Анотація до роботи:

Тутов С.М. Профілактика ускладненого перебігу вагітності та пологів у жінок групи ризику з синдрому раптової смерті немовляти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, МОЗ України, Вінниця. – 2005.

У роботі наведено нове вирішення актуальної задачі сучасного акушерства – підвищення ефективності профілактики і лікування ускладнень вагітності та пологів у жінок групи ризику із синдрому раптової смерті немовляти (СРСН). На основі вивчення акушерсько-гінекологічного статусу, особливостей перебігу вагітності та пологів, стану імуно-гормонального обміну, патологоанатомічних даних дітей, що померли внаслідок СРСН, а також морфологічних досліджень плацент, науково обґрунтована і розроблена система прогнозування перебігу вагітності та пологів у жінок груп ризику із синдрому раптової смерті немовляти.

Розроблено індивідуальний підхід до профілактики і лікування жінок різних груп ризику із СРСН з використанням оцінної таблиці факторів ризику. Жінки, що входили до високої і дуже високої групи ризику із СРСН і стали на облік у жіночу консультацію до 12 тиж., на фоні загальноприйнятого лікування одержували рослинні адаптогени, консультації психолога, проводилася боротьба зі шкідливими звичками; після 24 тиж. вагітності – на фоні загальноприйнятого лікування, рослинних адаптогенів, консультацій психолога відвідували кабінет психоемоційного розвантаження, так само проводилася боротьба зі шкідливими звичками; у III триместрі вагітності – на фоні загальноприйнятого лікування проходили підготовку родини до особливостей ведення періоду новонародженності.

Проведені заходи сприяли завершенню вагітності та пологів з низькими показниками ускладнень. Жінки, що ввійшли до високої або дуже високої групу ризику із СРСН і стали на облік у жіночу консультацію в I триместрі вагітності, що одержали запропоноване лікування після пологів за сумарною кількістю балів входили до групи на порядок нижче, ніж при постановці на облік, ускладнень було незначно більше, ніж у контрольній групі, СРСН спостерігався в 2 (0,04) пацієнток.

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуальної задачі сучасного акушерства – підвищення ефективності профілактики і лікування ускладнень вагітності і пологів у жінок груп ризику із СРСН. На підставі вивчення акушерсько-гінекологічного статусу, особливостей перебігу вагітності, пологів, стану імуно-гормонального обміну, патологоанатомічних даних дітей, що померли від СРСН, а також морфологічних досліджень плацент науково обґрунтована і розроблена система прогнозування розвитку СРСН, комплексна схема профілактики і лікування ускладненого перебігу вагітності та пологів у жінок групи ризику із СРСН, що сприяло зниженню даної патології в цих пацієнток.

1. Доведено, що у пацієнток, у яких в анамнезі є СРСН, обтяжений перебіг вагітності був у 85,98%, ознаки фетоплацентарної недостатності зареєстровані в 50,88%, прееклампсія різного ступеня тяжкості в 31,40%. У 19,29% була первинна слабкість пологової діяльності, передчасні пологи були у 22,13%, патологічні – у 47,90%.

2. Розроблена оцінна таблиця факторів ризику розвитку СРСН і відповідна комп'ютерна програма дозволяють під час першого відвідування жіночої консультації віднести жінку до групи ризику, якщо сума прогностичних балів до 12 тижнів вагітності склала більш 55, після 24 тижнів – більш 61.

3. Встановлено, що в I триместрі вагітності порушення функції фетоплацентарного комплексу в пацієнток з СРСН в анамнезі, у порівнянні з контрольною групою, супроводжувалося зниженням рівня плацентарного лактогену (102,61±1,22 нмоль/л), прогестерону (142,31±2,71 нмоль/л), естріолу (51,01±1,70 нмоль/л) і естрадіолу (31,52±1,20 нмоль/л) (р<0,05); хронічна гіпоксія плода в останні місяці вагітності діагностована у 17,50%, затримка внутрішньоутробного розвитку плода у 5,26%, оцінка за шкалою Апгар на 5 хвилині склала 6±1 бал у 38,60%, асфіксія різного ступеня тяжкості у 12,28% немовлят, маса тіла при народженні склала 3140,00±100,00 г.

4. При патологоанатомічному дослідженні дітей, що вмерли внаслідок СРСН, виявлені діапедезні крововиливи в тканинах (69,30%); ознаки екстрамедуллярного гемопоезу (54,30%); ознаки гіпоплазії в окремих органах (60,00%); виразна клітинна імунна реакція в органах і тканинах (40,72%); а також «тканеві маркери хронічної гіпоксії» – гліоз стовбура головного мозку (25,70%) і гіперплазія хромафінної тканини наднирників (65,00%).

5. Доведено, що в I триместрі вагітності у жінок з СРСН в анамнезі, відзначалося збільшення рівня кортизолу (670,22±29,71 нмоль/л), АКТГ (61,72±1,90 нг/л), альдостерону (123,70±1,02 нг/л) (р<0,05), і зниження концентрації імуноглобулінів: Ig А – на 25% (р<0,05), Ig М і Ig G – на 20% (р<0,05).

