Цицюра Орися Орестівна. Прогнозування, лікування та вторинна профілактика рецидивів ерозивного гастродуоденіту у дітей шкільного віку. : Дис... канд. наук: 14.01.10 - 2007.
Анотація до роботи:
Цицюра О.О. Прогнозування, лікування та вторинна профілактика рецидивів ерозивного гастродуоденіту у дітей шкільного віку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – педіатрія. – ДУ „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології” АМН України, Київ, 2007.
Дисертація присвячена питанням лікування, прогнозування та вторинній профілактиці рецидивів ерозивного гастродуоденіту у дітей шкільного віку.
Встановлено особливості клінічного перебігу ерозивного гастродуоденіту залежно від локалізації ерозивного процесу, інфікування Нelicobacter рylori, проявів ендогенної інтоксикації та генетичної обтяженості організму.
Визначено розповсюдженість ерозивного гастродуоденіту cеред дітей залежно від груп крові за системами АВ0 та резус.
Досліджено та математично доведено внесок кожного з медико-біологічних, соціально-економічних та генетичних факторів ризику у виникненні ерозивного гастродуоденіту у дітей. За факторами ризику розроблено математичну модель індивідуального прогнозування рецидивів ерозивного гастродуоденіту у дітей шкільного віку.
Запропоновано удосконалений індивідуалізований комплекс антисекреторної терапії із використанням лансопразолу (Хеліколу) та ранітидину гідрохлориду, який поліпшує якість лікування та попереджує виникнення рецидивів ерозивного гастродуоденіту в дітей, показана його ефективність.
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання – удосконалення антисекреторної терапії у дітей шкільного віку з ерозивним гастродуоденітом шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу захворювання, стану кислотоутворюючої функції шлунку, показників ендотоксемії, інфікованості хелікобактерною інфекцією, спадкового апарату соматичних клітин та розробки диференційованого комплексу лікувально-профілактичних заходів.
На основі проведених клініко - параклінічних обстежень встановлено, що основними клінічними синдромами у дітей шкільного віку є больовий абдомінальний (у 91,8% випадків), диспепсичний (у 87,3% випадків) і синдром хронічної неспецифічної інтоксикації (у 79,1% випадків). Особливості клінічного перебігу ерозивного гастродуоденіту у дітей залежали від локалізації ерозій: для ерозивного роз’ятрення слизової оболонки шлунку характерним був ранній інтенсивний приступоподібний біль в епігастральній ділянці (у 38,2% дітей), а при ерозивному гастродуоденіті дванадцятипалої кишки – пізний періодичний голодний біль в навколопупковій ділянці (у 78,2% дітей) та пілородуоденальній зоні (у 60,9% дітей).
За даними фіброгастродуоденоскопії у дітей, хворих на ерозивний гастродуоденіт, ерозії локалізуються переважно в зоні воротаря цибулини дванадцятипалої кишки (у 69,1% дітей), рідше – в ділянці антрума (у 17,3% дітей) та кардії (у 13,6% дітей) шлунку. Дослідження кислотоутворюючої функції шлунку встановило, що ерозивний гастродуоденіт перебігає у більшості дітей з вираженою (у 43,7% випадків) та помірною гіперацидністю шлунку (у 31,8% випадків).
Інфікованість Нelicobacter pylori виявлена у 70,9% дітей з ерозивним гастродуоденітом. Для Нр-асоційованого ерозивного гастродуоденіту характерна більш інтенсивна маніфестація клінічної картини, зокрема синдрому хронічної неспецифічної інтоксикації, який проявляється підвищенням вмісту в сироватці крові молекул середньої маси та лейкоцитарного індексу інтоксикації. Відмічений чіткий корелятивний зв’язок між рівнем молекул середньої маси та лейкоцитарним індексом інтоксикації.
Ерозивний гастродуоденіт - мультифакторне захворювання з переважанням автосомно-домінантного типу успадкування та його реалізацією у фенотипі частіше за материнською лінією. Підвищений ризик розвитку ерозивного гастродуоденіту встановлено у носіїв антигенів О (I) Rh+ та B (III) Rh+.
