В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми порушень стану здоров’я дітей першого року життя – мешканців великого промислового міста, яке виявляється в розробці концепції донозологічних змін гомеостазу у дітей – мешканців великих промислових міст та системи медичних профілактичних заходів, направлених на мінімізацію негативних наслідків проживання у великому промисловому місті. 1. У великому промисловому місті спостерігається вища захворюваність та смертність дитячого населення, в порівнянні з містом середньої величини. Провідну роль у зростанні частоти порушень стану здоров’я у дітей першого року життя в останні роки мають умови проживання в великому промисловому місті, психологічні фактори, соціально-побутові чинники, характер харчування. Антропогенне забруднення довкілля при цьому має мінімальне значення. Встановлена однакова народжуваність в сім’ях з відносно різними фінансовими та побутовими можливостями дозволяє заперечити розповсюджену думку про те, що причиною низької плідності в останні роки є суто фінансова неспроможність сімей. 2. Фактором ризику розвитку захворювань у дітей є юний вік матерів, жінки ростом нижче середнього, з масо-ростовим співвідношенням менше –1 сигма, більше +1 сигма. Більш часті захворювання відмічаються у дітей з масою при народженні до 3000г та понад 4000г, з відхиленнями масо-ростового співвідношення менше –1 сигма та більше +1 сигма; з довжиною тіла нижче середнього та народжені шляхом кесарського розтину. 3. Оптимальною прибавкою маси тіла за вагітність, яка сприяє зменшенню ускладнень як в пологах, так і в періоді новонародженості, є 7-10 кг. Середня тривалість пологів у жінок промислового міста становить 328,4±3,4 хв., що значно менше даних класичного акушерства. Оптимальною для перебігу пологів та стану новонароджених є тривалість перших строкових пологів в промисловому центрі півдня України 6-9 годин; повторних пологів – 3-6 годин; безводного періоду - до 3-х годин. Оцінка за шкалою Апгар віддзеркалює лише короткочасний стан новонародженого і дає можливість спланувати реанімаційні заходи, але не може використовуватися для прогнозу стану здоров’я у дітей першого року життя. 4. У новонароджених дітей, які зазнали впливу клінічно значимих хронічної антенатальної або гострої інтранатальної гіпоксій, як інтегрального показника впливу навколишнього середовища на плід, мають місце зміни в функціонуванні різноманітних систем на клітинному та субклітинному рівнях. У новонароджених, які зазнали впливу хронічної антенатальної гіпоксії зменшені: активність СДГ лімфоцитів, інсуліндепонуюча функція еритроцитів, осмотична стійкість лімфоцитів, ПЕМ, концентрація в крові фосфоліпідів, кортизолу, кортикостерону, АНУФ; підвищена активність ПОЛ, КФЛ, збільшені: ССЕ, концентрація ПГЕ2, ТОВ2, альдостерону, реніну, b-ендорфіну, лей-енкефаліну, речовини Р. У новонароджених з гострою інтранатальною гіпоксією підвищені: активність СДГ лімфоцитів, ПОЛ, ПЕМ, концентрація ПГF2a, АКТГ, кортизолу, кортикостерону, реніну, вазопресину, АНУФ, лей-енкефаліну; знижені осмотична стійкість лімфоцитів та активність КФЛ. 5. В разі наявності поєднаної гіпоксії у новонароджених спостерігається зниження: активності СДГ лімфоцитів, осмотичної стійкості лімфоцитів, ПЕМ, інсуліндепонуючої функції еритроцитів, концентрації фосфоліпідів, кортизолу, АНУФ; підвищені: активність ПОЛ, КФЛ, ССЕ, вміст ПГЕ2, ПГF2a, простацикліну, ТОВ2, альдостерону, реніну, вазопресину, b-ендорфіну, лей-енкефаліну, речовини Р в крові. Незалежно від виду перенесеної гіпоксії у новонароджених мають місце однонаправлені зміни зниження вмісту субпопуляцій лімфоцитів: CD3+, CD4+, CD8+, IgG, підвищення рівня IgM, напруга фагоцитозу та катехоламіндепонуючої функції еритроцитів. 6. У здорових вагітних – мешканок великого промислового міста підвищені: концентрація ТБК-АП та АОЗ, середніх молекул, фактору некрозу пухлин та ССЕ, має місце напруга катехоламіндепонуючої функції еритроцитів; зменшені: ПЕМ, абсолютна та відносна кількість лімфоцитів та їх субпопуляцій CD3+, CD4+, CD16+, CD20+. У здорових дітей першого року життя має місце активація системи ПОЛ-АОЗ, зменшення антиокислювального коефіцієнта, зменшена ПЕМ, кількість CD3+, CD4+, CD16+, CD20+ та співвідношення CD4+/CD8+; і збільшена концентрація середніх молекул, CD8+ та IL1. Для зменшення захворювань у дітей першого року життя необхідно проводити комплекс профілактичних заходів вагітним з включенням до нього кратала, кверцетина, полівітамінів з мікроелементами, що одночасно дає змогу зменшити порушення гомеостазу у вагітних та частоту ускладнень в пологах. 7.Застосування ноотропних препаратів з седативною дією при ускладненнях вагітності, яка супроводжується хронічною антенатальною гіпоксією дозволило знизити на 20% частоту ускладнень в пологах і оперативних втручань та захворюваність новонароджених, а патологію нервової системи - на 28%. Проведення реабілітаційних заходів вагітним з проявами хронічної плацентарної недостатності в санаторії дозволяє не лише покращити стан здоров’я жінки, але й досягти покращення функціонування системи ПОЛ-АОС, стрес-асоційованих та імунної систем, клітинних мембран, зменшення ендотоксикозу. 8. Перше місце в структурі захворюваності дітей першого року життя – мешканців промислового центру займають ПУНС, частота яких протягом останніх років постійно зростає і сягає 53,3%. У дітей з ПУНС відмічається: збільшення активності ТБК-АП, зниження рівню вітаміну Е в сироватці крові, зменшені осмотична стійкість лімфоцитів, кількість CD3+, CD4+, співвідношення CD4+/CD8+, рівень IgA, IgG, середнє число поглинутих та переварених об’єктів на 1 фагоцит, збільшена концентрація середніх молекул. Для нормалізації цих змін необхідно щадне застосування судинних препаратів та мозкових метаболітів. 9. На першому році життя у мешканців великого промислового міста збільшується частота різноманітних захворювань, в т.ч. поліморбідної патології, яка відмічається у 43,3% дітей з екологічно несприятливого району міста. Встановлено, що підвищений ризик розвитку поліморбідної патології мають не лише діти з бідних сімей, але й з сімей з доходом вище середнього. Для зниження частки поліморбідної патології необхідно формувати групу ризику по її розвитку у дітей, для чого використовувати розроблений алгоритм та проводити профілактичні заходи з застосуванням раціонального вигодовування, адаптованих сумішей з пребіотиками, полівітамінних препаратів та пробіотиків. 10.Створена і обгрунтована система організаційних та профілактично-реабілітаційних заходів, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків проживання в умовах великого промислового міста на стан здоров’я дітей першого року життя дозволила знизити частоту гіпотрофії на 12%, рахіту – на 17%, анемії – на 29%, ПУНС – на 33%, дисбактеріозу кишечника - на 51%, зменшити відсоток дітей з поліморбідною патологією на 25%, збільшити питому вагу здорових дітей на 69%. |
