнестрельных ранений черепа и головного мозга // Бюл. УАН. – 2001. – №4. – С.112–115.
5. Полищук Н.Е., Мамедов Д.Д. Факторы, влияющие на исходы при проникающих огнестрельных ранениях головы //Зб. наук. пр. Української військово-медичної академії. – 2002. – Вип.11. – С.248–257.
6. Бабаев Э.Х., Этибарлы С.А., Велибеков Р.А., Мамедов Д.Д., Ахмедов Н.П. Некоторые аспекты этапного лечения изолированных огнестрельных ранений черепа и головного мозга // III съезд нейрохирургов России (4–8 июня 2002 г., Санкт-Петербург): Материалы съезда. – СПб., 2002. – С.6.