Прогностичними факторами рецидивування ерозивного гастродуоденіту у дітей шкільного віку є: перенесені шлунково-кишкові захворювання; наявність конфліктних ситуацій в житті дитини; локалізація болю в животі в епігастральній та пілородуоденальних ділянках із тривалістю більше двох тижнів; знижений апетит; загальна слабкість; штучне вигодовування в перші три місяці життя дитини; часто хворіє простудними захворюваннями; заняття іноземною мовою; недотримання режиму харчування; метраж на одного члена сім’ї менше 10 м2; догляд за дитиною протягом першого року життя здійснюється за допомогою кількох членів сім’ї; обтяжена спадковість по органах травлення; соціальний стан матері.
Застосування розробленого диференційованого комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей шкільного віку, хворих на ерозивний гастродуоденіт, сприяє нормалізації кислотоутворюючої функції шлунку, показників функціонального стану генотипу, ерадикації Helicobacter pylori та попередження рецидивування захворювання.
Публікації автора:
Фактори ризику розвитку функціональної диспепсії та ерозивного гастродуоденіту у дітей підліткового віку (власні спостереження та огляд літератури). // Український медичний альманах. - Т.1.- №2. - 2004. - С.17-19 (співав.: Волосянко А.Б., Лембрик І.С., Святкевич О.Т.). Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну оборобку одержаних результатів.
Застосування комп’ютерної внутрішньопорожнинної рН-метрії-шлунку в діагностиці та диференційованому лікуванні ерозивного гастродуоденіту у дітей // Вісник Вінницького національного медичного університету. - №10 (1). -2006. - С.122-124. Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну оборобку одержаних результатів.
Фактори ризику і математичне прогнозування розвитку ерозивного гастродуоденіту у дітей шкільного віку. // Перинатологія та педіатрія. - №1 (25). – 2006. – С.102-104. Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку одержаних результатів.
Значення спадкового фактора у розвитку ерозивних гастродуоденітів у дітей // Галицький лікарський вісник. – Т.13. - №2. – 2006.- С.32-35. Здобувачем проведено вивчення спадкової схильності до ерозивного гастродуоденіту у дітей.
Вплив музикотерапії на клінічні особливості функціональних захворювань верхніх відділів травного тракту. // Архів клінічної медицини. - № 2. - 2004. - С. – 54 -55. ( співавт.: Лембрик І.С.). Здобувач провела обстеження хворих, вивчила ефективність даного методу лікування.
Питання діагностики ерозивних гастродуоденітів у дітей шкільного віку.
// Тези 11 –го з’їзду педіатрів України (7 - 10 грудня 2004 року, м. Київ). - С.
Здобувачем проведено комплексне обстеження та лікування хворих,
обґрунтовано висновки.
Порушення метаболічних процесів при захворюваннях верхніх відділів травного тракту // Матеріали конференції ”Метаболічні розлади у дітей та підлітків: діагностика, профілактика, лікування”. - (14-15 вересня 2005 р., м. Київ). – С. 52 -53. (співавт.: Лембрик І.С., Волосянко А.Б., Чепурняк Н.О., Соколова Л.В., Хохрякова О.С.) Дисертант провела аналіз показників ендогенної інтоксикації і обґрунтувала висновки.
Ерозивні гастродуоденіти, особливості клініки та ендоскопічної картини у дітей. // Матеріали III конгресу педіатрів України (17-19 жовтня 2006р., м. Київ) “Сучасні проблеми клінічної педіатрії”. – С.97-98. (співав.: Волосянко А.Б.). Автором проведено підбір та обробку клінічного матеріалу.
Порівняльна ефективність антисекреторної терапії ерозивних гастродуоденітів у дітей шкільного віку. // Матеріали III конгресу педіатрів України (17-19 жовтня 2006р., м. Київ) “Сучасні проблеми клінічної педіатрії”. – С.98-99. Дисертант узагальнила висновки дослідження за результатами проведеної антисекреторної терапії.
Значення спадкової схильності та зміни функціонального стану генотипу у дітей з ерозивними гастродуоденітами. // Тези доповідей XI конгресу світової федерації українських лікарських товариств (28-30 серпня 2006р., м. Полтава). – С.664. Дисертантом визначено роль спадковості у виникненні ерозивних гастродуоденітів у дітей.
