Дисертація присвячена актуальній проблемі генетики – удосконаленню діагностики, прогнозування та профілактики уроджених вад серцево-судинної системи у дітей на підставі епідеміологічних досліджень, визначення основних чинників їх розвитку, клініко-генетичних і ультразвукових критеріїв та розробки нових підходів до медико-генетичного консультування сімей. 1. Загальний показник поширеності уроджених вад серцево-судинної системи серед дітей Північної Буковини складає 3,9 (в антенатальному періоді - 0,03, у неонатальному періоді - 0,4, за матеріалами патологоанатомічного аналізу - 0,09). Три райони Чернівецької області характеризуються найвищим рівнем поширеності уроджених вад серцево-судинної системи - Сокирянський, Вижницький та Герцаївський. 2. Провідними за частотою вадами є дефекти міжшлуночкової перегородки (41,7% випадків), дефекти міжпередсердної перегородки (18,4%), відкрите овальне вікно (13,0%). 3. До чинників відносного ризику щодо формування УВС (OR 1-3) відносяться хронічні захворювання в анамнезі у матері (2,7), наявність абортів в анамнезі у матері (2,6), гестоз першої половини вагітності (2,9), рідке вживання овочів впродовж вагітності (2,3), відсутність у матері вищої освіти (1,8), вживання матір’ю кави впродовж вагітності (1,9), шкідливі звички батька (2,6), вживання алкоголю батьком до зачаття (2,3), куріння батьком до зачаття (1,9), куріння і вживання алкоголю батьком до зачаття (2,9), виробничий стаж матері на момент пологів більше 3 років (1,7), важка фізична праця в анамнезі у батька (2,2), пологи поза зареєстрованим шлюбом (1,2). Чинники підвищеного ризику формування УВС (OR 3-6): вік батька на момент зачаття старше 35 років (4,9), хронічна екстрагенітальна патологія батька (3,4), пологи в результаті другої та наступних вагітностей (3,3), гестоз першої половини вагітності (2,9), загроза переривання вагітності у другому триместрі (5,5), хронічна фетоплацентарна недостатність під час вагітності (5,9), наявність шкідливих звичок у матері (3,5), соціальне положення матері – робітниця на промисловому підприємстві (3,4), соціальне положення батька – робітник на промисловому підприємстві (4,3). Чинники високого ризику формування УВС (OR>6): вік матері на момент зачаття старше 35 років (6,1), штучне переривання першої вагітності (7,6), гострі інфекційні захворювання впродовж вагітності (8,8), вживання алкоголю матір’ю впродовж вагітності (18,2), куріння матері впродовж вагітності (7,6), професійно-виробничі шкідливості матері (9,6), професійно-виробничі шкідливості батька (7,3). 4. Клініко-генеалогічний аналіз УВС показав, що мультифакторні УВС виявляються у 81,2% випадків, УВС внаслідок тератогенного впливу впродовж вагітності матері – 1,4% випадків, генетичне успадкування вади встановлено у 4,9% випадків. Передача патологічної ознаки здійснюється частіше (76,9%) по материнській лінії. Коефіцієнт успадкування схильності до УВС для родичів І ступеня спорідненості складає 1,9%. 5. Найбільш значимими ехографічними діагностичними критеріями уродженої патології серця у дітей є гіперехогенний фокус у серці, товщина міжшлуночкової перетинки, симетрична затримка росту плоду, аплазія артерій пуповини. Діагностична значимість ультразвукових маркерів підвищується при поєднанні трьох і більше неспецифічних ознак (RR – 8,5 рази (95% ДІ 2,1-26,7), OR –14,1 (ДІ 4,2-34,9)). Стигми дизембріогенезу та “сторожові” вади розвитку можуть бути використані в якості асоціативних діагностичних маркерів УВС у дітей. 6. Запропоновано алгоритм профілактики УВС у дітей, який включає превентивну санацію хронічних вогнищ інфекції, видалення потенційних мутагенів і тератогенів за шість місяців до запланованої вагітності, лікування хронічних захворювань та виявлених порушень, синхронізацію репродуктивних процесів, дієтотерапію, кофакторну терапію. Ефективність профілактичного алгоритму складає 95,5%. |