6. Розроблена і впроваджена таблиця оцінки можливості розвитку СРСН, схема профілактики і лікування вагітних груп ризику із СРСН з урахуванням терміну гестації і кількості сумарних балів факторів ризику сприяла зниженню ускладненого перебігу вагітності з 85,98% до 43,78% (р<0,05), передчасних пологів з 22,13% до 15,26% (р<0,05), патологічних – з 47,90% до 35,80% (р<0,05), що знизило ймовірність розвитку синдрому раптової смерті немовляти в досліджуваних групах з 0,53 до 0,04 (р<0,05).

Публікації автора:

1. Герасименко А.И., Тутов С.Н., Яковлева Э.Б., Друпп Ю.Г. Значение антенатальных факторов риска в развитии синдрома внезапной смерти грудных детей // Медико-социальные проблемы семьи. – 2001. – Т. 6, № 4. – С. 46-50. (Розробив програму дослідження, проаналізував матеріал, провів дискусію та обгрунтував висновки)

2. Тутов С.Н. Современные взгляды на проблему синдрома внезапной смерти грудных детей // Український медичний альманах. – 2001. – № 6. – С. 166-170.

3. Тутов С.М., Яковлева Е.Б., Герасименко О.І. Роль пренатальних чинників ризику в структурі синдрому раптової смерті немовлят // Вісник наукових досліджень. – № 2 (26). – 2002. – С.119-121. (Обрав напрямок дослідження, зробив літературний пошук, аналіз та систематизацію матеріалу)

4. Тутов С.Н., Яковлева Э.Б., Герасименко А.И. Особенности течения беременности и родов у женщин высокой группы риска по синдрому внезапной смерти грудных детей. // Матеріали науково-практичної конференції «Здорова мати – здорова дитина». – Донецьк, 2002. – С. 68-70 (Обрав напрямок дослідження, підібрав матеріал)

5. Тутов С.Н., Герасименко А.И., Друпп Ю.Г. Роль женской консультации в выявлении группы риска по синдрому внезапной смерти грудных детей // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ: Інтермед, 2003. – С. 300-304. (Підібрав матеріал, обґрунтував висновки)

6. Тутов С.Н., Яковлева Э.Б., Герасименко А.И. Синдром внезапной смерти грудных детей – проблема современного акушерства // Медицинские аспекты квалитологии. – Вып. 1. – Львов–Тула–Донецк, 2003. – С. 105-108. (Обрав напрямок дослідження, провів літературний пошук, проаналізував матеріал)

7. Герасименко О.І., Тутов С.М., Яковлева Е.Б., Друпп Ю.Г. Патоморфологічні зміни у внутрішніх органах у випадку синдрому раптової смерті немовлят // Буковинський медичний вісник. – 2004. – № 1. – С. 170-173. (Провів дослідження та статистичну обробку матеріалу)

8. Тутов С.Н. Состояние гипофизарно-надпочечниковой системы у небеременных и беременных групп риска по синдрому внезапной смерти грудных детей // Медико-социальные проблемы семьи. – 2004. – Т. 9, №4. – С. 44-46.

9. Тутов С. Н. Ретроспективный анализ особенностей течения беременности и родов у женщин с синдромом внезапной смерти грудных детей // Український медичний альманах. – 2004. – № 6. – С. 89-93.

10. Тутов С.Н. Особенности перинатального периода новорожденных от беременных групп риска по синдрому внезапной смерти грудных детей // Медико-социальные проблемы семьи. – 2005. – Т.10, № 1. – С. 49-53.

11. Спосіб прогнозування розвитку синдрому раптової смерті грудних дітей // Патент України, МПК7: А61В17/42. – Заява № 4200500807 від 31.01.2005. – Опубл. 19.09.2005. – Бюл. № 9. (Співавт.: Чайка В.К., Яковлева Е.Б.). Дисертант є співавтором ідеї винаходу, розробив шкалу прогнозування, обґрунтував висновки.

12. Спосіб прогнозування розвитку синдрому раптової смерті грудних дітей // Патент України, МПК7: А61В17/42. – Заява № 4200500814 від 31.01.2005. – Опубл. 15.08.2005. – Бюл. № 8. (Співавт.: Чайка В.К., Яковлева Е.Б.). Дисертант є співавтором ідеї винаходу, розробив шкалу прогнозування, обґрунтував висновки.

13. Тутов С.Н., Герасименко А.И., Яковлева Э.Б., Друпп Ю.Г. Влияет ли гипоксия плода на синдром внезапной смерти грудных детей? // III Всероссийская конференция с международным участием «Гипоксия. Механизмы, адаптация, коррекция». – Москва, 2002. – C. 127. (Підібрав, проаналізував матеріал, зробив та обгрунтував висновки)

14. Тутов С.М., Яковлєва Е.Б., Герасименко О.І., Друпп Ю.Г. Чинники ризику формування синдрому раптової смерті немовлят // Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених: Матеріали II Конгресу неонатологів України. – Харьків, 2002. – С. 89. (Провів дослідження та статистичну обробку матеріалу).